Постанова Київський апеляційний суд № 369/1437/20

Унікальний номер справи 369/1437/20 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/8901/2026 Головуючий у суді першої інстанції А. Я. Волчко Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 27 травня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання Комар Л. А. сторони позивач ОСОБА_1 позивач ОСОБА_2 позивач ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_4 відповідач Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - Горбового Володимира Анатолійовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про визнання в порядку спадкування за законом права співзабудовників мансардного поверху, ухвалене у складі судді Волчка А. Я., в примішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області, у с т а н о в и в : У січні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду із позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа ОСОБА_4 , у якому просили: визнати право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на частину житлового будинку під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м, сараю (літ. «Б»), сараю (літ. «В»), погрібника (літ. «Г»), погреба (літ. «Г1»), вбиральню (літ. «Д»), літнього душу (літ. «Е»), гаража (літ «Ж»), навісу (літ «З»), вольєру літ. («К»), воріт з хвірткою № 1, огорожи № 2, колодязю № 3, вигрібної ями № 4; визнати право власності ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на частину житлового будинку під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м, сараю (літ. «Б»), сараю (літ. «В»), погрібника (літ. «Г»), погреба (літ. «Г1»), вбиральню (літ. «Д»), літнього душу (літ. «Е»), гаража (літ «Ж»), навісу (літ «З»), вольєру (літ. «К»), воріт з хвірткою № 1, огорожи № 2, колодязю № 3, вигрібної ями № 4; визнати право власності ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на частину житлового будинку під літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м, сараю (літ. «Б»), сараю (літ. «В»), погрібника (літ. «Г»), погреба (літ. «Г »), вбиральню (літ. «Д»). літнього душу (літ. «Е»), гаража (літ «Ж»), навісу (літ «З»), вольєру (літ. «К»), воріт з хвірткою № 1, огорожи № 2. колодязю № 3, вигрібної ями № 4; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа мансардного поверху 41,2 кв.м, житлова площа 23,7 кв.м, по 1/3 частині за кожною; визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0750 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 по 1/3 частині за кожною; зняти обтяження у виді заборони відчуження, накладене приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сікорською Н. І. 08 лютого 2010 року, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: тип обтяжень - заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 9493920, підстава обтяження - договір довічного утримання 203, 27 травня 2005 року, заявник - приватний нотаріус Сікорська Н. І., об`єкт обтяжень - будинок, 3/4 частини будинку, адреса: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_8 . В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіту ОСОБА_8 не залишив. Після смерті ОСОБА_8 залишилось три спадкоємці за законом першої черги: його мати ( ОСОБА_1 ) та доньки ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ), які прийняли спадщину шляхом подачі заяв від 17 грудня 2018 року про прийняття спадщини приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіній Н. В. Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 відкрилось право на спадщину, зокрема, на: 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загального площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м, та належних до нього господарськіх будівель та споруд за вказаною адресою; право забудовника на переобладнання мансардних приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 41 кв.м, житловою площею 23,7 кв.м; права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,0750 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Право власності спадкодавця ОСОБА_8 на 3/4 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м, та належних до нього господарських будівель і споруд виникло з договору довічного утримання від 27 травня 2005 року. Відповідно до договору довічного утримання (догляду) від 27 травня 2005 року ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_8 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 та відповідних господарських будівель і споруд, а ОСОБА_8 надавав ОСОБА_9 довічне матеріальне забезпечення. Вказані 3/4 частини житлового будинку складаються з: житлової кімнати площею 10,0 кв.м (приміщення 1-2); житлової кімнати площею 24,3 кв.м. (приміщення 1-3); кухні площею 6,5 кв.м (приміщення 1-6); веранди площею 11,3 кв. м (приміщення І). Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації 25 січня 2006 року на підставі договору довічного утримання (догляду) від 27 травня 2005 року, реєстраційний номер 203, зареєстроване право спільної часткової власності ОСОБА_8 на 3/4 частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м. 08 лютого 2010 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сікорською Н. І., на підставі статті 74 Закону України «Про нотаріат» накладена заборона на відчуження 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 до припинення чи розірвання договору довічного утримання (догляду), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна: тип обтяжень - заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 9493920, підстава обтяження - договір довічного утримання від 27 травня 2005 року, реєстровий номер 203, приватний нотаріус Сікорська Н. І., об`єкт обтяжень будинок, 3/4 частини будинку, адреса: АДРЕСА_1 , власник ОСОБА_8 , заявник - приватний нотаріус Сікорська Н. І. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер. Однак, ОСОБА_8 через тривалу хворобу не зміг звернутись до нотаріуса із заявою про зняття обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомості 3/4 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , а тому в даний час необхідно зняти це обтяження. Позивачі вказували на те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (яка є власницею частини спірного житлового будинку) 27 січня 2004 року уклали договір конкретного користування між учасниками спільної часткової власності, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської обласної нотаріальної контори Коцюрбою Г. Г., за реєстровим номером 3-174, яким визначено наступний порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 : в конкретне користування ОСОБА_9 перейшли: житлова кімната площею 10,0 кв.м (приміщення 1-2): житлова кімната площею 24,3 кв.м (приміщення 1-3); кухня площею 6,5 кв.м (приміщення 1-6); веранда площею 11,3 кв.м (приміщення І); житлова кімната площею 9,9 кв.м (приміщення 1-5) в спільному користуванні сторін; площею 9,9 кв.м (приміщення 1-5) в спільному користуванні сторін; коридор площею 4-1 кв.м (приміщення 1-1) в спільному користуванні сторін; сарай (літ. «Б») в спільному користуванні сторін; сарай (ліг. «В»); вбиральні (літ. «Д») в спільному користуванні сторін; гараж (ліг «Ж»); погреб (літ. «Г1») в спільному користуванні сторін; погрібник (під літ. «Г») в спільному користуванні сторін; огорожа 1-2 в спільному користуванні сторін; душ (літ «Е») в спільному користуванні сторін; в конкретне користування ОСОБА_4 перейшли: житлова кімната площею 13,6 кв.м (приміщення 1-2); коридор площею 4-1 кв.м (приміщення 1-1) в спільному користуванні сторін; житлова кімната площею 9,9 кв.м (приміщення 1-5) в спільному користуванні сторін; площею 9,9 кв.м (приміщення 1-5) в спільному користуванні сторін; сарай (літ «Б») в спільному користуванні сторін; вбиральня (літ. «Д») в спільному користуванні сторін; огорожа 1-2 в спільному користуванні сторін; погреб (літ «Г1») в спільному користуванні сторін; погрібник (під літ. «Г») в спільному користуванні сторін; душ (літ «Е») в спільному користуванні сторін. Договір конкретного користування між учасниками спільної часткової власності від 27 січня 2004 року був обов`язковим в подальшому і для ОСОБА_8 . Позивачі також зазначили, що рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24 квітня 2009 року № 132 ОСОБА_8 було надано дозвіл на переобладнання мансардних приміщень житлового будинку АДРЕСА_1 в існуючих зовнішніх лінійних розмірах. ОСОБА_8 в 2009-2015 роках за рахунок власних коштів здійснив переобладнання (реконструкцію) мансардних приміщень житлового будинку, внаслідок чого його загальна площа збільшилась на 41,2 кв.м та становить 120,9 кв.м, а житлова площа збільшена на 23,7 та становить 81,5 кв.м. Разом із тим, спадкодавець не встиг здійснити реєстрацію вказаного переобладнання. 06 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , звернулись до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіної Н. В. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на 3/4 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . Однак, постановою приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіної Н. В. від 06 вересня 2019 року позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 3/4 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . Причиною відмови було те, що в правовстановлюючих документах на вказаний будинок та в технічній документації, які надані спадкоємцями, містяться протиріччя, а саме: зазначена в технічній документації площа житлового будинку не відповідає площі житлового будинку, зазначеній в договорі довічного утримання, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сікорською Н. І. 27 травня 2005 року, за реєстраційним номером

203. При таких обставинах, оскільки ОСОБА_8 за життя не встиг належним чином здійснити реєстрацію вказаного переобладнання (реконструкцію) мансардних приміщень житлового будинку, позивачі вважають, що до них як до спадкоємців переходять майнові права забудовника мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Крім того, позивачі зазначили, що відповідно до довідки виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 березня 2010 року, виданої ОСОБА_8 , за останнім в АДРЕСА_1 , згідно земельно-шнурової книги, рахується земельна ділянка площею 0,0750 га. Рішенням 21-шої сесії V скликання 2-го пленарного засідання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 березня 2010 року № 115 ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,0750 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . Відповідно до акту про встановлення на місцевості, погодження зовнішньої межі земельної ділянки та перенесення в натуру, передачі на зберігання межових знаків власнику (користувачу) земельної ділянки проведено встановлення на місцевості, погодження зовнішньої межі земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Акт підписаний землевласником (землекористувачем) ОСОБА_8 , представником Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Кодебським О. І., землевпорядником Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Савченком О. В., представниками суміжних землекористувачів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 . ОСОБА_8 за життя розпочав процес набуття у власність в порядку безоплатної приватизації вказаної земельної ділянки, однак через хворобу не встиг закінчити оформлення у встановленому законом порядку права власності на неї. На думку позивачів, вони, як спадкоємці, набули в порядку спадкування право на завершення приватизації земельної ділянки та право на здійснення реєстрації права власності на цю земельну ділянку. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2021 року до участі у справі було залучено в якості правонаступника відповідача Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області - Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області. 15 червня 2022 року, судом першої інстанції ОСОБА_4 виключено зі складу третіх осіб та залучено у якості співвідповідача. Також до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,було залученоприватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сікорську Н.І., приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Дудкіну Н. В., Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської ради Київської області», Міськрайонне Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь Головного управління Держгеокадастру у Київській області, Департамент державного архітектурно-будівельного контролю Києво-Святошинського району Київської області. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року позов задоволено частково. Визнано право власності ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на 1/4 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загального площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м, сараю (літ. «Б»), сараю (літ. «В»), погрібника (літ. «Г»), погреба (літ. «Г1»), вбиральню (літ. «Д»), літнього душу (літ. «Е»), гаража (літ. «Ж»), навісу (літ. «З»), вольєру (літ. «К»), воріт з хвірткою № 1, огорожи № 2, колодязю № 3, вигрібної ями №

4. Визнано право власності ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на 1/4 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загального площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м, сараю (літ. «Б»), сараю (літ. «В»), погрібника (літ. «Г»), погреба (літ. «Г1»), вбиральню (літ. «Д»), літнього душу (літ. «Е»), гаража (літ. «Ж»), навісу (літ. «З»), вольєру (літ. «К»), воріт з хвірткою № 1, огорожи № 2, колодязю № 3, вигрібної ями №

4. Визнано право власності ОСОБА_3 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 на 1/4 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загального площею 79,7 кв.м, житловою площею 57,8 кв.м, сараю (літ. «Б»), сараю (літ. «В»), погрібника (літ. «Г»), погреба (літ. «Г1»), вбиральню (літ. «Д»). літнього душу (літ. «Е»), гаража (літ. «Ж»), навісу (літ. «З»), вольєру (літ. «К»), воріт з хвірткою № 1, огорожи № 2. колодязю № 3, вигрібної ями №

4. Визнано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа мансардного поверху 41,2 кв.м, житлова площа - 23,7 кв.м, по 1/3 частині за кожною. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_4 - Горбовий В. А. подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що відповідач ОСОБА_4 є власницею 1/4 житлового будинку. Водночас, оскаржуваним рішенням суду ОСОБА_4 фактично позбавлено та обмежено в праві власності на 1/4 частину мансардного поверху житлового будинку. Крім того, відповідно до договору довічного утримання (догляду) від 27.05.2005 ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_8 належні йому 3/4 частини житлового будинку. Про мансардний поверх, права на нього (в тому числі право забудови) не зазначалося. ОСОБА_4 не заперечує проти задоволення позову щодо визнання права власності позивачів, в порядку спадкування за законом на 1/4 (одну четверту) частину житлового будинку. До початку (08.04.2009) переобладнання житлових приміщень мансардного поверху, ОСОБА_4 також належала 1/4 частина останніх. в 2009 році здійснена реконструкція мансардного поверху, загальна площа житлового будинку збільшена на 41,2 кв.м. та становить 120,9 кв.м, житлова - збільшена на 23,7 та становить 81,5 кв.м. Вказано, що позивачами не було надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_8 самостійно (без участі іншого співвласника ОСОБА_4 ) за власний рахунок здійснив обладнання житлових приміщень у мансардному поверсі житлового будинку, те, що мансардний поверх перед початком будівельних робіт був відсутнім (не існував) та того, що мансардний поверх є новоствореною спорудою. Звернуто увагу на те, що внутрішній опис тому 2 справи не відповідає документам, що містяться у справі, невірно пронумерований. У рішенні суду першої інстанції є посилання на докази, проте не має посилань де (на яких аркушах справи, в якому томі справи) ці докази знаходяться. Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 адвоката Горбового В. А. на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року залишено без змін. Постаново Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року в частині вирішення позовних вимог про визнання в порядку спадкування за законом права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Борщагівськоїсільської ради Бучанського району Київської області в частині вимог про визнання в порядку спадкування за законом права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Таким чином, Київський апеляційний суд з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.02.2026, здійснює перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року в частині визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 загальна площа мансардного поверху 41,2 кв.