Постанова Черкаський апеляційний суд № 753/17915/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м.Черкаси Справа № 753/17915/25 Провадження № 22-ц/821/1133/26 Категорія: 305010000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої Карпенко О.В. суддів Сіренка Ю.В., Василенко Л.І. за участю секретаря Руденко А.О. учасники справи: позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АСКО ДС» представник позивача: адвокат Богданов Євген Володимирович відповідач: ОСОБА_1 представник відповідача: адвокат Шевченко Ксенія Юріївна розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шевченко Ксенії Юріївни на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року (ухваленого під головуванням судді Попельнюха А.О. в приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО ДС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 19 серпня 2025 року ПрАТ «СК «АСКО ДС» звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 125 869,54 грн. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року справу передано за підсудністю до Чигиринського районного суду Черкаської області. В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що між ПрАТ «СК «АСКО ДС» та ОСОБА_1 був укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 220084159, згідно якого застраховані майнові інтереси власника транспортного засобу Infinity QX50, державний номерний знак НОМЕР_1 на суму 160 000,00 грн. 26 лютого 2025 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 36/2, керуючи транспортним засобом Infinity QX 50, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на припаркований транспортний засіб АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 , продовживши рух скоїла наїзд на транспортний засіб Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , який, у свою чергу, зіткнувся з транспортним засобом АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , припаркований попереду. В результаті цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1, 2.10 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року у справі №753/4918/25 ОСОБА_1 визнано винною у порушенні Правил дорожнього руху, що стало наслідком ДТП, та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року у справі №753/4915/25 ОСОБА_1 визнана винною у порушенні Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із тим, що вона 26 лютого 2025 року о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 36/2, керувала транспортним засобом Infinity QX50, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, покази алкотестера «Драгер» склали 2,33 проміле, від огляду у лікаря нарколога відмовилась. Власник автомобіля АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , який є потерпілим від даної ДТП, 03.03.2025 звернувся до ПрАТ «СК «АСКО ДС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просив перерахувати на його картковий рахунок, відкритий у фінансовій установі. Відповідно до звіту № 112-2/03/25 від 08.03.2025 про оцінку колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , з урахуванням фізичного зносу становить 12033,67 грн. Факт ДТП від 26.02.2025 визнаний ПрАТ «СК «АСКО ДС» страховим випадком, про що складений страховий акт № 112/25 ГО від 21.04.2025. Працівниками ПрАТ «СК «АСКО ДС» відповідно до платіжної інструкції від 22.04.2025 № 4854 перераховано ОСОБА_2 9626,94 грн. страхового відшкодування, де вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу зменшена на суму ПДВ. Власник автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , яка є потерпілою від даної ДТП, 03.03.2025 звернулась до ПрАТ «СК «АСКО ДС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просила перерахувати на її картковий рахунок, відкритий у фінансовій установі. Відповідно до звіту №112/1/03/25 від 09.03.2025 про оцінку колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , з урахуванням фізичного зносу становить 99068,10 грн. Факт ДТП від 26.02.2025 визнаний ПрАТ «СК «АСКО ДС» страховим випадком, про що складений страховий акт № 112/25 ГО/2 від 23.04.2025. Працівниками ПрАТ «СК «АСКО ДС» відповідно до платіжної інструкції від 23.04.2025 № 4872 перераховано ОСОБА_3 82556,74 грн страхового відшкодування, де вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу зменшена на суму ПДВ. Власник автомобіля АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , яка є потерпілою від даної ДТП, 12.03.2025 звернулась до ПрАТ «СК «АСКО ДС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просила перерахувати на її картковий рахунок, відкритий у фінансовій установі. Відповідно до звіту № 112/02/03/25 від 23.03.2025 про оцінку колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу становить 41153,15 грн. Факт ДТП від 26.02.2025 визнаний ПрАТ «СК «АСКО ДС» страховим випадком, про що складений страховий акт № 112/25 ГО /3 від 22.04.2025. Працівниками ПрАТ «СК «АСКО ДС» відповідно до платіжної інструкції від 23.04.2025 № 4863 перераховано ОСОБА_4 33685,86 грн страхового відшкодування, де вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу зменшена на суму ПДВ. Зважаючи на те, що відповідач на час скоєння ДТП керувала транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, позивач вважає, що у нього виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 , у зв`язку із чим просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ПрАТ «СК АСКО ДС» суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 125 869,54 грн та відшкодувати понесені судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року позовні вимоги ПрАТ «СК «АСКО ДС» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АСКО ДС» суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 125 869,54 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АСКО ДС» судовий збір в сумі 3028,00 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що після проведення виплат страхового відшкодування у ПрАТ «СК «АСКО ДС» виникло право зворотної вимоги до відповідача в порядку регресу, оскільки вина відповідача у вчиненні ДТП доведена постановою суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. У свою чергу, одночасне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП обумовлює виникнення у страховика після виплати страхового відшкодування права регресної вимоги до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Суд врахував, що вартість збитків, які відшкодовані постраждалим від ДТП особам, розраховані оцінювачем, який має відповідну кваліфікацію, на підставі безпосереднього огляду пошкоджених колісних транспортних засобів. Розмір страхових виплат учасниками ДТП не оспорювався, відповідач та її представник заперечень щодо визначених сум страхового відшкодування також не подавали. Оцінюючи заперечення відповідача, суд виходив з того, що зміст заперечень відповідача фактично зводиться до відсутності доказів проведення відновлювального ремонту пошкоджених транспортних засобів, а спір між сторонами виник щодо повернення фактично сплаченого розміру страхового відшкодування. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 07 квітня 2026 року через систему «Електронний суд», представник ОСОБА_1 - адвокат Шевченко К.В., вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтованим, прийнятим із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просила рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПрАТ «СК «АСКО ДС»про стягнення з ОСОБА_1 страхового відшкодування в порядку регресу - відмовити повністю. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Натомість, суд першої інстанції не надав оцінку запереченням відповідача стосовно відсутності первинних документів. Зокрема, відповідач посилається на практику Верховного Суду щодо застосування норм права, згідно з якою відшкодуванню підлягає реально доведена шкода, а не розрахункова чи умовна величина. Крім того, витрати на ремонт мають підтверджуватися документально: фактичними платіжними документами (чеки, платіжні доручення, рахунки-фактури тощо), договором із СТО чи іншими доказами про оплату робіт; страхові акти чи звіти оцінювачів самі по собі такими доказами не є. Зазначає, що платіжні інструкції про перерахування грошових коштів на особисті карткові рахунки потерпілих не є належним доказом оплати відновлювального ремонту транспортного засобу. Також відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 22 червня 2022 року у справі №369/4569/20, для виникнення права регресу страховик повинен довести одночасно: факт настання ДТП; факт перебування водія у стані сп`яніння саме під час пригоди; причинно-наслідковий зв`язок між станом сп`янінням та шкодою потерпілому. Вважає, що судом першої інстанції не враховано відсутності причинно-наслідкового зв`язку між станом сп`яніння відповідача та спричиненою потерпілим внаслідок ДТП шкодою. Зазначає, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року по справі №753/4918/25, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП не містить жодних висновків, що саме стан алкогольного сп`яніння відповідача став причиною ДТП, тому не доводить правомірність регресних вимог. Оскільки позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між станом сп`яніння і завданими збитками, вважає, що регресна вимога про стягнення страхового відшкодування з ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, так як Верховний Суд послідовно зазначає, що недоведеність хоча би одного із елементів цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у позові. Відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до Черкаського апеляційного суду засобами поштового зв`язку 01 травня 2026 року, представник ПрАТ «СК «АСКО ДС» - адвокат Богданов Є.В., вважаючи рішення суду першої інстанції законним та належним чином обґрунтованим,просив апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко К.В. залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Під час розгляду справи просив врахувати, що посилання апелянта на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 22.06.2022 у справі № 369/4569/20 є безпідставним і спробою ввести суд в оману. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі № 369/4569/20 наявне лише одне судове рішення - ухвала слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2020 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110380000043 від 09.04.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Фактичні обставини справи 26 лютого 2025 року близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 36/2, керуючи транспортним засобом Infinity QX 50, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на припаркований транспортний засіб АUDI A5, д/н НОМЕР_2 , продовживши рух, скоїла наїзд на транспортний засіб Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , який, у свою чергу, зіткнувся з транспортним засобом АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , припаркований попереду. В результаті цього транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. В подальшому ОСОБА_1 , будучи учасником ДТП, залишила місце події. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1, 2.10 «а» ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року у справі №753/4918/25 ОСОБА_1 визнано винною у порушенні Правил дорожнього руху, що стало наслідком ДТП, та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року у справі №753/4915/25 ОСОБА_1 визнано винною у порушенні Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із тим, що вона 26 лютого 2025 року о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 36/2, керувала транспортним засобом Infinity QX50, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, покази алкотестера «Драгер» склали 2,33 проміле. Між ПрАТ «СК «АСКО ДС» та ОСОБА_1 був укладений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №220084159, згідно якого застраховані майнові інтереси власника транспортного засобу Infinity QX50, державний номерний знак НОМЕР_1 . Власник автомобіля АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , який є потерпілим від даної ДТП, 03.03.2025 звернувся до ПрАТ «СК «АСКО ДС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просив перерахувати на його картковий рахунок, відкритий у фінансовій установі. Відповідно до звіту № 112-2/03/25 від 08.03.2025 про оцінку колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , з урахуванням фізичного зносу становить 12033,67 грн. Факт ДТП від 26.02.2025 визнаний ПрАТ «СК «АСКО ДС» страховим випадком, про що складений страховий акт № 112/25 ГО від 21.04.2025. Працівниками ПрАТ «СК «АСКО ДС» відповідно до платіжної інструкції від 22.04.2025 № 4854 перераховано ОСОБА_2 9626,94 грн страхового відшкодування, де вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу зменшена на суму ПДВ. Власник автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , яка є потерпілою від даної ДТП, 03.03.2025 звернулась до ПрАТ «СК «АСКО ДС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просила перерахувати на її картковий рахунок, відкритий у фінансовій установі. Відповідно до звіту №112/1/03/25 від 09.03.2025 про оцінку колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , з урахуванням фізичного зносу становить 99068,10 грн. Факт ДТП від 26.02.2025 визнаний ПрАТ «СК «АСКО ДС» страховим випадком, про що складений страховий акт № 112/25 ГО/2 від 23.04.2025. Працівниками ПрАТ «СК «АСКО ДС» відповідно до платіжної інструкції від 23.04.2025 № 4872 перераховано ОСОБА_3 82556,74 грн страхового відшкодування, де вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу зменшена на суму ПДВ. Власник автомобіля АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , яка є потерпілою від даної ДТП, 12.03.2025 звернулась до ПрАТ «СК «АСКО ДС» із заявою про виплату страхового відшкодування, яке просила перерахувати на її картковий рахунок, відкритий у фінансовій установі. Відповідно до звіту № 112/02/03/25 від 23.03.2025 про оцінку колісного транспортного засобу вартість відновлювального ремонту автомобіля AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням фізичного зносу становить 41153,15 грн. Факт ДТП від 26.02.2025 визнаний ПрАТ «СК «АСКО ДС» страховим випадком, про що складений страховий акт № 112/25 ГО /3 від 22.04.2025. Працівниками ПрАТ «СК «АСКО ДС» відповідно до платіжної інструкції від 23.04.2025 № 4863 перераховано ОСОБА_4 33685,86 грн страхового відшкодування, де вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу зменшена на суму ПДВ. Зважаючи на те, що відповідач на час скоєння ДТП керувала транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу суму страхового відшкодування в загальному розмірі 125 869,54 грн. та відшкодувати понесені судові витрати. Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Шевченко К.В. непідлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд першої інстанції, дослідивши зібрані у справі докази прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у заподіянні шкоди власникам автомобілів АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 підтверджена належними і достатніми доказами, зокрема постановами Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року у справі №753/4918/25 та від 29 травня 2025 року у справі №753/4915/25. Оскільки між ПрАТ «СК «АСКО ДС»та ОСОБА_1 29.03.2024 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/220084159 щодо транспортного засобу INFINITI QX50 д.н.з. НОМЕР_1 , то потерпілими від ДТП власниками транспортних засобів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було подано заяву про відшкодування за договором ОСЦПВВНТЗ, а в подальшому складено акти огляду транспортних засобів АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 . Працівниками ПрАТ «СК «АСКО ДС» визначено суми відшкодування за вказаним страховим випадком та відповідно до платіжних інструкцій від 22.04.2025 № 4854, від 23.04.2025 № 4872, від 23.04.2025 № 4863 перераховано ОСОБА_2 9626,94 грн, ОСОБА_3 82556,74 грн, ОСОБА_4 33685,86 грн. Загальна сума сплаченого потерпілим особам від ПрАТ «СК «АСКО ДС» страхового відшкодування складає 125 869,54 грн. Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Суд зазначає, що частина друга статті 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; г) вина. Таким чином, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 жовтня 2019 року у справі № 352/342/17. Крім того, колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26 квітня 2022 року у справі №184/1641/20-ц (провадження № 61-14226св21) згідно з яким особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим мають однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого. Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція завдавача шкоди. У статті 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Зазначені підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Якщо закон змінює, обмежує або розширює коло підстав, необхідних для покладення відповідальності за завдану шкоду, то мова йде про спеціальні підстави відповідальності, що характеризують особливості тих чи інших правопорушень. Наприклад, завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого відповідає незалежно від наявності вини. Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили, тому її називають підвищеною. Зі змісту наявних у справі постанов Дарницького районного суду м. Києва від 01 квітня 2025 року у справі №753/4918/25 та від 29 травня 2025 року у справі №753/4915/25, які набрали законної сили і не оскаржувались, вбачається, що відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення від 27.02.2025 серії ЕПР1 №257409 та від 27.02.2025 серії ЕПР1 №257384 ОСОБА_1 26.02.2025 близько 23 години 20 хвилин, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 36/2, керуючи транспортним засобом Infiniti QX50, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотрималась безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на транспортний засіб AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 , продовживши рух скоїла наїзд на транспортний засіб Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , який в свою чергу зіткнувся з транспортним засобом AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , припаркований попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1, 2.10 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. З постанови суду у справі №753/4918/25 вбачається, що матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_1 підтверджено вчинення нею правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тому судом визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення. Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Тим самим, суд вважає доведеним той факт, що саме ОСОБА_1 , керуючи забезпеченим транспортним засобом Infinity QX50, д.н.з. НОМЕР_1 , який у розумінні ст.1187 ЦК України є джерелом підвищеної небезпеки, нанесла матеріальну шкоду власникам транспортних засобів АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 . Ці обставини вважаються доведеними і окремому доказуванню не підлягають. Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. Як зазначає апелянт у апеляційній скарзі, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги виключно страховими актами та звітами оцінювачів, складеними за замовленням позивача. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного ремонту пошкоджених транспортних засобів (акти виконаних робіт, рахунки СТО тощо). Вважає, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу. Також приводить аргумент, що позивач надав платіжну інструкцію про перерахування грошових коштів на особисті карткові рахунки потерпілих в якості доказу проведення відновлювального ремонту, що не є належним доказом оплати виконаних робіт. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (далі Закон України №3720-IX). Відповідно до ст.5 Закон України № 3720-IX страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб. Згідно з п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова Пленуму від 01.03.2013 №4) необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором). Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України № 3720-ІХ, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні. Згідно з абз.1 ч.4. ст.27 Закону України № 3720-ІХ страховик здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Частиною 5 ст.27 Закону України № 3720-ІХ передбачено, що у разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою. Як вбачається із матеріалів справи, звіти про оцінку колісного транспортного засобу від 08.03.2025 № 112-2/03/25, від 09.03.2025 № 112/1/03/25 від 23.03.2025 № 112/02/03/25 здійснені на замовлення ПрАТ СК «АСКО ДС» суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №96, видане ХЦНТЕІ 03.10.2015, сертифікат суб`єкта оціночної діяльності від 29.04.2022 №164/2022, виданий Фондом державного майна України. ФОП ОСОБА_5 зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів. Вид вартості, яка визначалася - ринкова вартість колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту, вартість відновлювального ремонту з врахуванням фізичного зносу. Метою проведеної оцінки є визначення ринкової вартості об`єкту оцінки на момент пошкодження, визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу, визначення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу з врахуванням фізичного зносу. Вивчивши зміст заяв про страхове відшкодування за договором ОСЦПВВНТЗ, поданих потерпілими особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , встановлено, що вказані особи самостійно обрали спосіб виплати страхового відшкодування за реквізитами на власні банківські рахунки, що узгоджується з положеннями ст.27 Закону України № 3720-ІХ. Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів доходить до висновку, що доводи апелянта, наведені у апеляційній скарзі щодо неналежного способу проведення оцінки і виплати страхового відшкодування не знайшли свого об`єктивного підтвердження, оскільки позивачем було застосовано належний спосіб розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортних засобів і його виплати, який у повній мірі відповідає вимогам ч.5 ст.27 Закону України № 3720-ІХ. Щодо доводів апелянта в частині відсутності причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою потерпілим та станом сп`яніння, суд, відхиляючи доводи апеляційної скарги, зазначає наступне. Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 Закону України № 3720-ІХ страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо: а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції; б) така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії; в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником). Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 337/5155/15-ц, правилами статті 38 Закону України № 3720-ІХ передбачені випадки, коли страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, і ці випадки характеризуються не лише виною водія забезпеченого транспортного засобу у настанні ДТП, а і його навмисною протиправною поведінкою щодо заволодіння забезпечуваним транспортним засобом, керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів тощо. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.02.2025 серії ЕПР1 № 257394, ОСОБА_1 26.03.2025 о 23 годині 30 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 36/2, керувала транспортним засобом Infiniti QX50, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд здійснено на місці за допомогою спеціального приладу DRAGER Alcotest 6820; результат позитивний; 2,33 проміле. Згідно з п.12 Постанови Пленуму від 01.03.2013 №4, керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або передача управління транспортним засобом такій особі, що є підставою для регресної вимоги, може бути підтверджено вироком суду, постановою про накладення адміністративного стягнення або іншими доказами, які з достовірністю встановлюють таку обставину, а при передачі транспортного засобу особі у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, про такий стан має бути відомо особі, яка передає транспортний засіб. Як зазначається у постанові Дарницького районного суду м. Києва по справі №753/4915/25 вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується відеозаписом з нагрудної бодікамери, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був досліджений судом, на якому зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, під час відеофіксації, в результаті чого були складені стосовно неї адміністративні матеріали. Зокрема, на відеозаписі о 00 годин 10 хвилин 00 секунд зафіксовано результат огляду за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest, після чого ОСОБА_1 о 00 годин 11 хвилин 20 секунд запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, якщо вона не згодна з результатом огляду на місці, але відповідачка своєю поведінкою фактично засвідчила відмову від огляду у лікаря нарколога. З огляду на те, що у справі було зібрано достатньо доказів, суд вважав підтвердженим факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та визнав її винуватою у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення з накладенням адміністративного стягнення. Вказані обставини справи відповідачем не спростовані. Колегія суддів також наголошує, що посилання апелянта на правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 22.06.2022 у справі №369/4569/20 є безпідставним. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №369/4569/20 наявне лише одне судове рішення - ухвала слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.04.2020 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110380000043 від 09.04.2020, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Вказане судове рішення жодним чином не стосується обставин справи та змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №257394 щодо керування ОСОБА_1 26.02.2025 о 23 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп`яніння автомобілем Infiniti QX50, д.н.з. НОМЕР_1 , за ст.130 КУпАП було складено працівниками поліції одночасно із протоколом про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, що в сукупності дає підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинила ДТП у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, як зазначається у постанові Дарницького районного суду м. Києва по справі №753/4915/25, доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення, є результат тесту Drager Alcotest 6820 від 26.02.2025 № 6190, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів та схема ДТП. За таких умов, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів вірно встановлено, що особа, винна у скоєнні ДТП, яке відбулося 26.02.2026, - водій автомобіля Infinity QX50, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 керувала зазначеним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та порушила вимогу пункту 2.9а ПДР України, відповідно до яких водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Таким чином, враховуючи вищевикладені норми закону та встановлені судом обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що сплативши страхове відшкодування за завдану автомобілям АUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_3 , AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 , потерпілим внаслідок ДТП, яке відбулося 26.02.2026, до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до страхувальника (відповідача) у розмірі виплаченого страхового відшкодування, оскільки водій забезпеченого за полісом №220084159 автомобіля керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження розміру завданих збитків було надано: акт огляду транспортного засобу AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_4 , від 07.03.2025 №112/25-2, акт огляду транспортного засобу Mitsubishi Outlander, д.н.з НОМЕР_5 , від 06.03.2025 №112/25-1, акт огляду транспортного засобу AUDI A5, д.н.з. НОМЕР_2 від 21.03.2026 №112/25/2, звіти про оцінку колісних транспортних засобів від 08.03.2025 №112-2/03/25, від 09.03.2025 № 112/1/03/25, від 23.03.2025 №112/02/03/25, страхові акти від 21.04.2025 №112/25 ГО, від 23.04.2025 № 112/25 ГО/2, від 22.04.2025 № 112/25 ГО /3, платіжні інструкції від 22.04.2025 №4854 на суму 9626,94 грн, від 23.04.2025 №4872 на суму 82556,74 грн, від 23.04.2025 №4863 на суму 33685,86 грн. Загальна сума страхового відшкодування, яка виплачена власникам пошкоджених автомобілів внаслідок ДТП за участі забезпеченого автомобіля, склала 125869,54 грн. З урахуванням наведених вимог закону і встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право зворотної вимоги до відповідача в порядку регресу як до винної особи в даному страховому випадку. Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з наявними матеріалами справи та, на переконання колегії суддів, є вірними і відповідають вимогам закону. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до ухвалення неправильного рішення у справі. Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки. У відповідності до вимог ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами, не вбачає. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судового рішення в апеляційній інстанції, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись ст.ст. 141, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Шевченко Ксенії Юріївни залишити без задоволення. Рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО ДС» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді Ю.В. Сіренко Л.І. Василенко