Постанова 4855 № 640/21711/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21711/22 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Вівдиченко Т.Р. та Терези Ю.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Автоінвестстрой-Брок" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування картки відмови, - В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2021 № UА100100/2021/000021/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.12.2021 № UА100100/2021/000793. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 позов задоволено повністю. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що в поданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, документи не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та фактично сплаченої ціни товару, зокрема заявлені відомості про витрати на транспортування партії товарів до ввезення на митну територію України не підтверджені документально у повному обсязі; позивачем не включено до митної вартості страхові витрати; наявні розбіжності щодо місця відвантаження товару. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що митному органу було надано повний пакет документів, які містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, яка була сплачена за товари. Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10.12.2019 між ПІІ «Автоінвестстрой-Брок» та Компанією Dung Book Co., Ltd укладено контракт №DB191202 купівлі-продажу вживаних автомобілів, та додаткову угоду №31/08/21 до контракту від 31.08.2021, на підставі яких позивачу за інвойсом №DB210909001 від 02.09.2021 поставлені автомобілі на загальну суму 83450 доларів США. Позивачем подана митна декларація від 21.12.2021 №UA100110/2021/615917 з метою митного оформлення частини автомобілів за інвойсом №DB210909001 від 02.09.2021 загальною вартістю 27475 доларів США, з урахуванням вартості доставки, а саме: - автомобіль легковий, бувший у використанні марки КІA модель K5, VIN НОМЕР_1 , визначено митну 3200 доларів США; - автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель LF SONATA, VIN НОМЕР_2 , визначено митну вартість 4500 доларів США; - автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель LF SONATA, VIN НОМЕР_3 , визначено митну вартість 4275 доларів США; - автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель LF SONATA, VIN НОМЕР_4 , визначено митну вартість 4400 доларів США; - автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель LF SONATA, VIN НОМЕР_5 , визначено митну вартість 5300 доларів США; - автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель YF SONATA, VIN НОМЕР_6 , визначено митну вартість 2800 доларів США; - автомобіль легковий, бувший у використанні марки HYUNDAI модель YF SONATA, VIN НОМЕР_7 , визначено митну вартість 3200 доларів США. Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №UA100110/2021/615917 декларант додав передбачені ст. 53 МК України документи, а саме: - проформу-інвойс №DB210902-02 від 02.09.2021; - комерційний інвойс №DB210909001 від 02.09.2021; - коносамент № EUKOKRUA1771214 від 16.09.2021; - товарно-транспортну накладну CMR №192506 від 20.12.2021; - сертифікат про походження №К017-21-0763377 від 08.10.2021; - свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів; - платіжний документ (SWIFT) від 10.09.2021; - прайс-лист продавця від 10.09.2021; - контракт №DB191202 від 10.12.2019; - додаткову угоду №31/08/21 від 31.08.2021 до Контракту; - зображення сторінки з інтернет-сайту Marine Traffic щодо кодування морського порту INCHEON; - лист ПП «Автоінвестстрой-Брок» щодо страхування №181121/01 від 18.11.2021; - зображення з сайту Продавця щодо вартості автомобілів, що входили до партії товару; - лист Продавця від 18.11.2021 щодо включення в ціну товару вартості переміщення по території Кореї, вантажних робіт та упаковки; - лист Продавця від 06.12.2021 щодо вартості фрахту за одиницю товару; - копію митної декларації країни-відправлення №10484-21-905482Х від 09.09.2021; - сертифікати відповідності на автомобілі. 23.12.2021 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА100100/2021/000021/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів за резервним методом. Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.12.2021 №UА100100/2021/000793. Вважаючи наведені рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому відповідачем безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла наступних висновків. Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов`язані із справлянням митних платежів. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно зі ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ст. 257 МК України). В силу ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу. Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом. Так, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України). Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів. Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. В обґрунтування сумнівів щодо зазначеної митної вартості товару, відповідачем визначено, що в поданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, документи не містять усіх відомостей щодо складових митної вартості та фактично сплаченої ціни товару, зокрема до митного оформлення надано проформу-інвойс №DB210902-02 від 02.09.2021 та інвойс від 02.09.2021 №DB210909001, в яких вартість товару складає 83450 доларів США, у той час як вартість заявлена поданій до митного оформлення митній декларації від 21.12.2021 №UA100110/2021/615917 становить 27475 доларів США. Разом з тим, вказана розбіжність пояснюється тим, що за митною декларацією від 21.12.2021 №UA100110/2021/615917 позивач здійснював митне оформлення частини автомобілів, вказаних у проформі-інвойсі №DB210902-02 від 02.09.2021 та інвойсі від 02.09.2021 №DB210909001. Крім того, вартість автомобілів, митне оформлення яких здійснювалось за митною декларацією від 21.12.2021 №UA100110/2021/615917, повністю відповідає їх вартості, що вказана у проформі-інвойсі №DB210902-02 від 02.09.2021 та інвойсі від 02.09.2021 №DB210909001. Щодо доводів відповідача про наявність розбіжності щодо місця відвантаження, а саме згідно коносаменту від 16.09.2021 №EUKOKRUA1771214, інвойсу від 09.09.2021 №DB210909001 портом відвантаження є «INCHEON» (KOREA), разом з тим згідно експортної митної декларації країни відправлення зазначено інший порт: «KRINC», колегія суддів зазначає, що «KRINC» є абревіатурою спеціального коду (LOCODE) саме порту «INCHEON» (KOREA) відповідно до Рекомендацій № 16 Європейської економічної комісії ООН «ЛОКОД ООН класифікатор портів та інших пунктів» (видання трете, Женева, грудень 1998 року). Згідно з цими Рекомендаціями вони застосовуються у всіх випадках при обміні інформацією між учасниками міжнародної торгівлі, коли виникає необхідність у кодованому позначенні назв портів, аеропортів, внутрішніх митних складів та товарних станцій та інших пунктів, таких як пункти отримання та постачання, що використовуються для перевезення товарів у зв`язку з торгівлею. Стосовно відомостей про витрати на транспортування партії товарів до ввезення на митну територію України, то згідно з листом продавця товару №181121/01 від 18.11.2021 вартість переміщення автомобілів до порту відвантаження, а також навантажувальні роботи на території Кореї, вартість упаковки включена в вартість, зазначену в інвойсах, додаткових оплат немає. Щодо не включення позивачем до митної вартості страхових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до листа Продавця експедитором, агентом Продавця по організації перевезень автомобілів від імені Продавця, є компанія Able Global Logistik. Листом компанії Able Global Logistik від 14.12.2021 підтверджується відсутність витрат на страхування, адже страхування товару не здійснювалось. Таким чином, позивачем подано всі необхідні документи, які містять реквізити, що надають можливість ідентифікувати імпортований товар, визначити складові його митної вартості та підтвердити відомості щодо ціни товару, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Колегія суддів, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, від 27.03.2020 у справі №540/2605/18, від 06.05.2020 у справі №140/1713/19, від 25.11.2020 у справі №1.380.2019.001657, від 15.04.2021 у справі №804/14964/15 та від 18.11.2022 у справі №818/902/17, звертає увагу на те, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Отже, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість, а підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України, відповідно до якої метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У цьому випадку у відповідача були наявні всі необхідні документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом (за ціною контракту), а наведена в них інформація щодо митної вартості та її складових (кількісні та якісні характеристики товару, його цін) не містила розбіжностей, піддавалась обчисленню і підтверджувала ціну товару. Таким чином, у відповідності до ст. 58 МК України позивач визначив митну вартість експортованого товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка підлягала сплаті постачальнику. Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар, подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність у відповідача інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Наявні у органі доходів і зборів відомості не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. У відповідності до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом (резервним) та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, які є неправомірними та підлягають скасуванню судом, та про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови складено 10 червня 2026 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Т.Р.Вівдиченко Ю.О.Тереза