Ухвала КЦС ВС № 504/496/21

УХВАЛА 11 червня 2026 року м. Київ справа № 504/496/21 провадження № 61-2316ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Юрій Володимирович, на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Тетяни Євгенівни про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування, визнання забудовником нерухомого майна, визнання права власності на земельні ділянки та житловий будинок, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Т. Є., у якому просила: - визнати недійсним договір дарування від 10 грудня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т. Є., зареєстрований у реєстрі за № 664, згідно якого ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_1 прийняв у дар житловий будинок з господарським будівлямита спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 597,8 кв. м, житловою площею 288,0 кв. м; - визнати житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 597,8 кв. м, житловою площею 288,0 кв. м спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; - поділити спільне майно, що є об?єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом визнання за кожним з них права власності по частині у житловому будинку з господарським будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 597,8 кв. м, житловою площею 288,0 кв. м. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у якому просив: - визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, загальною площею 0,103 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0181, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 08 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фьодоровим Є. А., реєстровий № 1661; - визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, загальною площею 0,103 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0182, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 08 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фьодоровим Є. А., реєстровий №1662; - визнати ОСОБА_1 замовником будівництва житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, адреса: АДРЕСА_1 за декларацією про готовність до експлуатації об?єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об?єктів з незначними наслідками (СС1) ОД 141180931393 від 03 квітня 2018 року; - визнати за ОСОБА_1 право власності на: земельну ділянку, загальною площею 0,103 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0181, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1406356951227; земельну ділянку, загальною площею 0,103 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0182, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1406372251227; житловий будинок, загальною площею 597,8 кв. м, житловою площею 288 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1530467851227. Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним договір дарування від 10 грудня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Харитоновою Т. ЮЄ., зареєстрований у реєстрі за № 664, згідно якого ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_1 прийняв у дар житловий будинок з господарським будівлямита спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 597,8 кв. м, житловою площею 288,0 кв. м. Визнано житловий будинок з господарським будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 597,8 кв. м, житловою площею 288,0 кв. м спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Поділено спільне майно, що є об?єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом визнання за кожним з них права власності по частині у житловому будинку з господарським будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 597,8 кв. м, житловою площею 288,0 кв. м. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 . 18 лютого 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року у цій справі, у якій представник заявника, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 , а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., залишено без руху та запропоновано направити на адресу Верховного Суду докази отримання постанови Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд», як зазначено в касаційній скарзі, а саме картку руху документа у справі № 504/496/21 з підсистеми «Електронний суд», надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості земельних ділянок та житлового будинку тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви, самостійно розрахувати розмір судового збору за вимогами майнового характеру, виходячи із вартості спірного майна, та згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» за наступною формулою (А ? 1 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна, і на підтвердження надати до суду докази його вартості та надати докази сплати судового збору за вимоги немайнового характеру в цій справі у розмірі 3 632,00 грн. 30 березня 2026 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., надійшла заява про продовження строку на усунення недоліків, яка мотивована тим, що надати докази отримання постанови станом на день подання заяви є неможливим, оскільки у адвоката Сіржанта Ю. В. відсутній доступ до матеріалів справи № 504/496/21 в підсистемі «Електронний суд» в суді першої інстанції, а наявний доступ лише до матеріалів касаційного провадження (докази до заяви додано), що у свою чергу тягне за собою неможливість усунення інших недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Сулу від 16 березня 2026 року. Також додав до заяви докази сплати судового збору за подання касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2026 року продовжено ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., строк на усунення недоліків. На виконання вимог ухвал суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., направив на адресу суду матеріали на усунення недоліків. Таким чином, недоліки касаційної скарги представником заявника усунуто. Касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском строку на касаційне оскарження, у клопотанні викладеному у змісті касаційної скарги, представник заявника просить цей строк поновити, посилаючись на те, що останній пропущено з поважних причин, оскільки постанову Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року, надійшла до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ОСОБА_1 06 грудня 2025 року, його представник ОСОБА_4 отримала 08 грудня 2025 року. Заявник вказує, що адвокат ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, доданою до касаційної скарги. Про смерть адвоката ОСОБА_4 йому стало відомо через декілька тижнів. Крім того, внаслідок відключення електроенергії та систематичних обстрілів з боку росії, він вимушений був шукати нового представника для захисту своїх інтересів в суді касаційної інстанції, внаслідок чого ним пропущено строк звернення до суду з касаційною скаргою. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Ураховуючи наведені представником заявника обставини, інформацію, яка міститься на офіційному сайті ЄДРСР, повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року було зареєстровано 08 грудня 2025 року та забезпечено надання загального доступу 09 грудня 2025 року, смерть представника та час, необхідний для пошуку адвоката для надання правової допомоги, Верховний Суд вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставами касаційного оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Ю. В., зазначає: пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 серпня 2022 року у справі № 910/5201/19, постановах Верховного Суду від 11 вересня 2023 року у справі № 369/17757/21, від 20 січня 2021 року у справі № 318/1274/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19 та постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Також у касаційній скарзі зазначено про не згоду з ухвалами суду першої інстанції, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Юрій Володимирович, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити. Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сіржант Юрій Володимирович, строк на касаційне оскарження рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 травня 2024 року та постанови Одеського апеляційного суду від 07 жовтня 2025 року. Відкрити касаційне провадження у цій справі. Витребувати з Комінтернівського районного суду Одеської області матеріали справи № 504/496/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Харитонової Тетяни Євгенівни про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування, визнання забудовником нерухомого майна, визнання права власності на земельні ділянки та житловий будинок. Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк О. М. Осіян Н. Ю. Сакара