Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/27013/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/27013/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/693/26 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючої - Храпак Н.М. Суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу № 607/27013/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Головченко Олександр Андрійович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року, ухваленого суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії,- В С Т А Н О В И В: у грудні 2025 року Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (далі - КПТМ «ТМТКЕ» ТМР) звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії в сумі 42788,41 гривень за період з 01.01.2021 по 01.11.2025. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що відповідач зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради здійснює забезпечення тепловою енергією житла, яке займає відповідач. ОСОБА_1 користується послугами з централізованого опалення, однак, передбачених законом обов`язків щодо оплати за ці послуги належно не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2021 по 01.11.2025 у неї наявна заборгованість за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії у розмірі 42788,41 гривень. Добровільно відповідач відмовляється сплатити борг. З цих підстав, позивач просить позов задовольнити, стягнути із відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 42788,41 гривень та понесені судові витрати по справі. 05.02.2026 представник позивача подала суду заяву про зменшення суми позовних вимог на 1280,00 грн та просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з постачання централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії в сумі 41508,41 гривень. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії у розмірі 41508 (Сорок одна тисяча п`ятсот вісім) гривень 41 копійку. Стягнуто із ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради 3028 гривень сплаченого позивачем судового збору. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Головченко О.А., подала апеляційну скаргу, в якій посилається на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач у позовній заяві вказує на факт укладення з відповідачем індивідуального договору, що є публічним договором приєднання про надання комунальної послуги. Водночас, представник заявника, зазначає, що ОСОБА_1 договір з позивачем не укладала, проєкт договору їй не надходив. Крім того, вказують, що до позову доданий Типовий індивідуальний договір, датований 31.10.2021, при тому, що позивач заявив суму до стягнення з 01.01.2021, тобто якщо погоджуватись на акцептування умов Типового індивідуального договору відповідачкою - сума заборгованості має стягуватись не раніше з 01.11.2021. Відповідно до п.33 Типового індивідуального договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. Разом з тим, позивач у встановленому порядку не доводив до відома ОСОБА_1 про обсяги наданої ним послуги в щомісячному режимі та не надано відповідні розрахунки також в ході розгляду справи в суді першої інстанції. Таким чином, ОСОБА_1 не може надати свої заперечення щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості, поза як відсутні будь-які первинні документи про обсяги подачі тепла на будинок та розподіл відповідної суми на площу відповідачки. Крім того, вказують, що до позову позивачем долучені акти про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період, проте не надані документи, які свідчать про припинення постачання теплової енергії та/або перерви в наданні послуги. Тобто, позивач не обґрунтував свої позовні вимоги в частині об`єму спожитої відповідачкою теплової енергії, періоду надання послуг, а відтак така вимога не є обґрунтованою. Також, як вбачається з виписки позивача: - нарахування на 01.01.2021 існували в сумі 7583,75грн та цю суму позивач в позові вказував, що не заявляє до стягнення; - нараховано оп (3 графа) за січень 2021 сума 1914,95грн., а всього по цій графі нараховано 44289,76грн. Оплата здійснена в загальній сумі 9085,10 грн З урахуванням вказаного, сума стягнення, яка мала бути заявлена до стягнення 35204,66 грн (44289,76 - 9085,10) Проте, позивач в резолютивній частині свого позову, одночасно, вказує про суму стягнення в розмірі 42788,41 грн, чим суперечить своєму ж обґрунтуванню на не заявлені до стягнення 7583,75 грн, тобто позивач до кінця не визначився із заявленими ним позовними вимогами. Розрахунок суми залишку 7583,75 грн позивачем не надається, а відтак відповідачка не може визначитись зі своєю позицією по цій сумі, а відтак вважає цю суму не обґрунтованою. Від представника позивача Мельник І.