Постанова Київський апеляційний суд № 357/18666/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. Київ, вул. Солом`янська , 2-а ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 червня 2026 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Мяскова О.Є. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1 01.11.2025 о 00 год. 38 хв. по трасі а/д М-05 Київ-Одеса 78 км в бік Києва, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. Не погодившись з вказаним рішенням, адвокат Мясков О.Є. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була безпідставною, оскільки він не порушив жодних правил дорожнього руху. Наголошує, що на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції відсутня інформація про те, на якому саме приладі було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, чи має він сертифікат якості, чи не закінчився термін придатності, а також відсутній момент його розпакування. Зазначає, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд в медичних закладах, запропонованих працівниками поліції, оскільки вони знаходились на значній відстані від місця події, а він поспішав до місця проходження служби. Вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, що у працівників поліції була наявна можливість проведення огляду ОСОБА_1 на місці та не надано доказів наявності у запропонованих для проходження огляду медичних закладів відповідних умов та спеціалістів. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив. Адвокат Мясков О.Є. не заперечував проти здійснення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 . Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення адвоката Мяскова О.Є., який підтримав апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд, акті огляду, копіях листів медичних закладів, розписці, відеозаписі. Зокрема, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 499882 від 01.11.2025, ОСОБА_1 01.11.2025 о 00 год. 38 хв. по трасі а/д М-05 Київ-Одеса 78 км в бік Києва, керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, доводить факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки, так і у медичному закладі, а також факт відсторонення від керування транспортним засобом. При цьому працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права та наслідки у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, на що останній заперечень або зауважень не мав. З наявного у матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Наведені докази у своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги, вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В ході апеляційного розгляду не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б перешкодили або могли б перешкодити судді місцевого суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення. Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 499882 від 01.11.2025 відповідає положенням ст. 256 КУпАП. Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, та доводять доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його захисник не надали. Також апеляційний суд звертає увагу, що працівники поліції у відповідності до ст. 266 КУпАП відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою ОСОБА_2 про зобов`язання доставити транспортний засіб «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Наливайківка та не передавати керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 (а.с. 10). Будь-яких клопотань щодо виклику свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів від учасників провадження не надходило. З огляду на викладене, приходжу до висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення є необґрунтованими. За таких обставин постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування та закриття провадження у справі. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Мяскова О.Є. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.04.2026, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - без змін. Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.А. Кияшко