Постанова КАС ВС № 320/10526/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року м. Київ справа № 320/10526/25 провадження № К/990/11455/26, №К/990/14358/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Білак М.В., Уханенка С.А., розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державний реєстратор виконавчого комітету Ірпінської міської ради Бондарчук Тетяна Михайлівна, Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами (1) ОСОБА_2 , (2) Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року (у складі головуючого судді - Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача - Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Епель О. В.) у справі №320/10526/25 ВСТАНОВИВ: І. Історія справи Короткий зміст позовних вимог 1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Мін`юст), у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту від 04.03.2025 №616/5 «Про задоволення скарги». 1.2. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що 21.01.2025 ОСОБА_2 подані скарги, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.01.2025 за №СК-68-25 та 24.01.2025 за №СК-95-25 на реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі- ЄДР) від 21.01.2025 №1003311070021000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради ОСОБА_3 (далі - державний реєстратор ОСОБА_3.) щодо Бородянської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 004363662) з вимогою анулювання державному реєстратору доступу до ЄДР; 04.03.2025 винесено наказ «Про задоволення скарги» №616/5, відповідно до якого скаргу ОСОБА_2 від 21.01.2025 задоволено та визнано вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та скасовано реєстраційну дію в ЄДР від 01.11.2024 №1003311070021000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради ОСОБА_3 щодо Бородянської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 004363662); тимчасово заблоковано державному реєстратору Виконавчого комітету Ірпінської міської ради ОСОБА_3 доступ до ЄДР на 1 (один) місяць; виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству; виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи»; при розгляді вказаної скарги ОСОБА_1 (позивач у цій справі) не був залучений як заінтересована особа, та вважав, що питання, які розглядалися Міністерством юстиції України, стосувалися його прав та інтересів, як законно обраного голови Бородянської селищної ради. 1.3. Позивач уважав, що наказ Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 04.03.2025 № 616/5 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки наявні процедурні порушення, які безпосередньо впливають на законність спірного рішення; разом із тим, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, згідно з якою просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту - наказу Міністерства юстиції України від 04.03.2025 № 616/5 «Про задоволення скарги» до набрання рішенням суду у цій справі законної сили. 2.1. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. 2.2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 про відкриття провадження у справі залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору: на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа-1; на стороні позивача - державного реєстратора Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Бондарчук Тетяну Михайлівну (далі - третя особа-2), Бородянську селищну раду Бучанського району Київської області (далі - Бородянська селищна рада, третя особа-3). Короткий зміст оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій 3.1. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026, позов задоволено. 3.2. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем зроблено невідповідні висновки щодо правової природи спірних правовідносин, що спричинило прийняття неправомірного та незаконного наказу, який підлягає скасуванню. 3.3. Так, суд першої інстанції вважав, що судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для вчинення реєстраційних дій без додаткових документів чи рішень органів місцевого самоврядування; якщо суд прийняв рішення про скасування рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови, таке рішення є підставою для внесення змін до ЄДР; у цьому випадку реєстраційні дії проводяться виключно на підставі судового рішення; особливості внесення таких змін полягає в тому, що державний реєстратор не має права вимагати додаткових рішень органів місцевого самоврядування, судове рішення є обов`язковим для виконання, незалежно від позиції ради чи інших зацікавлених осіб. 3.4. Суд першої інстанції зазначав, що Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №320/1916/22 встановлено незаконність звільнення позивача, а тому прийняте рішення є таким, що справедливо поновлює його права на посаді, як законно обраного селищного голову та відновлює його повноваження як керівника; скасування судом рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови має своїм наслідком відновлення посадової особи в правах; ураховуючи, що вказана посада є керівною, тому внесення відповідних змін до ЄДР про керівника юридичної особи є послідовною правовою дією, при цьому інтереси інших осіб не порушуються. Отже, на переконання суду першої інстанції, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2024, яка стала підставою для проведення оскаржуваної ОСОБА_2 реєстраційної дії №1003311070021000590 від 21.01.2025, проведеної Державним реєстратором ОСОБА_3. є законною та достатньою для вчинення реєстраційних дій відповідно до діючого законодавства. 