Постанова 4824 № 382/1274/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/425/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року м. Київ справа № 382/1274/24 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року, ухвалене у складі судді Нарольського М.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив: У липні 2024 року позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до відповідача ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 червня 2023 року ТОВ «ФК «1 безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ОСОБА_1 договір позики № 78919945, за умовами якого відповідач отримала кошти та зобов`язувалася до кінця строку кредитування повернути позичені кошти та відсотки за користування позикою. Договір укладений у електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями. Підписанням цього договору позичальник підтвердив, що погодився з інформацією про позикодавця та його послуги на сайті позикодавця. 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклало з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Товариство) договір факторингу, за умовами якого Товариство набуло право вимоги, зокрема, за кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_1 , розмір якої становив 24 000 грн, яка складалася з 6 000 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, 18 000 грн - суми заборгованості зі сплати відсотків. Відповідач умови договору позики не виконав, заборгованість за договором не погасив, незважаючи на досудову вимогу кредитора. Також 07 серпня 2023 року ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 5965994, за умовами якого позичальник отримала грошові кошти, які зобов`язувалася повернути до закінчення строку кредитування та відсотки за користування коштами. Договір укладений у електронній формі та підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на мобільний номер телефону. 13 грудня 2023 року ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу, за умовами якого Товариство набуло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 5965994, боржником за яким є ОСОБА_1 , у розмірі 4571,70 грн, яка складається з 1500 грн основної суми боргу та 3 071,70 грн - заборгованості зі сплати відсотків за користування коштами. Відповідач, незважаючи на досудову вимогу, умови договору позики не виконала, заборгованість не погасила. Враховуючи наведене, з метою поновити порушене право, позивач просив суд: - стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики № 78919945 у розмірі 24 000 грн, яка складається з 6000 грн суми заборгованості за основною сумою боргу, 18 000 грн - суми заборгованості зі сплати відсотків; - стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики № 5965994 у розмірі 4571,70 грн, яка складається з 1500 грн основної суми боргу та 3 071,70 грн - заборгованості зі сплати відсотків за користування коштами - вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 28 571,70 грн та судовий збір у розмірі 3028 грн. Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити. Мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував, що заборгованість зі сплати відсотків за користування коштами за двома договорами нараховувалася поза межами строку кредитування, що не відповідає вимогам закону. Відповідач вважає, що за кредитними договорами підлягали стягненню суми відсотків за користування коштами 4500 грн та 2689,20 грн, замість 18 000 та 3071 грн відповідно. Позивач не надав доказів перерахування коштів позичальнику після укладення спірних договорів, а саме судом не досліджено первинних документів на підтвердження надання позичальнику коштів. Суд не врахував, що позивач вимагав стягнути суму заборгованості непропорційно велику суму за користування кредитними коштами, що суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідач вважає, що включення позикодавцем несправедливих умов до договору суперечить чинному законодавству. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що факт прийняття оферти та укладення спірних договорів позики відповідач підтвердив шляхом його ідентифікації за номером телефону. Оскільки чинним законодавством не визначено обов`язку прив`язки номера телефону до паспорта особи, то Товариство позбавлене можливості контролювати отримання одноразового ідентифікатора саме позичальником. Водночас, укладення договору у електронній формі шляхом обміну повідомленнями відповідає чинному законодавству. Зауважує, що докази перерахування коштів позичальнику додано ним до виправленої позовної заяви. Заперечує проти включення несправедливих умов до договору, зауваживши, що позичальник надала згоду на виконання умов договору, попередньо ознайомившись з ними. Наполягає на правильності нарахування відсотків за користування коштами з огляду на те, що до кінця строку кредитування позичальник не виконав умови договору, заборгованість не погасив, а отже зобов`язання не припинялося. Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що відповідач фактично не заперечує укладення ним кредитних договорів, отримання та користування кредитними коштами. Матеріали справи не містять доказів того, що персональні дані відповідачки (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування грошових коштів, номер телефону) були використані первісними кредиторами чи іншими особами для укладення кредитних договорів від її імені, і такі докази відповідачкою не надані, як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій стосовно оформлення кредитів на її ім`я із використанням її персональних даних. У зв`язку з цим, відсутні підстави вважати, що відповідач умови кредитування не розумів та не погодив; інформацію стосовно наданих фінансових послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач отримав, про що свідчить підписання ним договорів, відсутність будь-яких письмових заперечень щодо умов кредитування, строків тощо. Враховуючи викладене, фінансовими установами та позичальником при укладенні кредитних договорів було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов цих договорів, договори укладено у письмовій формі у відповідності до вимог чинного законодавства. Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідач не надав доказів повної або часткової сплати заборгованості за кредитними договорами, не спростував розмір заборгованості, заявлений до стягнення позивачем, власного розрахунку суду не надав, а також не спростував наявність фактичних та правових підстав звернення позивача з позовом до суду у цій справі. З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 червня 2023 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 78919945. Договір підписано електронним підписом (електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника). Відповідно до умов договору відповідачу надано фінансовий кредит у сумі 6 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів (пункт 2.2 договору). За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 2,5 % на день, 2,7% за понадстрокове користування позикою. Відповідно до «підтвердження платежу» від 31 липня 2024 року, 06 червня 2023 року о 17:05:40 на картку отримувача ( ОСОБА_1 ) НОМЕР_1 зараховано суму 6000 грн від позикодавця, код авторизації 032686. 07 серпня 2023 року ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 5965994 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника). Відповідно до умов договору відповідачу надано суму позики в розмірі 1500 грн на строк 72 дні, тобто до 18 жовтня 2023 року, базова процентна ставка фіксована 2,49000% на день, основна процентна ставка 3,00000% на день (розділ 2 договору). Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (iPay.ua) від 28 червня 2024 року, 07 серпня 2023 року о 14:07:11 перерахована сума 1500 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції 270491680. Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За приписами статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Згідно частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Згідно з частинами першою та другою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Відповідно до статті 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним. Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Факт укладення договорів позивач не заперечує, а колегія суддів не встановила обставин на спростування виникнення між сторонами правовідносин на підставі договорів позики, укладених у електронній формі шляхом проведення одноразової ідентифікації та накладення цифрового підпису. У апеляційній скарзі відповідач заперечує проти наявності у справі первинних документів на підтвердження зарахування позичених коштів на її банківський рахунок. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає такі доводи апеляційної скарги безпідставними, оскільки листом АТ «Таскомбанк» (а. с. 72) підтверджується зарахування коштів на картковий рахунок отримувача № НОМЕР_1 06 червня 2023 року о 17:05 год на суму 6000 грн. Ці реквізити рахунку відповідають зазначеним відповідачем реквізитам, вказаним у договорі позики № 78919945 від 06 червня 2023 року. Факт перерахування коштів відповідно до пункту 2.5 договору позики № 5965994 на суму 1500 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 за номером НОМЕР_1 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення», що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, від 28 червня 2024 року вих.№ 2782_240628121243 (а. с. 101). Щодо визначення розміру заборгованості за договором позики № 78919945 від 06 червня 2023 року. З огляду на принцип обов`язковості договору, доведеність позивачем факту надання коштів позичальнику та ненадання відповідачем доказів на спростування факту отримання коштів або факту остаточного виконання зобов`язання у визначений договором строк у повному обсязі колегія суддів визнає обґрунтованою суму заборгованості у розмірі 6 000 грн за основним боргом. Пунктом 2.3 договору позики № 78919945 визначено, що строк дії договору позики сторони встановили у розмірі 30 днів, відсоткову ставку визначили у розмірі 2,5% (застосовується відповідно до умов програми лояльності) за один день користування кредитними коштами, та 2,7% за один день - за понадстрокове користування позикою. Ставки, визначені цим пунктом, є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору. Згідно з пунктом 4 цього договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Пунктом 6 договору визначено, що позичальник має право продовжити строк користування позикою. Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника у електронній формі через електронний кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Відповідно до пункту 15 договору у разі, якщо позичальник не дотримується умов офіційних правил лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та/або правил постійної діючої акції під умовною назвою «Oh my freedom (перша позика 0,01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», знижена процентна ставка, визначена пунктом 2 договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена пунктом 2.3 пункту 2 договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачуються позичальником у повному обсязі за весь період строку позики. Процентна ставка може бути змінена на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору. Отже, сторони узгодили нарахування відсотків за користування позикою протягом строку дії позики, тобто протягом тридцяти днів. Пролонгацію строку дії позики сторони узгодили виключно з ініціативи позичальника шляхом укладення додаткової угоди, укладеної у електронній формі. Враховуючи те, що у справі відсутні докази укладення додаткової угоди відповідно до вимог пункту 6 договору, то кредитор мав право нараховувати проценти за користування позикою виключно у визначений договором період - протягом тридцяти днів. У справі відсутні докази погашення позичальником заборгованості за спірним договором позики, а отже відповідно до пункту 15 договору відсоткова ставка, яку слід брати для обчислення заборгованості зі сплати відсотків, визначена сторонами у розмірі 2,7% як за один день понадстрокового користування позикою. Враховуючи зазначене, а також вимоги пункту 4 договору, заборгованість за кожен день користування позикою на суму 6000 грн становить 162 грн, відповідно загальний розмір заборгованості становить 4 860 грн. За таких обставин загальна заборгованість за договором позики № 78919945 становить 10 860 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом у розмірі 6000 грн та заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 4 860 грн. Щодо визначення розміру заборгованості за договором позики № 5965994 від 07 серпня 2023 року. Відповідно до пункту 3.1 договору позики № 5965994 умови нарахування процентів протягом першого розрахункового періоду (за розрахунком, затвердженим сторонами при укладенні договору або, у разі наявності, затвердженим сторонами при укладенні додаткової угоди щодо продовження стоку позики). Згідно з пунктом 3.1.1. у разі наявності акційних пропозицій проценти за користування позикою нараховуються за акційною процентною ставкою відповідно до встановленого у Розрахунку за договором позики графіку нарахування відсотків, при цьому значення акційної процентної ставки є середньоденним розміром процентів у межах першого розрахункового періоду. Позичальник має право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у разі повернення позики протягом строку позики, визначеного цим договором. Також позичальнику надається право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у межах 3-денного строку після спливу першого розрахункового періоду. У разі недотримання цієї умови, проценти за користування позикою за кожен день першого розрахункового періоду нараховуються за базовою процентною ставкою. Відповідне перерахування процентів здійснюється на 4-ий день після спливу строку першого розрахункового періоду. Пунктом 3.1.2 договору визначено, що у разі відсутності акційних пропозицій, а також при укладенні додаткової угоди щодо пролонгації позики, проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою відповідно до встановленого у розрахунку графіка нарахування процентів, при цьому значення базової процентної ставки є середньоденним розміром процентів у межах першого розрахункового періоду, визначеного договором/відповідною додатковою угодою щодо продовження строку дії позики. Після спливу першого розрахункового періоду, у межах всього подальшого строку позики проценти за користування позикою нараховують за основною процентною ставкою у розмірі, визначеному пунктом 2.4.3 цього договору за кожен день користування позикою у межах строку позики. Строк позики відповідно до пунктів 2.3.5, 2.3.6 встановлений з 07 серпня 2023 року до 18 жовтня 2023 року, тобто всього 72 дні. Розрахунковим періодом сторони визначили період користування позикою у межах строку позики у кінці якого позичальник зобов`язаний внести платіж відповідно до умов договору (або додаткової угоди щодо продовження строку позики у разі її укладення). Кількість та тривалість розрахункових періодів визначається цим договором/додатковою угодою щодо продовження строку позики. (розділ 1 договору). Згідно з Додатком № 1 до договору позики № 5965994 перший розрахунковий період становив 22 дні, протягом яких сторони погодили щоденну відсоткову ставку за користування позикою у розмірі 2,49000%. Другий розрахунковий період становив 50 днів з відсотковою ставкою 3% за щоденне користування позикою. Сума позики згідно з пунктом 2.3.3 договору становила 1500 грн, які були отримані позичальником. Проценти на прострочену позику відповідно до розділу 1 договору нараховуються на суму позики. Доказів погашення заборгованості за договором матеріали справи не містять. Враховуючи зазначене, за розрахунковий період тривалістю 22 дні з відсотковою ставкою 2,49% заборгованість зі сплати відсотків за користування позикою становить 821,70 грн (1 500 х 2,49% х 22), за розрахунковий період тривалістю 50 днів - 2250 грн (1 500 х 3% х 50), а отже загальна заборгованість зі сплати відсотків становить 3071,70 грн. Враховуючи наведене, загальний розмір заборгованості за договором позики № 5965994 становить 4571,70 грн, яка складається з основного боргу на суму 1500 грн, та заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 3071,70 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», становить 15 431,70 грн. З наявних у справі договорів факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21 та від 13 грудня 2023 року № 13-12/2023 та додатків до них вбачається, що право вимоги за договорами позики перейшло від первісних кредиторів до ТОВ «ФК «ЄАПБ», в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 саме на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ». Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правильності розміру заборгованості зі сплати відсотків за користування позикою у розмірі 3 071 грн, оскільки для такого розрахунку відповідач помилково використовував відсоткову ставку у розмірі 2,49% за щоденне користування позикою, не врахувавши при цьому вимог договору позики та поділу періоду виконання зобов`язання позичальником на розрахункові періоди. Відповідно до вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Беручи до уваги те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не дослідив належним чином докази у справи, умови договорів позики, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то оскаржуване судове рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про стягнення основної суми заборгованості та процентів за період користування позиченими коштами у періоди, визначені у договорах, а в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за інший період, що перевищує відповідно 30 днів ( договір позики від 06 червня 2023 року) та 72 дні (договір позики від 07 серпня 2023 року) - слід відмовити. Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені у обсязі 54% від загальної ціни позову. За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, пропорційному задоволеним позовним вимогам, а саме 1635,12 грн. За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатила 4542 грн, отже з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2089,32 грн. Таким чином, шляхом взаємозарахування з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,20 грн. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 листопада 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у сумі 15 431 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять одна) грн. 70 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. 20 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Кирилюк Г.М. Рейнарт І.М.