LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Миколаївський апеляційний суд489/1698/24

від 07.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2024 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 серпня 2024 року змінити.

07.10.24 22-ц/812/1440/24 Провадження № 22-ц/812/1438/24 Провадження № 22-ц/812/1440/24 П О С Т А Н О В А іменем України 02 жовтня 2024 року м. Миколаїв справа № 489/1698/24 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Тищук Н.О., суддів: Крамаренко Т.В., Базовкіної Т.М., із секретарем Травкіною В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 22 липня 2024 року суддею Микульшиною Г.А. в приміщенні цього ж суду, (повний текст рішення складено 22 липня 2024 року), та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 серпня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа - Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у с т а н о в и в: 1.Описова частина Короткий зміст вимог позовної заяви У березні 2024 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Філевського Р.М., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач зазначав, що близько 13 год 10 хв 25 лютого 2023 року водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом територією АГК «Зоряний» в м. Миколаєві, порушивши вимоги п. 10.9 ПДР України, допустив зіткнення з належним йому автомобілем Honda CR-Z, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по дорозі. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. У зв`язку з визнанням ОСОБА_1 своєї вину учасниками ДТП було підписано Повідомлення про ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», в зв`язку з чим останньою компенсовано ОСОБА_2 частину вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 6 654,00 грн. Проте, реальна вартість відновлювального ремонту та сума витрачених позивачем коштів склала 18 874,00 грн. Посилаючись на небажання відповідача відшкодувати 12 220 грн, ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача зазначену суму, з яких 2 500 грн франшизи, 9 720 грн різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, компенсацію моральної шкоди в розмірі 12 000 та судові витрати: сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в результаті зіткнення автомобіль позивача отримав незначні пошкодження у вигляді вм`ятини розміром 3-4 см, без пошкодження лакофарбового покриття, вартість ремонту такого пошкодження складає до 2 000 грн. Ці збитки повністю відшкодовані Страховою компанією. Вважає, що інші долучені позивачем квитанції стосуються іншої ДТП, в яку позивач потрапив пізніше. Також відповідач заперечував спричинення позивачу моральної шкоди. Представник ПАТ «НАСК «Оранта» адвокат Костенко С.О. у судовому засіданні суду першої інстанції щодо вирішення спору покладався на розсуд суду, зазначивши, що позивач не надавав страховій компанії доказів понесення ним фактичних витрат за проведений відновлюваний ремонт транспортного засобу Honda CR-Z, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2024 року позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто шкоду, спричинену ДТП у розмірі: 2 500 грн франшизи, 4 674 грн вартості придбаної нової деталі - рукоятки дверей та 1 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Також з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 408,78 грн судових витрат, понесених позивачем при сплаті судового збору. Додатковим рішенням цього ж суду від 01 серпня 2024 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 3 375 грн витрат на професійну правничу допомогу, у процентному співвідношенні до частини задоволених позовних вимог. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нормами ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності розмір франшизи відшкодовується винуватцем ДТП та не входить до суми страхового відшкодування. Також суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов`язку відшкодувати позивачу 4 674 грн вартості нової ручки дверей, оскільки ці витрати позивача не були покриті страховим відшкодуванням. Крім цього суд частково погодився з доводами позивача про спричинення йому моральної шкоди дорожньо-транспортною пригодою. Частково задовольняючи вимоги позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про достатність такого відшкодування у розмірі 3 375 грн, взявши до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача у судових засіданнях та часткове задоволення позовних вимог - 33,75 %. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги Апеляційна скарга мотивована тим, що на місці ДТП сторонами, за участі представника страхової компанії, було погоджено реальну вартість ремонтних робіт у 6 654 грн за виключенням 2500 грн франшизи. Пославшись на скрутний матеріальний стан, пов`язаний у тому числі зі станом здоров`я, ОСОБА_1 погодився відшкодувати 1000 грн, зобов`язавшись 1 500 грн сплатити ОСОБА_2 пізніше. Проте, на таку пропозицію позивач не погодився, та у подальшому сфабрикував докази більш вартісних відновлювальних робіт автомобіля. Зазначав, що наслідком ДТП була невеличка вм`ятина шириною 3-4 см без пошкодження лакофарбового покриття, яка легко витягується сучасним вакуумним приладом. Механізми дверей пошкоджені не були, двері відкривалися нормально, скло підйомник та замок працювали справно. Щодо додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 просив відмовити у її стягненні, посилаючись на те, що правова підтримка при розгляді такого роду справ не є обов`язковою. Узагальнені доводи інших учасників Правом подання відзиву на апеляційну скаргу ні позивач ні третя особа не скористалися. 2.

