Постанова 4855 № 620/9924/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/9924/25 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив суд: визнати незаконними дії відповідача, які полягають у безпідставному взяттю на обліку та внесенні таких відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ІНФОРМАЦІЯ_6»; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення достовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ІНФОРМАЦІЯ_6» про те, що 07.05.2010 він був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , який станом на зараз, має назву ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. п. 6 п. 6 ст. 37 Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу'', як такий, що був засуджений за вчинення тяжкого злочину, що підтверджується відповідним записом у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 16.08.2023; зобов`язати відповідача внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ''ІНФОРМАЦІЯ_6'' про те, що 07.05.2010 він був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, станом на зараз, має назву ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. п. 6 п. 6 ст. 37 Закону України ''Про військовий обов`язок і військову службу'', як такий, що був засуджений за вчинення тяжкого злочину, що підтверджується відповідним записом у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 16.08.2023. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних, як такий, що був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 02.11.2009 по справі №1-99/09, а тому, відповідач має внести достовірні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ІНФОРМАЦІЯ_6». Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 та від 26.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.06.2009 у справі №1-99/09 ОСОБА_1 визнано винним за ст.194 ч.2 та ст.189 ч.2 КК України і призначено покарання: за ст.189 ч.2 КК України - три роки позбавлення волі, за ст.194 ч.2 КК України - три роки позбавлення волі. На підставі с.70 ч.1 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно покарання ОСОБА_1 призначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі. За ст.309 ч.2 КК України ОСОБА_1 виправдано (а.с.18-22). Вироком апеляційного суду Чернігівської області від 02.11.2009 у справі №11-521/2009 р. вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.06.2009 в частині виправдання ОСОБА_1 за ст.309 ч.2 КК України скасовано. ОСОБА_1 засуджено за ст.194 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, за ст.189 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі (а.с.23-28). Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2010 касаційні скарги засуджених, зокрема ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок апеляційного суду Чернігівської області від 26.06.2009 щодо, зокрема ОСОБА_1 без змін (а.с.28 зворот -31). Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.04.2020 у справі №740/767/20 звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від відбування покарання призначеного вироком апеляційного суду Чернігівської області від 02.11.2009, яким його засуджено за ч.2 с.189, ч.2 ст.194, ч.2, ст.309, ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (а.с.32-34). Згідно із даними тимчасового посвідчення військовозобов`язаного від 16.08.2023 №4865 ОСОБА_1 07.05.2010, зокрема пунктом 14, виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 за ст.37 п.6 пп.6 Закону України «Про ВО і ВС». Згідно із пунктом 13 відмітки про військовий облік знятий з військово обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14 - 14 зворот). 18.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив привести у відповідність відомості наявні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ІНФОРМАЦІЯ_6» за даними тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (зокрема п. 14) та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ІНФОРМАЦІЯ_6» відомості про виключення з військового обліку, на підставі вироку Апеляційного суду Чернігівської області від 2 листопада 2009 року (відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції Закону 2010 року) та відповідно до даних тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 16.08.2023 (а.с.13). Листом від 18.07.2025 №4039, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що існування ЄДРПВР було запроваджено Законом України від 16.03.2017 №1951 «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», який набрав чинності з 20.04.2017. Законом України від 11.04.2024 №3633 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» було внесено зміни, зокрема, до статті 37 Закону України від 25.03.1992 №2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» - було викладено в новій редакції без положення щодо виключення з військового обліку громадян України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Відповідний Закон набрав чинності з 18.05.2024. Отже, з 18.05.2024 припинилось виключення з військового обліку громадян України, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і такої підстави наразі також не існує. В чинній на даний час редакції абзацу дванадцятого пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232 передбачається, що взяттю на військовий облік військовозобов`язаних зокрема, в ІНФОРМАЦІЯ_7 підлягають громадяни України, які прибули після відбування покарання з установ покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Слід звернути увагу, що за змістом пункту 15 наведеного Порядку за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких с державні органи, відповідно до Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників. військовозобов`язаних та резервістів" взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі: відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; відомостей про декларування/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного ресстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_7, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу. Тож, позивача було взято на військовий облік внаслідок взаємодії ЄДРПВР з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних. Беручи до уваги вищезазначене, підстави для внесення до ЄДРПВР відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з військового обліку відсутні (а.с.16 зворот - 17). Вважаючи дії відповідача протиправними щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ІНФОРМАЦІЯ_6», позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що підстава «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення з військового обліку, тому, з 18.05.2024 відповідач мав повноваження на взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних, навіть попри те, що до цієї дати він був виключений з військового обліку військовозобов`язаних як особа, яка вчинила тяжкий злочин. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк суд першої інстанції не врахував, що позивач, як особа, яка вчинила тяжкий злочин підлягає виключенню з військового обліку; інші доводи відтворюють зміст позовної заяви та особливу увагу звертають на неможливість застосування зворотної дії закону в часі. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Статтею 65 Конституції України, встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII). Статтею 37 Закону № 2232-XII, врегульовано питання щодо взяття на військовий облік, а також зняття та виключення з нього. Згідно з приписами п. п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024), виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. У зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 року, (далі Закон № 3633-ІХ), редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено. За змістом частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ, у редакції, чинній станом з 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_7 (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. 18.05.2024 також набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі Порядок № 560). Пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку № 560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин. Отже, як обґрунтовано виснував суд першої інстанції, з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ, не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку, як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. У даному випадку, йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством, при цьому, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави. Як правильно зазначив суд першої інстанції, у зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII, було звужено коло підстав для виключення з військового обліку. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII, він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин. Відтак, суд першої інстанції правильно застосував положення Закону № 2232-ХІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою щодо внесення запису про виключення його з військового обліку, як особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину. Тому, позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача щодо постановлення на військовий облік позивача задоволенню не підлягає, як і похідна від неї - зобов`язання відповідача поновити статус позивача, як особи, що була виключена з військового обліку. Верховний Суд у постанові від 09.04.2026 у справі № 280/6524/24 сформулював висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів. Доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко