Постанова 4855 № 320/21101/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/21101/24 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 травня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправним і скасування висновку та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 04.04.2024 щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків; - зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.02.2024 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, з урахуванням висновків суду у цій справі. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається із трудової книжки позивача, з 01.06.2006 по 07.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - прийнятий на службу до Національної поліції. На підставі наказу Головного управління Національної поліції України в Київській області №338 від 07.04.2022, з 26.02.2022 по 18.04.2022 ОСОБА_1 проходив службу у підпорядкуванні начальника ГУ НП у місті Києві та приймав участь у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян тощо та з метою виконання бойового розпорядження від 25.02.2022 №27. 14.03.2022 позивач під час виконання службових обов`язків отримав травму. Як вбачається із висновку службового розслідування від 10.01.2023, за інформацією, викладеною у рапорті поліцейського відділу реагування патрульної поліції Вишгородського РУП ГУН в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 щодо травмування 14.03.2022 під час виконання службових обов`язків, затвердженого начальником ГУ НП в Київській області, інформація про травмування під час виконання службових обов`язків знайшла своє підтвердження. Як вбачається з акта № 2 розслідування нещасного випадку, затвердженого начальником Вишгородського РУП ГУНП в Київській області 08.03.2023, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у період дії воєнного стану під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, в період проходження служби під час виконання службових обов`язків (підпункт 1 пункту 7 розділу 3 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими). 30.06.2023 позивача, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за станом здоров`я (через хворобу). 06.09.2023 позивачу встановлено ступінь втрати працездатності у 25 %. У зв`язку із цим, ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням і частковою втратою працездатності. У листі від 24.01.2024 №29/4-814 позивача повідомлено про відмову у відповідній виплаті через те, що ступінь втрати працездатності встановлено після дня звільнення. 07.02.2024, як вбачається з виписки з акта огляду медико-соціальною експертної комісії серії АВ №1116505, ОСОБА_1 встановлено інвалідність 3-ї групи строком до 01.03.2025; вказано, що травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків. У відповідності до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії АГ №0027636, ступінь втрати працездатності позивача станом на 07.02.2024 - 60 %. 07.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі звільненням і встановленням 3-ї групи інвалідності. У листі ГУ Нацполіції в Київській області від 16.04.2024 відмовлено у такій виплаті через те, що строк встановлення групи інвалідності перевищує 6-ти місячний термін, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 97 Закону «Про Національну поліцію». Вважаючи висновок про відмову у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправним, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся із даним позовом до суду. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позову, мотивував своє рішення тим, що Законом «Про Національну поліцію» чітко і безальтернативно передбачено строк для встановлення інвалідності у шість місяців після звільнення з поліції для можливості отримання відповідної одноразової грошової допомоги. У той же час, інвалідність позивачу встановлено з 07.02.2024, а звільнення з поліції мало місце 30.06.2023, тобто між цими датами проміжок у понад сім місяців. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок та підстави призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, регулюються Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (Закон №580-VIII) і Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 (Порядок №4). За правилами пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції. За положеннями частини 1 статті 97 Закону №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. У відповідності до статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: а) I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; б) II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина друга статті 97 Закону №580-VIII). Наказом Міністерства внутрішніх справ України№4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 року (Порядок №4). За нормами підпункту 2 пункту 1 розділу 2 Порядку № 4 у разі встановлення поліцейському інвалідності днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Як передбачено у пункті 5 розділу 3 Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта (актів) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формами, визначеними МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов`язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). За нормами пункту 1 розділу 4 Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, бухгалтерські служби готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). За результатом з`ясованих у справі обставин і аналізу наведених норм права, суд приходить до наступних висновків. Так, спірна одноразова грошова допомога призначається при дотриманні трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення): 1) інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2018 року, 19 вересня 2018 року, 20 вересня 2018 року, 01 листопада 2018 року по справах №№2340/2663/18, 373/1188/16-а, 296/9456/16-а, 822/3788/17 відповідно. Як вже було зазначено вище, 30.06.2023 позивача, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції за станом здоров`я (через хворобу). 07.02.2024, як вбачається з виписки з акта огляду медико-соціальною експертної комісії серії АВ №1116505, ОСОБА_1 встановлено інвалідність 3-ї групи строком до 01.03.2025; вказано, що травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Колегія суддів звертає увагу, що позивачем дотримано усі умови для отримання вказаної вище одноразової грошової допомоги, окрім того, що інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції, що і стало підставою для прийняття відповідачем спірного висновку від 04.04.2024 щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. Надаючи оцінку вказаному колегія суддів зазначає таке. З 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан на території України, який діє на теперішній час. Як вже було зазначено вище, з 26.02.2022 по 18.04.2022 ОСОБА_1 проходив службу у підпорядкуванні начальника ГУ НП у місті Києві та приймав участь у здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян тощо та з метою виконання бойового розпорядження від 25.02.2022 №27. 14.03.2022 позивач під час виконання службових обов`язків отримав травму. Як вбачається із висновку службового розслідування від 10.01.2023, за інформацією, викладеною у рапорті поліцейського відділу реагування патрульної поліції Вишгородського РУП ГУН в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 щодо травмування 14.03.2022 під час виконання службових обов`язків, затвердженого начальником ГУ НП в Київській області, інформація про травмування під час виконання службових обов`язків знайшла своє підтвердження. Як убачається з матеріалів справи, підставою для звільнення ОСОБА_1 з поліції став його рапорт та свідоцтво про хворобу № 175, видане 18.04.2023 військово-лікарською комісією ДУ «Головний медичний центр МВС України», яким встановлено, що його травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Довідкою МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0027197 від 06.09.2023 установлено позивачу 25 % втрати працездатності. Колегія суддів звертає увагу, що після отримання травми та звільнення зі служби позивач неодноразово проходив лікування в умовах стаціонару, що підтверджується виписками із медичної документації стаціонарного хворого (а.с. 30-35): - № 1334 від 27.04.2023 у період з 13.03.2023 по 27.04.2023; - № 2033 від 27.07.2023 у період з 03.07.2023 по 27.07.2023; - № 4795/23 від 01.11.2023 у період з 09.10.2023 по 01.11.2023; - № 1310 від 31.12.2023 у період з 11.12.2023 по 31.12.2023; - № 319/155 від 02.02.2024 у період з 18.01.2024 по 02.02.2024. 07.02.2024 позивачу встановлено інвалідність III групи строком до 01.03.2025 (травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків) з втратою працездатності станом на 07.02.2024 - 60 %, що підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальною експертної комісії серії АВ № 1116505. Отже, позивач вчиняв активні дії, спрямовані на встановлення йому групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків, в законодавчо визначені строки (шість місяців з моменту звільнення). Верховний Суд в постанові від 13 грудня 2019 року у справі №2040/6159/18 (провадження №К/9901/1557/19) дійшов висновку, що така обставина як встановлення інвалідності понад шестимісячний строк з моменту звільнення, не може слугувати підставою для відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність була встановлена поза межами строку, визначеного положеннями статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» не з вини позивача. Крім того, у постанові від 15 лютого 2022 року у справі № 580/3295/20 (адміністративне провадження № К/9901/24952/21) Верховний Суд звернув увагу на те, що встановлення законодавцем обмеженого строку є однією з умов дисциплінування фізичних осіб як учасників публічно-правових відносин при реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги. У випадку пропуску такого строку виключними підставами для визнання судом поважними причин такого пропуску може бути лише наявність об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас це не означає, що зі збігом цього строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову). З огляду на наведену правову позицію Верховного Суду, яка підлягає врахуванню відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена ГУ НП в Київській області обставина (встановлення інвалідності понад шестимісячний строк з моменту звільнення) не може слугувати підставою для відмови позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність була встановлена поза межами строку, визначеного пунктом 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про національну поліцію» не з вини позивача, а у зв`язку з виникненням обставин: довгостроковим обстеженням та постійним стаціонарним лікуванням, а тому шестимісячний строк був пропущений позивачем із поважних та незалежних від нього причин. Таким чином, з огляду на вищевикладене та те, що шестимісячний строк був пропущений позивачем із поважних та незалежних від нього причин, такий пропущений строк є незначним (1 місяць 8 днів), колегія суддів вважає, що висновок відповідача від 04.04.2024 щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим необхідно зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області повторно розглянути заяву позивача від 07.02.2024 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 за № 4, з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. З огляду на вищевказане, на думку колегії суддів, доводи та аргументи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. В свою чергу, судом першої інстанції не повно встановлено фактичні обставини справи, не вірно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Позивач надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправним і скасування висновку та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції України в Київській області від 04.04.2024 щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2024 про призначення і виплату одноразової грошової допомоги в разі встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про національну поліцію» та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 за № 4, з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.