Постанова 4807 № 333/2509/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/2509/25 Головуючий в 1 інст. Круглікова А.В. Провадження №33/807/160/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2026 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останньою - адвоката Бабкової О.С. на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою суду, 07 березня 2025 року о 10-40 годині ОСОБА_1 у м. Запоріжжі по вул.Оріхівське шосе, 14 км, керував транспортним засобом Ford Ranger д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат тесту позитивний, склав 0,71% проміле, номер тесту 3034, водій з результатом згоден, що зафіксовано на БК 470502. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Отже, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Бабкова О.С. просить скасувати постанову суду і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова суду є незаконною у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права. Вважає, що суд не з`ясував всіх фактичних обставин справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним у справі доказам та обставинам справи, спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови суду. Суд фактично перейняв на себе обов`язок щодо доведення вини її підзахисного, чим грубо порушив його право на захист. Апелянт звертає увагу на те, що в матеріалах справи є дані про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем певної військової частини та перебуває на посаді головного медика роти в званні старший сержант. Вказує, що стосовно військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст.266-1 КУпАП. На підставі викладеного, вважає, що військовослужбовець ОСОБА_1 , який згідно з протоколом, перебував за кермом із ознаками алкогольного сп`яніння за приписами ч.3 ст.266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.2-7 ст.266-1 КУпАП. Вважає, що вказаний порядок працівниками поліції не був дотриманий, а тому вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 , згідно з категоричними приписами ч.9 ст.266-1 КУпАП, є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановлених законом. Застосування цієї процедури починається з моменту встановлення, що особа є військовослужбовцем. Заявлене захисником-адвокатом Бабковою О.С. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки особа, яку притягнуто до адміністративної, - ОСОБА_1 та його-захисник Бабкова О.С. у розгляді справи участі не брали. Згідно з наявними матеріалами справи, копія оскаржуваної постанови суду на адресу ОСОБА_1 була направлена судом першої інстанції 02 липня 2025 року, проте відомості про отримання останнім копії оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні. Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається, що вперше адвокат Бабкова О.С. звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 08 липня 2025 року, проте постановою Запорізького апеляційного суду від 18 липня 2025 року апеляційну скаргу повернуто адвокату Бабковій О.С., копію зазначеної постанови вона отримала 21 липня 2025 року, та вже 23 липня 2025 року вдруге подала апеляційну скаргу до апеляційного суду разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, при цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду. В судове засідання, призначене на 10 квітня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Зіненко А.О. не з`явились, про день та час судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином, будь-яких клопотань чи заяв про розгляд справи за їх відсутності, про відкладення судового засідання не подавали. Згідно з довідкою помічника судді, в телефонному режимі захисник-адвокат Зіненко А.О. повідомила про можливість розгляду апеляційної скарги захисника-адвоката Бабкової О.С. в інтересах ОСОБА_1 без її участі та без участі ОСОБА_1 , просила розглядати справу без її участі та участі ОСОБА_1 , зазначила про обізнаність останнього про день, час та місце судового засідання, вказала про узгодженість вказаного питання із самим ОСОБА_1 . Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисників, суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним. Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею своєї справи не цікавиться. В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисників може затягнути цей розгляд на невизначений час. З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисників, що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №264588 від 07 березня 2025 року, згідно з яким, 07 березня 2025 року о 10-40 годині ОСОБА_1 у м.Запоріжжі по вул.Оріхівське шосе, 14 км, керував транспортним засобом Ford Ranger д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку - на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, на що водій погодився. Результат тесту позитивний - 0,71‰, номер тесту 3034, водій з результатом згоден, що зафіксовано на БК 470502. Водія від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП; - у картці обліку адміністративного правопорушення, згідно з якою, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Ranger д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, на що водій погодився. Результат тесту позитивний, склав 0,71‰, номер тесту 3034, водій з результатом згоден, що зафіксовано на БК 470502. Водія від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджений; - у роздруківці тесту газоаналізатору Alcotest 6810, тест №3034, проведений 07 березня 2025 року о 10-55 год., результат тесту 0,71‰; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими в останнього ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, проведений за допомогою газоаналізатору Alcotest 6810, результат огляду позитивний - 0,71 ‰, з результатами огляду ОСОБА_1 згоден; - у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 15 травня 2007; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Шоніна Д., згідно з яким останній доповідає, що 07 вересня 2025 року під час несення служби за адресою: вул.Оріхівське шосе, 14, було зупинено Ford Ranger д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем. Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6810, на що водій погодився. Результат тесту позитивний - 0,71‰, номер тесту 3034, водій з результатом згоден, що зафіксовано на БК 470502. Щодо ОСОБА_1 був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, серії ЕПР1 №264588, посвідчення водія не вилучалось (додаток «ДІЯ»), тимчасовий дозвіл не видавався. Водія від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджено. Фізична сила та спец засоби не застосовувались. Подія зафіксована на БК471701,479502. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. Як убачається з оскаржуваної постанови, 02 червня 2025 року на адресу суду надійшли пояснення, у яких адвокат Бабкова О.С., з посиланням на позицію Івано-Франківського апеляційного суду від 24 січня 2025 року (справа №351/1403/24), зазначає, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на посаді головного медика роти, то відносно нього повинен діяти спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, який визначений ст. 266-1 КУпАП. Правопорушення ОСОБА_1 вчинене під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби, то складати щодо нього протокол та проводити огляд на стан сп`яніння мають право спеціально уповноважені особи. Огляд військовослужбовця ЗСУ, щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, має проводитися уповноваженою особою-начальником органу управління ВСП у ЗСУ. Поліцейський не є тією особою, яка має право проводити огляд військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння, а також не є особою, яка уповноважена складати відповідний протокол за відмову військовослужбовця від проходження огляду на стан сп`яніння. Просили провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В судове засідання ОСОБА_1 та захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Бабкова О.С., не з`явилися, повідомлялися належним чином. На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Доводи захисника-адвоката Бабкової О.С., викладені в апеляційній скарзі, про те, що огляд ОСОБА_1 як військовослужбовця, мав здійснюватись в порядку, передбаченому ст.266-1 КУпАП, є безпідставними. Ці доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм права. Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. В матеріалах справи відсутні об`єктивні дані, які би підтверджували те, що на час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 останній виконував завдання, пов`язане з військовою службою. Отже, підстав для застосування процедури, передбаченої ст.266-1 КУпАП не було. Окрім того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах. Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені та протокол про адміністративне правопорушення обґрунтовано складені працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст.255 КУпАП. Об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Разом з цим на місці проведення огляду ОСОБА_1 та складання адміністравтиних матеріалів перебував представник ВСП. Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано. Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи апелянта про протилежне є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано. З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався. Отже, вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: поновити захиснику-адвокату Бабаковій О.С. строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2025 року. Апеляційну скаргу захисника - адвоката Бабкової О.С. залишити без задоволення. Постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева Дата документу Справа № 333/2509/25