3.5. Стосовно позиції позивача про відсутність підстав для розгляду скарги невідкладно без колегіального розгляду, судами попередніх інстанцій зазначалося, що оскаржуваний наказ відповідача не містить очевидних порушень закону, які були виявлені в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора під час здійснення реєстраційної дії в ЄДР від 21.01.2025 №1003311070021000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу». 3.6. Посилання відповідача на наказ Міністерства юстиції України від 17.01.2025 №153/5 «Про задоволення скарги» (далі по тексту - Наказ від 17.01.2025 №153/5), прийнятий за результатами розгляду аналогічної скарги ОСОБА_2 від 21.11.2024, судами не було взято до уваги, так як останній оскаржується в судовому порядку (справа № 320/3837/25) та не може мати преюдиційне значення при прийнятті рішення в даній справі. 3.7. Поряд із цим, суди попередніх інстанцій відзначити наявність процедурних порушень, визначених Порядком №1128, з боку відповідача при прийнятті оскаржуваного наказу, внаслідок чого позивач як заінтересована особа, не був належним чином повідомлений про надходження та розгляд скарг стосовно нього, тим самим був позбавлений можливості реалізувати своє право на подання письмових пояснень по суті скарг у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються до розгляду, критично оцінивши належність повідомлення позивача про час і місце розгляду скарги виключно шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Мін`юсту. 3.8. Окрім цього, суд першої інстанції вважав, що поновлення обраного селищного голови ОСОБА_1 на посаді жодним чином не порушує прав особи, яка виконувала його обов`язки за його відсутності, в даному випадку ОСОБА_2 ; внесення відомостей до ЄДР на підставі судового рішення не є обмеженням прав скаржниці, оскільки прийнято судове рішення про поновлення на посаді обраного голови у результаті скасування протиправних рішень про дострокове припинення його повноважень; наявність статусу виконуючої обов`язків не обумовлює її право на оскарження будь-якого рішення, що стосується Бородянської селищної ради, оскільки в іншому випадку такий підхід породив би правову невизначеність у правовідносинах та «паралізував» би діяльність органу місцевого самоврядування; право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято, або прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується; тобто, ОСОБА_2 оскаржується реєстраційна дія, яка не створює для неї будь-яких негативних наслідків та не порушує її прав, однак відповідачем в оскаржуваному наказі не досліджувалася ця обставина та не надано їй відповідної правової оцінки. Вказані обставини, на переконання суду першої інстанції, свідчать про наявність підстав для залишення без розгляду скарг, на підставі пункту 4 частини шостої статті 34 Закону, однак відповідачем дані підстави не було враховано. Короткий зміст вимог касаційних скарг, відзиву (заперечень) на них 4.1. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 у справі №320/10526/25 і направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. 4.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник указує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 17, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у подібних правовідносинах. 4.3. Окрім цього, підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник указує пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини другої статті 353 КАС України, зазначаючи про порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. 4.4. Третя особа-1 зауважує, що суд в рамках розгляду справи №320/1916/22 не розглядав питання поновлення позивача на посаді селищного голови та як наслідок не здійснював відповідного поновлення позивача на посаді селищного голови, а тому вважає, що судове рішення у наведеній справі у розумінні норм частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» не є тим судовим рішенням, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а саме зміну керівника (голови) Бородянської селищної ради із ОСОБА_2 на ОСОБА_1 . 4.5. Третя особа-1 наголошує, що рішенням Бородянської селищної ради від 13.11.2023, прийнятим на сорок другій (позачерговій) сесії Бородянської селищної ради VIII скликання, виконання обов`язків Бородянського селищного голови покладено на секретаря Бородянської селищної ради ОСОБА_2 ; таке рішення є чинним та не оспорювалося. Зауважує, що ОСОБА_1 у своєму позові у справі №320/1916/22 не ставив питання ані про поновлення його на посаді голови Бородянської селищної ради, ані питання про скасування рішення Бородянської селищної ради від 13.11.2023 про виконання обов`язків Бородянського селищного голови Захарченко І.В., також не заявляв і вимог про скасування реєстраційної дії 1003311070017000590, якою ОСОБА_2 була призначена виконуючою обов`язків Бородянського селищного голови - тож, відповідно, суд це питання не вирішував. 