Постанова КГС ВС № 918/56/20(918/723/25)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Київ cправа № 918/56/20(918/723/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М., за участі секретаря судового засідання Громак О.В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , не з`явився представник позивача - Місюк Р.П., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), відповідач (боржник) - ОСОБА_2 , не з`явився, арбітражна керуюча - керуюча реалізацією - Мельник Ірина Анатоліївна, особисто, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.,) відповідач - Сільськогосподарське приватне підприємство "Несвіч", представник відповідача - Тертичний Ю.В., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційні скарги ОСОБА_2 Сільськогосподарського приватного підприємства "Несвіч" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у складі колегії суддів: Розізнана І.В. (головуюча), Павлюк І.Ю., Крейбух О.Г., у справі № 918/723/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Сільськогосподарського приватного підприємства "Несвіч" про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, застосування реституції у межах справи № 918/56/20 про неплатоспроможність ОСОБА_2 ,- ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.03.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

2. Постановою Господарського суду Рівненської області від 31.03.2021 заяву про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника від 10.09.2020 з врахуванням змін до нього від 16.12.2020 залишено без розгляду; припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_2 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражної керуючої Мельник І.А.; визнано банкрутом ОСОБА_2 та введено відносно нього процедуру погашення боргів; призначено керуючим реалізацією майна ОСОБА_2 арбітражну керуючу Мельник І.А.; зобов`язано керуючого реалізацією: 1) не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника провести спільно з боржником інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, відповідно до частини другої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства; 2) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 3) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту.

3. У вересні 2021 року ОСОБА_1 придбав у власність на електронному аукціоні з продажу майна банкрута (номер лоту UA- PS-2021-09-13-000059-3) нерухоме майно - "Офісні приміщення, літ. І-1", загальною площею 123,30 кв.м., реєстраційний номер об`єкта на нерухоме майно - 2249541707101, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 4. 04.08.2025 на адресу Господарського суду Рівненської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та Сільськогосподарського приватного підприємства "Несвіч" (далі - СПП "Несвіч") про: - визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 27.01.2025 та оформлений протоколом ВRD001-UА-20250115-70974; - визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2025, укладеного між боржником в особі керуючого реалізацію боржника - Мельник І.А. та СПП "Несвіч", щодо купівлі земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із застосуванням реституції.

5. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що: - згідно схеми розташування земельної ділянки нежитлове приміщення, а саме: офісне приміщення, літ. 1-1, загальною площею 123,30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності позивачу, повністю розміщене в межах (фактично по периметру / в контурах) земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га, що відповідно також знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка була продана на аукціоні відповідачу-2 СПП "Несвіч"; - нерухоме майно - "Офісні приміщення, літ. 1-1", загальною площею 123,30 кв.м., і земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га, до відповідних продажів, належали боржнику у справі про банкрутство за № 918/56/20; - окрема реалізація права на об`єкт нерухомого майна - Офісних приміщень, літ. 1-1, загальною площею 123,30 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 неможлива без одночасного використання відповідним суб`єктом права на земельну ділянку, а саме земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га, яка теж знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на якій перебуває останній (об`єкт нерухомого майна). Тому вирішення та оцінка правомірності відчуження земельної ділянки без урахування факту розташування на ній нерухомого майна та відповідних прав на цей об`єкт нерухомого майна суперечить принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди; - помилкове включення земельної ділянки кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га, до складу ліквідаційної маси банкрута призвело до безпідставного надання відповідачу-1 права на реалізацію вказаного об`єкту на публічних торгах, визначення переможця аукціону, підписання з відповідачем-2 акту про придбання майна на аукціоні та договору купівлі-продажу майна від 07.02.2025; - відповідачами порушені вимоги статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з порушенням вимог статті 62 КУзПБ, що є підставою визнання результатів аукціону та спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2025 недійсними. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

6. У вересні 2021 року ОСОБА_1 придбав у власність на електронному аукціоні з продажу майна банкрута (номер лоту UA- PS-2021-09-13-000059-3) нерухоме майно - "Офісні приміщення, літ. І-1", загальною площею 123,30 кв.м., реєстраційний номер об`єкта на нерухоме майно - 2249541707101, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом про придбання майна на електронному аукціоні від 07.09.2021.

7. Згідно даного акту про придбання майна на електронному аукціоні (передання права власності на об`єкт нерухомого майна ) від 07.09.2021 об`єкт: "Офісні приміщення. літ. І-1", загальною площею 123,30 кв.м., реєстраційний номер об`єкта на нерухоме майно - 2249541707101, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер якої 0710100000:11:047:0017 площею 0.0136 га.

8. Відповідно до нотаріально засвідченого свідоцтва від 21.10.2021, яке зареєстроване в реєстрі за №3518, зазначене вище майно (нежитлове приміщення) належить ОСОБА_1 на праві власності.

9. Згідно матеріалів справи відповідач-2 СПП "Несвіч" також є власником нерухомого майна - офісних приміщень літ. Е-2, яке знаходиться у приміщенні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0.0136 га, що підтверджується актом про придбання на електронному аукціоні № UA-PS-2021-10-25-000097-1 від 15.11.2021 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічним паспортом.

10. Згідно акта про придбання на електронному аукціоні № UA-PS-2021-10-25-000097-1 від 15.11.2021 СПП "Несвіч" було придбано: офісні приміщення літ.Е-2, загальною площею 270,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2249493607101. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 22.07.2022 здійснено державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна: офісні приміщення літ.Е-2, загальною площею 270,8кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2249493607101.

11. Рішенням Луцької міської ради від 30.08.2023, вул. Романюка в місті Луцьку перейменовано на вулицю Спокійну (https://www.lutskrada.gov.ua/publications/z-l-zhovtnia-tsoho-roku-u-lutsku-pereimenuiut-shche-14-vulyts). 12. 31.01.2024 позивач звертався до арбітражного керуючого Мельник І.А. з клопотанням про можливий викуп земельної ділянки з кадастровим номером 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га. Клопотання мотивував тим, що у зв`язку з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

13. Звернення позивача, яке датоване 31.01.2024 щодо придбання ним земельної ділянки без проведення аукціону, було винесено арбітражним керуючим на розгляд зборів кредиторів в справі № 918/56/20. 05.03.2024 згідно рішення зборів кредиторів, яке оформлене протоколом №18, дане звернення було відхилене, про що позивач був повідомлений шляхом надсилання йому листа відповіді на електронну пошту. 14. 08.11.2024 зборами кредиторів було погоджено умови продажу майна банкрута - ОСОБА_2 : земельна ділянка кадастровий номер 0710100000:11:047:0017, площею 0,0136 га, що відображено у протоколі №20 загальних зборів кредиторів по справі №918/56/20. 15. 28.11.2024 через електронний майданчик ТОВ "Ю.БІЗ" було розміщено в системі "Прозорро.Продажі" оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута - ОСОБА_2 , що доступне для перегляду за посиланням -https://prozorro.sale/auction/BRE001-UA-20241128-17830/. 16. 12.12.2024 о 20:00:02 в системі "Прозорро.Продажі" було автоматично сформовано Протокол про результати аукціону № BRE001-UA-20241128-17830, в якому повідомилося, що аукціон не відбувся через відсутність учасників. 17. 17.12.2024 через електронний майданчик ТОВ "Ю.БІЗ" розміщено в системі "Прозорро.Продажі" оголошення про проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута ОСОБА_2 , що доступне для перегляду за посиланням - https://prozorro.sale/auction/BRE001-UA-20241217-67123/. 18. 26.12.2024 о 20:00:05 в системі "Прозорро.Продажі" було автоматично сформовано протокол про результати аукціону № BRE001-UA-20241217-67123, в якому повідомилося, що аукціон не відбувся через відсутність учасників. 19. 15.01.2025 через електронний майданчик ТОВ "Ю.БІЗ" розміщено в системі "Прозорро.Продажі" оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ОСОБА_2 (доступне для перегляду за посиланням - https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20250115-70974/.), а саме продаж земельної ділянки в м. Луцьку, кадастровий номер 0710100000:11:047:0017; загальна площа 0,0136 Га; цільове призначення - для обслуговування приміщення бару та літнього кафе; наявність на земельній ділянці комунікацій - не відомо; обмеження щодо використання земельної ділянки (установлені на підставі містобудівних та санітарних норм і правил, включаючи архітектурно-планувальні, технічні, екологічні умови) - відсутні; місце знаходження - 43016, м. Луцьк, вул. Романюка, № 9 20. 27.01.2025 о 16:40:32 в системі "Прозорро.Продажі" було автоматично сформовано Протокол про результати аукціону № BRD001-UA-20250115-70974, в якому повідомлялося, що аукціон відбувся. Кількість учасників аукціону - 4, у тому числі позивач ОСОБА_1 та відповідач СПП "Несвіч". Переможець аукціону: СПП "Несвіч", ЄДРПОУ: 03737327, Україна, Волинська область, Несвіч, вул. Центральна, 30.

