Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/8415/25

10.06.26 22-ц/812/1133/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2026 року м. Миколаїв справа №490/8415/25 провадження №22-ц/812/1133/26 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О., із секретарем судового засідання Лівшенком О. С., за участі позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Чулупа О. С. у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі ПАТ «НАСК «Оранта»), Миколаївської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог В жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала наступним. Позивачка зазначала, що 22 березня 2025 року на перехресті вул. Аркасівської та вул. Марка Кропивницького в м. Миколаєві водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099 номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з її транспортним засобом Ford C-Max номерний знак НОМЕР_2 . Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2025 року по справі №490/2243/25 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Ford C-Max було пошкоджено, чим завдано їй матеріальних збитків на суму 238 710 грн. Пошкоджене авто було евакуйоване з місця ДТП евакуатором до Автосервісу AgainAvvay. Сума витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу від місця ДТП становила 2500 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПАТ «НАСК «Оранта», що слідує з полісу обов`язкового страхування №227557821 від 06.03.2025. Максимальний розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, становить 250 000,00 грн. Позивачка вказувала, що з метою отримання страхового відшкодування вона повідомила страховика ПАТ «НАСК «Оранта» про ДТП та подала заяву на страхове відшкодування. 07 травня 2025 року ПАТ «НАСК «Оранта» перерахувало на її рахунок 79 507,26 грн страхової виплати. Оскільки розмір сплаченої відповідачем страхової виплати не покриває в повній мірі реальну шкоду від страхової події, яка становить 241 210,00 грн, з яких 238 710,00 грн вартість ремонту та 2500,00 грн вартість евакуації автомобіля, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь доплату до страхової виплати у розмірі 161 702,74 грн, а також судовий збір у розмірі 1293,62 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 161 704,74 грн, а також судовий збір в розмірі 1293,62 грн. Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що саме на ПАТ «НАСК «Оранта» як страховика покладений обов`язок здійснити відшкодування завданої шкоди у межах суми страхового відшкодування. Суд вказав, що ліміт відшкодування за полісом становив 250 000,00 грн та не був вичерпаний виплаченою сумою страхового відшкодування, а доказів погодження позивачем із ПАТ «НАСК «Оранта» розміру страхового відшкодування матеріали справи не містять, тому саме страховик і має сплатити всю суму відновлювального ремонту та вартість евакуації автомобіля. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «НАСК «Оранта» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що позивачка після ДТП звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» із відповідним повідомленням про настання страхового випадку. Останнє виплатило страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 79 507,26 грн. На думку відповідача, річ має бути відновлена до такого стану, який був до ДТП, а тому ПАТ «НАСК «Оранта» здійснило правильну виплату, що узгоджується із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який діяв на момент настання страхового випадку, та відповідно до оцінки, а саме, було виплачено страхове відшкодування з урахуванням вартості аналогічних деталей. Доводи інших учасників справи ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Фактичні обставини справи, встановлені судом Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 850 грн. Судом було встановлено, що 22 березня 2025 року о 15:43 год в районі регульованого перехрестя вул. Аркасівської та вул. Марка Кропивницького в м. Миколаєві водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099 номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Марка Кропивницького, виїжджаючи на перехрестя з вул. Аркасівською на заборонений (червоний) сигнал світлофора здійснив зіткнення з транспортним засобом Ford C-Max номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалась на дозволений (зелений) сигнал світлофора. Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Вказаними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.8.7.3.е Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Відповідно до полісу №227557821 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 06 березня 2025 року транспортний засіб ВАЗ 21099 НОМЕР_1 застрахований в ПАТ «НАСК «Оранта», страхувальник ОСОБА_2 . Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну однієї потерпілої особи, становить 250 000,00 грн. Із акту №016 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22 березня 2025 року видно, що ФОП ОСОБА_3 надані послуги ОСОБА_1 з евакуації автомобіля «Ford C-Max» номерний знак НОМЕР_3 на суму 2500,00 грн. Відповідно до звіту №101-25 від 09 квітня 2025 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП ОСОБА_4 , ринкова вартість автомобіля Ford C-Max реєстраційний номер НОМЕР_3 на дату оцінки 22 березня 2025 року становить 632 916,46 грн, вартість відновлювального ремонту 273 365,73 грн з врахуванням ПДВ в запчастинах, вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП власнику автомобіля Ford C-Max, реєстраційний номер НОМЕР_3 156 586,39 грн з врахуванням ПДВ в запчастинах (0,505 коефіцієнт фізичного зносу). 22 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Згідно із страховим актом №ОЦВ-СП-25-14-7656/1 від 07 травня 2025 року та розрахунком страхового відшкодування, які складені ПАТ НАСК «Оранта», сума страхового відшкодування становить 79 557,26 грн (53 990,97 грн вартість деталей + 15 190,00 грн вартість ремонтних робіт + 10 376,29 грн вартість матеріалів, що використовуються для відновлювального ремонту). 07 травня 2025 року ПАТ «НАСК «Оранта» перерахувало ОСОБА_1 79 507,26 грн. Відповідно до акту виконаних робіт №4999 від 12 травня 2025 року, складеного ФОП « ОСОБА_5 », вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford C-Max номерний знак НОМЕР_3 становила 238 710,00 грн (193 820,00 грн вартість деталей + 44 890,00 грн вартість ремонтних робіт). Кошти на рахунок ФОП « ОСОБА_5 » були перераховані ОСОБА_1 двома платежами, про що свідчать квитанції від 13 травня 2025 року на суму 198 710,00 грн та від 19 травня 2025 року на суму 40 000,00 грн. 19 травня ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про перегляд суми страхового відшкодування та просила доплатити різницю в сумі страхової виплати у розмірі 161 702,74 грн (241 210,00 грн 79 507,26 грн). 12 червня 2025 року ПАТ «НАСК «Оранта» на звернення ОСОБА_1 від 15 травня 2025 року направило на її електронну адресу копії матеріалів страхової справи №25-14-7656. 25 червня 2025 року ОСОБА_1 повторно звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» із заявою про перегляд суми страхового відшкодування. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов`язану з використанням транспортних засобів. У частині другій цієї статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. В силу пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно зі статтею 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством. Закон «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ від 21 травня 2024 року (далі Закон №3720-ІХ від 21.05.2024) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні. Згідно з ст.5 Закону №3720-ІХ від 21.05.2024, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб. Стаття 18 вказаного Закону передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні. Згідно з вимогами статті 26 Закону №3720-ІХ від 21.05.2024 у разі заподіяння внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди майну потерпілої особи такій особі відшкодовуються матеріальні збитки, пов`язані з: 1) пошкодженням чи знищенням транспортного засобу потерпілої особи; 2) пошкодженням чи знищенням дороги, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; 3) пошкодженням чи знищенням іншого майна потерпілої особи, крім випадків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 30 цього Закону; 4) проведенням робіт, необхідних для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; 5) пошкодженням транспортного засобу внаслідок його використання для доправлення потерпілої особи до закладу охорони здоров`я, у тому числі забрудненням салону такого транспортного засобу; 6) доставкою (транспортуванням), зокрема з використанням спеціального автомобіля-евакуатора, пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з місця дорожньо-транспортної пригоди, якщо такий транспортний засіб не може рухатися самостійно. Відповідно до статті 27 Закону №3720-ІХ від 21.05.2024 страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати. Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини. Для транспортного засобу, строк експлуатації якого до настання дорожньо-транспортної пригоди не перевищує п`ять років або щодо якого є чинними гарантійні зобов`язання виробника транспортного засобу, за умови документального підтвердження їх чинності, до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни новими, включається вартість невживаних складових частин (деталей), дозволених заводом-виробником для обслуговування відповідних транспортних засобів. Для інших транспортних засобів до розрахунку вартості складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують заміни, може включатися вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що відповідають технічним характеристикам такого транспортного засобу та є аналогом оригінальних складових частин (деталей) транспортного засобу. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх установчих документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів. Для здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідна особа обирається потерпілою особою з визначеного страховиком (МТСБУ) переліку. За згодою страховика (МТСБУ) відшкодування вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу може здійснюватися на банківський (платіжний) рахунок особи, яка відповідно до своїх статутних документів має право здійснювати діяльність з ремонту транспортних засобів, за вибором потерпілої особи поза переліком, визначеним страховиком (МТСБУ). У разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою. Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що саме на ПАТ «НАСК «Оранта» як страховика покладений обов`язок здійснити відшкодування завданої шкоди у межах суми страхового відшкодування. Суд вказав, що ліміт відшкодування за полісом становив 250 000,00 грн та не був вичерпаний виплаченою сумою страхового відшкодування, а доказів погодження між позивачкою та ПАТ «НАСК «Оранта» розміру страхового відшкодування матеріали справи не містять, тому саме страховик і має сплатити всю суму відновлювального ремонту та вартість евакуації автомобіля. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Надаючи оцінку судовому рішенню на предмет його законності у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, порушення норм процесуального права не вбачається. Що стосується доводів апеляційної скарги про право страховика визначити розмір страхового відшкодування на основі деталей, які є аналогами оригінальних запчастин, колегія суддів зазначає таке. На обґрунтування розміру витрат на відновлювальний ремонт позивачка надала суду звіт про незалежну оцінку, виконаний суб`єктом оціночної діяльності, та акт виконаних робіт. Обставини проведення позивачкою відновлювального ремонту у обсягах і за вартістю, зазначених у цих документах, відповідачем не заперечуються, проте у апеляційній скарзі відповідач наголошує, що ціни, зазначені у вказаних документах відповідають цінам оригінальних деталей, а страховик здійснив страхову виплату, виходячи з вартості аналогів оригінальних запчастин. З ремонтної калькуляції, здійсненої відповідачем за допомогою програмного комплексу Audatex, вбачається, що у розділі «Запасні частини» поряд із цінами стоїть символ «*». Згідно з розшифровкою в розділі «Пояснення» цей символ означає: «дані введені вручну користувачем», що вказує на те, що система не автоматично вказала ціну запчастин, а страховик ввів ціну аналога самостійно. Отже суд не може покладатися на надану відповідачем калькуляцію, як на належний доказ вартості аналогів запасних частин, оскільки відомості до неї внесені вручну відповідачем. Клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи відповідачем не заявлялося. Поряд із цим, апеляційний суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому. При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати. За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідачем не було доведено помилковість висновку суду про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 лютого 2026 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Т. В. Крамаренко О. О. Ямкова Повне судове рішення складено 11 червня 2026 року.