Постанова 4851 № 480/6555/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 р.Справа № 480/6555/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький завод силікатної цегли" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 30.12.24 року по справі № 480/6555/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький завод силікатної цегли" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кролевецький завод силікатної цегли" (далі ТОВ "Кролевецький завод силікатної цегли", відповідач, підприємство) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі ГУ ДПС в Сумській області, відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Сумській області від 11.04.2024 №420418280703. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 в задоволенні адміністративного позову ТОВ "Кролевецький завод силікатної цегли" до ГУ ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 по справі № 480/6555/24, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач вказує, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки розбіжностям між висновками Акту перевірки та прийнятого, на його підставі податковому повідомленні-рішенні від 11.04.2024 в акті зазначено про заниження позивачем екологічного податку, а у податковому повідомленні-рішенні про збільшення грошового зобов`язання із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення. Також поза увагою суду першої інстанції залишилися обставини потрійного заниження/нарахування відповідачем грошового зобов`язання за один і той самий період - IV квартал 2021 року, в сумі 144720,15 грн, в сумі 141582,87 грн та в сумі 122638,3 грн. Висновок Акту перевірки про заниження позивачем податкових зобов`язань за ІІ квартал 2021 року в сумі 32688,07 грн, за III квартал 2021 року в сумі 194549,83 грн та за IV квартал 2021 року в сумі 144720,15 грн апелянт вважає таким, що не відповідає податковому законодавству, оскільки при нарахуванні рентної плати за користування надрами, податковий орган помилково застосовував до всіх охоплених перевіркою періодів (ІІ квартал 2021 року по IV квартал 2023 року) приписи п. 252.18 ст. 252 ПК України в редакції, яка набрала чинності лише з 01.01.2022, внаслідок чого відповідач дійшов хибного висновку, з яким погодився суд першої інстанції, про необхідність застосування у податкових періодах 2021 року двох коригуючих коефіцієнтів, встановлених пунктом 252.22 ст. 252 ПК України. Натомість правильним, в даному випадку, як стверджує позивач, є застосування до вказаного податкового періоду одного коригуючого коефіцієнту, як це було передбачено абз.6 п. 252.18 ст.252 ПК України у редакції, яка діяла до 01.01.2022. Крім того, позивач вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо необхідності застосування позивачем у всіх охоплених перевіркою податкових періодах коригуючого коефіцієнта у розмірі 2,0, мотивований тим, що ТОВ "Кролевецький завод силікатної цегли" здійснює видобування піщано-гравійної сировини у заплавах річок. Зауважує, що докази, на підставі яких суд першої інстанції дійшов вказаного висновку, а саме лист Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області № 1369 від 06.09.2021, Висновок Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації з оцінки впливу на довкілля діяльності ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли з видобування корисних копалин відкритим способом на Подолівській ділянці Подолівського родовища піску від 07.09.2018 № 5-2018321358/1 та звіт ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли з оцінки впливу на довкілля діяльності з видобування корисних копалин відкритим способом на Подолівській ділянці Подолівського родовища піску від 10.07.2018 № 2018321358, не містять однозначних відомостей, які б вказували на те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5922610100:02:001:0187, 5922610100:02:001:0193, в межах яких позивач здійснює видобуток корисних копалин, розташовані у межах заплави річок, що відповідно до п. 252.22 ст. 252 ПК України є підставою для застосування при нарахуванні рентної плати коригуючого коефіцієнту у розмірі 2,0. Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем ані до податкового органу, ані до суду не надано належних доказів на спростування вказаних обставин (видобування корисних копалин в межах заплави річки) вважає необґрунтованими, оскільки в силу вимог ст. 77 КАС України (норми якої суд в оскаржуваному рішенні наводить, однак не вірно застосовує), саме відповідач, як орган владних повноважень, рішення якого оскаржується, має довести правомірність свого рішення, а саме належність земель, на яких позивач здійснював добування піску, до земель заплави річок, як основну підставу для застосування коригуючого коефіцієнту у розмірі 2,0, встановленого п. 252.22 ст. 252 ПК України, при обчисленні рентної плати за користування надрами. Крім того, позивач стверджує, що ГУ ДПС в Сумській області під час призначення документальної позапланової перевірки, висновки якої покладено в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 420418280703 від 11.04.2024, в якості правової підстави для призначення такої перевірки послався на пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, яким передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, в разі виявлення недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Разом з тим, наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що позивач надавав письмові відповіді на запити відповідача у межах, встановлених вказаною нормою строків. Висновок податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що такі відповіді позивача не містили обґрунтованих пояснень та їх документальних підтверджень, а відтак у відповідача були законні підстави для призначення перевірки відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, є наслідком неправильного тлумачення змісту вказаної норми, оскільки підстава для призначення документальної позапланової перевірки виникає лише у разі не надання платником відповіді на запит контролюючого органу взагалі або надання, але після спливу встановленого строку, що з урахування наведених вище обставин (надання позивачем відповіді на запит відповідача, у встановлений законом строк), виключає можливість призначення позапланової перевірки. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у Сумській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли щодо дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов`язання в деклараціях з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення (піску) за період з 01.04.2021 по 31.12.2023. За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.02.2024 № 1999/18-28-07- 03-07/05520201/62, у якому встановлено порушення платником податків пункту 252.22 статті 252 Податкового кодексу України (далі - ПК України) від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено екологічний податок всього на суму 788776,09 грн, в тому числі за ІІ квартал 2021 року в сумі 32688,07 грн, за ІІІ квартал 2021 року в сумі 194549,83 грн, за IV квартал 2021 року в сумі 144720,15 грн, за III квартал 2022 року в сумі 43921,87 грн, за IV квартал 2021 року в сумі 141582,87 грн, за III квартал 2023 року в сумі 108675,0 грн, за IV квартал 2021 року в сумі 122638,3 грн. На підставі вказаного акту камеральної перевірки ГУ ДПС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №420418280703, яким ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Рентна плата" за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення (код платежу 13040100) в розмірі 867653,70 грн, з яких сума недоплати складає 788 776,09 гривень, а сума штрафних санкцій складає 78877,61 гривень. Не погоджуючись із прийнятим рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятого ГУ ДПС в Сумській області податкового повідомлення-рішення від 11.04.2024 №420418280703, оскільки позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли не здійснює використання надр (видобування піску) на землях, які відносяться до заплави річки. Натомість відповідач, як контролюючий орган, обґрунтував правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, яким підприємству згідно з пунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 ПК України, збільшено (донараховано) грошове зобов`язання за платежем Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 867653,70 грн, у т.ч. 788776,09 грн податкового зобов`язання та 78877,61 грн штрафних санкцій, з огляду на критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків. У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За правилами підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим кодексом. Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1); виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.4). За правилами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Відповідно до пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Аналіз пункту 73.3 статті 73 ПК України та положень Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, свідчать про те, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. Таким чином, виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. При цьому у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена. Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки та оспорити його у суді, тоді суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування. Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 14.05.2024 у справі № 813/4007/17 та від 22.05.2024 у справі №340/553/22. Так, з матеріалів справи вбачається, що 08.09.2021 ГУ ДПС в Сумській області було направлено на адресу ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) № 1989/12/18-28-04-0109 (а.с. 26-28), в якому, зокрема, зазначено, що згідно листа Регіонального офісу водних ресурсів в Сумській області №1369 від 06.09.2021 ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли використовує на правах оренди земельні ділянки, які пов`язані з користуванням надрами та за географічними координатами розташовані в межах заплави річки Реть. Відповідно до вимог п. 252.22 статті 252 ПК України (в редакції Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020) в разі видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин повинен застосовуватися коригуючий коефіцієнт, значення якого дорівнює 2,0. Згідно декларації з Рентної плати за 2-й квартал 2021 року та додатку 1 до неї, ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли при визначенні податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, коригуючий коефіцієнт 2,0 не застосовувало, чим порушило вимоги п. 252.22 статті 252 ПК України. Враховуючи викладене, контролюючим органом запропоновано протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання даного запиту, надати письмові пояснення та їх документальні підтвердження щодо причин заниження ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення, завірені копії відповідних документів. Листом від 04.10.2021 № 363 ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли надано відповідь на запит ГУ ДПС у Сумській області від 08.09.2021 № 1989/12/18-28-04-01-09, в якому викладено зауваження до самого запиту (невідповідність вимогам, передбаченим п. 73.3 ст. 73 ПК України) та висловлено заперечення щодо висновку контролюючого органу про необхідність застосування підприємством при обчисленні рентної плати за користування надрами коригуючого коефіцієнту 2,0. Зокрема, ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли зазначено, що, з огляду на те, що національне законодавство не містить визначення поняття заплава річки, а також не визначає орган, до компетенції якого належить віднесення земель до категорії заплавних, підприємство звернулося до Регіонального офісу водних ресурсів з відповідним проханням щодо роз`яснення з приводу того, яким органом та на підставі якого рішення було віднесено земельні ділянки, про які йдеться в запиті ГУ ДПС в Сумській області до заплавних, однак жодної письмової відповіді отримано не було. Посилаючись на загально відоме визначення терміну Заплава (частина річкової долини, що лежить вище від меженевого рівня води в річці й періодично затоплюється під час повені), підприємство зазначило, що земельна ділянка кар`єру, в межах якої останнє здійснює видобуток піску, розташована набагато вище рівня русла річки Реть на так званій річковій надзаплавній терасі, та під час повеней річкою Реть ніколи не затоплювалася, відтак, на переконання підприємства, під час подання декларації з рентної плати за 2-й квартал 2021 року та додатку до неї, у ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли не було обґрунтованих підстав для застосування до ставки рентної плати коефіцієнта 2,0 (а.с. 29-30). 16.11.2023 на адресу позивача контролюючим органом було направлено запит №2072/12/18-28-04-01-04, в якому, поміж іншого, повторно зазначено про те, що аналіз податкової звітності ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли засвідчив незастосування у податкових періодах, в яких задекларовані зобов`язання з рентної плати, Кпп 2,00, чим порушені вимоги пунктів 252.18 та 252.22 статті 252 ПК України, що призвело до заниження товариством податкових зобов`язань з рентної плати. Враховуючи викладене, контролюючим органом позивачу запропоновано надати уточнюючі податкові декларації з рентної плати за відповідні податкові періоди з дотриманням вимог ст. 50 ПК України та протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання даного запиту, надати письмові пояснення та їх документальні підтвердження щодо причин заниження підприємством податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення, завірені копії відповідних документів (а.с. 36-39). У відповідь на вказаний запит, позивач надіслав до ГУ ДПС в Сумській області лист № 32 від 27.11.2023, в якому вказано, що після докладного вивчення питання спільно з спеціалістами Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області визначено, що територія під кар`єром видобування пісків знаходиться на відстані понад 420 метрів від русла річки, перепад висотних позначок кар`єру та русла річки становить понад 4 м, заболочення та підтоплення під час весняних повеней та паводків не спостерігається, свідченням цьому є насадження сосни звичайної що зростає поблизу території кар`єру. Тому територію кар`єру слід відносити до річкової надзаплавної тераси, які під час повеневих підйомів рівня води в річках ніколи не затоплюються водами. Зазначено, що віднесення території під кар`єром до заплавних земель можливе лише після розробки паспорту річки і проектних розрахунків розливу русла річки та підняття рівня води. Наразі підприємством розглядаються можливості розробки такого проекту. Враховуючи вищевикладене та вимоги пункту 252.22 статті 252 Кодексу (в редакції Закону України № 466-ІХ від 16.01.2020 р.), позивачем зазначено, що коригуючий коефіцієнт 2,0 для видобування піщано-гравійної суміші у річках та їх заплавах не застосовувався. Отже, з аналізу змісту направлених до позивача запитів контролюючого органу встановлено, що такі містять вказівку на фактичну й правову підстави їх направлення, опис інформації, що запитується та вказівку на документи, які необхідно надати для підтвердження такої інформації. Разом з цим, надані позивачем відповіді на вказані запити містять лише заперечення щодо висновку контролюючого органу про необхідність застосовування ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли, при обчисленні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, коригуючого коефіцієнту 2,0, мотивовані неможливістю віднесення земельних ділянок, на яких підприємство здійснює видобуток піску до території заплав річок, що в свою чергу, за твердженням позивача, виключає наявність підстав для застосування коригуючого коефіцієнту 2,0, передбаченого пункту 252.22 статті 252 ПК України. При цьому, позивачем не додано до вказаних відповідей на запити жодних доказів, які б підтверджували наведені в них обставини. Зокрема, в листі від 04.10.2021 №363, позивач зазначав про звернення до Регіонального офісу водних ресурсів з проханням надати роз`яснення з приводу того, яким органом та на підставі якого рішення було віднесено земельні ділянки, про які йдеться в запиті ГУ ДПС в Сумській області, до заплавних, однак, ані копії такого листа, ані доказів його направлення адресату підприємством відповідачу надано не було (підтверджується відсутністю таких доказів в переліку додатків до вказаного листа). Не надано підприємством також будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в листі № 32 від 27.11.2023, а саме посилань на те, що територію кар`єру (де ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли здійснює видобуток піску), слід відносити до річкової надзаплавної тераси, а не заплави річки Реть. Крім того, зазначаючи у вказаному листі про те, що віднесення території під кар`єром до заплавних земель можливе лише після розробки паспорту річки і проектних розрахунків розливу русла річки та підняття рівня води та, що наразі підприємством розглядаються можливості розробки такого проекту, позивач при цьому, не надав до відповідача жодних доказів, які б свідчили про вжиття таких заходів. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що надані ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли відповіді на запити ГУ ДПС в Сумській області не містять обґрунтованих пояснень та їх документальних підтверджень, та не спростовують встановлених відповідачем порушень податкового законодавства, а саме пункту 252.22 ст.252 ПК України, внаслідок не застосування коригуючого коефіцієнту 2,0 під час обчислення податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами. На спростування доводів апелянта з приводу незаконності призначення та проведення контролюючим органом позапланової перевірки відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК Україні, колегія суддів акцентує увагу на змісті вказаної норми та наголошує, що контролюючий орган виявив незастосування позивачем у податкових періодах, в яких задекларовані зобов`язання з рентної плати, коригуючого коефіцієнту 2,00, чим порушені вимоги пунктів 252.18 та 252.22 статті 252 ПК України, що, призвело до заниження товариством податкових зобов`язань з рентної плати, а позивач в свою чергу на письмові запити контролюючого органу листами від 04.10.2021 № 363 та від 27.11.2023 № 32 не надав в повній мірі відповіді, інформацію та копій запитуваних документів, що саме і стало підставою для здійснення документальної позапланової перевірки ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли. Доводи апелянта про те, що надання позивачем відповіді на запит відповідача, у встановлений законом строк є достатнім та виключає можливість призначення позапланової перевірки, колегією суддів відхиляються, оскільки, відповідно до наведених вище висновків Верховного Суду, у контролюючого органу є право на оцінку наданих платником пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення визнаються податковим органом необґрунтованими або документально не підтвердженими, перевірка може бути призначена. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ГУ ДПС в Сумській області правомірно призначено перевірку відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України. Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Сумській області від 11.04.2024 №420418280703, яким ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли збільшено (донараховано) грошове зобов`язання за платежем Рентна плата" за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 867 653,70 грн, у т.ч. 788776,09 грн податкового зобов`язання та 78877,61 грн. штрафних санкцій, колегія суддів зазначає таке. Підпунктом 14.1.217 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України. Так, відповідно до п. п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктів (ділянок) надр. Відповідно до пункту 252.22 статті 252 ПК України до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування. Отже, величина коригуючого коефіцієнту, який підлягає застосуванню при обчисленні рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, залежить від виду такої корисної копалини та умов її видобування. Надаючи оцінку доводам апелянта про недоведеність податковим органом однозначних відомостей, які б вказували на те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5922610100:02:001:0187, 5922610100:02:001:0193, в межах яких позивач здійснює видобуток корисних копалин, розташовані у межах заплави річок, колегія суддів зазначає таке. Матеріалами справи підтверджено, що у податкових періодах, охоплених перевіркою (з 01.04.2021 по 31.12.2023) ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли на підставі спеціального дозволу на користування надрами (А №009159) № 4296 від 19.07.2007, виданого Державною службою геології та надр України, здійснювало видобування пісків в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 5922610100:02:001:0187; 5922610100:02:001:0193. В акті документальної позапланової виїзної перевірки № 1999/18-28-07-03-07/05520201/62 від 29.02.2024 ГУ ДПС в Сумській області зазначено, що згідно з листом Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області № 1369 від 06.09.2021 земельні ділянки з вищенаведеними кадастровими номерами та географічними координатами розташовані в межах заплави річки Реть. Відповідно до висновку Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації з оцінки впливу на довкілля діяльності ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли з видобування корисних копалин відкритим способом на Подолівській ділянці Подолівського родовища піску від 07.09.2018 № 5-2018321358/1 на сторінці 5 зазначено наступне: Подолівське родовище пісків приурочене до заплавної частини долини річок Есмань та Реть і першої надзаплавної тераси річки Есмань. Особливістю гідрогеологічних умов є наявність водоносного горизонту практично з перших метрів потужності покладу. Колектором ґрунтових вод є різнозернисті піски, супіски та торф`яники на заплавних рівнинах. Згідно зі звітом ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли з оцінки впливу на довкілля діяльності з видобування корисних копалин відкритим способом на Подолівській ділянці Подолівського родовища піску від 10.07.2018 № 2018321358: Геологічну будову Подолівської ділянки можна охарактеризувати на основі даних, які отримані при бурінні геологорозвідувальних свердловин на глибину до 18 м. Виходячи із розташування родовища, його геоморфологічних особливостей, геологічної будови, можна стверджувати, що процес накопичення комплексу порід, з яких складається родовище, проходив в умовах, характерних для відкладів заплав річок 11 надзаплавної тераси, для яких характерна шарувато- і лінзоподібна форма залягання, у вертикальних розрізах їм властива постійна строкатість шарів, які відрізняються за гранулометричним складом, потужністю. Таким чином, на підставі зазначених у вказаних документах відомостей щодо розташування земельних ділянок, на яких позивач здійснює видобуток піску, контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку, що ТОВ "Кролевецький завод силікатної цегли" здійснювало видобування піску в межах заплавної частини річки Реть, що в силу приписів п. 252.22 ст.252 ПК України зобов`язує позивача при розрахунку рентної плати за користування надрами застосувати коригуючий коефіцієнт 2,0. Зазначаючи про відсутність підстав для застосування вказаного коригуючого коефіцієнта згідно з п. 252.22 ст.252 ПК України, позивач, зокрема, вказує на те, що земельні ділянки, на яких підприємство здійснює видобуток піску відносяться до надзаплавної території річки Реть, а не її заплавної частини. Разом з цим, ані до суду першої, ані апеляційної інстанції позивачем, відповідно до положень ч.2 ст. 77 КАС України, не надано жодного доказу на підтвердження таких обставин. Колегія суддів при цьому, звертає увагу апелянта на приписи ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до яких, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Твердження апелянта про те, що, в силу приписів ст. 77 КАС України, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, рішення якого оскаржується, має довести правомірність свого рішення, а саме належність земель, на яких позивач здійснював добування піску, до земель заплави річок, як основну підставу для застосування коригуючого коефіцієнту у розмірі 2,0, встановленого п. 252.22 ст. 252 ПК України, при обчисленні рентної плати за користування надрами, колегія суддів вважає слушними, та водночас зазначає, що ГУ ДПС в Сумській області вимоги вказаної норми було дотримано, оскільки надані до матеріалів справи докази, зокрема, акт перевірки від 29.02.2024 №1999/18-28-07-03-07/05520201/62, містить достатній обсяг відомостей (з посиланням на джерела), які підтверджують належність земельних ділянок, на яких ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли видобуває пісок до території саме заплави річки Реть, а саме лист Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області № 1369 від 06.09.2021, висновок Департаменту екології та охорони природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації з оцінки впливу на довкілля діяльності ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли з видобування корисних копалин відкритим способом на Подолівській ділянці Подолівського родовища піску від 07.09.2018 № 5-2018321358/1, звіт ТОВ Кролевецький завод силікатної цегли з оцінки впливу на довкілля діяльності з видобування корисних копалин відкритим способом на Подолівській ділянці Подолівського родовища піску від 10.07.2018 № 2018321358. Під час судового розгляду встановлено, що податковий орган в акті перевірки вказував на необхідність застосування позивачем добутку двох коефіцієнтів «0,95» та «2,00», передбачених п. 252.22 ст. 252 ПК України за весь період перевірки. Надаючи оцінку доводам апелянта про неправомірність застосування податковим органом у податкових періодах 2021 року двох коригуючих коефіцієнтів, встановлених пунктом 252.22 ст. 252 ПК України, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до пункту 252.18 статті 252 ПК України, чинного з моменту виникнення спірних правовідносин та до 31.12.2021, податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами для відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою: Пзн = Vф х Вкк х Свнз х Кпп, де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об`єму); Вкк - вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктами 252.7 - 252.17 цієї статті; Свнз - величина ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у пункті 252.20 цієї статті; Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 252.22 цієї статті. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30 листопада 2021 року № 1914-IX, який набрав чинності з 01.01.2022, абзац шостий пункту 252.18 ст. 252 ПК України викладено в такій редакції: "Кпп - коригуючий коефіцієнт, величина якого відповідає встановленому у пункті 252.22 цієї статті або величині добутку кількох коефіцієнтів, встановлених у пункті 252.22 цієї статті, у разі наявності підстав їх одночасного застосування за відповідними критеріями". Тобто, абзац шостий пункту 252.18 ст. 252 ПК України до 01.01.2022 передбачав застосування одного з коригуючих коефіцієнтів, встановлених у пункті 252.22 цієї статті, а з 01.01.2022 вже передбачав величині добутку кількох коефіцієнтів, встановлених у пункті 252.22 цієї статті, у разі наявності підстав їх одночасного застосування за відповідними критеріями. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта. Тобто, податковий орган не мав права застосовувати приписи абзацу шостого пункту 252.18 ст. 252 ПК України у редакції, чинній з 01.01.2022 на правовідносини, які існували до 01.01.2022. Покликання податкового органу на те, що можливість застосування декількох коригуючих коефіцієнтів передбачена приписами п. 252.22 ст. 252 ПК України до 01.01.2022 колегія суддів відхиляє з огляду на приписи п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України (презумпція правомірності рішень платника податку) та те, що абзац шостий пункту 252.18 ст. 252 ПК України визначав необхідність застосування саме одного коригуючого коефіцієнту. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків податкового органу та суду першої інстанції про законність та обґрунтованість донарахування позивачеві грошового зобов`язання за платежем "Рентна плата" за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення (код платежу 13040100) за ІІ квартал 2021 року в сумі 32688,07 грн, за ІІІ квартал 2021 року в сумі 194549,83 грн, за IV квартал 2021 року в сумі 144720,15 грн, у зв`язку з цим колегія суддів вважає наявними підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 11.04.2024 №420418280703 у частині нарахування грошового зобов`язання за платежем "Рентна плата" за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 409153,86 грн (за основним платежем 371958,05 грн, за штрафними санкціями - 37195,81 грн). В іншій частині податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області від 11.04.2024 №420418280703 є законним та обґрунтованим, а отже не підлягає скасуванню. Щодо розбіжностей між висновками Акту перевірки та прийнятого, на його підставі податкового повідомлення-рішення від 11.04.2024, в частині вказаного в них найменування податкового зобов`язання - в акті зазначено про заниження позивачем екологічного податку, а у податковому повідомленні-рішенні про збільшення грошового зобов`язання із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, встановила, що вони є наслідком допущення технічної помилки в назві податку, що підтверджується самим відповідачем в листі від 08.04.2024 № 868/12/18-28-07-03-07 (складеного за результатами розгляду заперечень на акт перевірки), яким, поміж іншого, виправлено таку помилку та викладено відповідну частину висновку акту в новій редакції із вірним визначенням назви податку. Посилання апелянта на те, що відповідачем тричі було нараховано грошові зобов`язання за один і той самий період - IV квартал 2021 року, в сумі 144720,15 грн, в сумі 141582,87 грн та в сумі 122638,3 грн, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки при дослідженні акту перевірки, було встановлено, що такі висновки апелянта зумовлені тим, що в акті податковим органом було допущено описку, внаслідок якої в рядку визначення суми податкових зобов`язань за IV квартал 2022 та 2023 років неправильно вказано рік (2021). Водночас, слід зауважити, що наведені в акті перевірки зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході перевірки сум рентної плати (у формі таблиці) містять коректні позначення як періодів, охоплених перевіркою, так і сум нарахованих податків. З урахуванням встановлених в цій справі обставин та правового регулювання спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення як вимог апеляційної скарги так і вимог позовної заяви. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи зазначені вище положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням викладеного та на підставі ч. 1 ст. 317 КАСУ колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Кролевецький завод силікатної цегли" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду І інстанції частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині постанови про задоволення позову. Розподіл судового збору здійснюється відповідно до ч. 3, 6 ст. 139 КАС України. Позивач сплатив судовий збір за подання позову у розмірі 10411,84 (2422,40+7989,44) грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 15617,77 грн, усього 26029,61 грн. Враховуючи, що частка задоволених позовних вимог складає 47,16%, то на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги у сумі 12 275.56 грн.. Керуючись ст. ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький завод силікатної цегли" задовольнити частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі № 480/6555/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 11.04.2024 №420418280703 в частині нарахування грошового зобов`язання за платежем "Рентна плата" за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 409153,86 грн (за основним платежем 371958,05 грн., за штрафними санкціями - 37195,81 грн). Ухвалити постанову, якою в скасованій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевецький завод силікатної цегли" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленні-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 11.04.2024 №420418280703 в частині нарахування грошового зобов`язання за платежем "Рентна плата" за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення на загальну суму 409153,86 грн (за основним платежем 371958,05 грн, за штрафними санкціями - 37195,81 грн). В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі №480/6555/24 залишити без змін. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (ЄДРРПОУ 05520201) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 19404 (дев`ятнадцять тисяч чотириста чотири) грн 54 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Сумській області (ЄДРПОУ 43995469) Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 10.06.2026