21. ТОВ "Е-ТЕНДЕР" 29.01.2025 розмістила підписаний протокол в електронній торговій системі. 22. 30.01.2025 переможець аукціону сплатив запропоновану ним ціну (з урахуванням різниці між розміром сплаченого гарантійного внеску і розміром винагороди оператора авторизованого електронного майданчика) на рахунок боржника. 23. 04.02.2025 гарантійний внесок, сплачений переможцем аукціону, зменшений на розмір винагороди оператора авторизованого електронного майданчика, було ТОВ "Е-ТЕНДЕР" перераховано на рахунок боржника та відповідно зараховано арбітражним керуючим до ціни, що підлягає сплаті за лот.

24. Сплата вартості лоту на рахунок боржника відбулася 04.02.2025, у зв`язку з чим в електронній торговій системі та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків 05.02.2025 були розміщені докази повної оплати ціни шляхом завантаження 03.02.2025 доказів надходження частини коштів від переможця на рахунок боржника та 05.02.2025 доказів надходження на рахунок боржника частини гарантійного внеску сплаченого переможцем на рахунок оператора авторизованого електронного майданчика.

25. За наслідками проведеного аукціону, 07.02.2025 між ОСОБА_2 в особі керуючого реалізацією - арбітражного керуючого Мельник І.А. та СПП "Несвіч" було підписано акт про придбання майна на аукціоні (копію якого було розміщено в електронній торговій системі та на веб-сайтах авторизованих електронних майданчиків), та договір купівлі- продажу нерухомого майна.

26. Відповідно до п.2.1 договору від 07.02.2025 продавець ОСОБА_2 в особі керуючого реалізацією арбітражного керуючого Мельник І.А. передає, а покупець СПП "Несвіч" приймає у власність нерухоме майно - земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Короткий зміст рішення місцевого суду

27. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.11.2025 у справі №918/56/20 (918/723/25) відмовлено у задоволенні позову повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь СПП "Несвіч" 60 000 грн витрат на правову допомогу.

28. Місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на те, що: - позивачем не доведено наявності сукупності обов`язкових умов, необхідних для визнання результатів аукціону недійсними; - керуючим реалізацією - арбітражним керуючим Мельник І.А. під час реалізації майна боржника дотримано всі вимоги, передбачені КУзПБ та Порядком організації та проведення аукціонів; - умови продажу майна були належним чином погоджені зборами кредиторів, оголошення про проведення аукціонів своєчасно та у повному обсязі оприлюднювались в електронній системі, а самі аукціони проведені з дотриманням установленої процедури; - порушень щодо порядку визначення умов продажу, допуску учасників, строків проведення аукціонів, оформлення їх результатів та укладення договору купівлі-продажу судом не встановлено; - відповідно до усталеної практики Верховного Суду для визнання результатів аукціону недійсними необхідно встановити: порушення вимог законодавства при його проведенні, вплив таких порушень на результати аукціону, а також порушення прав та інтересів особи, яка оспорює результати, однак у цьому випадку позивач не навів належних і допустимих доказів на підтвердження жодної з цих обставин; - спірна земельна ділянка не могла переходити до позивача разом із набутими ним приміщеннями, оскільки предметом відчуження була лише частина будівлі (приміщення), а не самостійний об`єкт нерухомості у вигляді будівлі чи споруди. На переконання суду першої інстанції на такі правовідносини не поширюється принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна, передбачений земельним і цивільним законодавством. - позивач був обізнаний про порядок та умови проведення аукціону, однак не довів, яким саме чином його права були порушені внаслідок реалізації майна боржника; - обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним. Навіть у разі задоволення цієї вимоги це не призведе до відновлення порушених прав позивача, оскільки не змінить його правового становища та не забезпечить набуття ним права на спірну земельну ділянку. Відтак такий спосіб захисту не відповідає критеріям ефективності та процесуальної економії, сформованим у практиці Верховного Суду. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду

29. Постановою від 12.03.2026 Північно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.11.25 у справі № 918/56/20(918/723/25) задовольнив; скасував рішення Господарського суду Рівненської області від 20.11.25 у справі №918/56/20(918/723/25) та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнив; визнав недійсними результати аукціону, який відбувся 27.01.2025 та оформлений протоколом BRD001-UA-202501115-70974; визнав недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2025 року, укладений між ОСОБА_2 в особі керуючого реалізацією, арбітражного керуючого Мельник І.А. та СПП "Несвіч" про купівлю земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,136 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язав СПП "Несвіч" повернути ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) у власність земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,136 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язав ОСОБА_2 в особі керуючого реалізацією, арбітражного керуючого Мельник І.А. повернути СПП "Несвіч" сплачені кошти у розмірі 104 851 грн на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2025, укладеного за результатами проведеного аукціону від 27.01.2025 та оформленого протоколом BRD001-UA-202501115-70974; стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 028 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви та 4 542 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги; стягнув з СПП "Несвіч" на користь ОСОБА_1 3 028 грн судового збору сплаченого за подання позовної заяви та 4 542 грн судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги; доручив Господарському суду Рівненської області видати судові накази.

30. Апеляційний господарський суд зазначив, що продаж земельної ділянки як самостійного об`єкта цивільного права, після відчуження розташованого на ній об`єкта нерухомого майна, право власності на який належить різним особам, має здійснюватися з обов`язковим урахуванням правового зв`язку між таким майном та земельною ділянкою, що випливає з приписів статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України та принципу superficies solo cedit. Ігнорування цього зв`язку призводить до порушення прав власника нерухомого майна на належне оформлення та реалізацію прав на земельну ділянку, необхідну для його обслуговування. У даному випадку керуючим реалізацією - арбітражним керуючим Мельник І.А. при формуванні ліквідаційної маси та подальшій реалізації майна боржника не було враховано наявність прав третьої особи: власника нежитлового приміщення - ОСОБА_1 , майно якого повністю розташоване в межах спірної земельної ділянки, що свідчить про порушення правил формування ліквідаційної маси. Таке порушення є самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону та укладеного за його наслідками договору купівлі-продажу, незалежно від дотримання формальних процедур проведення аукціону.

31. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводи керуючого реалізацією арбітражного керуючого Мельник І.А. про надання згоди на продаж земельної ділянки зборами кредиторів, що на її думку, є правовою підставою для продажу даної земельної ділянки саме на таких умовах, адже якщо умови продажу є незаконними і арбітражний керуючий не згоден з прийнятим рішенням зборів кредиторів про надання згоди на реалізацію майна на таких умовах, арбітражний керуючий згідно частин шостої, сьомої статті 75 КУзПБ та Книги 5 КУзПБ зобов`язана була звернутися до суду для визначення умов продажу земельної ділянки. Як наслідок колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу із застосуванням наслідків недійсності правочину (реституції) є належним та ефективним, оскільки спрямований на відновлення порушеного правового становища.

