Ухвала ККС ВС № 607/15688/25

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Київ справа № 607/15688/25 провадження № 51-2220ск26 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК, і ВСТАНОВИВ: Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року ОСОБА_5 визнано винуватим та призначено покарання за ч. 1 ст. 301 КК у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення. Судовими рішеннями ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він зберігав з метою розповсюдження та розповсюджував зображення порнографічного характеру. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі захисник посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. На обґрунтування касаційних вимог захисник зазначає, що судами попередніх інстанцій не дотримано принципу безпосередності дослідження доказів, а саме -не оглянуто мобільний телефон потерпілої, оскільки він був несправним. Стверджує, що без дослідження цього речового доказу неможливо встановити чи дійсно ОСОБА_5 надсилав потерпілій зображення порнографічного характеру. Вказує, що мобільний телефон є недопустимим доказом, як і всі докази, що є похідними від нього (протокол огляду телефона, показання слідчого, який його оглядав, висновок експерта за результатом проведення мистецтвознавчої експертизи). Мотиви Суду Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Зі змісту касаційної скарги слідує, що захисник не погоджується з висновками судів щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Колегія суддів касаційного суду не погоджується з таким твердженням захисника, оскільки під час перевірки судових рішень не встановлено обставин, які б ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК. ОСОБА_5 в ході його допиту у суді першої інстанції пояснив, що зображення порнографічного характеру міг зберігати на власному телефоні не з метою розповсюдження, а також направити їх потерпілій випадково. Стверджував, що погано бачить. Судами попередніх інстанцій встановлено, що факт вчинення ОСОБА_5 цього кримінального правопорушення підтверджується такими належними і допустимими доказами: - протоколом огляду предмету від 04 березня 2025 року та додатком до нього (таблицею ілюстрацій), а саме: мобільного телефону торгової марки «Xiaomi», який належить ОСОБА_6 . Зокрема після розблокування цього мобільного телефону було відкрито мобільний застосунок «Viber» та повідомлення від абонентського номера НОМЕР_1 з трьома фотографіями, на яких були зображені оголені статеві органи; - висновком експерта за результатами проведеної судової мистецтвознавчої експертизи від 16 травня 2025 року № СЕ-19/123-25/7389-МЗ, відповідно до якого на оптичному носії інформації, DVD+R диску виявлено графічні файли, які містять ознаки порнографії та відносяться до порнографії; - протоколом обшуку від 06 червня 2025 року, під час якого було вилучено мобільний телефон, яким користується ОСОБА_5 , із абонентським номером НОМЕР_1 ; - висновком експерта за результатами проведеної судової комп`ютерно-технічної експертизи від 16 липня 2025 року № 433/25-22, згідно з яким в пам`яті наданого на дослідження смартфона міститься збережене листування в месенджері «Viber» з абонентським номером НОМЕР_2 , підписаним ім`ям « ОСОБА_7 ». Також місцевим судом була допитана потерпіла ОСОБА_6 , яка вказала, що у неї з ОСОБА_5 систематично виникали конфлікти, а з січня по лютий 2025 року він надсилав їй у месенджері зображення порнографічного характеру. Водночас судами було правильно критично оцінено доводи сторони захисту про те, що мобільний телефон є недопустимим доказом, як і всі докази, що є похідними від нього. У суді першої інстанції не було оглянуто вказаний речовий доказ у зв`язку із його непрацездатністю. Однак в таблиці ілюстрацій, яка є додатком до протоколу огляду предмету від 04 березня 2025 року було зафіксовано зображення цього мобільного телефону у справному стані. Окрім того, допитаний у суді першої інстанції в якості свідка слідчий ОСОБА_8 також показав, що під час огляду вказаний телефон був справний. Таким чином, колегія суддів касаційного суду вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що слідчі (процесуальні) дії щодо отримання інформації з мобільного телефону, належного ОСОБА_6 , відбувалися у той час, коли цей телефон перебував у працездатному стані. Він втратив свою працездатність вже після повернення його потерпілій. Тому у судів були відсутні підстави для визнання означеного мобільного телефону недопустимим доказом, як і всіх доказів, що є похідними від нього. Щодо незгоди захисника із судовим рішенням апеляційного суду, то доводи його касаційної скарги у своїй більшості аналогічні за змістом з доводами, які були наведені ним в апеляційній скарзі та були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, за результатами якої визнані необґрунтованими. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 та наявність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 301 КК. Відтак колегія суддів вважає, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК. Вирок місцевого суду відповідає вимогам ст. ст. 370, 374 КПК, а ухвала суду апеляційної інстанції - вимогам ст. 419 КПК. Відомостей, які б слугували підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження, як про це вказує захисник у поданій касаційній скарзі, Судом не встановлено. З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК. Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 28 квітня 2026 року. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3