Мотивувальна частина У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК Українивстановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає не у повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Встановлені судом першої інстанції обставини справи Судом встановлено, що 25 лютого 2023 року близько 13:10 год відбулася ДТП, у якій водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом територією АГК «Зоряний» в м. Миколаєві, порушивши вимоги п. 10.9 ПДР України, допустив зіткнення з належним ОСОБА_2 автомобілем Honda CR-Z, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався по дорозі. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідач ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні ДТП за вказаних обставин, в зв`язку з чим оформлення дорожньо-транспортної пригоди відбулось учасниками шляхом заповнення двостороннього підписання Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європроткол). На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», за страховим полісом № 213119740 франшиза за яким складала 2 500 грн, ліміт відповідальності за заподіяну майнову шкоду - 160 000 грн. Позивач звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» і за його заявою було визначено розмір матеріального збитку. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 21 квітня 2023 року вартість матеріальних збитків склала 6 654 грн. Згідно платіжної інструкції № 20469 ПАТ «НАСК«ОРАНТА» 21 квітня 2023 року на особистий картковий рахунок позивача перерахувало 6 654 грн. Отримання страхового відшкодування позивач не заперечує. Фактичні втрати позивача склали 18 874 грн, з яких: 4 674,00 грн витрати з придбання рукоятки дверей зовнішня права, 2 700 грн замку привід дверей права та 11 500 грн витрат на ремонтні роботи, виконані ФОП ОСОБА_3 . Тобто різниця між сумою отриманого страхового відшкодування та фактично понесеними витратами на ремонт автомобіля, які поніс позивач, становить 9 720 грн та 2 500,00 грн франшизи. Крім цього, ухваливши рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції додатковим рішенням від 01 серпня 2024 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у співвідношенні до частини задоволених позовних вимог - 3 375 грн. Позиція апеляційного суду Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). За змістом статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов`язану з використанням транспортних засобів. В силу частини другої цієї статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Закон України №1961-ІV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Із положень статті 3 Закон №1961-ІV слідує, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 6 Закону №1961-ІV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. За змістом пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. В силу статті 29 Закону №1961-ІV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (пункт 36.2 статті 36 Закону №1961-ІV). Як передбачено частиною другою статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-ІІІ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Із положень пункту 12.1 статті 12 Закону №1961-ІV слідує, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлені Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за №1074/8395). Методика застосовується, в тому числі, для визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ, і для визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ (пункт 1.4 Методики). Із положень пункту 2.4. Методики слідує, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки. В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього. За загальним правилом шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов`язана з використанням транспортних засобів, зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди. Якщо деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик повинен виплатити потерпілому страхове відшкодування в порядку, передбаченому Законом №1961-ІV. Шкода потерпілому відшкодовується у розмірі реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи, а страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямих збитків, яких зазнав потерпілий. У разі пошкодження транспортного засобу під час дорожньо-транспортної пригоди потерпілому відшкодовуються витрати, пов`язані з його відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати потерпілого на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди та поміщення його на стоянку з поважних причин. Визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу внаслідок його пошкодження, здійснюється з урахуванням оціночних процедур, установлених чинним законодавством, у тому числі Методикою, за наслідками яких (після особистого огляду експертом (оцінювачем) транспортного засобу) визначається вартість його відновлювального ремонту (вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту) з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників транспортного засобу та величини втрати товарної вартості. За загальним правилом у разі відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на рахунок потерпілого сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного законом податку на додану вартість. Також страхове відшкодування зменшується на визначену у договорі страхування суму франшизи. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам. Зібраними у справі доказами підтверджується, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 відповідача у справі. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування ПАТ «НАСК«ОРАНТА» від 14.04.2023 та страхового акту № ОЦВ-23-14-88355/1 від 21.04.2023 вартість матеріальних збитків, заподіяних позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу марки Honda CR-Z, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , склав 6 654,00 грн. Збитки у такому розмірі позивачу відшкодовані. До позовної заяви ОСОБА_2 подано акт виконаних робіт № ПО-8-00010 від 21 жовтня 2023 року, з якого вбачається, що у транспортному засобі марки Honda CR-Z, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , проведені роботи передніх правих дверей на 2 500 грн. Ручка передніх правих дверей придбана за 4 674 грн. Проте, з повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, дослідженого в судовому засіданні апеляційного суду, вбачається, що сторони погодили наявні у транспортних засобів пошкодження, зокрема автомобіль Honda CR-Z, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 має вм`ятину на правих задніх дверях з пошкодженням лакофарбового покриття. При цьому про наявність будь-яких пошкоджень замка та ручки дверей не зазначено. Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів. Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За змістом статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належних та допустимих доказів пошкоджень замка чи ручки задніх правих дверей під час ДТП, яка мала місце 25 лютого 2023 року за участі водія ОСОБА_1 матеріали справи не містять. При цьому колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 ініціював ремонт свого транспортного засобу 16 жовтня 2023 року, як це зазначено в акті виконаних робіт (дата замовлення), тобто через дев`ять місяців після дорожньо-транспортної пригоди. Доказів, які б давали підставу достеменно переконатися у наявності зв`язку між заміною ручки і дорожньо-транспортною пригодою, матеріали справи не містять. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 4 674 грн, тому рішення підлягає зміні з відмовою у задоволенні цієї частини позовних вимог. Щодо стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що припустившись помилки при стягнені вартості ручки дверей, та задовольнивши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у частці від задоволених позовних вимог, суд вважав, що задовольняючи позовні вимоги на 33,75 %, є підстави для стягнення судових витрат у такому процентному співвідношенні та стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 375 грн. Проте, дійшовши висновку про відмову у стягненні 4 674 грн вартості ручки дверей, колегія суддів вважає за необхідне зменшити і стягнення витрат на правничу допомогу, у співвідношенні до розміру задоволених позовних вимог. Отже стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає 1 458 грн витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на викладене рішення суду першої інстанції підлягає зміні. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 липня 2024 року та додаткове рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 1 серпня 2024 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2500 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) франшизи. В частині стягнення моральної шкоди рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1458 грн (одну тисячу чотириста п`ятдесят вісім гривень) витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Н.О.Тищук Судді: Т.В.Крамаренко Т.М.Базовкіна --------------------------------- Повну постанову складено 07 жовтня 2024 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»