4.6. Окрім цього, третя особа-1 вважає, що суди попередніх інстанцій грубо втрутилися у дискреційні повноваження відповідача, дійшли помилкових висновків про наявність процедурних порушень з боку Мін`юсту, а також не врахували, що відповідачем в оскаржуваному наказі використано наказ №153/5 від 17.01.2025 не як акт, що має преюдиційний характер, а як документ що деталізує дії позивача в неодноразовому використанні одних і тих же документів з метою проведення реєстраційних дій; відповідачем в оскаржуваному наказі не використано наказ №153/5 від 17.01.2025 як підставу для задоволення скарги на дії державного реєстратора; судами повністю проігноровано, що питання правомірності наказу №153/5 від 17.01.2025 розглядається в рамках справи №320/3837/25, провадження у якій було відкрито 11.08.2025, тобто уже задовго після видачі відповідачем оскаржуваного наказу. 4.7. У відзивах на касаційну скаргу Бородянська селищна рада та ОСОБА_1 просять залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_2 , а оскаржувані судові рішення - без змін. На переконання третьої особи-3 та позивача, оскаржувані судові рішення прийняті внаслідок правильного застосування норм матеріального права та при повному з`ясуванні всіх обставин справи і дослідження доказів. 4.8. Також позивач звернувся до Верховного Суду із заявою, в якій просить урахувати рішення Бородянської селищної ради VII скликання Бучанського району Київської області від 04.06.2026, яким достроково припинено повноваження секретаря Бородянського селищної ради восьмого скликання ОСОБА_2 . 4.9. У додаткових поясненнях Бородянська селищна рада просить Суд врахувати, зокрема, те, що у зв`язку з припиненням трудових відносин скаржника ОСОБА_2 з Бородянською селищною радою, ухвалене судове рішення по даній справі жодним чином не вплине на права, обов`язки чи законні інтереси скаржника. 5.1. Також, не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Мін`юст звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №320/10526/25, та прийняти у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. 5.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження відповідач указує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 17, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у подібних правовідносинах. 5.3. Окрім цього, відповідач указує, що судом апеляційної інстанції не було надано належну оцінку фактичним обставинам справи та доводам апелянтів, та, зокрема, їх посиланням на норми законодавства України; суд апеляційної інстанції посилання та твердження апелянтів не дослідив належним чином та не врахував, що акт органу публічної влади у даних правовідносинах також носить обов`язковий характер, а не суто технічний. 5.4. Відповідач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі №320/1916/22 не ухвалювалось рішення щодо поновлення позивача на посаді, а відтак зазначена постанова не могла бути підставою зміни керівника (голови) Бородянської селищної ради із ОСОБА_2 на ОСОБА_1 ; водночас, на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2024 у справі № 320/1916/22 Бородянська селищна рада як боржник у виконавчому провадженні мала обов`язок прийняти рішення про поновлення позивача на посаді; відтак, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що судове рішення зумовлює автоматичне відновлення в повному обсязі повноважень законно обраного посадовця без необхідності ухвалення будь-яких додаткових рішень з боку органу місцевого самоврядування. 5.5. Відповідач звертає увагу, що рішення про припинення повноважень, яке скасовано у судовому порядку, було прийнято Бородянською селищною радою, отже, відновлення (визнання) прав, які було порушено рішенням про припинення повноважень, належить до компетенції зазначеної вище ради, яка була відповідачем у справі №320/1916/22; при цьому відповідне рішення Бородянської селищної ради, яким би було поновлено на посаді голови такої селищної ради ОСОБА_1 , для проведення оскаржуваної реєстраційної дії державному реєстратору ОСОБА_3 подано не було. Також зауважує, що станом на момент проведення оскаржуваної реєстраційної дії виконуючою обов`язки Бородянського селищного голови була скаржниця - ОСОБА_2 , а не ОСОБА_4 , рішення про покладення виконання обов`язків Бородянського селищного голови на якого було скасовано судовим рішенням у справі №320/1916/22; при цьому, судовим рішенням не було визнано протиправним та не скасовано відповідне рішення Бородянської селищної ради, яким покладено виконання обов`язків селищного голови на ОСОБА_2 , як і не скасовано реєстраційну дію, що пов`язана з внесенням відомостей стосовно скаржниці як виконуючої обов`язки керівника Бородянської селищної ради. 5.6. У відзиві на касаційну скаргу позивач та третя особа-3 просять касаційну скаргу Мін`юсту залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ 6.1. Касаційна скарга ОСОБА_2 до Верховного Суду надійшла 13 березня 2026 року. 6.2. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Білак М.В., Уханенко С.А. 6.3. Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2026 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №320/10526/25 (провадження №К/990/11455/26). 7.1. Касаційна скарга Мін`юсту до Верховного Суду надійшла 31 березня 2026 року. 7.2. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2026 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. - головуючий суддя, судді: Білак М.В., Уханенко С.А. 7.3. Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2026 відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №320/10526/25 (провадження №К/990/14358/26).

8. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупиненні дії постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі №320/10526/25.

9. Іншою ухвалою Верховного Суду від 09.06.2026 об`єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Мін`юсту, а справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2024 (далі - Постанова), якою рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у справі №320/1916/22 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Бородянської селищної ради восьмого скликання від 27.01.2022 №2332-20-VIII про дострокове припинення повноважень Бородянського селищного голови ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано рішення Бородянської селищної ради восьмого скликання від 27.01.2022 №2334-20-VIII про покладення виконання обов`язків Бородянського селищного голови на секретаря Бородянської селищної ради Георгія Єрка; зобов`язано приватного нотаріуса Вишгородського районного територіального округу (державного реєстратора) Теплюк Галину Михайлівну скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (Бородянську селищну раду, ідентифікаційний код юридичної особи 04363662) від 28.01.2022 № 1003311070015000590 щодо зміни керівника юридичної особи, внесений до ЄДР приватним нотаріусом Теплюк Г.М.

11. На виконання вказаного рішення та звернення ОСОБА_1 державним реєстратором Бучанської міської ради Лозінським А.Ю. внесено до ЄДР реєстаційну дію 01.11.2024 №1003311070019000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», унаслідок якої було зареєстровано зміну керівника Бородянської селищної ради.

12. За результатом розгляду скарги ОСОБА_2 від 21.11.2024, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.11.2024 за №СК-5674-24, Міністерством юстиції України прийнято рішення у формі наказу від 17.01.2025 №153/5 «Про задоволення скарги», яким визнано вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та скасовано реєстраційну дію від 01.11.2024 №1003311070019000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», унаслідок якої було зареєстровано зміну керівника Бородянської селищної ради.

13. У подальшому, на виконання вказаного судового рішення, а також звернення ОСОБА_1 державним реєстратором Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Бондарчук Т. М. внесено до ЄДР реєстраційну дію від 21.01.2025 №1003311070021000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Бородянської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04363662).

14. До Міністерства юстиції України надійшли скарги ОСОБА_2 від 21.01.2025, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.01.2025 за №СК-68-25 та 24.01.2025 за №СК-95-25, у яких скаржниця просила скасувати в ЄДР реєстраційну дію від 21.01.2025 №1003311070021000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором ОСОБА_3. щодо Бородянської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04363662), з вимогою анулювати державному реєстратору ОСОБА_3. доступ до ЄДР.

15. За результатами розгляду скарг Міністерством юстиції України встановлено, що відомості ЄДР містять інформацію про проведення 21.01.2025 державним реєстратором ОСОБА_3. реєстраційної дії №1003311070021000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», унаслідок якої було зареєстровано зміну керівника Бородянської селищної ради.

16. Для проведення оскаржуваної реєстраційної дії державному реєстратору ОСОБА_3. подано копію розпорядження Бородянського селищного голови ОСОБА_1 від 01.11.2024 307/к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », відповідно до якого Бородянським селищним головою ОСОБА_1 , крім іншого, поновлено себе на посаді Бородянського селищного голови з 27.01.2022 на підставі, зокрема, Постанови, вірність копії з оригіналу документа засвідчено 17.01.2025 ОСОБА_1 .

17. У зв`язку з наведеним, 04.03.2025 Міністерством юстиції України прийнято наказ «Про задоволення скарги» №616/5, відповідно до якого вирішено скаргу ОСОБА_2 від 21.01.2025 задовольнити. Визнати вчиненою з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та скасувати реєстраційну дію в ЄДР від 01.11.2024 №1003311070021000590 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведену державним реєстратором ОСОБА_3 щодо Бородянської селищної ради. Тимчасово блокувати державному реєстратору ОСОБА_3. доступ до ЄДР на 1 (один) місяць. IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

20. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги

21. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і повноту дотримання норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

22. Однією із підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі є доводи касаційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції помилково розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження. Третя особа-1 вважає, що, з огляду на значний суспільний інтерес, пов`язаний із розглядом цієї справи, вона повинна була бути розглянута за правилами загального позовного провадження.

23. Позицію про помилковий розгляд цієї справи в суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження доводить також відповідач у своїй касаційній скарзі, зазначаючи, що в ухвалі про відкриття провадження судом першої інстанції не обґрунтовано, за оцінкою яких критеріїв ця справа №320/10526/25 є справою незначної складності (малозначною). На переконання Мін`юсту предмет та підстави у даній справі не входять до виключного переліку категорій справ, які підлягають обов`язковому розгляду за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статей 12 та 257 КАС України, тоді як дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження через характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, та суспільний інтерес до неї.

24. Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

25. Частиною четвертою статті 12 КАС України, положення якої кореспондуються із частиною четвертою статті 257 КАС України, визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

26. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина п`ята статті 12 КАС України).

27. Відповідно до частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

28. Відповідно до частин першої-другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

29. Згідно із положеннями частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

30. Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

31. Відповідно до частини четвертої статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

32. Відкриваючи провадження у справі та доходячи висновків про те, що відповідно до положень статей 12, 257, 261 КАС України ця справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції не аналізував положення частини третьої статті 257 КАС України.

33. Особливостями розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження є: суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (стаття 258 КАС України); підготовче засідання не проводиться (частина третя статті 262 КАС України); перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина четверта статті 262 КАС України); суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи (частини п`ята та шоста статті 262 КАС України); клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (частина сьома статті 262 КАС України); при розгляді справи суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення; судові дебати не проводяться (частина восьма статті 262 КАС України).

34. При цьому важливо врахувати, що учасники справи, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, зазнають таких особливостей: скорочений строк на подачу заяви про відвід (стаття 39 КАС України); обмежене право позивача змінити предмет або підставу позову (стаття 47 КАС України); скорочений строк вступу у справу третіх осіб (стаття 49 КАС України); скорочений строк подачі заяви про виклик свідків (стаття 92 КАС України); скорочений строк направлення позивачем третім особам копії позовної заяви (стаття 171 КАС України); обмежене право на об`єднання справ в одне провадження (стаття 172 КАС України); скорочений строк складення судом повного тексту рішення (стаття 243 КАС України); скорочений строк розгляду справи (стаття 258 КАС України); не проводяться судові дебати (стаття 262 КАС України); не проводиться підготовче судове засідання (стаття 262 КАС України); наявність обов`язкової підстави для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (стаття 317 КАС України).

35. Матеріалами справи підтверджується, що після відкриття провадження у справі відповідач 15.04.2025 звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

36. Суд першої інстанції не розглянув зазначене клопотання відповідача, не перевірив обґрунтованості наведених у ньому мотивів щодо необхідності розгляду справи у судовому засіданні за участю сторін, не виніс окремої мотивованої ухвали з цього приводу, як цього вимагає частина четверта статті 260 КАС України. Водночас справа, що розглядається, не відноситься до справ незначної складності за процесуальним законом.

37. При цьому, відхилення поданого відповідачем клопотання безпосередньо в рішенні суду не може вважатися виконанням приписів частини четвертої статті 260 КАС України, обмежує учасників справи прогнозувати свої дії стосовно руху справи, подання доказів і надання їм оцінки, ураховуючи процесуальні рамки, в яких перебувають учасники процесу з огляду на особливості спрощеного позовного провадження, порівняно із загальним позовним провадженням.

38. Також установлено, що в суді апеляційної інстанції позивач клопотав перед судом апеляційної інстанції про перехід від апеляційного розгляду в порядку письмового провадження до призначення справи до апеляційного розгляду в судовому засіданні, з огляду на суспільний інтерес та значення справи для позивача.

39. Судом апеляційної інстанції також проігноровано указане клопотання та розглянуто справу в порядку письмового провадження, що свідчить про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

40. Верховний Суд у пункті 55 постанови від 27.05.2021 у справі №520/5622/19 зауважив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення.

41. Важливо зазначити, що рішення у цій справі стосується питання повноважень селищного голови та можливості представляти інтереси відповідної територіальної громади, вирішувати питання місцевого значення в інтересах всіх жителів громади, а відтак може становити значний суспільний інтерес.

