LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/6594/23

від 11.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 р. у справі № 200/6594/23 - залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року справа №200/6594/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового0 провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 р. у справі № 200/6594/23 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУПФУ) в якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Донецькій області № 1507 від 31.08.2023; - зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2019, на підставі довідки Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Донецькій області № 1507 від 31.08.2023. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року по справі №200/6594/23 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій області довідки від 31.08.2023 №1507 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій довідки від 31.08.2023 №1507 про розмір грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. На адресу суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу виконання рішення, у якому просить змінити спосіб із зобов`язання провести виплату на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати пенсії у сумі 100335 (сто тисяч триста тридцять п`ять) грн 83 коп. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026року задоволено частково заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду. Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного від 05 січня 2024 року по справі №200/6594/23 в частині зобов`язання здійснити виплату на: Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість по пенсійним виплатам за період з 01.04.2019 по 31.03.2024 у розмірі 99773 (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот сімдесят три) грн 78 коп.. Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати. В скарзі зазначає, зокрема, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.01.2024 у справі № 200/6594/23. Зокрема впродовж 2025 року відповідно до Порядку № 821 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень у жовтні 2025 року в розмірі 187,35 грн, у листопаді 2025 року в розмірі 187,35 грн та у грудні 2025 року в розмірі 187,35 грн. Залишок пенсійних виплат, нарахованих згідно з рішенням суду, за минулий період станом на 08.01.2026 складає 99773,78 грн. Заборгованість пенсії за період з 01.04.2019 по 31.03.2024 у загальній сумі 99773,78 грн облікована в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого порядку після затвердження відповідних бюджетних призначень. Таким чином, у межах наданих пенсійному органу повноважень ним виконано рішення суду, у тому числі здійснено відповідні виплати, а неотримання Позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин. Бюджетні видатки органів Пенсійного фонду, зокрема Головного управління, формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році. Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління, а затвердження бюджету Пенсійного фонду України не входить до компетенції Головного управління. Зобов`язання Головного управління вчинити певні дії з перерахунку та виплати пенсії і стягнення з суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів Позивача, які обираються Позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/6594/23 має зобов`язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду. Правильність нарахування заборгованості пенсійних виплат Позивачу судами першої та апеляційної інстанції не перевірялася. Способом відновлення порушеного права Позивача у цій справі судом обрано зобов`язання Головного управління вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум заборгованості з пенсійних виплат не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав. Головне управління зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсійних виплат, які належать Позивачу, не є власністю Головного управління, та не перебувають на його рахунках або в його розпорядженні. Отримання Позивачем суми заборгованості з пенсійних виплат можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Головне управління не заперечує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть покликатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право Позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення, не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат із виплати заборгованості з пенсійних виплат Позивачу. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право Позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року по справі №200/6594/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій довідки від 31.08.2023 №1507 про розмір грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 19.03.2024. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року по справі №200/6594/23 здійснено перерахунок пенсії, за період з 01.04.2019 по 31.03.2024 донарахована сума пенсії складала 100335,83 грн. Виплата проведена у жовтні 2025 року в розмірі 187,35 грн, у листопаді 2025 року в розмірі 187,35 грн та у грудні 2025 року в розмірі 187,35 грн. Станом на час розгляду заяви управлінням не надано доказів на підтвердження виплати заборгованості у розмірі 99773,78 грн., отже рішення суду в частині виплати заборгованості не виконано. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. 19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу. Так, з 19.12.2024 положення частини 1 статті 378 КАС України встановлюють, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням здійснено розрахунок та нарахування відповідної виплати (пенсії, страхових виплат, грошового забезпечення тощо), що підлягає виплаті позивачу, а також повідомлено про необхідність виділення нарахованої суми коштів для виконання судового рішення. Отже, станом на час вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, як в суді першої, так і апеляційної інстанції рішення суду, не виконано відповідачем в повному обсязі, нарахована заборгованість позивачеві не виплачена. Колегія суддів звертає увагу, що з 19.12.2024 положення ст. 378 КАС України чітко визначають, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про необхідність змінити порядок і спосіб виконання судового рішення у даній справі на стягнення з такого суб`єкта владних повноважень належних позивачу виплат. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 р. у справі № 200/6594/23 - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 р. у справі № 200/6594/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений та підписаний 11 червня 2026 року. Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв Судді: А.В. Гайдар І.В. Геращенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»