м, житлова площа 23,7 кв.м., по 1/3 частині за кожною. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 та її представник Горбовий В. А. підтримали подану апеляційну скаргу, просили задовольнити на підставі викладених в ній доводів. Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_12 подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, у задоволенні апеляційної скарги просили відмовити, рішення суду першої інстанції у частині перегляду судом апеляційної інстанції просили залишити без змін як законне та обгрунтоване. Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідач Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області (представник), треті особи Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сікорська Н. І., Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Дудкіна Н. В., КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської ради Київської області» (представник), Міськрайонне Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь Головного управління Держгеокадастру у Київській області (представник), Департамент державного архітектурно-будівельного контролю Києво-Святошинського району Київської області (представник), у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом доставлення судової повістки до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду та шляхом направлення судових повісток на поштові адреси учасників справи (поштові відправлення повернуті без вручення адресатам із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»). Будь - яких заяв чи клопотань станом на день розгляду справи до апеляційного суду від вказаних осіб не надходило. З метою дотримання процесуальних строків, беручи до уваги ч. 2 ст. 372 ЦПК, колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи за відсутності осіб, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах його апеляційного оскарження (з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.02.2026), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріаль, кв. АДРЕСА_2 ; ного права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Так, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частинах першій та другійстатті 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Судом встановлено, що 27 травня 2005 року між ОСОБА_9 (Дарувальник) та ОСОБА_8 (Відчужувач) було укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сікорською Н. І., за реєстраційним номером 203, згідно якого ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_8 належні йому частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (двадцять сім) з відповідними господарськими будівлями та спорудами, взамін чого ОСОБА_8 зобов`язувався надавати Відчужувачеві довічне матеріальне забезпечення. Вказані частини житлового будинку складаються з: житлової кімнати площею 10,0 кв.м, зазначена в поетажному плані індексом 1-2, житлова кімната площею 24,3 кв.м., зазначена індексом 1-3; кухні площею 6,5 кв.м, зазначена індексом 1-6, веранда площею 11,3 кв.м. зазначена індексом І. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . Як вбачається із копії відповіді КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 14.05.2019 № 753, на замовлення та запит приватного нотаріуса, згідно матеріалів інвентаризаційної справи право власності на будинок АДРЕСА_1 зареєстровано: частини за ОСОБА_8 на підставі договору довічного утримання (догляду), посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Сікорською Н. І. від 27.05.2005 та зареєстрованого в реєстрі за № 205 (зареєстровано в БТІ 25.01.2006 під реєстровим № 554 в книзі № 2); частина за ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Київської обласної державної нотаріальної контори від 07.06.1995 та зареєстрованого в реєстрі за № 2-4486 (зареєстроване в БТІ 08.11.2002 під реєстровим № 554 в книзі № 2). Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 16.10.2019, власником частин домоволодіння загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 57,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вказано ОСОБА_8 . В подальшому, ОСОБА_8 було здійснено збільшення площі вищезазначеного житлового будинку за рахунок обладнання мансардних приміщень на підставі рішення виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24.04.2009 №

132. Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24.04.2009 № 132, враховуючи заяву ОСОБА_8 про надання дозволу на обладнання житлових приміщень в мансардному поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 та згоду співвласника домоволодіння (копії даних заяв наявні в матеріалах цивільної справи), надано дозвіл ОСОБА_8 на обладнання житлових приміщень в мансардному поверсі житлового будинку в існуючих зовнішніх лінійних розмірах по АДРЕСА_1 ; зобов`язано ОСОБА_8 проводити обладнання житлових приміщень в мансардному поверсі в існуючих зовнішніх лінійних розмірах згідно висновку архітектора № 63 від 24.04.2009. Згідно висновку архітектора № 63 від 24.04.2009 вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належить двом співвласникам - ОСОБА_4 - частки домоволодіння та ОСОБА_8 - частки. Конкретні долі користування житловим будинком між співвласниками визначені, земельна ділянка площею 0,0868 га знаходиться в спільному користуванні власників. Враховуючи згоду співвласника домоволодіння, архітектор вважав за можливе надати дозвіл ОСОБА_8 виконати обладнання житлових приміщень в мансардному поверсі будинку в існуючих зовнішніх лінійних розмірах будинку. Дане будівництво не вплине на зміну містобудівної ситуації, що склалася при забудові вказаного домоволодіння. Як вбачається із технічного паспорту КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району Київської області» від 08 квітня 2019 року в 2009 році здійснена реконструкція мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 . На мансардному поверсі вказаного житлового будинку в результаті переобладнання розміщені: коридор площею 8,0 кв.м (приміщення 2-1); житлова кімната площею 23,7 кв.м (приміщення 2-2): санвузол площею 5,4 кв.м (приміщення 2-3); кухня площею 4,1 кв.м (приміщення 2-4). Загальна площа мансардного поверху 41,2 кв.м., житлова площа 23,7 кв.м. Загальна площа житлового будинку збільшена на 41,2 кв.м. та становить 120,9 кв.м, житлова збільшена на 23,7 та становить 81,5 кв.м. Відповідно до довідки виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 березня 2010 року виданої ОСОБА_8 за ним в АДРЕСА_1 згідно земельно-шнурової книги рахується земельна ділянка площею 0,0750 га. Фактична площа 0,0750 га. Рішенням 21-ї сесії V скликання 2-го пленарного засідання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18 березня 2010 року № 115 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 » ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку площею 0,0750 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 , який на день смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_8 залишилось три спадкоємці за законом першої черги: його мати ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали заяви про прийняття спадщини приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіній Н. В. Приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н. В. 17 грудня 2018 року була заведена спадкова справа № 32/2018 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . Постановою приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіної Н. В. від 06 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 3/4 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . Причиною відмови було те, що у правовстановлюючих документах на вказаний будинок та в технічній документації, які надані спадкоємцями, містяться протиріччя, а саме: зазначена в технічній документації площа житлового будинку не відповідає площі житлового будинку, зазначеній в договорі довічного утримання, посвідченого Сікорською Н. І., приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області 27 травня 2005 року за реєстраційним номером

203. Суд першої інстанції визнав за кожним із позивачів право власності на частину спірного житлового будинку (враховуючи, що спадкодавцю належало , то : 3 = ) і в цій частині рішення суду набрало законної сили. Але звертаючись до суду з позовом, позивачі, окрім іншого, просили суд визнати за ними в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , загальна площа мансардного поверху 41,2 кв.м, житлова площа 23,7 кв.м, по 1/3 частині за кожним, посилаючись на те, що ОСОБА_8 за життя завершив переобладнання (реконструкцію) мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , проте не встиг належним чином здійснити реєстрацію здійсненого переобладнання (реконструкції). Стверджували, що спадкодавець мав право вчиняти ці дії, а тому і такі його права входять до складу спадщини і можуть спадкуватися. Так, перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007). Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін по справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Згідно положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі. За приписами ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ухвалоюючи рішення про визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею мансардного поверху 41,2 кв.м, житловою площею 23,7 кв.м, по 1/3 частині за кожною, суд першої інстанції виходив з того, що реконструкція мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 здійснювалась за життя ОСОБА_8 на законних підставах відповідно до рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24 квітня 2009 року № 132, проте збільшення площі будинку не було зареєстровано спадкодавцем у перебачений законодавством спосіб. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі встановив фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для вирішення справи в цій частині позовних вимог, а тому погоджується з доводами апеляційної скарги щодо наявності правових підстав для скасування судового рішення в цій частині, виходячи з наступного. Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_8 залишилось три спадкоємці за законом першої черги: його мати ОСОБА_1 та дочки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали заяви про прийняття спадщини приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіній Н. В. Приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н. В. 17 грудня 2018 року була заведена спадкова справа № 32/2018 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . 06 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до приватного нотаріуса Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіної Н. В. із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на 3/4 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . Постановою приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіної Н. В., від 06 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на 3/4 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належного померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . Причиною відмови було те, що в правовстановлюючих документах на вказаний будинок та в технічній документації, які надані спадкоємцями, містяться протиріччя, а саме: зазначена в технічній документації площа житлового будинку відповідає площі житлового будинку, зазначеній в договорі довічного утримання, посвідченого Сікорською Н. І., приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області 27 травня 2005 року за реєстраційним номером

203. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Водночас використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (абзац третій статті 13 Конституції України). Власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує дотримання принципу забезпечення балансу між інтересами власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктів власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, усього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власника з боку держави, фізичної чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків. Особи користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення й не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Проте, реалізуючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Згідно вимог ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 ЦК Українидо завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). За правилами ст. 178 ЦК Україниоб`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. У відповідності до частин першої, другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Забудовник (замовник) - це особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення, реконструкції) об`єкта містобудування. Відповідно до змісту статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України). Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України). Для спадкування прав забудовника спадкодавець за життя повинен набути у встановленому законодавством порядку право на забудову земельної ділянки та отримати документи дозвільного характеру для виконання будівельних робіт. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2025 року у справі № 359/7536/23 (провадження № 61-67св25). Відповідно до частин першої та третьої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відповідно до частини другої статті 183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення. Статтею 186 ЦК України передбачено, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до частин першої, другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності. Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11 (провадження № 61-13194св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц (провадження № 61-1132св17), від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц (провадження № 61-27922св18). Забудовник (замовник) - це особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення, реконструкції) об`єкта містобудування. Для спадкування прав забудовника спадкодавець за життя повинен набути у встановленому законодавством порядку право на забудову земельної ділянки та отримати документи дозвільного характеру для виконання будівельних робіт. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»будівництво -це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва. Частиною першою статті 9Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно із статтею 8 Закону України «Про архітектурну діяльність» робоча документація для будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об`єкта архітектури виконується відповідно до норм і правил на підставі затвердженого проєкту. Згідно статті 1Закону України «Про архітектурну діяльність» проєкт - це документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам. Згідно з частиною п`ятоюстатті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у чітко встановленому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування. При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 26, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону). Частиною другою статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено заборону на виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п`ята стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється. Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2011 року №

461. Отже, відсутність дозволу на будівництво (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), проєкта (будівельного паспорта) або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України. Судом встановлено, що згідно договору довічного утримання (догляду) від 27.05.2005 ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_8 належні йому частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 59 років у селі Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська області. Вказаним договором довічного утримання від 27.05.2005 про мансардний поверх, права на нього (в тому числі право забудови) не зазначалося. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 48 років у селі Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район. Київська області. Приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудіною Н. В. 17.12.2018 було заведено спадкову справу № 32/2018 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 . Постановою приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудіною Н. В. від 06.09.2019 було відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 3/д частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належали померлому, оскільки у правовстановлюючих документах на вищевказаний житловий будинок та технічній документації, які були надані спадкоємцями, містяться протиріччя, а саме: зазначена в технічній документації площа житлового будинку не відповідає площі житлового будинку зазначеній в договорі довічного утримання. Із матеріалів справи вбачається, що на підставі договору конкретного користування між учасниками спільної часткової власності від 27.01.2004 було визначено, що до конкретного користування ОСОБА_9 переходиять приміщення: житлова кімната площею 10,0 кв.м (приміщення 1-2); житлова кімната площею 24,3 кв.м (приміщення 1-3); кухня площею 6,5 кв.м (приміщення 1-6); веранда площею 11,3 кв.м (приміщення 1); житлова кімната площею 9,9 кв.м іприміщення 1-5) в спільному користуванні сторін; площею 9,9 кв.м (приміщення 1-5) в спільному користуванні сторін; коридор площею 4-1 кв.м (приміщення 1-1) в спільному користуванні сторін; сарай (літ. «Б») в спільному користуванні сторін; сарай (ліг. «В»); вбиральні (літ. «Д») в спільному користуванні сторін; гараж (ліг і літ «Е») в спільному користуванні сторін. У конкретне користування ОСОБА_4 переходять приміщення: житлова кімната площею 13,6 кв.м (приміщення 1-2); коридор площею 4-1 кв.м приміщення 1-1) в спільному користуванні сторін; житлова кімната площею 9,9 кв.м (приміщення 1-5) в спільному користуванні сторін; площею 9,9 кв.м (приміщення 1-5) в спільному користуванні сторін; сарай (літ «Б») в спільному користуванні сторін; вбиральня (літ. «Д») в спільному користуванні сторін; огорожа 1-2 в спільному користуванні сторін; погріб (літ «Г») в спільному користуванні сторін; погрібник (під літ. «Г») в спільному користуванні сторін; душ (літ «Е») в спільному користуванні сторін. Вказаним договором конкретного користування між учасниками спільної часткової власності від 27.01.2004 про мансардний поверх, права на нього (в тому числі право забудови) не зазначалося, як останній на момент (дату) укладення і підписання договору конкретного користування між учасниками спільної часткової власності від 27.01.2004 не був створений, тобто не існував. Дійсно відповідно до договору від 27.01.2004 до складу конкретних приміщень, якими користувалася ОСОБА_4 не входить мансардний поверх, оскільки тільки 08.04.2009 ОСОБА_4 надала розписку ОСОБА_8 , в якій не заперечувала, як співвласник 1/4 частки житлового будинку, щодо будівництва на мансардному поверсі житлових приміщень та після чого 24.04.2009 ОСОБА_8 рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради було надано дозвіл на будівництво мансардних приміщень. Тобто, станом на дату укладення договору конкретного користування між учасниками спільної часткової власності від 27.01.2004, фактично ще було мансардного поверху, тому не було можливості встановити договором порядок користування ним. У ході перегляду справи апеляційним судом на підставі наданих відповідачем ОСОБА_4 пояснень встановлено, що остання 08.04.2009 написала розписку, що не заперечує проти того, що співвласник житлового будинку ОСОБА_8 на мансардному поверсі будинку виконає переобладнання житлових приміщень. Таку згоду ОСОБА_4 надавала як співвласник всього будинку, включаючи горище та дах і наявний мансардний поверх, розуміючи, що у такому разі збільшиться також ї її частка у загальній та житловій площі будинку. Таким чином, ОСОБА_4 , як співвласник частини житлового будинку надала згоду на переобладнання існуючих житлових приміщень, які існували на мансардному поверсі будинку. Мансардний поверх складався із не житлових приміщень - горища та покрівлі. В подальшому, нежитлові приміщення мансардного поверху (дах і горище) були переобладнані в житлові. Однак порядок користування вказаними приміщеннями переобладнаного мансардного поверху будинку співласники будинку не встигли встановити (визначити). З наведеного слідує, що до початку переобладнання житлових приміщень мансардного поверху (станом на 08.04.2009), ОСОБА_4 також належала частина даху та горища, де зараз знаходиться мансардний поверх. На дату початку будівельних робіт (08.04.2009) перед переобладнання мансардного поверху з нежитлових в житлові приміщення мансардний поверх фактично існував. Спадкодавець ОСОБА_8 мав частку частки будинку, господарських спорудах та мансардного поверху, а ОСОБА_4 мала частку будинку і господарських споруд та горища. Станом на теперішній час мансардний поверх є складовою частиною будинку (головна річ та ї приналежність), не був відокремлений і не може бути відокремлений в будинку. Влаштування у будинку мансардного поверху збільшує площу всього домоволодіння (будинку), проте не змінює розмір часток співвласників будинку. Однак збільшення загальної площі мансардного поверху автоматично збільшує площу кожного співвласника будинку та не позбавляє інших співвласників права власності на належну частку мансардного поверху. У свою чергу,розписка, якою один із співвласників будинку надає дозвіл на будівництво мансардного поверху (чи переобладнання частини будинку) не містить інформацію про подальше право власності новоствореного об`єкту. Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської раді Києво-Святошинського району Київської області № 132 від 24.04.2009 було надано дозвіл ОСОБА_8 на обладнання житлових приміщень у мансардному поверсі житлового будинку в існуючих зовнішні лінійних розмірах по АДРЕСА_1 . Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 квітня 2009 року № 132, при наданні дозволу на обладнання житлових приміщень в мансардному поверсі житлового будинку ОСОБА_8 було попереджено про те, що проведення будівництва без належно затвердженого проєкту буде вважатися самочинним і тягне за собою наслідки, передбачені статтею 376 ЦК України. Відповідно до Технічного паспорту Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району Київської області» від 08 квітня 2019 року та довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинського району Київської області» від 08 квітня 2019 року № 753, у 2009 році була здійснена реконструкція мансардного поверху житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На мансардному поверсі вказаного житлового будинку в результаті переобладнання розміщені: коридор площею 8,0 кв.м (приміщення 2- 1); житлова кімната площею 23,7 кв.м (приміщення 2- 2): санвузол площею 5,4 кв.м (приміщення 2- 3); кухня площею 4,1 кв.м (приміщення 2- 4). Загальна площа мансардного поверху 41,2 кв.м. житлова площа 23,7 кв.м. Загальна площа житлового будинку збільшена на 41,2 кв.м. та становить 20.9 кв.м, житлова - збільшена на 23,7 та становить 81,5 кв.м. Разом з тим, у матеріалах справи відсуті докази на підтвердження оформлення ОСОБА_8 за життя затвердженого проєкту будівництва (реконструкції) мансардного поверху спірного житлового будинку. Отже, реконструкція мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 здійснювалась за життя ОСОБА_8 відповідно до рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24 квітня 2009 року № 132, проте без затвердженого проєкту будівництва (реконструкції) мансардного поверху спірного житлового будинку, наслідком чого у даному випадку є застосування положень ст. 376 ЦК України. Позивачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 , як співвласник частки будинку та господарських споруд, надала згоду та визнавала саме за ОСОБА_8 право забудовника всього (100 %) мансардного поверху житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а не частки мансардного поверху вказаного житлового будинку. Зокрема матеріали справи не містять будь -яких доказів, які б підтверджувати, що мансардний поверх є новоствореним об`єктом нерухомості, і спадкодавець ОСОБА_8 побудував (створив) його за особисті кошти. Таким чином, до початку виконання будівельних робіт стосовно переобладнання житлових приміщень мансардного поверху і після їх закінчення ОСОБА_4 належало частина усіх житлових і господарських приміщень вказаного домоволодіння, в тому числі горища та даху. Однак суд першої інстанції не повно дослідив вказані обставини та не надав їм належної оцінки, що привело до неправильного вирішеня спорі в цій частині позовних вимог. Крім того, ОСОБА_4 вказує, що надавала грошові кошти ОСОБА_8 в 2009-2015 роках для переобладнання горища в мансардні приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_8 здійснив обладнання житлових приміщень у мансардному поверсі житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності з затвердженим проєктом такої перебудови. Суд апеляційної інстанції, з метою забезпечення захисту гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, уникнення невиправданого порушення права власності ОСОБА_4 дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання за позивачами права співзабудовників мансардного поверху в порядку спадкування за законом, з навдених вище підстав. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині судового рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Отже, вимогами процесуального закону визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 383/990/22, провадження № 61-17651св23). Колегія суддів зауважує, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) позову, апеляційної скарги чи відзиву, з яким суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (постанова Верховного Суду від 10 січня 2024 року в справі № 501/1672/22, провадження № 61-16084св23; постанова Верховного Суду від 17 січня 2024 року в справі № 441/1159/21, провадження № 61-14938св23). Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності з іншими доказами у справі, надавши їм належну правову оцінку, застосувавши наведені вище норми закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність заявлених позовних вимогщодо визнання за позивачами спадкування за законом права співзабудовників мансардного поверху, за відсутності затвердженого проекту будівництва (реконструкції) мансардного поверху спірного житлового будинку, у зв`язку із чим висновок про те, що вказане будівництво (реконструкція) здійснювалося згідно із законом суперечить наведеним вище вимогам закону, а тому відстутні підстави для визнання за позивачами права співзабудовників мансардного поверху в порядку спадкування за законом. Так, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першоїстатті 376 ЦПК Україниє порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Ураховуючи наведене колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року в частині визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 загальна площа мансардного поверху 41,2 кв.м, житлова площа 23,7 кв.м., по 1/3 частині за кожною та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позову в цій частині, з наведених вище підстав. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - Горбового Володимира Анатолійовича задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 травня 2024 року в частині визнання за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 права співзабудовників мансардного поверху житлового будинку АДРЕСА_1 загальна площа мансардного поверху 41,2 кв.м, житлова площа 23,7 кв.м., по 1/3 частині за кожною, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 09 червня 2026 року. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна