Постанова Житомирський апеляційний суд № 289/1702/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/1702/25 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В. Номер провадження №33/4805/387/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Свінцицького Леоніда Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 11.09.2025 о 16 год 26 хв, в м. Радомишль по вул. Шевченка, керував транспортним засобом Рено Сценік, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, почервоніння очей, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник Свінцицький Л.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність і необґрунтованість постанови суду першої інстанції та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також доказів порушення ним Правил дорожнього руху, які могли б бути підставою для зупинки транспортного засобу. У зв`язку з цим вважає, що вимоги працівників поліції були незаконними, а складені ними процесуальні документи не можуть визнаватися належними та допустимими доказами у справі. Крім того, захисник вказує, що з долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також зазначає, що під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз`яснені його процесуальні права, зокрема право на правову допомогу. З огляду на наведене вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього відеозаписи не відповідають вимогам належності та допустимості доказів, визначеним статтею 251 КУпАП. Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Свінцицький Л.В. до суду апеляційної інстанції не з`явились, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли. За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №450684 від 11.09.2025, вбачається, що ОСОБА_1 11.09.2025 о 16 год 26 хв, в м. Радомишль по вул. Шевченка, керував транспортним засобом Рено Сценік, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: характерний запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, почервоніння очей, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі КНП Радомишльська лікарня відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений (а.с.2). За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №450684 від 11.09.2025 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 11.09.2025 (а.с.3); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та ст.268 КУпАП від 11.09.2025 (а.с.7); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 11.09.2025 (а.с.5); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом 11.09.2025 (а.с.6); рапортом від 11.09.2025 інспектора-чергового Відділення поліції №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області О.М.Андросова про отримання повідомлення зі служби 102 (заяву зареєстровано в ЄО № 5936 від 11.09.2025), про те що, 11.09.2025 о 15 год 40 хв, по телефону аноніма особа повідомила, що в Радомишлі по вул. Свободи водій автомобіля марки Рено Сценік, номерний знак НОМЕР_2 їздить з порушенням ПДР, можливо у нетверезому стані, заявник просить перевірити (а.с.8); диском з відеозаписом події (а.с.11). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу, недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння, нероз`яснення процесуальних прав та недопустимість доказів апеляційний суд вважає безпідставними. З наявних у матеріалах справи відеозаписів та письмових доказів вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції відповідно до пункту 3 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з отриманим повідомленням зі служби «102», що підтверджується рапортом інспектора-чергового Відділення поліції №2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 11 вересня 2025 року та відомостями про реєстрацію відповідного повідомлення в ЄО за №5936. Крім того, за змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. Як свідчить відеозапис, після зупинки транспортного засобу працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, почервоніння очей та хитка хода, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан сп`яніння. У зв`язку з виявленням зазначених ознак працівниками поліції ОСОБА_1 було законно пред`явлено вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Із відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, після чого його було повідомлено про складання відносно нього адміністративних матеріалів за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомлено зі складеними матеріалами, які він підписав без будь-яких зауважень, та відсторонено від керування транспортним засобом. За таких обставин суд вважає, що дії працівників поліції відповідали вимогам статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735. Посилання захисника на недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення та долучених до нього відеозаписів як доказів апеляційний суд відхиляє, оскільки будь-яких порушень вимог закону під час їх складання, оформлення чи отримання матеріалами справи не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою з дотриманням вимог статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, а наведені в ньому обставини узгоджуються з іншими наявними у справі доказами. Сукупність досліджених судом доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому сумнівів у правильності висновків суду першої інстанції щодо доведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у суду апеляційної інстанції не виникає. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу адвоката Свінцицького Леоніда Валентиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 жовтня 2025 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич