Постанова Одеський апеляційний суд № 521/6784/25

Номер провадження: 22-ц/813/964/26 Справа № 521/6784/25 Головуючий у першій інстанції Леонов О. С. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.03.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Карташова О.Ю. суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П. за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25 серпня 2025 року за клопотанням ОСОБА_2 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватний нотаріус Дімітрова Тетяна Андріївна Одеський міський нотаріальний округ про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Історія справи У квітня 2025 року в провадження Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватний нотаріус Дімітрова Тетяна Андріївна Одеський міський нотаріальний округ про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння. Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.04.2025 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання. Також, ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.04.2025 року по справі вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру Ухвалено зустрічне забезпечення не застосовувати. 14.08.2025 рок від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зустрічне забезпечення. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25 серпня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про застосування зустрічного забезпечення. Підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватний нотаріус Дімітрова Тетяна Андріївна Одеський міський нотаріальний округ про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025 року о 11 годині 30 хвилин в залі судових засідань № 219 у приміщенні Хаджибейського районного суду м. Одеси (вул. Василя Стуса, 1-а). Ухвала суду вмотивована тим, що запропонована відповідачем сума у 450 500,00 грн не обґрунтована належним чином, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про існування обставин, що можуть спричинити збитки відповідачу, та розмір цих збитків, а тому підстави, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси у справі № 521/6784/25 від 25.08.2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову, застосувати зустрічне забезпечення у справі № 521/6784/25 шляхом зобов`язання позивачів внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості предмета спору 450 500,00 грн. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі, щодо суті зустрічного забезпечення зазначається наступне. Так, скаржниця зазначає, що 10.05.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСАГІС» та ОСОБА_5 укладено договір позики, за умовами якого вона передала в позику грошові кошти в сумі 450 500 грн. Згідно умов договору позики від 10.05.2019 року ТОВ «ІСАГІС» зобов`язано повернути отриману суму грошових коштів у розмірі 450 500 грн у строк до 10.07.2019 року. 10.05.2019 року в якості забезпечення зобов`язань за договором позики від 10.05.2019 року між ТОВ «ІСАГІС» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки серія та номер 615, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А., за умовами якого позичальник передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки грошові кошти скаржницею так і не повернуто, вона скористалась правом звернення стягнення на предмет іпотеки та 09.12.2024 року набула у власність предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 . В подальшому, 28.07.2025 року скаржниця довідалась про розгляд справи № 521/6784/25, коли в застосунку «Дія» отримала повідомлення про дату та час судового засідання та копію ухвали про забезпечення позову, ознайомившись з якою встановила, що судом без належного обґрунтування не застосовано зустрічне забезпечення. Скаржниця наголошує, що на даний час склалась ситуація, коли вона не отримала грошові кошти від товариства, та не може розпоряджатись квартирою, яка передана їй у власність у зв`язку із несплатою ТОВ «ІСАГІС» боргу, та така обставина порушує її законні права та ставить у нерівне положення із позивачами, які жодним майном та грошима фактично відповідати не будуть. На думку скаржниці, позивачі не надали суду доказів, які свідчать про наявність у них майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, тобто, на даний час будь-яка шкода, спричинена неможливістю користуватись квартирою АДРЕСА_2 не буде їй відшкодована оскільки такої можливості у позивачів немає.З огляду на викладене, скаржниця вважає, що є очевидним, те що в рамках даної справи вжиття заходів зустрічного забезпечення у розумінні ч. 3 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України є не диспозитивним правом суду, а його обов`язком. Щодо відзиву на апеляційну скаргу Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. ПН Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Т.А. повідомлена шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв`язку «Укрпошта», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення № R068055849483. Судові повістки надіслані позивачам ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , скаржниці ОСОБА_1 повернулись з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду. Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставлянням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час вирішення питання про повідомлення заявниці про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також про можливість розглядати справу за відсутності відповідача. За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі. Тож, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20. З наведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відповідно до процесуального закону вважаються належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, та їх не явка не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Фактичні обставини справи, встановлені судом 24.04.2025 року в провадження Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватний нотаріус Дімітрова Тетяна Андріївна Одеський міський нотаріальний округ про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння. Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.04.2025 року по справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання. Також ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 28.04.2025 року по справі вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру Ухвалено зустрічне забезпечення не застосовувати. 03.06.2025 року до суду подано клопотання представника позивача Танасогло О.М. про розгляд справи без його участі. 01.08.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання. 14.08.2025 рок від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про зустрічне забезпечення. 25.08.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, призначеного на 25.08.2025 року, та повідомлення про необхідність розгляду її клопотання про зустрічне забезпечення без її участі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд Зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків та має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом забезпечувальних заходів. Згідно з частиною першою статті 154 ЦПК України метою цього інституту є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. За приписами частини шостої статті 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, клопотання про зустрічне забезпечення може бути подане та вирішене судом після застосування судом заходів забезпечення позову та за клопотанням іншої сторони. Відповідно до частин першої та третьої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Таким чином ст. 154 ЦПК України, розмежовано випадки за яких застосування зустрічного забезпечення є: правом суду (частина перша статті 154 ЦПК України); обов`язком суду (частина третя статі 154 ЦПК України). Частиною п`ятою статті 154 ЦПК України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Водночас, вирішуючи питання щодо наявності підстав для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, суд констатує, що даних про те, що позивач не має зареєстрованого місця проживання в Україні у суду немає. Доказів того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові суду також не надано. Отже, з огляду на викладене, колегія суддів доходить переконання про відсутність імперативних (обов`язкових) підстав, визначених частиною 3 статті 154 ЦПК України, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне зобов`язання, та наявність у суду саме права на застосування цього зобов`язання. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України). Так, у постанові Верховного Суду від 19.09.2022 року у справі №757/36870/20 (провадження № 61-2976св21) зазначив, що метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору. Суд самостійно оцінює необхідність зустрічного забезпечення. За загальним правилом, вирішення цього питання має диспозитивний характер. Тобто реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком. На цій особливості застосування інституту зустрічного забезпечення у цивільному процесі Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема у постановах від 19.12.2018 року в справі № 331/5517/17 (провадження № 61-9474св18), від 10.04.2019 року в справі № 753/2380/18-ц (провадження № 61-38399св18), від 30.05 2019 року в справі № 456/2438/17 (провадження № 61-473св19), від 28.10.2020 року в справі № 761/3222/17 (провадження № 61-1856св19). Оцінюючи аргументи скаржниці, щодо наявності підстав для застосування зустрічного забезпечення, колегія суддів зауважує, що на їх підтвердження не надано жодного належного та допустимого доказу. А тому оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм процесуального права, враховуючи наведені обставини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх підстав для застосування зустрічного забезпечення позову у цій справі. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність судового рішення в апеляційній скарзі не наведено. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25 серпня 2025 про відмову в задоволенні клопотання відповідача про застосування зустрічного забезпечення - слід залишити без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 25 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова Ю.П. Лозко