Постанова 4855 № 320/3952/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3952/24 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому просить: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги; - зобов`язати Головне управління Національної поліції у місті Києві здійснити нарахування та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію». Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, з посиланням на те, що призначення вищезазначеної одноразової грошової допомоги в разі встановлення поліцейському інвалідності до дати звільнення чинним законодавством не передбачено. Вважає, що на підставі пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» має право на виплату одноразової допомоги. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Головне управління Національної поліції у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що інвалідність позивачу встановлена до винесення наказу про звільнення зі служби в поліції через хворобу, а тому висновок комісії з питань виплати одноразової грошової допомогу про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності та дії Головного управління Національної поліції у м. Києві є правомірними. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 та від 23.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на підставі наказу від 27.06.2014 № 547 о/с. Позивача 07.11.2015 звільнено з органів внутрішніх справ на підставі наказу від 07.11.2015 № 72 о/с та прийнято на службу до органів Національної поліції на підставі наказу від 07.11.2015 № 77 о/с, що пов`язано із створення Національної поліції та переведенням у її структуру полку патрульної служби поліції особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_1». Наказом ГУ НП у м. Києві від 07.12.2018 № 865 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сержанта поліції ОСОБА_1 » накладено дисциплінарне стягнення на збройового майстра відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення полку патрульної служби поліції особливого призначення « ІНФОРМАЦІЯ_1 » сержанта поліцію ОСОБА_1 у виді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог пунктів 1 і 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», вимоги пунктів 4 і 8 частини третьої статті 1 та частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також вимоги наказу ГУ НП у м. Києві від 20.03.2017 № 356, а саме за безпідставну відсутність на службі без поважних причин 19.11.2018, 20.11.2018, 21.11.2018, 22.11.2018 та 23.11.2018. Наказом ГУ НП у м. Києві від 22.12.2018 № 902 внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 07.12.2018 № 865 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сержанта поліції ОСОБА_1 » у зв`язку із допущенням технічної помилки. На підставі наказу ГУ НП у м. Києві від 07.12.2018 № 865 відповідачем видано наказ від 26.12.2018 № 1282 о/с «Щодо особового складу», яким звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» збройового майстра відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення полку патрульної служби поліції особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» сержанта поліцію ОСОБА_1 26.12.2018. Не погоджуючись з такими наказами відповідача позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі № 640/1685/19, яке набрало законної сили 09.09.2020, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у м. Києві від 07.12.2018 № 865 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності сержанта поліції ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 22.12.2018 №

902. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП у м. Києві №1282 о/с від 26.12.2018 № 1282 о/с «Щодо особового складу» в частині звільнення зі служби сержанта поліції ОСОБА_1 з посади збройового майстра відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення полку патрульної поліції особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 26.12.2018. Поновлено ОСОБА_1 на посаді збройового майстра відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення полку патрульної поліції особливого призначення «ІНФОРМАЦІЯ_1» з 27.12.2018. Стягнуто з ГУ НП у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 110 049, 36 грн. Наказом ГУ НП у м. Києві від 28.02.2020 № 201 о/с «Щодо особового складу» ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції згідно з п. 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Згідно довідки МСЕК від 17.12.2019 серія АГ № 0025773 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, було встановлено, що позивач втратив 40% професійної працездатності. Причина втрати працездатності: захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.12.2019 серія АВ №0963953, підтверджено отримання позивачем III групи інвалідності з 16.12.2019. Причина втрати працездатності: захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Інвалідність встановлена до 01.01.2022. Згідно дубліката посвідчення НОМЕР_1 від 06.10.2020 позивач має пільги встановлені для ветеранів війни - учасників бойових дій. Позивач звернувся до ГУ НП у м. Києві з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, втратою 40% працездатності та встановленням 3 групи інвалідності. Листом-відповіддю від 18.07.2023 № 4177/175/05/30-2023 відповідач повідомив, що комісією з питань виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги. Відмова вмотивована тим, що виплата одноразової грошової допомоги поліцейським здійснюється відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 № 4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського» (зі змінами). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського призначається в разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. Призначення вищезазначеної одноразової грошової допомоги в разі встановлення поліцейському інвалідності до дати звільнення чинним законодавством не передбачено. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із такого. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII). Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Сферу соціального захисту поліцейських урегульовано розділом IX Закону № 580-VIII, яким визначаються службовий час і час відпочинку (стаття 91), відпустки та обчислення їх тривалості (статті 92, 93), грошове, медичне, житлове забезпечення (статті 94 - 96), порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги (статті 97 - 101), пенсійне забезпечення (стаття 102), навчання дітей (стаття 103), захист прав та законних інтересів працівників поліції (стаття 104). Наведені положення Закону № 580-VIII щодо визначення прав поліцейських, які гарантуються державою у разі встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), що пов`язані з проходженням ним служби та перешкоджають подальшому її проходженню, вказують на наявність комплексу організаційно-юридичних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту цих осіб. Зокрема, згідно пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII (в редакції станом на час звільнення позивача згідно з наказом ГУ НП у м. Києві № 201 о/с від 28.02.2020) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті. У постановах від 22.01.2019 у справі №2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі №823/1798/18, від 10.10.2019 у справі №822/1083/18, від 05.02.2020 у справі №810/836/18, від 23.04.2020 у справі №822/999/18 та від 23.09.2021 у справі №2240/3024/18 Верховний Суд висловив позицію, згідно з якою положення пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» застосовується виключно за обов`язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1) причиною інвалідності є захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Відповідно до фактичних обставин справи, у ОСОБА_1 наявні всі три вказані вище умови, а саме: - згідно наказу ГУ НП у м. Києві від 28.02.2020 № 201 о/с «Щодо особового складу» позивача звільнено зі служби в поліції згідно з п. 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону № 580-VIII; - з 16.12.2019 позивачу встановлена III група інвалідності (втратив 40% професійної працездатності), що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.12.2019 серія АВ № 0963953 та довідкою МСЕК від 17.12.2019 серія АГ № 0025773; - згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.12.2019 серія АВ №0963953 причина втрати працездатності: захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. Слід зазначити, що вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги встановлено статтею 101 Закон №580-VIII, в якому відсутня підстава, зазначена відповідачем. Під час розгляду справи судом першої інстанції правильно встановлено, що позивача вперше звільнено з лав Національної поліції 26.12.2018 згідно наказу ГУ НП у м. Києві № 1282 о/с згідно з пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Отже, вказаний наказ ГУ НП у м. Києві № 1282 о/с від 26.12.2018 про звільнення позивача не був обґрунтований звільненням на підставі хвороби. Позивачем з 16.12.2019 отримано III групи інвалідності, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.12.2019 серія АВ №0963953. А згідно довідки МСЕК від 17.12.2019 серія АГ № 0025773 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивач втратив 40% професійної працездатності, причина втрати працездатності: захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції. В подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі № 640/1685/19, яке набрало законної сили 09.09.2020, наказ ГУ НП у м. Києві № 1282 о/с від 26.12.2018 про звільнення позивача скасовано. Наказом ГУ НП у м. Києві № 201 о/с від 28.02.2020 «Щодо особового складу» позивача було звільнено зі служби в поліції згідно з п. 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Проте, на час прийняття ГУ НП у м. Києві наказу № 201 о/с від 28.02.2020, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі № 640/1685/19 не набрало законної сили. З Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі № 640/1685/19 набрало законної сили 09.09.2020. Тобто, позивач був звільнений з поліції до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2020 у справі № 640/1685/19. Так, саме в наказі ГУ НП у м. Києві № 201 о/с від 28.02.2020 вказана причина звільнення, яка передбачена пунктом 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». В свою чергу, позивач не міг повторно звернутися до відповідних органів про встановлення інвалідності, оскільки йому вона була вже встановлена у належний спосіб з 16.12.2019, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 19.12.2019 серія АВ № 0963953 та довідкою МСЕК від 17.12.2019 серія АГ № 0025773. В даному випадку, відповідач, розглядаючи заяву позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги, не врахував цих обставин та безпідставно відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, що призвело до порушення права позивача на отримання цієї соціальної виплати, яка є гарантованою допомогою з боку держави, що призначається і виплачується поліцейським у випадку втрати ними працездатності. Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову. В скарзі апелянт лише процитував лист-відмову від 18.07.2023 та статтю 97 Закону України «Про Національну поліцію». Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, судом повно встановлені обставини справи, порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції допущено не було, тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №320/3952/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина Судді І.О.Грибан О.В.Карпушова