Ухвала КАС ВС № 380/16291/25

УХВАЛА 12 червня 2026 року м. Київ справа № 380/16291/25 адміністративне провадження № К/990/26825/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Львівської митниці на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №380/16291/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року у справі №380/16291/25 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» про відмову від позову та закриття провадження у справі було задоволено частково. Прийнято відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» та закрито провадження у справі за його позовом до Львівської митниці про скасування рішення щодо класифікації товарів. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» 2422,40 гривень сплаченого судового збору, 20000 гривень витрат на професійну правничу допомогу та 1850 гривень витрат за переклад документів. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року апеляційну скаргу Львівської митниці задоволено частково. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень. У задоволення решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та переклад документів відмовлено. 17 лютого 2026 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» подало апеляційному суду заяву про ухвалення додаткової постанови, у якій просило стягнути на користь заявника судові витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці. Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці 1000 (одну тисячу) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено. 10 червня 2026 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Львівської митниці на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №380/16291/25. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №380/16291/25, слід застосовувати такий же критерій. При цьому, Верховний Суд зазначає, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті. Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази. Аналізуючи вказане, Суд зазначає, що додаткове рішення суду може бути оскаржено з підстав невірного дослідження доказів або надання не повної оцінки таким доказам. Слід зауважити, що при вирішення питання компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати конкретні докази, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Порушення під час дослідження доказів є підставою для касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у поєднанні зі статтею 353 КАС України. У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд звертає увагу на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначає належного обґрунтування у чому саме полягає помилка суду апеляційної інстанцій при застосуванні норм права, яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника потребує висновку Верховного Суду. Скаржник також не вказує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду. Посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник стверджує про відсутність правового висновку Верховного Суду, втім подальше обґрунтування касаційної скарги не дає можливості встановити взаємозв`язок наведених доводів скаржника до зазначеної підстави. Щодо посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу; або; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці. В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду. Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Львівської митниці підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. Керуючись статтями 243, 248, 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Львівської митниці на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі №380/16291/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІЄНТАЛЬ ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення- повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддяР.Ф. Ханова