LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4875922/59/26

від 12.06.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2026 у справі №922/59/26 залишити без задоволення.

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/59/26 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О. розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2026 у справі №922/59/26 за позовною заявою Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Державного підприємства "Харківський державний цирк імені Ф.Д. Яшинова", м. Харків про стягнення коштів ВСТАНОВИВ: У січні 2026 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства «Харківський державний цирк імені Ф.Д. Яшинова» (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за не виконання зобов`язань за Договором про закупівлю теплової енергії в гарячій воді №4059/21 від 06.01.2021 по оплаті теплової енергії в сумі 212 791,10 грн за січень 2022 року. Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.03.2026 у справі №922/59/26 відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2026 у справі №922/59/26 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначив, що судом першої інстанції зроблено помилкові висновки щодо недоведеності позовних вимог, оскільки Позивачем здійснено перерахунок спожитої Відповідачем у січні -березні 2022 теплової енергії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу» від 10.11.2021 №1209 (далі- постанова КМУ від 10.11.2021 №1209), а коригування такої вартості тільки у червні 2022 було зумовлене впровадженням воєнного стану, проте цим доводам суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття незаконного рішення у справі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/59/26 від 13.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача на означене судове рішення та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи у строк до 27.04.2026р. (включно). Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 ГПК України, оскільки справа переглядається лише в частині матеріальних вимог з ціною позову менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідач надав відзив на позов, в якому рішення суду першої інстанції вважав законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу Позивача без задоволення. Зокрема, зазначив про безпідставність позовних вимог з огляду на неможливість зміни розміру нарахувань після сплати та виставлення рахунків. Позивач надав заперечення на відзив Відповідача, однак вони не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки їх подання не передбачено в суді апеляційної інстанції. Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного. Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини: -укладення 06.01.2021 між Відповідачем, як замовником, споживачем та Позивачем, як теплопостачальною організацією, постачальником на підставі Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами), Закону України Про теплопостачання та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України Договору №4059/21 про закупівлю теплової енергії в гарячій воді, предметом якого є закупівля код згідно ДК 021:2015 09320000-8 - пара, гаряча вода та пов`язана продукція (постачання теплової енергії) ; - підписання сторонами 31.12.2021, на підставі ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 10.4, 11.1 Додаткової угоди до Договору, в якій сторони погодили, що дія договору продовжується на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022 року, але не пізніше ніж до 31.03.2022, а вартість теплової енергії , що постачається споживачу протягом цієї додаткової угоди не перевищує 20% вартості договору; -спожиття Відповідачем за період дії Договору 659.76633 Гкал теплової енергії на загальну суму 1 288 891,80 грн, яка була повністю оплачена останнім, що підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними документами та Звітом про виконання договору про закупівлю UA-2020-12-30-003001-c від 02.02.2022; -здійснення Позивачем у червні 2022 року в порядку постанови КМУ від 10.11.2021 №1209 коригування нарахувань за теплову енергію за січень 2022 року в сумі 290 086,92грн., про що надано рахунок - фактуру №17800-4167 від 04.07.2022, де в графі призначення платежу: зазначено плата за теплову енергію - червень 2022 та направлення зміненого рахунку-фактуру про проведений перерахунку заборгованості за січень 2022 року на адресу Відповідача. Зазначені обставини сторонами не оспорюються. За твердженням Позивача, сума нарахувань за січень 2022 року становить 1 125 324,42 грн та з урахуванням часткових оплат в сумі 912 533,32 грн, у зв`язку з чим по особовому рахунку Відповідача 17800-4167 обліковується заборгованість в сумі 212 791,10 грн за період січень 2022 року, проте Відповідач вказану заборгованість не оплатив. Обставини несплати Відповідачем відкоригованої вартості спожитої теплової енергії стали підставою до звернення до суду з даним позовом про стягнення заборгованості у розмірі 212 791,10 грн за січень 2022 року. Відповідач у суді першої інстанції заперечував проти позову за мотивами: - спірний договір був укладений між сторонами відповідно до Закону України Про публічні закупівлі в системі закупівель Prozorro (ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-30-003001-c) і жодної скарги до системи закупівель Prozorro (ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-30-003001-c) щодо неналежного виконання Договору №4059/21 від 06.01.2021 не надходило, що в свою чергу свідчить про повне виконання договору №4059/21 06.01.2021 з обох сторін договору; - ціна Договору не може бути змінена через зміну (розміру нарахувань) за товар (теплову енергію) чи навіть корегування ціни (розміру нарахувань) за товар (теплову енергію); -нарахування заявленої Позивачем заборгованості є безпідставним, оскільки акт звіряння розрахунків підтверджує, що станом на 01.06.2022 існувала заборгованість у розмірі 21 235,58 грн, яка була погашена 16.06.2022; -твердження Позивача про виникнення заборгованості у розмірі 212 791,10 грн, яка ніби-то утворилась за Договором №4059/22 від 31.01.2022 та під час його дії є безпідставним, оскільки постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 у справі №922/2612/22 було відмовлено Позивачу у стягненні 212 791,10 грн з Відповідача. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вважав недоведеними та безпідставними позовні вимоги, оскільки коригування тарифу у сторону збільшення фактично через чотири місяці свідчить про порушення визначеного постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021 порядку зміни таких тарифів, який підлягає до застосуванню до спірних правовідносин, а також принципу добросовісності в розумінні ст. 3 ЦК України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що спір у даній справі стосується наявності правових підстав для покладення на Відповідача обов`язку зі сплати Позивачу вартості спожитої за січень 2022 року теплової енергії у гарячій воді за Договором з урахуванням здійсненого Позивачем коригування розміру цих нарахувань за зміненими коефіцієнтами перерахунку, у зв`язку з щомісячною зміною ціни природного газу, врахованої у структурі тарифу на теплову енергію (постачання гарячої води) у відповідності до вимог Постанови КМУ №1209. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У відповідності до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії. Таке право кореспондується із обов`язком позивача письмово або в медіа в порядку, встановленому законодавством повідомляти споживачів при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача (стаття 25 Закону України «Про теплопостачання»). При цьому суд враховує специфіку формування тарифу у зв`язку із змінами ціни природнього газу (різкими коливаннями), коли суб`єкт формування тарифу може не встигнути затвердити тариф. Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу» №1209 від 10.11.2021 внесено зміни щодо порядку формування тарифу. Судом апеляційної інстанції враховується, що суть цих змін зводиться до того, що якщо теплопостачальна організація закуповує природний газ дорожче, ніж визначено у затвердженому тарифі, то вона має право на збільшення тарифу на коефіцієнт різниці збільшеної ціни газу за затвердженою формулою. Щодо доводів Позивача про те, що він правомірно застосував вказаний коефіцієнт, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021 встановлено, що зміна розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника) починаючи із нарахувань за жовтень 2021 р. відображається щомісяця у платіжних документах зазначених споживачів, надісланих у місяці, що настає за розрахунковим періодом. Оскільки чинними нормативними актами не передбачено щомісячну процедуру перегляду та встановлення регуляторними органами тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 10.11.2021 №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв`язку із зміною ціни природного газу» (Постанова КМУ №1209), якою зобов`язав теплопостачальні організації здійснювати щомісяця зміну розміру нарахувань за теплову енергію та комунальні послуги споживачам категорії «Інші», починаючи із нарахувань за жовтень 2021 року. Даною Постановою КМУ №1209 затверджено механізм зміни теплопостачальною організацією розміру нарахувань за теплову енергію та комунальні послуги споживачам категорії «Інші» у зв`язку із щомісячною зміною ціни природного газу. При цьому, підставою для зміни розміру нарахувань за послугу з постачання теплової енергії є умова, коли ціна природного газу, придбаного виконавцем у відповідному місяці опалювального періоду, є відмінною (більшою або меншою) від ціни природного газу, врахованої у структурі тарифу на теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Відповідно до вимог Постанови КМУ №1209, механізм зміни нарахувань за теплову енергію/послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (встановлених уповноваженими органами) передбачає визначення коефіцієнтів перерахунку (К) з урахуванням диференціації тарифів через наявність (відсутність) центральних та/або індивідуальних теплових пунктів та витрат на встановлення вузлів обліку теплової енергії, а також окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного системою автономного теплопостачання, яка використовує природний газ при виробництві теплової енергії. Крім того, Постановою КМУ №1209 встановлено, що про прийняте рішення щодо зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) теплопостачальна організація (виконавець послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) інформує шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті інформаційного повідомлення з наведенням відповідних обґрунтувань. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок №17800-4167 від 04.07.2022, де в графі призначення платежу: зазначено плата за теплову енергію - червень 2022, який було направлено Відповідачу. Таким чином, за твердженням Позивача сума нарахувань за січень 2022 року становить 1 125 324,42 грн та з урахуванням часткових оплат в сумі 912 533,32 грн, по особовому рахунку Відповідача 17800-4167 обліковується заборгованість в сумі 212 791,10 грн за період січень 2022 року. Водночас, як не заперечується самим Позивачем, здійснення коригувань відбулось саме у червні 2022 року. В цій частині судова колегія зазначає, що змінена ціна природного газу почала існувати з 2021 року, при цьому, матеріали справи не містять обґрунтування перешкод у здійсненні перерахунку у визначеному постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021 та інформування споживача про зміну коефіцієнту у встановлений законодавством порядку, в тому числі і до повномасштабного вторгнення 24.02.2022. Також, як слідує з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір про закупівлю вичерпав свою дію шляхом поставки теплової енергії в межах визначеної сторонами ціни договору, а саме у розмірі 1 288 891,80 грн (з урахуванням додаткової угоди від 31.12.2021), а строк дії зазначеного вище Договору закінчився 28.01.2022. Проте, як вбачається з матеріалів справи, лише в червні 2022 року Позивачем було повідомлено про зміну тарифу (коефіцієнту) Відповідачу за спожиту ним теплову енергію в січні 2022 року. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що у системному аналізі приписів статті 631 ЦК України щодо недопустимості зміни ціни товару після його споживання, визначений постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021 механізм зміни ціни є виключенням, яке має не абсолютний часовий характер, а обмежено зазначеним у постанові періодом - місяцем, що настає за розрахунковим періодом. За таких обставин, з урахуванням недотримання Позивачем порядку повідомлення Відповідача про зміну тарифу - відсутні підстави для зміни такої ціни. Виходячи із основоположних засад цивільного законодавства, дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що коригування тарифу у сторону збільшення фактично через чотири місяці - свідчить про порушення визначеного постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021 порядку зміни таких тарифів, який підлягає до застосуванню до спірних правовідносин, а також принципу добросовісності в розумінні ст. 3 ЦК України. За таких обставин твердження Позивача про помилковість висновків суду про недоведеність позовних вимог визнаються судовою колегією необґрунтованими. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог. Інших доводів на спростування висновку суду першої інстанції апеляційна скарга не містить. За таких підстав колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи означене рішення, в повній мірі дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції. На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2026 року у справі №922/59/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2026 у справі №922/59/26 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2026 у справі №922/59/26 залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.В. Стойка Суддя О.А. Істоміна Суддя Д.О. Попков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»