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві посилається на те, що на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та відповідно до постанов КМ України на офіційному сайті КП «ТМТКЕ» 31 жовтня 2021 року були опубліковані типові публічні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Згідно з ч.5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. З огляду на те, що мешканці будинку АДРЕСА_2 , в тому числі відповідачка не вчиняли зазначених дій, спрямованих на вибір договірних відносин, із ними вважаються укладеними з 01.12.2021 індивідуальні договори, що були оприлюднені на сайті КП ТМТКЕ. Відповідно до абз.6 п.13 Правил надання послуг з постачання теплової енергії фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. В даному випадку про приєднання ОСОБА_1 як споживача послуг до умов індивідуального договору свідчить факт отримання послуги, сплата рахунка, оскільки будинок АДРЕСА_2 не відключений від мереж централізованого постачання теплової енергії, а КП ТМТКЕ надає у будинок послуги з постачання теплової енергії. Зазначають, що в період 01.01.2021 по 01.11.2025 нарахування за послугу з централізованого опалення, постачання теплової енергії відповідачки, КП ТМТКЕ здійснювало за тарифами, встановленими: рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради, а саме: рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 827 від 05.11.2018 та рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №1105 від 01.12.2021, №1165 від 28.09.2023, №1437 від 11.09.2024, №1354 від 02.10.2025 Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, які є у вільному доступі на сайті Тернопільської міської ради. Щодо твердження представника відповідача про те, що позивач у встановленому порядку не доводив до відома ОСОБА_1 про обсяги наданої ним послуги в щомісячному режимі та не надано відповідних розрахунків, то сторона позивача зазначає, що інформація про нарахування за послуги по квартирі щомісяця відображається у рахунках на оплату, які доставляються споживачам у поштові скриньки. Рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії формуються відповідно до Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад на території України 31 січня 2020 року №

23. Відповідно до ч.1. ст.9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Однак, передбачених зазначеними нормами обов`язків, ОСОБА_1 не виконувала, внаслідок чого за період з 01.02.2021 до 01.11.2025 заборгувала підприємству 42788,41 грн за послуги з централізованого опалення (за період з 01.01.2021 по 30.11.2021 ), за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за період з 01.12.2021 по 01.11.2025). Звертають увагу суду, що сальдо, яке відображене у виписці з особового рахунку про заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 7583,75 грн є заборгованістю за попередній період (залишок на 01.01.2021), що зарахована позивачем на підставі п.36 публічного Договору в рахунок заборгованості споживача, за минулі розрахункові періоди, яка не включена в суму заборгованості та не пред`являється до стягнення. Зазначають, що сальдо це фінансовий «підсумок» або «залишок» на рахунку, який показує різницю між усіма нарахованими сумами (боргом) та оплатами за певний період. В зв`язку з цим, в бухгалтерських документах (рахунках, виписках, квитанціях) завжди зазначається сальдо на початок і на кінець кожного розрахункового місяця. Також, вказують, що відповідачка не скористалася своїм правом щодо надання для суду доказів на спростування, заперечення щодо нарахувань, контррозрахунку під час розгляду справи в суді першої інстанції. З урахуванням наведеного вважають, що нарахування за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії не є спірними, а заборгованість є обґрунтованою. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії у сумі 41508,41 грн, що не перевищує тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини. Як вбачається із довідки про осіб зареєстрованих за адресою, виданої 31.10.2025 КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР, за адресою АДРЕСА_3 зареєстрованими за вказаною адресою значиться ОСОБА_1 . 31.10.2021 на офіційному веб-сайті КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР були опубліковані типові публічні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Відповідно до умов Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, виконавець КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. За змістом пунктів 1-4 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (виконавець) визначило, що договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Договір укладено сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 ЦК України. Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця https://teplo.te.ua/. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті виконавця https://teplo.te.ua/. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір змін ціни/тарифів на комунальні послуги з обґрунтування такої необхідності, затвердженого Мінрегіону від 05.06.2018 №130. Факт приєднання споживача до умов договору (акцептування) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Відтак, приймаючи до уваги те, що жителі будинку АДРЕСА_2 не вчиняли дій, спрямованих на вибір договірних відносин, з ними вважається укладений з 01.12.2021 індивідуальний договір, що був оприлюднений на веб-сайті КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР. Так, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Постановою Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг за №1171 від 31.03.2015 затверджено тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг. Постановою Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг за №1101 від 09.06.2016 внесено зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне врегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг за №1171 від 31.03.2015 в частині затверджених тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями послуг. Рішенням Тернопільської міської ради за №827 від 05.11.2018 встановлені КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1105 від 01.12.2021 із змінами внесеними рішеннями Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 