42. З огляду на таке колегія суддів доходить висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема, вирішено розглянути справу за правилами спрощеного провадження без виклику та повідомлення сторін, без урахування заперечень щодо цього як відповідача, так і позивача в суді апеляційної інстанції; без урахування складності справи та її можливого суспільного значення; судами першої та апеляційної інстанції не надано належно правової оцінки всім доводам та аргументам учасників справи та не встановлено всіх обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення (подібні за змістом висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №640/11869/20).

43. Аналізуючи обсяг установлених у справі обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд виходить з такого.

44. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV), згідно його преамбули, регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

45. Відповідно до абзаців 1-3 частини другої статті 17 Закону №755-IV для державної реєстрації створення юридичної особи - державного органу подається заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. Для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи - місцевої ради, виконавчого комітету місцевої ради, а також змін до відомостей про неї подається заява про державну реєстрацію створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про неї. Для державної реєстрації створення, припинення юридичної особи - виконавчого органу місцевої ради (крім виконавчого комітету), а також змін до відомостей про неї подається заява про державну реєстрацію створення, припинення юридичної особи, внесення змін до відомостей про неї, а також акт місцевої ради про створення, припинення виконавчого органу, акт сільського, селищного, міського голови про призначення керівника такого органу.

46. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 25 Закону №755-IV державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач прийняв оскаржуваний наказ про те, що оскаржувана реєстраційна дія проведена на підстав неповного комплекту документів та відомостей, встановлених частиною другою статті 17 Закону №755-IV, уважаючи, що державний реєстратор повинен був відмовити у державній реєстрації.

48. Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суди попередніх інстанцій, зокрема, виходили з того, що положення статті 17 Закону №755-IV не підлягали застосуванню до спірних правовідносин, оскільки ці положення регулюють відносини у сфері державної реєстрації виключно щодо виконавчих органів, а не щодо селищної ради як юридичної особи в цілому, яка є органом місцевого самоврядування.

49. Натомість, на переконання судів попередніх інстанцій, підлягали застосуванню до спірних правовідносин саме норми статті 25 Закону №755-IV, установивши, що для проведення оскаржуваної реєстраційної дії державному реєстратору подано копію розпорядження Бородянського селищного голови ОСОБА_1 від 01.11.2024 № 307/к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ». Водночас, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2024, яка стала підставою для проведення оскаржуваної ОСОБА_2 реєстраційної дії, є законною та достатньою підставою для вчинення реєстраційних дій відповідно до діючого законодавства.

50. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

51. Указаним вимогам процесуального закону оскаржувані судові рішення не відповідають. Невмотивоване визначення розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження призвело до порушення справедливої судової процедури, втручання у права учасників справи на рівність перед законом і судом та порушення таких засад судочинства як гласність, змагальність сторін і диспозитивність.

52. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

53. Верховний Суд також зауважує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

54. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що існує цілком незалежна вимога, яка полягає в тому, щоб сторона була присутньою в суді принаймні одного рівня юрисдикції («Goc проти Туреччини» п. 43-52). Таким чином, вимога присутності в суді першої інстанції є близькою до абсолютної, хоча гіпотетично сказано, що за «виняткових обставин» відмова від неї може бути виправданою («Allan Jacobsson (No. 2) проти Швеції», п. 46-49).

55. За встановлених порушень норм процесуального права Верховний Суд, як суд права, позбавлений можливості надати відповідь на поставлені в касаційних скаргах питання щодо застосовності статей 17, 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до спірних правовідносин, оскільки позбавлення учасників справи можливості надати усні пояснення щодо доказів та доводів сторін у цій справі призвели до неповного з`ясування обставин справи та могли вплинути на правильність висновків судів попередніх інстанцій та застосування норм матеріального права, зокрема, і щодо застосовності статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

56. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

57. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд установив порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, на які посилаються скаржники у касаційних скаргах та які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. А тому, в силу положень статті 353 КАС України, касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, касаційна скарга Мін`юсту - частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

58. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити рівні права учасників процесу для всебічного і повного дослідження та вивчення всіх обставин даної справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

59. Колегія суддів уважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.

60. Судові витрати не розподіляються. Керуючись статтями 12, 257, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359, КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

3. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі №320/10526/25 скасувати.

4. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук М.В. Білак С.А. Уханенко Судді Верховного Суду