Ухвала КАС ВС № 240/16540/24

УХВАЛА про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень 10 червня 2026 року м. Київ справа №240/16540/24 адміністративне провадження №К/990/4810/26 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2026 року у справі № 240/16540/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив: - визнати протиправними дії щодо виплати щорічної разової грошової допомоги за 2022 рік та 2023 рік особі з інвалідністю внаслідок війни у меншому розмірі, ніж сім мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги за 2022 рік та 2023 рік особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі сім мінімальних пенсій за віком та з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2026 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, у меншому розмірі, ніж 7 мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 30 січня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження, витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду справу № 240/16540/24 та надано учасникам справи строк для надання відзиву та письмових пояснень на касаційну скаргу. У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2026 року у справі № 240/16540/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Від позивача заперечень на зазначене клопотання до суду не надходило. При цьому матеріали касаційного провадження свідчать, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом із копією касаційної скарги було направлено Судом 09 квітня 2026 року, однак не отримано позивачем у зв`язку із закінченням терміну зберігання листа. З огляду на викладене, враховуючи відсутність інших зазначених позивачем у позовній заяві засобів зв`язку, Судом вжито усі необхідні заходи щодо повідомлення його про відкриття касаційного провадження у цій справі. Розглядаючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суддя-доповідач виходить з такого. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. З огляду на частину першу статті 340 КАС України питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішує суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду. Верховний Суд зазначає, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути істотні підстави, при цьому таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін. Також Суд звертає увагу на пункт "с" Рекомендацій(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних або комерційних справах» від 07 лютого 1995 року, в якому вказано, що якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, дозволити зупиняти виконання тільки тоді, коли в результаті виконання особі, яка подала скаргу, буде завдано непоправної або серйозної шкоди або коли це унеможливить здійснення правосуддя на більш пізньому етапі. Крім того, у пунктах «b» та «d» Рекомендацій Rec(2003)16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо виконання адміністративних рішень і судових рішень у сфері адміністративного права» від 09 вересня 2003 року наголошено на тому, що якщо в законодавстві не передбачено, що подача скарги на рішення автоматично зупиняє виконання даного рішення, сторонам повинна бути надана можливість звернутися до судових органів із клопотанням про призупинення виконання оскаржуваного рішення для забезпечення їх прав та інтересів; при винесенні рішення за клопотанням про призупинення виконання рішення судові органи повинні враховувати права та інтереси третіх осіб. Також Суд бере до уваги положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках. У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни та його право на отримання такої допомоги у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Виконання оскаржуваних судових рішень пов`язане зі здійсненням за рахунок бюджетних коштів виплати сум грошової допомоги, нарахованих у результаті проведення відповідного перерахунку. Оцінюючи доводи заявленого клопотання, суддя-доповідач враховує, що реалізація зазначених судових рішень до завершення їх перегляду в касаційному порядку передбачає здійснення відповідачем перерахунку розміру щорічної разової грошової допомоги та виплату позивачу додаткових сум, присуджених судами попередніх інстанцій. Суд бере до уваги, що у разі скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у касаційному порядку поворот виконання таких рішень може бути істотно ускладненим або фактично неможливим з огляду на приписи статті 381 КАС України, якою встановлено спеціальні та обмежені підстави для повороту виконання рішень у справах щодо присудження виплат з державного бюджету. За таких обставин виконання судових рішень до завершення їх касаційного перегляду може спричинити настання фінансових наслідків, усунення яких у разі подальшого скасування таких рішень буде істотно ускладненим. Крім того, Суд ураховує, що зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має тимчасовий характер, не вирішує спір по суті та спрямоване виключно на збереження існуючого правового та фактичного стану до ухвалення остаточного рішення судом касаційної інстанції. При цьому таке зупинення не позбавляє позивача права на отримання відповідних сум грошової допомоги у разі залишення судових рішень без змін, водночас дає змогу уникнути настання наслідків, усунення яких у разі подальшого скасування таких рішень буде істотно ускладненим. З урахуванням предмета спору, який пов`язаний із перерахунком та виплатою щорічної разової грошової допомоги за рахунок бюджетних коштів, а також особливостей повороту виконання рішень щодо присудження відповідних виплат, суддя-доповідач доходить висновку про наявність підстав для зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2026 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини першої статті 340 та частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 16 травня 2025 року у справі №120/845/24, від 09 липня 2025 року у справі №520/32171/24, від 08 жовтня 2025 року у справі №420/1897/25 та від 23 січня 2026 року у справі №280/1098/25. Керуючись статтями 44, 241, 248, 340, 344, 375 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ: Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2026 року у справі № 240/16540/24 задовольнити. Зупинити виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2026 року у справі № 240/16540/24 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач Я.О. Берназюк