651 від 29.06.2022, № 652 від 29.06.2022, № 903 від 24.08.2022, № 1399 від 07.12.2022 та рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1165 від 28.09.2023, встановлено тарифи на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Відомості про те, що вказані тарифи відповідачем оспорювалися та подавалися скарги про неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань судом не встановлено. З 01.12.2021 відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1105 від 01.12.2021 у Тернополі впроваджено двоставковий тариф на послугу постачання теплової енергії. Отже, за період з 01.01.2021 по 30.11.2021 надавалися послуги за назвою з централізованого опалення та постачання гарячої води, а з 01.12.2021 по 01.11.2025 надавалися послуги за назвою за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. На ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок для проведення нарахування та оплати послуг з постачання теплової енергії №13434. Згідно з актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальні періоди від 16.10.2020, 12.10.2021, 04.11.2022, 17.10.2023 та 10.10.2024 проведено запуск системи опалення в житловий будинок, в тому числі за адресою АДРЕСА_2 . Як вбачається із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) про заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, наданої КПТМ «ТМТКЕ» від 13.11.2025, відповідач не у повному обсязі проводила оплату за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за період з 01.01.2021 по 01.11.2025 у неї утворилася заборгованість у розмірі 42788,76 гривень. Із довідки КП «ТМТКЕ» про оплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3 вбачається, що відповідачем у період з січня 2021 року по жовтень 2025 року здійснювалась оплата за надані послуги, у загальному розмірі 9085,10 грн, з банку без призначення платежу за період з 01.01.2021 до 01.11.2025, яку зараховано на погашення залишку, що існував на 01.01.2021. Із письмового повідомлення, надісланого на адресу відповідача від 24.06.2025 за №1316/17/332 слідує, що Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради повідомило жителів квартири АДРЕСА_1 про наявність станом на 01.06.2025 заборгованості у розмірі 41038,89 грн за послуги з централізованого теплопостачання та необхідність сплатити зазначену заборгованість впродовж 15 днів. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради здійснює забезпечення помешкання відповідача ОСОБА_1 теплопостачанням, у тому числі надавав послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії в період з 01.01.2021 по 01.11.2025. Відповідач не вносила оплату за спожиті послуги в повному розмірі, а лише здійснювала часткову проплату, а саме за період з 01.01.2021 по 01.11.2025 оплачено 9085,10 гривень, яку було зараховано на погашення залишку, що існував станом на 01.01.2021, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 42788,41 гривень, про що свідчить виписка з особового рахунку про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії. В подальшому представник позивача подала суду заяву про зменшення суми позовних вимог на 1280 гривень, у зв`язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості та просила стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з постачання централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії в сумі 41508,41 гривень. Відповідач не надала суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі і розрахунку заборгованості складеного позивачем. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що наявні порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії, за період з 01.01.2021 по 01.11.2025 в сумі 41508,41 гривень. Колегія суддів вважає висновок суду таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи. Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з наданням послуг з централізованого опалення, теплової енергії та постачання гарячої води та регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та іншими нормативно-правовими актами України. Так, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Відповідно до пунктів 6, 13 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Згідно ч.2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Згідно ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України). . Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам (ч. 2, 3 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). За змістом ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Згідно ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні. Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом. Разом з тим згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Системний аналіз зазначених вище положень ЦК України свідчить про те, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом. Таким чином, договір з постачання теплової енергії є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію оферти та повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання). Аналогічний висновок викладений упостанові Верховного Суду від 11.11.2019 у справі №646/834/17. Також у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що для виникнення правовідносин, пов`язаних з наданням комунальних послуг на підставі публічної оферти, не потрібно інших доказів, ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з боку іншої сторони. Верховний Суд у постанові від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц виклав правовий висновок, згідно з яким споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. У справі, яка переглядається судом встановлено, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради є теплопостачальною організацією, суб`єктом господарської діяльності, який надавав послуги з централізованого опалення та гарячої води та послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в період з 01.01.2021 по 01.11.2025 споживачу ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою про осіб зареєстрованих за адресою, виданої 31.10.2025 КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР, за адресою АДРЕСА_3 вбачається, що зареєстрованою за вказаною адресою значиться ОСОБА_1 . З наданої позивачем виписки з особового рахунку ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) про заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, наданої КПТМ «ТМТКЕ» від 13.11.2025, відповідач не у повному обсязі проводила оплату за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за період з 01.01.2021 по 01.11.2025 у неї утворилася заборгованість у розмірі 42788,76 гривень (а.с.9-10). Пункт 36 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначає, що під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу. У разі якщо споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу. Станом на 01.01.2021 у відповідачки була наявна заборгованість за оплату послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії у сумі 7583,75 грн. Із довідки КП «ТМТКЕ» про оплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3 вбачається, що відповідачем у період з січня 2021 року по жовтень 2025 року здійснювалась оплата за надані послуги, у загальному розмірі 9085,10 грн, з банку без призначення платежу за період з 01.01.2021 до 01.11.2025, яку позивач правомірно відповідно до умов договору зарахував на погашення залишку заборгованості, що існував станом на 01.01.2021. При цьому, відповідачка не надала суду доказів щодо спростування наявної у неї заборгованості та поданому позивачем розрахунку. Будь-яких доказів, що відповідач не отримувала даних послуг матеріали справи не містять. Факт надання позивачем послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується актами подачі теплоносія на ввід внутрішньобудинкової системи опалення будинку та актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період від 16.10.2020, 12.10.2021, 04.11.2022, 17.10.2023, 10.10.2024 та 19.10.2025. З огляду на викладене, суд першої інстанції встановивши на підставі наявних в матеріалах справи доказів того, що позивач надає послуги з централізованого опалення та теплової енергії, а відповідач є споживачем цих послуг, від надання яких в установленому чинним законодавством порядку не відмовлялася, однак оплата спожитих послуг виконувалася нею неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 в користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та послуги з постачання теплової енергії в загальній сумі 41 508,41 грн. При цьому, колегія суддів виходить з того, що квартира, у якій проживає відповідачка, розташована у багатоквартирному будинку і підключена до єдиної мережі централізованого опалення, безперервну роботу і обслуговування якої забезпечує позивач. Комунальні послуги у спірний період надавалися позивачем і споживалися відповідачкою. З приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачка із скаргами та заявами не зверталася. Факт отримання вказаних послуг відповідачкою не спростований. Докази того, що у квартирі відсутнє (відключене у встановленому порядку) централізоване опалення, суду не надані. Поряд з цим відповідачка неналежним чином виконувала зобов`язання щодо оплати наданих позивачем комунальних послуг. Доводи представника заявника в апеляційній скарзі про відсутність між сторонами укладеного договору про надання послуг з постачання теплової енергії, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке. Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , співвласники якого не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин і не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, тому з ними в порядку ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», вважаються укладеними з 01.12.2021 про надання комунальних послуг, які є публічними договорами приєднання, що були оприлюднені на сайті КП ТМТКЕ. Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що позивач у встановленому порядку не доводив до відома ОСОБА_1 про обсяги наданої ним послуги в щомісячному режимі та не надано відповідних розрахунків, а тому ОСОБА_1 не може надати свої заперечення щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості, поза як відсутні будь-які первинні документи про обсяги подачі тепла на будинок та розподіл відповідної суми на площу відповідачки. Відповідно до ч.1. ст.9 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Факт надання позивачем послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджується вищенаведеними актами подачі теплоносія на ввід внутрішньо будинкової системи опалення будинку та актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період від 16.10.2020, 12.10.2021, 04.11.2022, 17.10.2023, 10.10.2024 та 19.10.2025 Судова колегія зазначає, що оскільки вказана квартира відповідачки була підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, ці послуги у зазначений період надавались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачка до позивача не зверталася, факт отримання вказаних послуг не спростовано, а тому підстав для несплати за отриманні послуги, не вбачається. Посилання представника заявника на те, що відповідачка ОСОБА_1 не може надати свої заперечення щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості, так як відсутні будь-які первинні документи про обсяги подачі тепла на будинок та розподіл відповідної суми на площу відповідачки не впливають на правильність визначення обсягів споживання теплової енергії та гарячої води, оскільки обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла комерційного обліку або розрахунку відповідно до вимог Закону України від 22.06.2017 року № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства розвитку та громад України від 28.12.2021 року № 358 Також, на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано виписку з особового рахунку про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2021 по 01.11.2025, зазначаючи, що нарахування за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії КП «ТМТКЕ» здійснювало за тарифами, встановленими рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 827 від 05.11.2018, №1105 від 01.12.2021, №1165 від 28.09.2023, №1437 від 11.09.2024, №1354 від 02.10.2025, які є в вільному електронному доступі. При цьому, колегія суддів зауважує, що виписка з особового рахунку про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, надана стороною позивача містить підписи відповідальних осіб, інформацію про картку особового рахунку та оборотно-сальдову відомість, які дозволяють перевірити щомісячні нарахування, деталізацію по видам послуг, які включають у себе послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 44 289,76 грн (а.с.9-10). Крім того, колегія суддів звертає увагу, що як вбачається з виписки з особового рахунку, відповідачка здійснила частково оплату в розмірі 9085, 10 грн, проте у повному обсязі свої зобов`язання за договором не виконала, унаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 42 788, 41 грн, відтак була обізнана про нарахування і наявність заборгованості, здійснюючи часткову оплату та отримуючи щомісячні розрахункові документи. Оскільки предметом спору у даній справі є заборгованість за житлово-комунальні послуги, на позивача покладено обов`язок доведення розміру заборгованості, а на відповідача покладається обов`язок спростування наявності заборгованості. Відтак, подання позивачем розрахунку заборгованості, з метою доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, є його процесуальними обов`язком, тоді як процесуальним обов`язком відповідача з метою спростування наявності розрахунку, є подання контррозрахунку, однак його подано не було. Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, яка не виконувала належним чином свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим позивач як надавач послуг в силу приписів частини третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» має право вимагати виконання обов`язку щодо сплати послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії від відповідачки ОСОБА_1 . Також безпідставними є доводи щодо неправомірного врахування залишку заборгованості в сумі 7583,75 грн, оскільки відповідно до пункту 36 типового договору, за відсутності належного визначення розрахункового періоду виконавець мав право зарахувати сплачені кошти в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди. Як вбачається із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) про заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, наданої КПТМ «ТМТКЕ» від 13.11.2025, станом на 01.01.2021 у відповідача була наявна заборгованість за оплату послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії у сумі 7583,75 грн. Також за період з 01.01.2021 до 01.11.2025 відповідач здійснила оплату з банку без призначення платежу на загальну суму 9085,10 грн, яку позивач правомірно відповідно до умов договору зарахував на погашення залишку заборгованості, що існував станом на 01.01.2021. Відтак, розмір заборгованості відповідача за надані позивачем послуги за період з 01.01.2021 до 01.11.2025 становить 42 788,41 грн (44 289,76 грн (нараховано за теплову енергію) - 1501, 35 грн ( 9085,10 грн (сплачено без призначення платежу) 7583,75грн (сальдо) = 42 788,41 грн). Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, а зводяться до незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Головченко Олександр Андрійович слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року - залишити без змін. Щодо судових витрат. За приписами статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 мала сплатити 3633,60 грн судового збору, однак ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 13 квітня 2026 року ОСОБА_1 було звільнено від сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн грн за подання апеляційної скарги на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року, тому судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції віднести на рахунок держави. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Головченко Олександр Андрійович - залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 2026 року - залишити без змін. Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції віднести на рахунок держави. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуюча Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський М.В. Хома