Ухвала КГС ВС № 910/19189/23
від 11.06.2026 · ГосподарськаУХВАЛА 11 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/19189/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І. В. (головуючої), Власова Ю. Л. та Малашенкової Т. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - АТ "Укрнафта") на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про стягнення 130 747 443,64 грн, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) АТ "Укрнафта"; 2) Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ВСТАНОВИВ: АТ "Укрнафта" 05.05.2026 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 (повний текст якої складено 13.04.2026), а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/19189/23 залишити в силі. Верховний Суд ухвалою від 25.05.2026 касаційну скаргу АТ "Укрнафта" залишив без руху у зв`язку з тим, що скарга не містила належного обґрунтування визначених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) підстав для касаційного оскарження судового рішення, надано скаржнику строк для усунення недоліків. Вказана ухвала від 25.05.2026 про залишення касаційної скарги без руху була надіслана в електронний кабінет скаржника 25.05.2026 о 19:00, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформована засобами автоматизованої системи документообігу суду. АТ "Укрнафта" 03.06.2026 (через систему "Електронний суд") на виконання вимог ухвали суду про залишення його скарги без руху та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України подало до Суду касаційну скаргу у новій редакції, в якій скаржник в обґрунтування підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, статті 80, частини другої статі 164, статті 269 ГПК України та статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах, про які скаржник зазначає у скарзі. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору та підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" 08.06.2026 (через систему "Електронний суд") надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за скаргою АТ "Укрнафта". Разом з тим у скарзі скаржник просив про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції в кабінеті Електронного суду 15.04.2026, що підтверджується карткою руху документа, доданою до скарги. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Відповідно до положень статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення; строк на касаційне оскарження може бути поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. З огляду на те, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції від 06.04.2026 (повний текст якої складено 13.04.2026) була доставлена скаржнику в кабінет Електронного суду 15.04.2026 о 12:20, що підтверджується також довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою засобами автоматизованої системи документообігу суду, тому останнім днем для подання касаційної скарги є 05.05.2026, а отже, скаржник має право на поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скарга подана в межах двадцяти днів з дня вручення судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу. З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк та беручи до уваги подані заперечення Суд, враховуючи, що скарга відповідає вимогам статті 290 названого Кодексу, а доводи скарги не є очевидно неприйнятними, дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, наведених у скарзі, а строк на касаційне оскарження у цьому випадку підлягає поновленню. Водночас у касаційній скарзі скаржник також просить про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, мотивуючи таке зупинення, зокрема тим, що виконання згаданої постанови апеляційного господарського суду в частині стягнення 109 638 878 грн основного боргу та судового збору в загальному розмірі 1 653 344 грн до вирішення касаційної скарги спричинить для скаржника тяжкі негативні наслідки, які буде вкрай складно або неможливо компенсувати у разі задоволення касаційної скарги. Також, за твердженням скаржника, корпоративні права та майно ТОВ "ГЛУСКО РІТЕЙЛ" (нерухоме майно у вигляді АЗС та земельних ділянок) перебувають під арештом та передані АРМА в управління АТ "Укрнафта", яке як управитель зобов`язане забезпечувати збереження вартості активів та недопущення їх знецінення, а виконання оскаржуваного рішення призведе до істотного зменшення вартості активів, що суперечить цілям управління такими активами та порушує інтереси держави. На думку скаржника, у разі скасування оскаржуваного рішення повернення стягнутих коштів може бути істотно ускладнене, зокрема у зв`язку з можливим їх використанням позивачем та необхідністю ініціювання окремих процедур повернення, тобто невжиття заходів забезпечення призведе до порушення балансу інтересів сторін, їх подальше повернення у разі скасування судового рішення буде істотно ускладненим або неможливим, що свідчить про наявність ризику невідворотних наслідків. Розглянувши заявлене клопотання скаржника, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке. Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог. Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які у даному випадку можуть утруднити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин. Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо. Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані. Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення. Однак саме лише посилання скаржника на потенційну можливість настання для нього негативних наслідків не є тією безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення, а право скаржника на касаційне оскарження судового рішення саме по собі також не може бути причиною зупинення виконання (дії) рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України). У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови. Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду. Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду й відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання. Керуючись статтями 119, 174, 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Поновити Акціонерному товариству "Укрнафта" строк подання касаційної скарги.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 зі справи № 910/19189/23.
3. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 09 липня 2026 року об 11:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.
4. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 02 липня 2026 року.
5. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Укрнафта" про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026 зі справи № 910/19189/23 відмовити.
6. Витребувати матеріали справи № 910/19189/23 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз Ойл Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуско Рітейл" про стягнення 130 747 443,64 грн, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта", Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
7. Копію ухвали надіслати Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Булгакова Суддя Ю. Власов Суддя Т. Малашенкова