32. Також колегія суддів апеляційної інстанції врахувала, що двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнання судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Ураховуючи наявність правових підстав для визнання недійсним результатів аукціону, який відбувся 27.01.2025 та оформлений протоколом BRD001-UA-202501115-70974 та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2025, тому суд дійшов висновку про необхідність: - зобов`язати СПП "Несвіч" повернути ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,136 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - зобов`язати ОСОБА_2 в особі керуючого реалізацією, арбітражного керуючого Мельник І.А. повернути СПП "Несвіч" сплачені кошти у розмірі 104 851 грн на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.02.2025, укладеного за результатами проведеного аукціону від 27.01.2025 та оформленого протоколом BRD001-UA-202501115-70974. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

33. СПП "Несвіч" 31.03.2026 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 918/56/20(918/723/25).

34. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/56/20(918/723/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026.

35. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СПП "Несвіч" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026.

36. ОСОБА_2 14.04.2026 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 918/56/20(918/723/25).

37. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/56/20(918/723/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.04.2026.

38. Ухвалою від 04.05.2026 Верховний Суд задовольнив Клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; поновив ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження; відкрив касаційне провадження у справі №918/56/20(918/723/25) за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026; об`єднав касаційні скарги СПП "Несвіч" та ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 в одне касаційне провадження; повідомив учасників справи, що розгляд касаційних скарг СПП "Несвіч" та ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 відбудеться 26.05.2026 о 10:45. надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 до 20.05.2026; в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі №918/56/20(918/723/25) відмовив.

39. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 заяви представника СПП "Несвіч" адвоката Тертичного Ю.В. та представника ОСОБА_1 - адвоката Місюка Р.П. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

40. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Місюка Р.П. надійшли відзиви на касаційні скарги СПП "Несвіч" та ОСОБА_2 , в якому адвокат просив у задоволені касаційних скарг СПП "Несвіч" відмовити, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі №918/56/20 (918/723/25) залишити без змін.

41. Відзив на касаційні скарги обґрунтовано тим, що арбітражним керуючим, як при формуванні ліквідаційної маси банкрута, так і при підготовці майна банкрута для продажу, не було надано належної правової оцінки правам третіх осіб щодо об`єкту нерухомого майна, зареєстрованого за банкрутом, зокрема, правам позивача на земельну ділянку (кадастровий номер 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ). Помилкове включення вказаного об`єкту до складу ліквідаційної маси банкрута призвело до безпідставного надання відповідачу-1 права на реалізацію вказаного об`єкту на публічних торгах, визначення переможця аукціону, підписання з відповідачем-2 акту про придбання майна на аукціоні та договору купівлі-продажу майна від 07.02.2025, що і є порушенням вимог статті 62 КУзПБ, яким врегульоване питання формування ліквідаційної маси. Апеляційний суд, в контексті застосування висновку Верховного Суду, який наведений у постанові від 20.03.2024 у справі № 916/1261/16 (916/2158/21) акцентував увагу не на ситуації, що виникла у співвласників багатоквартирного будинку та відповідно порушення їх прав, а на висновках Верховного Суду, що не лише підстави, передбачені статтею 73 КУзПБ, визначають за можливе визнати недійсним правочин, вчинений з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону. Встановлення обставин порушення формування ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство також є підставою для визнання недійсним правочину з відчуження майна боржника, вчиненого у судовій процедурі. Водночас окрема реалізація права на об`єкт нерухомого майна є неможливою без одночасного використання відповідним суб`єктом права на земельну ділянку, на якій перебуває відповідний об`єкт нерухомого майна, тому вирішення та оцінка правомірності відчуження земельної ділянки без урахування факту розташування на ній нерухомого майна та відповідних прав на цей об`єкт нерухомого майна, у даній справі, суперечить принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

42. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 №4857-IX), Верховний Суд розглядає справу № 918/56/20 (918/723/25) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. Доводи скаржників (СПП "Несвіч")

43. В касаційній скарзі зазначено, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням статті 73, частин шостої-сьомої статті 75 КУзПБ, статті 377 ЦК України, статі 42 ЗК України, статей 1, 4, 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2024 у справі № 918/56/20(918/238/21), від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, від 16.05.2024 у справі № 5006/1/23б/2012 (905/317/23).

44. Крім того скаржник зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 120 ЗК України у разі продажу у процедурі банкрутства земельної ділянки, яка є окремим об`єктом (лотом) та знаходиться під самостійним, ізольованим, з окремими входами та інженерними мережами офісними приміщеннями, які не є одним об`єктом. ( ОСОБА_2 )

45. Касаційна скарга мотивована тим, що, оскільки позивач набув у власність в 2021 році не будівлю, а приміщення - офісні приміщення літ. "І-1", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2249541707101, загальною площею 123,3 кв. м, що є частиною будівлі, над яким є надбудова другого поверху приміщення - офісні приміщення літ. "Е-2", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2249493607101, загальною площею 270,8 кв. м, що належить іншому відповідачу, земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного аукціону, не могла бути автоматично слідувати за нерухомим майном офісні приміщення та не могла бути предметом відчуження для позивача разом з офісними приміщеннями, на неї не може поширюватися принцип "єдності юридичної долі земельної ділянки" так як предметом продажу була не будівля, а частина будівлі - приміщення, що утворилися в результаті поділу будівлі ще до 2005 року. Стаття 120 ЗК України та стаття 377 ЦК України стосується саме об`єктів нерухомого майна у вигляді будівель (житлового будинку (крім багатоквартирного) та інших будівель) або/та споруду, а не приміщень, що є частиною будівлі.

46. У касаційній скарзі також зазначено, що у разі визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника, однак з урахуванням цілей та завдань провадження у справі про банкрутство очевидним є те, що пред`явлення подібних вимог своєю метою має повернення майна боржника, відчуженого на аукціоні з порушенням вимог закону, до ліквідаційної маси для його подальшої справедливої реалізації на новому аукціоні за якомога найвищою ціною та задоволення за рахунок нього вимог кредиторів. Зазначене свідчить про те, що в даному випадку, в контексті норм чинного законодавства, обраний позивачем спосіб захисту начебто порушеного його права ніяким чином не відповідає принципу ефективності та не є свідченням того, що його права будуть захищені, що є додатковим свідченням того, що позовна заяві не підлягає задоволенню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

47. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати ми приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розі ляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріальною права.

59. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів скаржників, зазначених в пунктах 43 - 44; 45 - 46 описової частини цієї постанови, та в межах, визначних касаційною скаргою. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

60. Предметом судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна.

61. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

62. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

63. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб`єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

64. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 ЦК України.

65. Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

66. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.).

67. Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

68. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

69. Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21).

70. Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 5 ГПК України випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

71. Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

72. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.

73. Тобто, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

74. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

75. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

76. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

77. Встановлення судом недійсності аукціону з продажу майна боржника у ліквідаційній процедурі та правочину, укладеного за наслідками такого аукціону, очевидно підтверджує вихід ліквідатора за межі принципів добросовісності і законності та означає порушення ним тих повноважень розумного власника, якими наділив його законодавець в момент введення ліквідаційної процедури.

78. У правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема: - якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону; - якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону); - якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 ЦК України.

79. Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї у цій справі.

80. Також, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.

81. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20). Щодо розгляду касаційної скарги по суті

82. За змістом позовних вбачається, що скаржник обґрунтовував наявність підстав для задоволення позову, зокрема тим, що нерухоме майно - "Офісні приміщення, літ. 1-1", загальною площею 123,30 кв.м., і земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:11:047:0017 площею 0,0136 га, до відповідних продажів, належали боржнику у справі про банкрутство за №918/56/20. Тому, на думку позивача окрема реалізація права на об`єкт нерухомого майна - Офісних приміщень, літ. 1-1, загальною площею 123,30 кв.м., що розташоване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Романюка, 9 неможлива без одночасного використання відповідним суб`єктом права на земельну ділянку, оскільки зазначене суперечить принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

83. Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що в цьому випадку скаржник не довів наявності сукупності обов`язкових умов, необхідних для визнання результатів аукціону недійсними, спірна земельна ділянка не могла переходити до позивача разом із набутими ним приміщеннями, оскільки предметом відчуження була лише частина будівлі (приміщення), а не самостійний об`єкт нерухомості у вигляді будівлі чи споруди. Крім того, суд першої інстанції врахував, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки у випадку задоволення цієї вимоги це не призведе до відновлення порушених прав позивача.

84. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого суду та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що продаж земельної ділянки як самостійного об`єкта цивільного права, після відчуження розташованого на ній об`єкта нерухомого майна, право власності на який належить різним особам, має здійснюватися з обов`язковим урахуванням правового зв`язку між таким майном та земельною ділянкою, що випливає з приписів статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України та принципу superficies solo cedit.

85. Системний аналіз оскаржуваного рішення, встановлених судами обставин та наявного правового регулювання свідчить про обґрунтованість доводів, викладених у касаційних скаргах, зокрема, з огляду на таке.

86. Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

87. Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов`язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов`язані з його недійсністю.

88. Такими наслідками є відновлення становища сторін, яке існувало до порушення (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином та відшкодування збитків, якщо їх завдано. Водночас, двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнання судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами.

89. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (див. постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

90. За недійсності правочину взаємне повернення сторонами одержаного за ним (двостороння реституція) є юридичним обов`язком, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину. Таке поновлення сторін у попередньому становищі може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за відповідним правочином, залишається у його сторони. У разі неможливості здійснити реституцію у натурі, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, сторони зобов`язані відшкодувати вартість того, що одержали, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України). Крім того, наслідком недійсності правочину є відшкодування за рахунок винної сторони другій стороні недійсного правочину або третій особі збитків і моральної шкоди, завданих у зв`язку із вчиненням недійсного правочину (частина друга статті 216 ЦК України).

91. Отже, ЦК України визначає такі загальні юридичні наслідки недійсності правочину: 1) основний двостороння реституція повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України); 2) додатковий відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони недійсного правочину та третьої особи, якщо їх завдано у зв`язку із вчиненням такого правочину (частина друга статті 216 цього Кодексу). Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою статті 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (частина третя статті 216 ЦК України) (див. пункти 66-70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

92. Водночас, судова колегія ураховує, що провадження у справі про банкрутство як самостійний вид судового провадження, що характеризується специфічністю цілей та завдань, які переслідує таке провадження, одним із своїх завдань визначає, зокрема, задоволення вимог не окремо визначеного кредитора, а сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому обов`язковим є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкурсу.

93. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

94. Тобто, головним завданням конкурсного процесу є забезпечення виключно колективної форми задоволення вимог усієї сукупності кредиторів за рахунок рівномірного розподілу поміж ними майна (конкурсної маси) боржника в порядку черговості та унеможливлення індивідуального задоволення вимог окремого визначеного кредитора поза межами конкурсної процедури. На виконання цього завдання направлені всі механізми процедури банкрутства.

95. Звернення до суду із позовом з вимогами про визнання недійсними результатів аукціону та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу майна боржника, фактично призведе до повторного відчуження повернутого в ліквідаційну масу майна боржника за максимально високою ціною та задоволенні за рахунок цього майна наявних грошових вимог до боржника.

96. Тобто, хоча положення КУзПБ безпосередньо не визначають правовим наслідком необхідність повернення відчуженого майна боржнику у разі визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника, однак з урахуванням цілей та завдань провадження у справі про банкрутство очевидним є те, що пред`явлення подібних вимог своєю метою має повернення майна боржника, відчуженого на аукціоні з порушенням вимог закону, до ліквідаційної маси для його подальшої справедливої реалізації на новому аукціоні за якомога найвищою ціною та задоволення за рахунок нього вимог кредиторів.

97. Отже, у разі пред`явлення вимог про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу майна боржника правовим наслідком їх задоволення судом є повернення відчуженого з порушенням вимог КУзПБ до ліквідаційної маси боржника, навіть у випадку пред`явлення такої вимоги позивачем, який не є стороною договору.

98. Водночас, зазначене спростовує висновок суду апеляційної інстанції про те, що задоволення позовних вимог в цьому випадку забезпечить дотримання принципу superficies solo cedit, оскільки задоволення позовних вимог не призведе до автоматичного набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку або її частину.

99. Наслідком визнання недійсним відповідного аукціону та укладеного за його результатами договору купівлі-продажу є повернення відповідної земельної ділянки до права власності боржника, а не позивача. Водночас, скасування аукціону, з огляду на завдання конкурсних процедур, матиме наслідком проведення повторного аукціону з метою реалізації спірної земельної ділянки як активу, за рахунок якого буде погашатися заборгованість перед іншими кредиторами боржника.

100. Розгляд вимоги позивача у наступному окремому позові також невиправдано поставить його та інші сторони у становище, коли повернення одержаного за правочином не буде виконаний без окремого судового рішення.

101. При цьому, такий підхід не враховує принципу процесуальної економії, оскільки орієнтує позивача у цій справі та відповідачів у такій категорії справ на те, що їм належить ініціювати окреме провадження для розгляду їх вимоги, яка ґрунтуватиметься на обставинах, уже встановлених у розглянутій справі.

102. Апеляційний господарський суд не врахував, що в цьому випадку позивач є власником не окремої будівлі, а лише її частини, відтак, спірна земельна ділянка забезпечує не лише його інтереси, але й інтереси власника іншої частини відповідної будівлі. Водночас, суди попередніх інстанцій не встановили обставин поділу відповідної земельної ділянки або обставин, які б свідчили про домовленість та здійснення такого поділу в межах придбання позивачем його частини нерухомого майна в межах проведеного аукціону щодо його продажу.

103. Тобто, задоволення позовних вимог у цій справі не призведе до автоматичного поділу відповідної земельної ділянки пропорційно належній кожному з власників нерухомого майна частці, однак матиме наслідком створення подальших спорів із необхідністю повторного звернення позивача до суду з відповідними вимогами, що свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту його порушеного права.

104. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин, відтак колегія суддів не надає оцінки іншим обставинам до доводам сторін у цій справі.

105. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, які склалися між сторонами спору у цій справі, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач обрав спосіб захисту, який не призведе до захисту його прав та інтересів щодо отримання земельної ділянки (її частини) для обслуговування набутого ним на аукціоні нерухомого майна.

106. Натомість, апеляційний господарський суд дійшов передчасного висновку про те, що в цьому випадку задоволення позовних вимог є ефективним та належним способом захисту прав позивача.

107. Відтак, з огляду на зазначене та з урахуванням принципу процесуальної економії, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційних скарг, скасування постанови апеляційного господарського суду та залишення рішення місцевого господарського суду в силі. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

108. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

109. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).

110. Таким чином, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду слід скасувати, а рішення суду першої інстанції у цій справі - залишити в силі. Щодо розподілу судового збору

111. Враховуючи положення статті 129 ГПК України та наявність підстав для задоволення касаційних скарг, сплата судового збору покладається на позивача. На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_2 та Сільськогосподарського приватного підприємства "Несвіч" задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2026 у справі № 918/56/20 (918/723/25) скасувати.

3. Рішення Господарського суду Рівненської області від 20.11.2025 у справі №918/56/20 (918/723/25) залишити в силі.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ІПН НОМЕР_2 ) на користь арбітражної керуючого Мельник Ірини Анатоліївни (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Словацького, 4/6, ІПН НОМЕР_3 ) 9 689,60 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 60 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ІПН НОМЕР_2 ) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Несвіч" (45652, Волинська обл., Луцький район, с. Несвіч, вул. Центральна, 30, код ЄДРПОУ 03737327) 9 689,60 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн 60 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6. Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідні накази. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік