LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824367/7541/25

від 11.06.2026 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. 22-ц/824/10119/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 367/7541/25 11 червня 2026року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. при секретарі - Можарівській М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Білогруд О.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради Київської області, про визначення місця проживання дитини та способів участі батька у її вихованні, - в с т а н о в и в: У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просив визначити місце проживання малолітнього сина почергово з кожним з батьків у такому порядку: два тижні з батьком та два тижні з матір`ю; двотижневий період проживання розпочинати з 10:00 неділі; перші два тижні з дня набрання рішенням суду законної сили малолітній ОСОБА_3 проживає з батьком; по завершенні двох тижнів той з батьків, з ким проживав ОСОБА_3 зобов`язаний супроводити його до місця проживання іншого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 15.09.2018 між ним та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14.10.2024 шлюб між сторонами розірвано. На момент звернення до суду з вказаним позовом син сторін проживав разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , проте остання чинила йому перешкоди у спілкуванні з дитиною. Позивач зазначав, що він працює у Ірпінському ліцеї №3 Ірпінської міської ради за основним місцем роботи та має самостійний заробіток, який достатній для утримання дитини, він може матеріально забезпечувати дитину, ним створено всі умови для його розвитку та виховання, а також він має у власності квартиру в місті Ірпені. У свою чергу звертає увагу, що почергове проживання дитини з кожним із розлучених батьків дає змогу обом батькам брати повноцінну участь у вихованні (розподіл батьківських обов`язків), що відповідає найкращим інтересам дитини. З 2022 року Верховний Суд у своїх рішеннях звертав увага на те, що національне та міжнародне законодавство визначає рівність прав і обов`язків батьків щодо виховання та утримання дитини, за загальним правилом вважається, що дитина любить обох батьків однаково і, відповідно, потребує уваги та любові обох. Спільне батьківство, зокрема модель спільної опіки, базується на здатності батьків здійснювати координацію, підтримувати одне одного та допомагати одне одному як лідери сім`ї і може покращити співпрацю між батьками та зменшити ризик потенційних суперечок, оскільки така модель вільна від тягаря «переможець - переможений». Необхідність застосування спільної фізичної опіки є відповіддю на зміни в суспільних цінностях і нормах, спрямована на поступовий рух до більш рівного розподілу сімейних обов`язків між батьками та матерями. Спільна фізична опіка сприяє відкритому доброзичливому спілкуванню між батьками, мінімізації конфліктів та розчарувань, приносить користь стосункам «мати (батько) - дитина», тобто за моделі спільної опіки батьки можуть брати участь не лише у дозвіллі дитини, а й активну участь у її вихованні, освіті, підтримці. У липні 2025 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею; визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина таким чином: 1) спілкування засобами мобільного, телекомунікаційного зв`язку у всіх можливих засобах зв`язку «Вайбер», «Телеграм», «Ватсап», тощо у вівторок або четвер (за погодженням сторін та фізичної можливості) у період часу з 17:00 - 19:00, тривалістю до 30 хв; 2) особисті зустрічі один раз на два тижні (у вівторок або четвер) - з 17:00 до 19:00 (або 20:00) в присутності матері дитини ОСОБА_2 , на території Ірпінського регіону, без присутності сторонніх осіб, які не мають родинного зв`язку. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14.10.2024 розірвано. У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . Сторони у справі вже тривалий час проживають окремо. 15.07.2025 року Ірпінським міським судом Київської області у справі № 367/7780/25 видано судовий наказ, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03.07.2025 і до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_4 посилається на те, що вона повністю віддає дитині свою любов і турботу, велику увагу приділяє її розвитку, окрім відвідин дошкільного навчального закладу, вони з сином читають книги, займаються малюванням та розвитком творчих здібностей, систематично відвідують дитячі майстер-класи, гуртки, корекційні заняття, ігрові кімнати, різного роду виставки. Тобто, вона прикладає максимум зусиль для того, щоб надати дитині належний та різнобічний розвиток. Після розірвання шлюбу, фактичного припинення шлюбно-сімейних відносин сторони намагалися досягнути згоди щодо визначення місця проживання дитини та способів участі батьків у вихованні дитини. Однак, останнім часом вже частіше почали виникати непорозуміння та конфліктні ситуації з приводу цього. Між сторонами був укладений відповідний Договір щодо утримання дитини, визначення місця проживання та визначення способів участі батьків у вихованні. За згаданим договором місце проживання дитини було визначено із матір`ю. Однак відсутність чіткого графіку спілкування батька та сина породила в реальному житті ряд суперечок, проблем, порушення домовленості з боку батька щодо перебування у нього дитини, тому сторони розірвали цей договір. Натомість відразу після розірвання договору батько подав позовну заяву до суду про визначення місця проживання дитини. ОСОБА_2 любить свою дитину та має змогу забезпечити її всім необхідним, вона постійно слідкує за станом здоров`я сина, знає детально про його особливості здоров`я та як потрібно звести до мінімуму ризики проявлення різних захворювань, яке харчування йому необхідне, постійно відвідує з сином лікарів, піклується про його розвиток, дитина отримує всі профілактичні та необхідні щеплення, стан здоров`я дитини добрий, дитина здорова. Вона працює на посаді начальника відділу міжнародних зв`язків у Державному податковому Університеті, має стабільний дохід, за місцем своєї роботи характеризується позитивно, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, у розшуку не перебуває, не знятої чи непогашеної судимості немає, до кримінальної відповідальності не притягувалася. Наразі ОСОБА_2 із дитиною проживають у квартирі за адресою АДРЕСА_3 , у своїх родичів, за місцем проживання мати теж характеризуються позитивно, скарг від сусідів не надходило, дитині створено всі належні та комфортні умови для життя та розвитку. Звертала увагу, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. Також перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків не є вирішальною умовою для передачі йому дитини. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Дитина не повинна стати «жертвою» конфліктних ситуацій між батьками. Визначення способів участі батька у вихованні сина у цій справі пов`язано з тим, що наразі спілкування має абсолютно не врегульований характер (наприклад, незаплановані та неузгодженні з матір`ю дитини зустрічі, вимоги батька надати дитину, яка хворіє з температурою та інше). Зауважила, що при встановленні та визначені графіку спілкування з дитиною необхідно враховувати інтереси не тільки того з батьків, хто проживає окремо, а й в першу чергу інтереси дитини, її стан здоров`я, графік навчання, навчальний процес, підготовку до занять, відпочинок, сон, харчування, де та в яких умовах буде знаходитися дитина. Отже, встановлення способів участі батька у вихованні дитини не може ґрунтуватися виключно на потребах та інтересах того з батьків, хто проживає окремо, першочергове значення при цьому мають інтереси дитини. Оскільки ОСОБА_2 не чинить перешкод у спілкуванні дитини з батьком, а навпаки сприяє цьому, то у найкращих інтересах дитини буде ефективним способом вирішення спору саме встановлення такого графіку спілкування відповідача з сином, який буде враховувати: режим дня дитини, вік дитини, зайнятість дитини у дошкільних навчальних закладах, а зустрічі відповідача будуть проводитися у присутності Позивача на території Ірпінського регіону. Зауважила, що з часом вона не виключає того, що способи участі батька у вихованість дитини можуть бути змінені, так як будуть змінюватися вік, потреби дитини. ОСОБА_2 не заперечує проти участі батька у вихованні дитини та їх спілкування, але в найбільш сприятливих для дитини умовах, з урахуванням розумного часу та особливостей їх взаємовідносин, тому вважає, що попередньо необхідно узгодити та обговорити порядок і умови їх спілкування з урахуванням інтересів дитини. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 березня 2026 року взадоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: спілкування засобами мобільного, телекомунікаційного зв`язку у всіх можливих засобах зв`язку «Вайбер», «Телеграм», «Ватсап», тощо у вівторок або четвер (за погодженням сторін та фізичної можливості) у період часу з 17:00 - 19:00, тривалістю до 30 хв; особисті зустрічі - один раз на тиждень у вівторок або четвер (за погодженням сторін та фізичної можливості учасників) з 17:00 до 20:00; кожну другу та четверту суботу місяця у період часу з 10:00 до 20:00; Визначено, що обов`язок по супроводженню дитини з місця постійного проживання та повернення покладається на ОСОБА_1 ; у разі наявності запланованих розвиваючих, корекційних занять тощо, у дитини ОСОБА_3 у визначений день та час зустрічі, обов`язок по супроводженню до місця їх проведення та повернення покладається на ОСОБА_1 , а разі необхідності відвідування закладу охорони здоров`я у цей період таке відвідування здійснюється у присутності матері ОСОБА_2 ; у разі неможливості зустрічі ОСОБА_1 у зв`язку з хворобою дитини у визначену суботу, то така зустріч переноситься на наступну суботу, а у разі якщо зустрічі не відбувають з ініціативи ОСОБА_1 , то така зустріч не переноситься; зустрічі ОСОБА_1 з дитиною можуть відбуватися у межах Ірпінської та Бучанської територіальних громадян, а у разі необхідності перебування поза межами указаних територіальних одиниць, то таке переміщення може відбуватися лише за погодженням з матір`ю ОСОБА_2 ; після набрання рішення суду законної сили перша та друга зустріч ОСОБА_1 з дитиною відбувається у присутності матері ОСОБА_2 , а наступні без обов`язкової присутності матері. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з метою збереження зв`язків дитини із сім`єю та надаючи першочергове значення якнайкращим інтересам дитини місцем, яке буде забезпечувати малолітньому ОСОБА_3 розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, на думку суду, буде саме місце проживання з матір`ю. Почергове переміщення дитини на певний період часу у інше приміщені, інше ліжко, обстановку, тощо створюватиме нестабільність у сприйнятті малолітньою дитиною оточуючого світу та захисту особистого простору. Визначаючи спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , суд виходив із того, що запропонований графік буде відповідати віку дитини, забезпечуватиме найкращі інтереси дитини та зв`язок батька з сином, та найголовніше підтримуватиме в дитині відчуття захищеності, піклування та присутність як мами, так і тата. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 03 квітня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом та відмовити у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, суд неповно та неправильно встановив обставини, що мають значення для справи. Ним подано позовну заяву з урахуванням найкращих інтересів дитини та сприяння його повноцінного виховання та розвитку, розуміючи необхідність постійної участі батька у вихованні сина, а найкращими інтересами буде саме збереження його зв`язків з сім`єю. ОСОБА_2 не спростовано того факту, що ним створено належні умови для проживання сина, не навела підстави за яких почергове проживання дитини з кожним з них нашкодить його інтересам. У рішенні суд не зазначив мотиви відхилення від висновку органу опіки, підстави непогодження з ним та чим саме він суперечить інтересам дитини. Звертає увагу, що почергове проживання дитини з кожним із розлучених батьків дає змогу обом батькам брати повноцінну участь у вихованні дитини. Сторони мешкають в одному місті, що свідчить про відсутність логістичних перешкод, а тому запропонована модель спільної опіки не вплине негативно на соціальні зв`язки дитини, не послабить та не змінить їх. У травні 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Нерода А. І. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 та її представник Нерода А.І. проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 15.09.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області складено актовий запис за №536. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис за №303. 14.10.2024 рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/8608/24 шлюб між сторонами розірвано (ухвалою від 04.12.2024 в указаному рішенні виправлено описку). Згідно довідки від 18.04.2025 №279 ОСОБА_1 працює на посаді методиста в Ірпінському ліцеї №3 Ірпінської міської ради Київської області. ОСОБА_1 має на праві приватної власності квартиру, площею 52,9 кв. м, розташовану у АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору дарування від 13.04.2019. За указаною адресою він має зареєстроване місце проживання. Згідно з актом від 02.07.2025, складеним депутатом Ірпінської міської ради, ОСОБА_2 фактично проживає разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане підтвердили сусіди. 26.11.2024 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу посвідчено договір між батьками щодо здійснення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та утримання дитини ОСОБА_3 . Відповідно до довідки психолога Логопедично-корекційного центру «Logo Family» складено характеристику психоемоційного стану ОСОБА_3 , відповідно до якої спостерігається емоційна прив`язаність до обох батьків, проте більш стабільний емоційний контакт з матір`ю, рекомендовано зберігати сталість контактів з обома батьками відповідно до чіткого графіку, уникати конфліктів у присутності дитини, забезпечити психологічний супровід дитини під час адаптації до нових умов, уникати висловлювань, які формують негативне ставлення до одного з батьків. Також судом досліджено психологічну характеристику указаного центру, у якій указано, що мовленнєвий розвиток відповідає віку, дитина спілкується поширеними реченнями, вступає у контакт з дорослими охоче, мислення логічне, уява розвинена відповідно до віку. Емоційне тло характеризується позитивно, істеричні, агресивні, імпульсивні реакції не спостерігаються, замкненість дитині не притаманна. Дитина демонструє емоційну прив`язаність до матері та її співмешканця, згадує їх з теплотою, про біологічного батька говорить у відповідь на прямі питання, на малюнку «моя сім`я» зобразив маму, себе, вітчима та братика, а батько та його партнерка в малюнку не представлені. 15.07.2025 Ірпінським міським судом Київської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 повноліття. Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» станом на 24.06.2025 відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність незнятої чи не погашеної судимості, а також розшук ОСОБА_2 відсутні. На обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області ОСОБА_2 не перебуває. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , а також земельна ділянка, площею 0,0629 га, на якій розташований указаний житловий будинок. На підставі результатів відкритого голосування спеціалізованої разової вченої ради, утвореної наказом Державного податкового університету від 05.06.2024 №723, на засіданні 25.07.2024 присуджено ОСОБА_2 ступінь доктора філософії в галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 051 «Економіка». 21.07.2025 уповноваженими працівниками соціальних служб складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , який складено з метою підготовки висновку органу опіки та піклування для подання суду. Так, загальна площа указаної квартири 65 кв.м., умови проживання задовільні, побут родини організований, наявний сучасний ремонт, всі необхідні меблі та побутова техніка, усі члени родини дотримуються санітарно-гігієнічних норм проживання. За указаною адресою проживають ОСОБА_2 , малолітній ОСОБА_3 , а також цивільний чоловік мами та його син. Стосунки доброзичливі, присутнє взаєморозуміння та повага один до одного. Матір`ю створено всі належні умови для проживання та виховання дитини. 21.07.2025 уповноваженими працівниками соціальних служб складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , який складено з метою підготовки висновку органу опіки та піклування для подання суду. Так, загальна площа указаної квартири 55 кв. м, умови проживання задовільні, зроблений сучасний ремонт, наявні всі комунікації, присутня вся необхідна побутова техніка та меблі, санітарно-гігієнічні норми проживання дотримано, облаштовано окрему дитячу кімнату, наявне місце для сну, відпочинку, проведення дозвілля, наявні дитячі іграшки. За указаною адресою проживають ОСОБА_1 та його партнерка (повідомлено у судовому засіданні). Висновок: з часу спільного проживання сторін - матір`ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_1 створено всі належні умови для повноцінного розвитку і виховання дитини. Згідно з характеристикою ОСОБА_3 , вихованця групи «Барвінок» ДНЗ №1 «Лісова пісня» м.Ірпеня, виданої у липні 2025 року (дату указано зі слів сторін), дитина відвідує заклад з вересня 2024 року, відвідує систематично, з бажанням, поведінка дитини стійка, добре контактує з дорослими та однолітками, він має багато друзів, які прагнуть з ним гратися та спілкуватися. Хлопчик активний, розумний, багато знає та вміє для свого віку. Ніколи не проявляє агресію чи недружелюбність, конфліктів з дітьми не виникає. Хлопчик охайний та доглянутий. Дитина з радістю чекає ввечері зустрічі як з татом, так і з мамою, інколи хлопчика забирає дідусь, з 03.07.2025 дитина не відвідує садочок. Згідно з характеристикою ОСОБА_3 , вихованця групи «Барвінок» ДНЗ №1 «Лісова пісня» м.Ірпеня, виданої орієнтовно 20.07.2025 (дату указано зі слів сторін), дитина відвідує заклад з вересня 2024 року, дитина охайна, доглянута. Хлопчик розумний, самостійний, врівноважений, слухняний, багато знає і вміє на свій вік. У групі у нього є багато друзів, з якими він дружньо та весело проводить час, діти радіють зустрічі з ним та прагнуть його уваги. Дитину в садок приводять та забирають по черзі і тато і мама, цікавляться його поведінкою та здобутками у садочку, інколи хлопчика забирає дідусь. Останнім часом ОСОБА_7 приходив у садочок зі сльозами, стривожений, але зустрівшись з однолітками поведінка його змінювалась на краще, з 03.07.2025 дитина не відвідує садочок. Судом також досліджено: довідки ОК-5 та ОК-7 за 2018 - 2025 роки, копію свідоцтва про базову загальну середню освіту, про повну загальну середню освіту, диплома про здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти ОСОБА_1 ; характеристику з місця роботи ОСОБА_2 від 27.06.2025 №1897/01-23 та довідку про заробітну плату; характеристику з місця роботи ОСОБА_1 від 04.08.2025; карту профілактичних щеплень ОСОБА_3 та медичну довідку ОСОБА_3 від 07.07.2025; декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, для пацієнта ОСОБА_3 у якій зазначено довірену особу ОСОБА_2 ; характеристику ОСОБА_2 , складену депутатом Ірпінської міської ради Київської області зі слів сусідів від 02.07.2025; копію відповіді служби у справах дітей та сім`ї Ірпінської міської ради на звернення ОСОБА_1 про перешкоди у здійснені батьківських прав дитини; платіжні інструкції у яких платником зазначено ОСОБА_1 , отримувачем ОСОБА_2 , призначення платежу «…аліменти….» дати здійснення транзакцій: 26.11.2024, 08.12.2024, 05.01.2025, 11.02.2025, 13.03.2025, 28.04.2025, 10.05.2025, 06.06.2025, 31.07.2025; платіжні інструкції про оплату підготовки ОСОБА_3 в закладах позашкільного розвитку, платник ОСОБА_2 , отримувач STEM-школа INVENTOR, призначення платежу «…за навчання…», дати здійснення транзакцій: 15.08.2025, 23.08.2025; аудіо-, відеозаписи, надані ОСОБА_1 щодо його спілкування з дитиною, проведення спільного дозвілля, відвідування сімейних свят та родичів, тощо; фото дитини з іграшками LEGO, надані ОСОБА_2 . Згідно висновку про визначення місця проживання дитини та способів участі батька у вихованні малолітнього сина, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 07.10.2025 № 158/12, орган опіки та піклування виснував за доцільне визначити місце проживання дитини з матір`ю ОСОБА_2 та визначити спосіб участі батька у вихованні малолітнього сина таким чином: 1,3 вихідні місяця з 18:00 п`ятниці до 18:00 неділі; 2,4 тиждень місяця з 17:00 вівторка до 20:00 четверга; спілкування засобами мобільного зв`язку у погоджений період часу з 17:00 до 19:00, тривалістю 30 хв. Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно з положеннями статті 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо. Згідно зі статтею 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини. Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першочергово повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року в справі № 466/1017/20). При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню такі базові елементи: (а) погляди дитини; (б) індивідуальність дитини; (в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин; (г) піклування; захист і безпека дитини; (ґ) вразливе положення; (д) право дитини на здоров`я; (е) право дитини на освіту (постанова Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 654/4307/19). Також підлягають врахуванню: (1) спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; (2) стосунки між дитиною і батьками в минулому; (3) бажання батьків бути опікунами; (4) збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання (дім), школу, друзів; (5) бажання дитини. Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України). У постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17(провадження № 61-14041св19) Верховним Судом зауважено, що: «… питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства». У цій справі спір виник щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки якого не можуть дійти згоди щодо вирішення цього питання в позасудовому порядку. Так, батько дитини звернувся з вимогою про визначення місця проживання дитини, запропонувавши модель спільної опіки почергово два тижні з батьком та два тижні з матір`ю, а мати дитини, у свою чергу, не погодившись з вимогою батька запропонувала власну модель - визначити місце проживання дитини з нею, водночас окреслити способи участі батька у житті та вихованні дитини, шляхом встановлення певного графіку спілкування та його зустрічей з дитиною. У межах розгляду цієї справи судом встановлено, що обоє з батьків мають приблизно однакові рівні можливості щодо забезпечення належного утримання та виховання своєї дитини. У справі не встановлено обставин, які б категорично унеможливлювали проживання дитини з батьком чи з матір`ю. Коли батьки перебувають у рівних умовах, мають однакове ставлення до своїх батьківських обов`язків та в разі однакової прихильності дитини до обох батьків, місце проживання дитини має бути визначено з тим із батьків, яким створено більш сприятливі умови для проживання дитини. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Враховуючи наведене, взявши до уваги, що після фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав з матір`ю, із якою має тісний соціальний зв`язок, врахувавши вік дитини, якому нещодавно лише виповнилося 5 років, суд першої інстанції правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, надавши належну правову оцінку фактичним обставинам справи і поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку, що визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю, в силу його віку та розвитку на час розгляду справи найбільше відповідає забезпеченню його найкращих інтересів. Щодо стосується моделі спільної опіки, про яку просив ОСОБА_1 , звертаючись до суду з відповідним позовом, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині про те, що така модель опіки з урахуванням віку дитини створить лише додаткові ризики для психоемоційного та фізіологічного стану малолітнього ОСОБА_3 , якому нещодавно виповнилося 5 років. Це вік за якого у дитини формується уявлення про оточуючий світ, про відмінності між поведінкою кожної окремої людини, а також відбувається активний процес набуття повсякденних навичок у догляді за собою, у спілкуванні, пізнанні нового та розвитку особистості. Саме тому, на думку суду, як найважливе в такий період життя дитина повинна відчувати та розуміти, що вона захищена, що вона має місце де затишно та тепло. І таке місце повинне бути стабільним. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду щодо їх оцінкита неправильного тлумачення чинного законодавства, а тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини справ та надав об`єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам. У свою чергу, колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що у разі зміни обставин у відносинах сторін спору визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку, в тому числі, і шляхом застосування моделі спільної фізичної опіки над дитиною (почергового проживання з кожним із батьків за відповідним графіком). Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 березня 2026 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,- у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 12 червня 2026 року Головуючий: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»