Постанова КГС ВС № 917/119/24(910/4963/24)

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2026 року м. Київ cправа № 917/119/24(910/4963/24) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Огородніка К.М., за участі секретаря судового засідання Громак О.В., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" представник позивача - не з`явився відповідач - Приватне акціонерне товариство "Нафтогазвидобування", представник відповідача - Пінчук-Ніколайчук Ю.В., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), в судовому засіданні присутній учасник справи про банкрутство- Адвокатське об`єднання "Аргос" представник учасника справи про банкрутство - Остапенко О.П., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.), розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2025 у складі судді: Ореховської О.О., та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у складі колегії суддів: Слободін М.М. (головуючий), Гребенюк Н.В., Шутенко І.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" про стягнення 4 684 843, 28 грн. у справі за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст руху справи

1. У провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває на розгляді справа № 917/119/24 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (далі - ТОВ "Сервіс Ойл", позивач).

2. ТОВ "Сервіс Ойл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (вх. № 4963/24 від 23.04.2024) до Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (далі - ПрАТ "Нафтогазвидобування", відповідач) про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором № 6578 - НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 в розмірі 4 684 843,28 грн.

3. В обґрунтування позовних вимог в межах даної справи позивач посилається на те, що оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання щодо своєчасності оплати виконаних робіт по за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022 ТОВ "Сервіс Ойл" нарахувало та заявило до стягнення з ПрАТ "Нафтогазвидобування" пеню в розмірі 4 684 843,28 грн, у тому числі: за актом виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 (на суму 6 544 911,30 грн) за період з 18.07.2022 по 23.04.2024 на суму 1 649 675,27 грн; за актом виконаних робіт № 7 від 19.07.2022 (на суму 12 041 695,22 грн) за період з 19.08.2022 по 23.04.2024 на суму 3 035 167,01 грн. Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 зокрема, змінено та викладено рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі №910/14379/22 в наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" (Україна, 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, кім. 42; ідентифікаційний код: 32377038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" (Україна, 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, буд. 9/17; ідентифікаційний код: 38516938) заборгованість в розмірі 36 622 713 (тридцять шість мільйонів шістсот двадцять дві тисячі сімсот тринадцять) грн 37 коп., переоцінку вартості виконаних робіт в сумі 13 691 708 (тринадцять мільйонів шістсот дев`яносто одна тисяча сімсот вісім) грн 86 коп., пеню в розмірі 616 249 (шістсот шістнадцять тисяч двісті сорок дев`ять) грн 32 коп., 3% річних в розмірі 572 275 (п`ятсот сімдесят дві тисячі двісті сімдесят п`ять) грн 66 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 855 737 (вісімсот п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять сім) грн 87 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 45 217 (сорок п`ять тисяч двісті сімнадцять) грн 15 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 23 331,83 грн та на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 232,85 грн покласти на позивача.

5. Заяву Приватного акціонерного товариства "Нафтогазвидобування" про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.

6. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 до 06.03.2024.

7. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.".

5. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/23 задоволено заяву АТ "Райффайзен Банк" від 21.03.2024 (вхід. № 3936 від 21.03.2024); звернуто стягнення на грошові кошти в розмірі 52 403 902,23 грн, які належать ПрАТ "Нафтогазвидобування" (ідентифікаційний код 32377038) та яке має заборгованість перед ТОВ "Сервіс Ойл" (ідентифікаційний код 38516938) згідно судових рішень у справі № 910/14379/22 (рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024, які набрали законної сили), в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Сервіс Ойл" (ідентифікаційний код 38516938) перед АТ "Райффайзен Банк" (ідентифікаційний код 14305909) згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023, у справі № 917/483/23.

6. Відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі 910/14379/22 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 вимоги про стягнення пені за актами виконаних робіт № 6 від 17.06.2022 та № 7 від 19.07.2022 в межах справи 910/14379/22 не заявлялися.

7. Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога за № 01/94 від 05.04.2024 про сплату пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 на загальну суму 4 684 843,28 грн. Вказана вимога отримана позивачем 12.04.2024. На підтвердження надсилання вимоги та отримання її відповідачем позивач надав фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 08.04.2024 щодо відправлення № 3601102551952, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 3601102551960 та роздруківкою з сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження відправлення за трекінгом № 3601102551952. Вимога позивача про сплату пені за № 01/94 від 05.04.2024 залишена відповідачем без відповіді, а грошове зобов`язання - без виконання. Короткий зміст рішення місцевого суду

8. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 у справі № 917/119/24(910/4963/24) позов задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "Нафтогазвидобування" (код ЄДРПОУ 32377038) на користь ТОВ "Сервіс Ойл" (код ЄДРПОУ 38516938) 468 484, 33 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 та 70 272, 70 грн судового збору; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

9. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що зазначені в актах виконаних робіт № 6 від 17.06.2022, № 7 від 19.07.2022 та № 8 від 05.08.2022 роботи, що виконувались упродовж травня - липня 2022 року, фактично виконані позивачем та, зважаючи на врахування зауважень відповідача щодо зменшення вартості цих робіт, вважаються прийнятими відповідачем.

10. З огляду на великий перелік причин і обставин, які зумовили порушення відповідачем строку оплати виконаних робіт за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловин від 12.11.2021, враховуючи, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені є занадто великим (що становить більше 25% від загальної суми основного боргу, стягнутої за актами виконаних робіт № 6 та № 7), присудження до стягнення якої у повному обсязі матиме наслідком покладання на відповідача надмірного тягаря та отримання позивачем невиправданого прибутку, враховуючи, що безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи об`єктів відповідача, спрямована на забезпечення, в умовах воєнного стану, належного проходження опалювального сезону, що в цей час є головним завданням країни задля підтримання енергетичної сфери, враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов`язань, погіршення фінансового стану, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 90%, що становить 4 216 358,95 грн, з метою забезпечення балансу інтересів сторін. Таким чином, за рішенням суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 468 484,33 грн.

11. Суд першої інстанції, розглянувши заяву розпорядника майна ТОВ "Сервіс Ойл" арбітражного керуючого Гусара І.О. про припинення у даній справі повноважень представника ТОВ "Сервіс Ойл" адвоката Остапенка О.П., а також зважаючи на положення п. 7.2 Договору № 13/22 від 17.05.2022 про надання правничої допомоги, за змістом якого договір може бути розірваний за згодою сторін, та зважаючи на те, що матеріали справи не містять відповідних доказів наявності згоди обох сторін правочину щодо припинення правовідносин або розірвання договору в судовому порядку, дійшов висновку про недоведеність обставин щодо відсутності в Остапенка О.П. процесуальних повноважень на здійснення представництва ТОВ "Сервіс Ойл" у цій справі. Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду

12. Постановою від 03.01.2026 Східний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "Сервіс Ойл" (вх. № 2250П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2025 у справі № 917/119/24 (910/4963/24) залишив без задоволення; рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2025 у справі № 917/119/24 (910/4963/24) залишити без змін.

13. Апеляційний господарський суд погодився з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на великий перелік причин і обставин, які зумовили порушення відповідачем строку оплати виконаних робіт за Договором № 6578-НГД на виконання робіт з буріння свердловин від 12.11.2021, враховуючи, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені є занадто великим (що становить більше 25% від загальної суми основного боргу, стягнутої за актами виконаних робіт № 6 та № 7 ), присудження до стягнення якої у повному обсязі матиме наслідком покладання на відповідача надмірного тягаря та отримання позивачем невиправданого прибутку, враховуючи, що безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи об`єктів відповідача, спрямована на забезпечення, в умовах воєнного стану, належного проходження опалювального сезону, що в даний час є головним завданням країни задля підтримання енергетичної сфери, враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов`язань, погіршення фінансового стану, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на 90%, що становить 4 216 358,95 грн, цим самим забезпечивши баланс інтересів сторін.

14. Також суд апеляційної інстанції врахував, що: - ПрАТ "Нафтогазвидобування" є стратегічним підприємством, яке забезпечує видобуток газу на території України де систематично здійснюються ракетні обстріли енергетичної інфраструктури, і відповідач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави; - загальновідомим є той факт, що з лютого 2022 року росія пошкодила щонайменше 30-40% української енергетики, зазначені факти є також загальновідомими та неодноразово висвітлювалися в засобах масової інформації; - порушення зобов`язань за договором № 6578-НГД від 12.11.2021 мало місце фактично після початку військової агресії російської Федерації, а штрафні санкції були нараховані за період введення воєнного стану, що об`єктивно зумовлювало неможливість виконання грошових зобов`язань; - розмір штрафних санкцій становить майже 25% від загальної суми основного боргу. Водночас доказів понесення ТОВ "Сервіс Ойл" збитків, зумовлених порушенням відповідачем його господарських зобов`язань та погіршення фінансового стану ТОВ "Сервіс Ойл" скаржником до суду не надано.

15. Також апеляційний господарський суд врахував, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/23 звернуто стягнення на грошові кошти на суму 52 403 902,23 грн, які належать ПрАТ "Нафтогазвидобування" та яке має заборгованість перед ТОВ "Сервіс Ойл" згідно судових рішень у справі № 910/14379/22, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Сервіс Ойл" перед АТ "Райффайзен Банк" згідно з рішенням господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023, у справі № 917/483/23. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

16. ТОВ "Сервіс Ойл" 03.03.2026 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі № 917/119/24 (910/4963/24).

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/119/24 (910/4963/24) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026..

18. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2026, датою проведення судового засідання визначено 26.05.2026.

19. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 задоволено заяви представника ПрАТ "Нафтогазвидобування" адвоката Пінчук-Ніколайчук Ю.В. та представника АО "Аргос" адвоката Остапенка О.П. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20. Від представника ПрАТ "Нафтогазвидобування" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник Товариства просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Сервіс Ойл" та залишити судове рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі № 917/119/24 (910/4963/24) без змін, а скаргу ТОВ "Сервіс Ойл" без задоволення.

21. Відзив обґрунтовано тим, що посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 не підтверджують доводи касаційної скарги, оскільки правові висновки, сформульовані у зазначених судових рішеннях, були не лише враховані, а й безпосередньо застосовані судами попередніх інстанцій при вирішенні спору по суті. Жодна з наведених скаржником постанов Верховного Суду не містить правового висновку, який би забороняв зменшення неустойки у подібних правовідносинах або обмежував компетенцію судів у визначенні розміру такого зменшення, тоді як застосований апеляційним судом підхід повністю узгоджується із наведеною практикою. Додатково слід врахувати, що судами попередніх інстанцій установлено тривале перебування ТОВ "Сервіс Ойл" у процедурі банкрутства та фактичну відсутність активної господарської діяльності з 2022 року, у зв`язку з чим вимога про стягнення багатомільйонних сум пені об`єктивно не спрямоване на компенсацію реальних майнових втрат, а має характер використання цивільно-правового інституту неустойки з іншою метою.

22. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 №4857-IX),, Верховний Суд розглядає справу № 917/119/24 (910/4963/24) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. Доводи скаржника (ТОВ "Сервіс Ойл")

23. В касаційній скарзі зазначено, що зменшення розміру пені на 90 % фактично нівелює мету існування неустойки, як відповідальності за порушення виконання зобов`язання, що у свою чергу розцінюється ТОВ "Сервіс Ойл", як спосіб уникнення відповідальності ПрАТ "Нафтогазвидобування" та призводить до порушення балансу інтересів сторін. Судом було відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/14379/22 до 06.03.2024, що вже полегшило відповідальність відповідача, а про обставини, які зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, та суд в оскаржуваному рішенні, стосуються кожного з учасників справи і не є підставою для зменшення розміру пені.

24. Скаржник зазначив, що застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості. Водночас, як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 90 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова

позиція Верховного Суду в постановах від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21 тощо). Також скаржник звернув увагу на те, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

26. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати ми приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розі ляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріальною права.

28. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційні скарги щодо доводів скаржників, зазначених в пунктах 23 - 24 описової частини цієї постанови, та в межах, визначних касаційною скаргою. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

29. Предметом судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення пені за неналежне виконання грошового зобов`язання.

30. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

31. За змістом частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

32. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина друга ЦК України).

33. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

34. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

35. За змістом частини першої статті 530 вказаного Кодексу якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

36. Згідно частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

37. Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

38. Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

39. Відповідно до частин другої, третьої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

40. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23, від 29.08.2024 у справі № 910/14265/23, від 29.08.2024 у справі № 910/14264/23, неустойка має подвійну правову природу: є одночасно способом забезпечення виконання зобов`язання та заходом відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

41. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та заходу відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Водночас застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципів розумності та справедливості.

42. Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 Цивільного кодексу України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 та постановах Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 29.04.2025 у справі № 922/2249/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23).

43. При цьому, застосоване у статті 551 ЦК України словосполучення "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Водночас вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

44. Колегія суддів також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення. Щодо розгляду касаційної скарги по суті

45. За змістом оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди дійшли висновку про обґрунтованість доводів скаржника щодо наявності підстав для стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за Договором № 6578 - НГД на виконання робіт з буріння свердловини від 12.11.2021 в розмірі 4 684 843,28 грн.

46. Разом з тим, суди дійшли висновку про те, що в цьому випадку наявні підстав для зменшення зазначеного позивачем розміру на 90 %.

47. Колегія суддів звертає увагу, що вирішення питання щодо зменшення розміру пені є виключною дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань, дослідження та оцінки доказів за правилами ГПК України.

48. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків від порушення зобов`язання, невідповідності між розміром стягуваної неустойки (штрафу, пені) та такими наслідками, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів для виконання зобов`язання, негайного добровільного усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 10.06.2025 у справі № 925/585/24, від 17.04.2025 у справі № 910/7827/2, від 26.02.2025 у справі № 911/168/24.

49. Слід зауважити на тому, що розгляд даного спору, а відтак питання щодо застосування положень частини третьої статті 551 ЦК України, здійснюється в межах справи про банкрутство ТОВ "Сервіс Ойл".

50. Відповідно до статті 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки". При цьому головна мета процедур банкрутства полягає в захисті прав кредиторів юридичної особи, яка опинилася в скрутному фінансовому становищі.

51. Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

52. Звернення боржника із позовом в межах справи про банкрутство про стягнення грошових коштів має на меті збільшення активу такого боржника, яке в подальшому може вплинути на наповнення ліквідаційної маси або надасть можливість погасити вимоги кредиторів в процедурі санації.

53. При цьому, майно банкрута у вигляді права вимоги замінюється ліквідним майном - грошовими коштами, за рахунок яких задовольняються вимоги кредиторів у черговості, встановленій статтею 64 зазначеного Кодексу.

54. Верховний Суд враховує, що процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

55. Суди попередніх інстанцій, зокрема встановили, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2024 у справі № 917/483/23 звернуто стягнення на грошові кошти на суму 52 403 902,23 грн, які належать ПрАТ "Нафтогазвидобування" та яке має заборгованість перед ТОВ "Сервіс Ойл" згідно судових рішень у справі № 910/14379/22, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Сервіс Ойл" перед АТ "Райффайзен Банк" згідно з рішенням Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023, що набрало законної сили 18.05.2023, у справі № 917/483/23.

56. Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що цілі процедур банкрутства не можуть досягатись за рахунок безпідставного погіршення становища іншої особи.

57. При цьому, суди попередніх інстанцій встановили, що порушення зобов`язань за договором № 6578-НГД від 12.11.2021 мало місце фактично після початку військової агресії російської Федерації, а штрафні санкції були нараховані за період введення воєнного стану, що об`єктивно зумовлювало неможливість виконання грошових зобов`язань. Разом з тим, суди попередніх інстанцій не встановили, а позивач не спростував у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, що в цьому випадку несплата відповідної суми мала наслідком спричинення збитків, а також, що зменшення розміру пені не враховує балансу інтересів усіх сторін.

58. Суд звертає увагу на необґрунтованість доводів скаржника про те, що в цьому випадку суди попередніх інстанцій звільнили відповідача від сплати пені, оскільки зменшення розміру пені не є тотожним відмові суду у її стягненні з відповідача.

59. Інші доводи скаржників, зазначені у касаційній скарзі, зводяться до необхідності надання оцінки та переоцінки доказів, дослідження та встановлення обставин справи, що відповідно до положень частин другої, третьої статті 300 ГПК України, не входить у межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

60. Колегія суддів наголошує, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

61. З огляду на зазначене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Сервіс Ойл" не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення не підлягають скасуванню. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Відповідно до пункту другого частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

63. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України). Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

64. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних судових рішень без змін. Щодо розподілу судового збору

65. Враховуючи положення статті 129 ГПК України та відмову у задоволенні касаційної скарги, сплата судового збору покладається на скаржника. На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Ойл" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 25.09.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 у справі № 917/119/24 (910/4963/24) залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік