Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/7945/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5060/26 Справа № 201/7945/25 Головуючий у першій інстанції: Демидова С.О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Соборного районного суду м.Дніпра від 23 лютого 2026 року за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі судді від 07 січня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Соборного районного суду м.Дніпра від 23 лютого 2026 року виправлено описку, допущену в ухвалі Соборного районного суду міста Дніпра від 21 січня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі судді від 07 січня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, зазначивши вірно: по-батькові заявника ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали від 23.02.2026. Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішенні (п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу подано не було. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного. Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`я завдану їх діями внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 4000000,00 грн. Ухвалою Соборного районного суду м.Дніпра від 01 липня 2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі (а.с. 23-24 т.1). 01 січня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про відвід головуючому у справі (а.с. 89-90 т.1). Ухвалою Соборного районного суду м.Дніпра від 07 січня 2026 року визнано необґрунтованим заявлений відповідачем ОСОБА_1 відвід судді Демидовій С.О. у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я. Справу №201/7945/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я передано до канцелярії суду для вирішення питання про відвід судді у порядку ст. 40 ЦПК України (а.с. 93-94 т.1). 14 січня 2026 року через систему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 до місцевого суду подано заяву про виправлення описки в ухвалі судді від 07 січня 2026 року в справі №201/7945/25, а саме доповнивши мотивувальну частину, зазначивши « ОСОБА_4 , який є представником заявника у даній справі, а саме представником третьої особи, в інших справах, в яких він приймав участь , заявляв, що неодноразово звертався з позовними заявами, як до самої судді так і до її батька , а тому, суд вважає, за доцільне заявити самовідвід, виходячи з положень ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, а також враховуючи положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, який передбачає, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення» (а.с. 124-126 т.1). Ухвалою Соборного районного суду м.Дніпропетровська від 21 січня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі судді від 07 січня 2026 року в справі № 201/ 7945/25 - відмовлено. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Соборного районного суду м.Дніпропетровська від 21 січня 2026 року по справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі судді від 07 січня 2026 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, - повернуто до суду першої інстанції для виправлення описки у вступній та резолютивній частинах ухвали Соборного районного суду м.Дніпра від 21 січня 2026 року, зазначивши правильно по-батькові заявника ОСОБА_1 , замість помилкового ОСОБА_1 . Статтею 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки. Наведена норма передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру ? описки та очевидні арифметичні помилки. У розумінні процесуального закону описка ? це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Тобто опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Арифметична помилка ? це помилка у визначенні результату підрахунку (пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю), тобто та помилка, яка суттєво впливає на вирішення спору Разом з тим, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Такий висновок щодо застосування інституту виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, від 23.03.2023 у справі № 990/106/22, від 26.04.2023 у справі № 522/22473/15-ц та від 09.05.2023 у справі № 522/22473/15-ц. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі №990/162/23 вказано, що вирішуючи питання про виправлення описок (очевидних арифметичних помилок), допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння). Суд лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо) або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення), які водночас впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. Встановлено, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 12.02.2026 в ухвалі Соборного районного суду м.Дніпра від 23 лютого 2026 року про виправлення описки в судовому рішенні усунута неточність в написанні по-батькові відповідача, а саме зазначено вірно ОСОБА_1 , замість помилкового ОСОБА_1 , що є опискою, яка не призвела до зміни рішення. Такий висновок суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 22-ц/354/11 в якій зазначено, що описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність. Слід звернути увагу, що викладені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з ухвалою місцевого суду від 07.01.2026 про визнання необґрунтованим заявленого відповідачем ОСОБА_1 відводу судді Демидовій С.О., а не стосується допущеної судом описки у зазначенні по батькові учасника справи. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 23.02.26 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду про виправлення описки у судовому рішенні є законною та обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги даного висновку суду жодним чином не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали було порушено вимоги процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали місцевого суду - без змін. Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Соборного районного суду м.Дніпра від 23 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складений 10 червня 2026 року. Головуючий Т.П. Красвітна Судді О.В. Агєєв Л.П. Никифоряк