Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/29838/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29838/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 року (суддя Сластьон А.О., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 13.01.2026 року) у адміністративній справі №160/29838/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити пільгову пенсію за віком згідно Списку №2, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2025 року ОСОБА_2 (далі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі по тексту відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №046150016560 від 11.09.2025 року, яким відмовлено їй в призначенні пільгової пенсії за Списком №2 з 18.12.2024 року; зобов`язати відповідача призначити їй пільгову пенсію по Списку №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» з 18.12.2024 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. З рішенням суду першої інстанції не погодилася ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначила, що 18.12.204 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно Списку №2 згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; на момент звернення їй виповнилося 51 рік, страховий стаж становив 27 років 4 місяці 21 день; пільговий стаж за Списком №2 20 років 12 днів. Заява за принципом екстериторіальності 24.12.2024 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та рішення №046150016560 було відмовлено у зв`язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного страхового стажу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі №160/3490/2, яка набрала законної сили 11.08.2025 року, було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046150016560 від 24.12.2024 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 та згідно довідки ДП «Кривбасшахтозакриття» від 04.11.2024 року №202/01-06 та повторно розглянути заяву про призначення їй пенсії від 18.12.2024 року з урахуванням висновків суду. На виконання рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області 11.09.2025 року прийняло рішення №№046150016560, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 у зв`язку з недосягненням пенсійного віку 55 років, встановленого п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Апелянт посилалася на Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-рп/2020, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Суд вважав, що станом на 01.04.2015 року у неї не було необхідного пільгового стажу згідно п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.12.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно з рішенням №046150016560 від 24.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пільгової пенсії у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку, передбаченого ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та необхідного страхового стажу 25 років. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі №160/34190/24. Яке набрало законної сили 11.08.2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046150016560 від 24.12.2024 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії та зобов`язано зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 та довідкою ДП «Кривбасшахтозакриття» від 04.11.2024 року №202/01-06; зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії від 18.12.2024, з урахуванням висновків суду. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/34190/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 11.09.2025 року було повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії та 11.09.2025 року винесено рішення №046150016560, яким зараховано спірний період трудової діяльності до страхового стажу, однак відмовлено у призначенні пільгової пенсії по Списку №2 через недосягнення пенсійного віку 55 років, визначеного п.2 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» ( набрав чинності з 01.04.2015 року); Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-рп/2020 та прийшов до висновку про те, що з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 почали регламентуватися п.2 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII, яка визначає право на призначення пільгової пенсії при досягненні віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років, а пільгового - 10 років. Суд зазначив, що ОСОБА_1 звернулася за призначенням пенсії 18.12.2024 році у віці 51 рік, що є недостатнім для призначення пільгової пенсії, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046150016560 від 11.09.2025 року, яким відмовлено в призначенні пільгової пенсії за Списком №2 ОСОБА_1 , є правомірним. Суд врахував, що Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-рп/2020 стосується осіб, які працювали на посадах за Списком №2 до 01.04.2015 року і станом на час внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII мали легітимне очікування на призначення пенсії у віці 50 років. Суд врахував, що ОСОБА_1 не набула до 01.04.2015 року необхідний страховий та пільговий стаж для призначення пенсії за віком за Списком №2. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.12.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 відповідно до п.» б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішенням №046150016560 від 24.12.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 у зв`язку з не досягненням необхідного пенсійного віку, передбаченого ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та необхідного страхового стажу 25 років. Встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі №160/34190/24, яке набрало законної сили 11.08.2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046150016560 від 24.12.2024 року про відмову ОСОБА_5 у призначенні пільгової пенсії; обов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_5 періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 та довідкою ДП «Кривбасшахтозакриття» від 04.11.2024 року №202/01-06; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_5 про призначення пенсії від 18.12.2024 року, з урахуванням висновків суду. Встановлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року у справі №160/34190/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області 11.09.2025 року було повторно розглянуто заяву ОСОБА_6 про призначення пенсії та винесено рішення №046150016560, яким зараховано спірний період трудової діяльності до страхового стажу, однак відмовлено у призначенні пільгової пенсії по Списку №2 через недосягнення пенсійного віку 55 років, визначеного п.2 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Як вбачається з рішення пенсійного органу, ОСОБА_5 та з форми РС-право, пільговий стаж ОСОБА_5 рахується з 30.07.1993 року; страховий стаж 24 роки, 6 місяців, 20 днів; пільговий стаж за Списком №2 18 років 01 місяць 13 днів (рішення №046150016560 від 24.12.2024 року). За рішенням суду зараховано періоди навчання: з 01.09.1988 року по 25.06.1993 року; з 08.09.1998 року по 10.12.1998 року ; з 30.07.1993 року по 27.09.1993 року; з 15.06.1995 року по 16.01.1997 року; з 25.12.1997 року по 17.06.1998 року; з 02.10.1999 року по 11.07.2018 року; з 27.12.2020 року по 31.05.2021 року; періоди догляду за дитиною до 3-х років з 26.06.1993 року по 29.07.1993 року, з 28.09.1993 року по 09.2.1993 року, періоди отримання допомоги по безробіттю з 14.03.1997 року по 14.09.1997 року, з 25.12.1997 року по 17.06.1998 року, з 06.06.2019 року по 10.07.2019 року. За результатами виконання рішення суду страховий стаж ОСОБА_7 становить 27 років 06 місяців 18 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №2 18 років 01 місяць 13 днів. Відповідно до частин 1, 2, ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній до Закону України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Встановлено, що Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набув чинності з 01.04.2015 року) у п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» внесено зміни: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України «По загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» (в редакції з 11.10.2017 року) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 2301.2020 року №1-р/2020 визнано неконституційними ст.13, ч.2 ст.14, п. «а» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року та п.3 Рішення зазначено, що застосуванню підлягають ст. 13, ч.2 ст.14, пункти „б-„г ст.54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 року №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, які входять до Списку №2, а саме: п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ (з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020) та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 року №2148-VІІІ та у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому, норми п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не підлягають застосуванню з урахуванням правових висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020; умови та порядок призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» на момент виникнення спірних правовідносин. Суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_7 працювала до 01.04.2015 року на посадах, які передбачені Списком №2, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 , формою РС-право довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 17.12.2024 року №55-1986. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України підлягає стягненню за рахунок власних бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_2 судові витрати (судовий збір за подачу позовної заяви 968,96 грн. , та за подачу апеляційної скарги 1453,44 грн.; всього 2422,40 грн. Керуючись статтями 242, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 року у адміністративній справі №160/29838/25 скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання призначити пільгову пенсію за віком згідно Списку №2 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №046150016560 від 11.09.2025 року, яким відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пільгової пенсії за Списком №2 з 18.12.2024 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах згідно Списку №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» з 18.12.2024 року. Стягнути з власних бюджетних коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 копійок. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова