LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Хмельницький апеляційний суд686/26882/25

від 09.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/26882/25 Провадження № 22-ц/820/1324/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Плінська І.П., з участю представника відповідача Ленчика В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна, представник Хмельницька обласна прокурора, про відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Заворотної О.Л. від 16 березня 2026 року. Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, - в с т а н о в и в: У вересні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, посилався на те, що в провадженні слідчих Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області знаходиться кримінальне провадження №42023242260000034, відкрите за його заявою про вчинення директором ДП «Радгосп «Лісовогринівецький» ОСОБА_2 кримінального правопорушення щодо невиплати позивачу заробітної плати. Незважаючи на очевидність кримінального правопорушення та особу, яка його вчинила, службові особи Хмельницької обласної прокуратури та ГУНП в Хмельницькій області, з створюють лише видимість розслідування даного кримінального правопорушення. Надмірна тривалість досудового розслідування у справі, яка не є занадто складною, є очевидною і не потребує доказування (одна відома особа, директор ДП «Радгосп Лісовогринівецький» ОСОБА_2 і один факт вчинення ним кримінального правопорушення). Строк досудового розслідування проступків становить один календарний рік. Проте розслідування триває з 06 червня 2023 року і на дату звернення до суду позивача з позовною заявою у 2025 році становить два роки та є неефективним. Внаслідок неефективного розслідування кримінального провадження особами, які здійснюють свої офіційні повноваження, порушено права позивача та завдано йому моральної шкоди. Надмірна тривалість кримінального провадження привела до моральних страждань, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом ділової репутації. За наведених обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з Держави Україна на його користь п`ятдесят п`ять мільйонів гривень моральної шкоди, завданої йому внаслідок незаконних рішень та бездіяльності службових осіб держави Україна, що призвело до порушення його права на ефективний засіб юридичного захисту внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження № 42023242260000034. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Хмельницької обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду як незаконне та задовольнити позов. На його думку, судом першої інстанції не враховано факт зумисної бездіяльності в кримінальному провадженні протягом 2,5 роки та наявність підстав для відшкодування завданої йому моральної шкоди. Вважає, що оскаржуване рішення винесено незаконно сформованим складом суду, оскільки склад суду визначений з порушенням вимог процесуального закону і ч. 2 ст. 19 Конституції України. Суд зобов`язаний був перевірити наявність у позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання. Суд не витребував докази, які він просив витребувати, не надав оцінку доказам, які є в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду в аналогічних справах. Апелянт ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений. Представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу як безпідставну. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, судом встановлено, що 19.07.2023 року першим заступником керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького внесено відомості до ЄРДР за №42023242260000034 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 175 КК України. У відділі дізнання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження № 42023242260000034, його розслідування триває з 06.06.2023 року. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності бездіяльності чи процесуальних рішень, дій слідчого чи прокурора під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, їх оскарження позивачем в передбаченому КПК України порядку, а також, що такими діями заподіяно шкоди його правам та інтересам, в тому числі моральної шкоди. Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Загальні підстави покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду передбачені нормою статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Так, статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно з ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Суд першої інстанції правильно констатував, що позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльності Хмельницької обласної прокуратури як представника держави України щодо надмірної тривалості кримінального провадження №42023242260000034, тобто, не доведено склад цивільного правопорушення. За змістом ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. В матеріалах справи відсутні дані, що апелянт визнаний потерпілим у цьому кримінальному провадженні. За цих обставин позивач не довів заподіяння йому шкоди внаслідок надмірної, на його думку, тривалості кримінального провадження. Твердження апелянта про ухвалення рішення незаконно сформованим складом суду є безпідставним - визначення судді для розгляду справи здійснено Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному статтею 14 ЦПК України. За цих обставин суд першої інстанції правильно констатував, що позивач не довів порушення його права та заподіяння йому моральної шкоди внаслідок здійснення досудового розслідування кримінального провадження з 2023 року. Суд першої інстанції не витребував докази, оскільки позивач у позовній заяві не посилався на конкретні документи, які знаходяться в кримінальному провадженні №42023242260000034 та не надав докази неспроможності самостійно їх подати. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 10 червня 2026 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»