Постанова 4803 № 201/228/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2368/26 Справа № 201/228/25 Суддя у 1-й інстанції - Демидова С. О. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Халаджи О. В. суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В., секретар Кругман А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги Акціонерного товариства «Сенс Банк» та ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 21 жовтня 2025 року та на додаткове рішення суду від 04 листопада 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про захист прав споживачів (суддя першої інстанції Демидова С.О. повний текст рішення складено 31 жовтня 2025 року), В С Т А Н О В И В: У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про захист прав споживачів, в якому просила стягнути з Банку на свою користь суму грошового переказу у розмірі 6 020 доларів США, 515,08 доларів США 3% річних від простроченої суми, 24 998,35 гривень пені та 20 000 гривень відшкодування моральної шкоди. Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 21 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму грошового переказу у розмірі 6 020 доларів США, що станом на 08 січня 2025 року за офіційним курсом НБУ (1 долар =42,2297 грн) еквівалентно 254 222, 79 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714), на користь держави витрати за сплату судового збору у розмірі 2 542,23 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на переклад документів в розмірі 3 600 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 04 листопада 2025 року стягнуто з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Із вказаними рішеннями суду не погодились учасники справи та подади апеляційні скарги, в яких вказано, що вони ухваленні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування всіх обставин справи. Скарга АТ «Сенс Банк» мотивована тим, що в обґрунтування підстав для задоволення своїх позовних вимог, до позовної заяви Позивачем додано Довідку про рух коштів за вихідним № 8ff64382 від 13.12.2024 року надану АТ «ТБанк» за період з 22.02.2022 по 13.12.2024 (АТ «ТБанк»: росія, 127287, москва, вул. 2-а хутірська, 38-А, буд.26). За змістом вказаної Довідки за вихідним № 8ff64382 від 13.12.2024 року про рух коштів вбачається, що Банком видана довідка у якій зазначено місце проживання клієнта на території держави агресора, а саме: АДРЕСА_1 . Позивач у справі є особою, яка має реєстрацію місцезнаходження на території російської федерації (адреса: АДРЕСА_1 ) та, відповідно, слугували підставою для застосування Банком норм постанови НБУ № 18 від 24.02.2022р. Позивачем у справі не додано документів на підтвердження виконання Покупцем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу з перерахування передання Позивачеві у справі залишку коштів. Не додано документів, щоб підтверджували зарахування/внесення залишку коштів саме з продажу квартири на її рахунок у АТ «ТБанк», на кшталт Довідки про рух коштів в АТ «ТБанк» за період з 08.09.2020 (дата укладання договору на обслуговування в ТБанк) по 13.12.2024р (дата по яку було сформовано Довідку про рух коштів з 22.02.2022-13.12.2024 за вихідним № 8ff64382 від 13.12.2024 року). Вказує, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 Позивачем у справі не продана, та остання залишається зареєстрованою особою за вказаною адресою. Представник АТ «Сенс Банк» - Слободян В.М., просив рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 21 жовтня 2025 року та додаткове рішення суду від 04 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Скаргу позивачки її представник Логвиненко Є.В., мотивує тим, що позивач у заяві про зміну предмету позову просив стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714) суму грошового переказу, що безпідставно утримувався Відповідачем у розмірі 6 020 доларів США, без зазначення гривневого еквіваленту. Між Позивачем та Відповідачем було укладено угоду обслуговування Платіжних карток рахунку шляхом надання Акцепту пропозиції на укладення Угоди про обслуговування Платіжних карток та відкрито рахунок НОМЕР_2 у американських доларах, на який шляхом транскордонного переказу було перераховано грошові кошти у іноземній валюті (доларах США), то відповідно зобов`язання Відповідача з зарахування та виплати суми платіжної операції в готівковій формі повинні були бути виконані у іноземній валюті. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням. Судом першої інстанції зроблено невірні висновки про відсутність простроченого грошового зобов`язання Відповідача перед Позивачем Відповідач повинен був зарахувати кошти в сумі 6020 доларів США, що надійшли позивачу, на його рахунок протягом операційного дня, а саме: 26.02.2022 року та надати можливість останньому розпоряджатися даними коштами з 26.02.2022 року. АТ «СЕНС БАНК» безпідставно утримує грошові кошти Позивача у розмірі 6020 доларів США з 27.02.2022 року по теперішній час, останній зобов`язаний сплатити Позивачу 3 % річних від простроченої суми, що на день подання позову складала 515,08 доларів США. Судом порушено вимоги ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги», а також не враховано п.9 Акцепту пропозиції на укладення Угоди про обслуговування платіжних карток від 23.02.2022 року стосовно обов`язку сплати пені за порушення строків зарахування коштів. Права позивача були порушені внаслідок тривалого (2 роки 10 місяців на день подання позову) невиконання умов договору, це зумовило для неї прикладання додаткових зусиль для організації свого життя та повернення коштів в примусовому порядку і відповідно призвело до моральних страждань. ОСОБА_2 просила рішення Соборного районного суду міста Дніпра від 21 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити у відповідній частині нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсягу, а сааме стягнути з АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 суму грошового переказу у розмірі 6020 доларів США, 512,61 доларів США - 3 % річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 ЦК України, 24 998,35 гривень пені відповідно до статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та 20 000 гривень відшкодування моральної шкоди. Відзив на апеляційні скарги не надходили. Представник ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила задовольнити її у повному обсязі. Представник Банку Слободян В.М., у судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив задовольнити її у повному обсязі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга АТ «Сенс Банк» підлягає задоволенню, а ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2 залишенню без задоволення. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2022 року між АТ «Альфа Банк», який 01 грудня 2022 року було перейменовано на «АТ «Сенс Банк», та громадянкою України ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування Платіжних карток шляхом надання Акцепту пропозиції на укладення Угоди про обслуговування Платіжних карток та відкрито рахунок НОМЕР_2 у американських доларах. (а.с.9-11). 26 лютого 2022 року ОСОБА_1 , через банківський застосунок АО «ТБАНК», здійснила зовнішній банківський переказ належних їй грошових коштів у розмірі 6020 доларів США за системою міжнародних банківських платежів SWIFT, що підтверджується Довідкою про рух коштів за рахунком № НОМЕР_3 , належним ОСОБА_1 АО «ТБАНК», вих. № 8ff64382 від 13 грудня 2024 та квитанцією АО «ТБАНК» від 26 лютого 2022 року, на власний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Альфа Банк». (а.с.12-16). Зазначені грошові кошти отримані позивачем від продажу квартири, що знаходилася в АДРЕСА_2 , та належала позивачу, як спадкоємцю на підставі Свідоцтв про право на спадщину, за Договором купівлі-продажу від 18 травня 2020 року. (а.с.17-28) Однак, у порушенні ст. 1066 ЦК України та нормативних документів НБУ зазначені грошові кошти на рахунок НОМЕР_2 , належний позивачу, зараховані не були до теперішнього часу. Зазначені обставини підтверджуються випискою руху коштів по рахунку № НОМЕР_2 за період з 23 лютого 2022 року по 12 грудня 2024 р., виданою АТ «Сенс Банк». (а.с.29). На звернення позивача до відповідача з приводу відсутності зарахування грошових коштів, була отримана письмова відповідь відповідача від 24 вересня 2024 року № 43773-33.4-6/6) про те, що грошові кошти у вигляді SWIFT-переказу обліковуються на рахунку 3720 (до з`ясування) на підставі обмежень, встановлених положеннями Постанови НБУ №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження «військового стану» від 24.02.2018р. (а.с.30). Позивач вважає, що АТ «Сенс Банк» безпідставно утримує грошові кошти позивача у розмірі 6020 доларів США з 27 лютого 2022 року по теперішній час, тому до справи долучено розрахунок заборгованості, відповідно до якого відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу у розмірі 6020 доларів США та 3% річних від простроченої суми, що складає 515,08 доларів США. (а.с.31) також до матеріалів справи долучено розрахунок штрафних санкцій (а.с.133,148). Позивачем до справи долучено виписку про рух коштів від АТ КБ «ПриватБанк», з аналізу транзакцій по такій виписці, всі транзакції з 02 березня 2022 року по 13 лютого 2024 року відбувались в Україні. (а.с.33-34). До матеріалів справи також долучено закордонний паспорт позивача, відповідно до якого позивач не перебував на території російської федерації в день перерахування грошових коштів (а.с.38-46). Відповідачем, в якості доказів долучено копію платіжної інструкції SWIFT-переказу від 28 лютого 2022 року, де «currency» - «валюта» є «USD» - «долари США». (а.с.89). Позивачем до матеріалів справи долучено медичні документи від 06 грудня 2024 року, 11 червня 2025 року, 04 липня 2025 року (а.с.159-162). Ухвалюючи рішення про часткове задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того. що спірний переказ у сумі 6020 доларів США не підпадав під обмеження встановлені, п.17 Постанови №18 від 24.02.2022 року. Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ вказує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»). Тлумачення статті 4 ЦК України свідчить, що у ній встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, Цивільного кодексу України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням Цивільного кодексу України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням Цивільного кодексу України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (пункт 24.32 постанови Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 908/2587/20). Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та для фізичних осіб (частина друга статті 56 Закону України «Про Національний банк України»). Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом`якшують або скасовують відповідальність (частина друга статті 56 Закону України «Про Національний банк України»). Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі (частина друга статті 6 Закону України «Про Національний банк України»). Перелік інших функцій, наведено у статті 7 цього Закону, згідно з якою, зокрема, Національний банк виконує такі функції: встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна (пункт 4); здійснює валютне регулювання, визначає порядок виконання операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами (пункт 14 з 01.08.2022); здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій (пункт 14 у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. У частині першій статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції», що встановлює гарантії свободи здійснення валютних операцій, визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (частина четверта статті 5 Закону України «Про валюту і валютні операції»). У період запровадження воєнного стану такий порядок регулює постанова НБУ № 18, яка, зокрема, передбачає припинення здійснення валютних операцій з використанням російських рублів та білоруських рублів, крім випадків, передбачених цією постановою. Ця постанова є нормативно-правовим актом, який впроваджує обмеження, які банки та їх клієнти мають дотримуватися під час проведення відповідних операцій. НБУ має право обмежувати валютні операції в межах території України, в тому числі забороняти зараховувати на рахунок клієнта-отримувача коштів в іноземній валюті, що надійшли від нерезидента-контрагента, у разі необхідності забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту. Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан. Відповідно до пункту 3 вказаного Указу Президента у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Постановою правління Національного Банку України №18 від 24 лютого 2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" було зобов`язано Банки України зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/республіки білорусь. Зазначена Постанова Національного банку України № 18 є нормативно-правовим актом органу державної влади в розумінні частини п`ятої статті 4 ЦК України, статті 56 Закону України «Про Національний банк України», частини другої статті 8 Закону України «Про правотворчу діяльність», який встановлює тимчасові обмеження, зокрема на здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації та юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації, які банки та їх клієнти мають дотримуватися при проведенні відповідних операцій, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 жовтня 2023 року у справі №910/11289/22. Пунктом 15 постанови НБУ №18 від 24 лютого 2022 року передбачено: Зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів російської федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти російської федерації/Республіки Білорусь, за винятком здійснення на території України: 1) переказу коштів з таких рахунків на спеціальний рахунок Національного банку України для збору коштів на підтримку Збройних Сил України та/або на рахунки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України; 2) соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів; 3) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів російської федерації та Республіки Білорусь, що містяться в переліках Служби безпеки України та/або державних органів України, попередньо погоджених Службою безпеки України, щодо можливості здійснення банками таких операцій (Переліки); пункт доповнити новим абзацом такого змісту: "Національний банк України надсилає обслуговуючим банкам Переліки, отримані від Служби безпеки України та/або державних органів України, для врахування та подальшого використання в роботі; 5) сплати банку комісій та інших платежів за здійснення банком операцій з надання банківських та інших фінансових послуг, а також з метою виконання власних зобов`язань за кредитними договорами (уключаючи проценти) перед банками; 6) переказу коштів на інші власні поточні рахунки таких осіб, відкриті в банках на території України (крім коштів у російських рублях/білоруських рублях); 7) страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування, укладеними до дати набрання чинності рішенням Національного банку України про застосування до страховика заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у сфері страхування, включаючи страхові виплати шляхом оплати закладам охорони здоров`я вартості медико-санітарної, іншої допомоги, що була надана застрахованій особі такими закладами, у зв`язку із настанням страхового випадку; 9) сплати внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 10) виплати доходів, сум погашення грошовими коштами за випусками власних цінних паперів, оплати послуг депозитарних установ за здійснення такої виплати/ погашення; 11) страхових платежів за договорами обов`язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також добровільного страхування від нещасних випадків (на транспорті) та наземного транспорту на користь страховиків щодо транспортних засобів, переданих у фінансовий лізинг до 23 лютого 2022 року (включно); 12) видаткових операцій з таких рахунків фізичних осіб - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, які є клієнтами банків України, у межах укладених договорів щодо реалізації зарплатних проектів з військовими частинами Збройних Сил України та Національної гвардії України без окремого погодження зі Службою безпеки України; 13) оплати фізичною особою медичних послуг у закладах охорони здоров`я України. Пунктом 15-1 заборонено: 1) зарахування коштів на рахунки клієнтів фізичних осіб за переказами, ініційованими з використанням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури); 2) приймати в Україні електронні платіжні засоби (включаючи перекази, здійснення розрахунків та видачу готівки), емітовані учасниками (учасниками, що здійснюють свою діяльність на території російської федерації та Республіки Білорусь) міжнародних карткових платіжних систем (платіжних систем, які зареєстровані Національним банком України та відомості щодо яких унесені до Реєстру платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури). Пункт 15-2 Національний банк України приймає рішення щодо здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб, зазначених у пункті 15 цієї постанови, на підставі відповідних звернень (клопотань) державних органів України, які надаються у зв`язку зі здійсненням такими юридичними особами важливих функцій та/або надання важливих послуг, підписаних керівником державного органу/особою, яка виконує його обов`язки, або заступником керівника державного органу, уповноваженим керівником цього державного органу підписувати такі звернення (клопотання). У зверненні (клопотанні) зазначаються: 1) найменування юридичної особи; 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 3) найменування банку, в якому відкритий рахунок юридичній особі; 4) структура власності юридичної особи із зазначенням її кінцевих бенефіціарних власників та власників істотної участі (за наявності), які є резидентами російської федерації/Республіки Білорусь; 5) обґрунтування/підстави для проведення видаткових операцій під час дії воєнного стану з огляду на важливість діяльності юридичної особи з урахуванням критичної важливості такої діяльності. До звернення (клопотання), підписаного особою, яка виконує обов`язки керівника державного органу, або заступником керівника державного органу, уповноваженого цим керівником підписувати таке звернення (клопотання), додатково надається документ, що підтверджує відповідні повноваження цієї особи/цього заступника. Пунктом 15-3 визначено, що Національний банк України надсилає обслуговуючим банкам Переліки, отримані від Служби безпеки України та/або державних органів України, для врахування та подальшого використання в роботі. Тобто, для отримання доступу до рахунку резидентів російської федерації/республіки білорусь необхідно спочатку звернутися із заявою до Національного банку України та Служби безпеки України, після чого до обслуговуючого Банку надійде дозвіл на проведення певних процедур на рахунках резидентів російської федерації/республіки білорусь. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що приватним виконавцем не дотримано всіх передбачених законом вимог та порядку передбаченого Постановою правління Національного Банку України №18 від 24 лютого 2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" для звернення стягнення грошових коштів з рахунків резидентів російської федерації. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Постановою правління Національного Банку України №18 від 24 лютого 2022 року "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" передбачений перелік винятків на здійснення видаткових операцій є вичерпним, який не передбачає можливість проведення банком видаткових операцій, зокрема за ініціативою стягувача у виконавчому провадженні на виконання судового рішення. Згідно з пунктом 17 Постанови №18 від 24 лютого 2022року уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції: 1) з використанням російських рублів та білоруських рублів; 2) учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорусь; 3) для виконання зобов`язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в російській федерації або в Республіці Білорус Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Як встановлено матеріалами справи, що 26 лютого 2022 року ОСОБА_1 , через банківський застосунок АО «ТБАНК», здійснила зовнішній банківський переказ належних їй грошових коштів у розмірі 6020 доларів США за системою міжнародних банківських платежів SWIFT, що підтверджується Довідкою про рух коштів за рахунком № НОМЕР_3 , належним ОСОБА_1 АО «ТБАНК», вих. № 8ff64382 від 13 грудня 2024 та квитанцією АО «ТБАНК» від 26 лютого 2022 року, на власний рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Альфа Банк». (а.с.12-16). Зазначені грошові кошти отримані позивачем від продажу квартири, що знаходилася в АДРЕСА_2 , та належала позивачу, як спадкоємцю на підставі Свідоцтв про право на спадщину, за Договором купівлі-продажу від 18 травня 2020 року. (а.с.17-28). До позовної заяви позивачем додано Довідку про рух коштів за вихідним № 8ff64382 від 13.12.2024 року надану АТ «ТБанк» за період з 22.02.2022 по 13.12.2024 (АТ «ТБанк»: росія, 127287, москва, вул. 2-а хутірська, 38-А, буд.26). За змістом вказаної Довідки за вихідним № 8ff64382 від 13.12.2024 року про рух коштів вбачається, що Банком видана довідка у якій зазначено місце проживання клієнта на території держави агресора, а саме: АДРЕСА_1 . Також, до позову додано і Договір купівлі-продажу квартири від 18.05.2020 року, за змістом якого вбачається, що адреса місця проживання ОСОБА_1 вказано: російська федерація, 413857, саратовська область, місто балаково, АДРЕСА_2 . Отже, зі встановлених обставин справи та наявних в ній доказів, вбачається, що учасником перелазу 26.02.2022 року була юридична особа, яка зареєстрована на території РФ та ініціатором самого переказу, була відповідачка, місця проживання станом на дату проведення транзакції також було РФ, а тому колегія суддів вважає. що відповідач АТ «Сенс Банк» накладаючи обмеження на даний грошовий переказ, обґрунтовано кервався постановою НБУ № 18 від 24.02.2022 року, якою прямо передбачено обмеження валютних операції з території РФ чи Республіки Білорусь, а тому колегія суддів дійшла висновку, що доводи представника Банку знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а тому скарга АТ «Сенс Банк» підлягає задоволенню, а рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 21 жовтня 2025 року скасуванню із ухваленням нового про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про захист прав споживачів. Апеляційний суд наголошує на тому, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №904/8884/21). Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду від 21 жовтня 2025 у цій справі, то додаткове рішення суду від 04 листопада 2025 року у цій справі, також підлягає скасуванню. Апеляційна скарга ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає оскільки, наявними в матеріалах справи доказами було встановлено, що Банк правомірно відмовив у проведення грошової операції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки, позивачка звільнена від сплати судового збору, то апеляційний суд вважає, що відповідачу АТ «Сенс Банк» необхідно компенсувати судовий збір за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у розмірі 3813,35 грн. Керуючись статтями, 141,374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» - задовольнити. Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 21 жовтня 2025 року та додаткове рішення суду від 04 листопада 2025 року скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», про захист прав споживачів відмовити. Компенсувати Акціонерному товариству «Сенс Банк» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 3813,35 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.В. Халаджи О.В. Агєєв А.В. Гапонов Повний текст судового рішення складено 10 червня 2026 року. Головуючий суддя О.В. Халаджи