Постанова 4876 № 912/895/24
від 10.06.2026 ·ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.06.2026 року м.Дніпро Справа № 912/895/24 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ) суддів: Чус О.В., Дарміна М.О. секретар судового засідання: Скородумова Л.В. представники сторін: від позивача: Коваленко А.О. від відповідача: Пономарьов М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Міф" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2025 р. ( суддя Коваленко Н.М., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 05.09.2025 р.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еклійс Трейд", м. Київ до відповідача: Фермерського господарства "Міф", м. Кропивницький про стягнення заборгованості за непоставлений товар, у розмірі 1 693 386,13 грн., ВСТАНОВИВ: 1.Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еклійс Трейд" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ФГ "Міф", про стягнення суми боргу, у розмірі 1 693 386,13 грн. за отриманий Товар згідно Договору від 01.06.2023 р. № 01-06/23-2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено Договір поставки від 01.06.2023 р. № 01-06/23-2, за яким Відповідач ( Постачальник ) зобов`язався передати у власність Позивача ( Покупця ) кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 413,02 тон на загальну суму 1 693 386,13 грн з ПДВ. Позивач здійснив оплату товару в повному обсязі платіжними дорученнями від 21.06.2023 р. № 375-377, проте Відповідач товар не поставив, грошові кошти не повернув. Видаткові накладні, надіслані Відповідачем, не містили підпису та печатки Позивача у графі «Отримав», а директор Позивача заперечувала факт підписання будь-яких документів на отримання товару. 2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2025 р. у справі № 912/895/24 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фермерського господарства "МІФ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еклійс Трейд" заборгованість в сумі 1 693 386,13 грн., судовий збір в сумі 25 400,79 грн. та 81 423,36 грн. витрат пов`язаних з проведенням експертизи. 3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з вказаним рішенням суду, Фермерське господарство "Міф" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2025 р. у справі № 912/895/24 иа прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. 4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що умови Договору поставки від 01.06.2023 р. № 01-06/23-2 обома сторонами були виконані у повному обсязі. Відповідно до п. 3.3 Договору оплата здійснюється Покупцем після поставки товару, а не у вигляді попередньої оплати. Позивач сплатив кошти 22.06.2023 р. із призначенням платежу «сплата за кукурудзу українського походження врожаю 2022 року», що, на думку Апелянта, підтверджує факт отримання товару на початку червня 2023 року та погашення заборгованості за отриманий товар, а не здійснення попередньої оплати. Водночас, на думку Скаржника, позовна заява підписана особою, яка не мала належних повноважень. До позовної заяви від 05.04.2024 р. додано ордер адвоката Коваленка А.О. серії СА № 1082064 від 05.04.2024 р., тоді як до заяви про усунення недоліків від 17.04.2024 р. - ордер тієї ж серії та номера, але від 04.04.2024 р. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 22.01.2025 р. № І-022/2025 встановлено порушення Положення про ордер, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 р. №
41. Крім того, рішенням Дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 28.08.2025 р. визнано, що адвокат Коваленко А. О. допустив неналежне виконання професійних обов`язків. На цій підставі Апелянт вважає, що позов мав бути повернутий або залишений без розгляду. При цьому Скаржник зазначає, що Позивач у прохальній частині позовної заяви просив стягнути кошти «за отриманий товар» і протягом чотирнадцяти місяців розгляду справи не змінював позовних вимог, що, на переконання Апелянта, свідчить про визнання Позивачем факту отримання товару, але суд першої інстанції проігнорував цю обставину. Апелянт також зазначає, що документ «відповідь на відзив» підписано електронним підписом юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 44624084, яка не є учасником справи, а договір про надання правової допомоги не передбачає права адвоката на підписання відповідей на відзиви. Щодо порушень процесуального законодавства Апелянт посилається на порушення строків підготовчого провадження, передбачених ст. 177 ГПК України. Провадження відкрито 22.04.2024 р., строк підготовчого провадження з урахуванням продовження закінчувався 24.07.2024 р., проте підготовче засідання від 23.07.2025 р. відбулося з перевищенням цього строку. Апелянт також зазначає про порушення, допущені під час засідання 26.12.2024 р., коли ухвала про задоволення клопотання Позивача про участь у режимі відеоконференції надійшла сторонам після проведення засідання. Скаржник вважає нікчемним висновок експертизи та таким, що не відповідає вимогам законодавства. Призначення першої експертизи фактично відбулося з ініціативи судді, яка неодноразово пропонувала Позивачу заявити відповідне клопотання. Висновок експертів від 13.06.2025 р. не містить відповідей на більшу частину поставлених питань. Під час допиту в судовому засіданні 27.08.2025 р. експерти підтвердили, що не підписали всіх додатків, не ознайомлювалися з матеріалами справи, крім зразків та досліджуваних документів. Безспірні документи ( з відтисками печатки, які подавались до органів виконавчої влади, банківських установ, контролюючих органів ), які вимагались експертами у клопотанні від 24.01.2025 р., їм не були надані, проте дослідження все одно проведено. Апелянт вважає, що висновок є однобоким, необ`єктивним та суперечить матеріалам справи. Скаржник наголошує що ФГ «МІФ» зареєструвало в ЄРПН податкові накладні від 01.06.2023 р., 02.06.2023 р. та 03.06.2023 р., які Позивачем протягом 365 днів не відкореговано, а додаток 6 ( скарга ) до податкової декларації з ПДВ Позивачем не подавався. Дати реєстрації податкових накладних відповідають датам видаткових накладних, складених за фактом поставки. Якби оплата дійсно була попередньою ( 22.06.2023 р. ), у Відповідача мав би виникнути обов`язок зареєструвати податкову накладну саме на цю дату, чого не відбулося, а Позивач не повідомив контролюючий орган про нереєстрацію такої накладної. Суд першої інстанції не дослідив декларації Позивача з ПДВ за період серпень 2023 - червень 2024 року, а тому висновок про невідображення податкового кредиту протягом 365 днів є необґрунтованим. Апелянт посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 р. у справі № 916/3027/21, в якій зазначено, що перерахування коштів мали тривалий характер, здійснювались після виставлення рахунків, а господарські операції відображені у податковому обліку Відповідача, що підтверджує факт поставки. Також Апелянт посилається на постанови Верховного Суду від 03.06.2022 р. у справі № 922/2115/19 та від 26.09.2023 р. у справі № 922/2417/22, згідно з якими податкова накладна може бути допустимим доказом факту постачання товару, якщо сторона, яка заперечує поставку, вчинила юридично значимі дії, зокрема зареєструвала податкову накладну. Скаржник зазначає, що Позивач не виконав вимоги ухвали суду від 21.05.2024 р. про надання оригіналів документів, зокрема рахунків, на підставі яких здійснено оплату, не надав електронних доказів листування, не надав доказів вручення претензій. Рахунки № 2, № 3 та № 4, додані до позову, ФГ «МІФ» не складало, не підписувало та Позивачу не надавало; специфікацією передбачено оплату на підставі рахунків-фактур, а не рахунків. Апелянт також звертає увагу на ділову репутацію ФГ «МІФ», яке зареєстроване понад 25 років, акредитоване у найбільших національних та транснаціональних компаніях, у 2023 році сплатило понад 5,3 мільйона гривень податків та реалізувало понад 13 тисяч тон сільськогосподарської продукції. Апелянт вказує на економічну недоцільність непоставки товару вартістю 1 693 386,13 грн з огляду на загальний обсяг діяльності та негативний вплив судових спорів на акредитацію. Водночас Апелянт зазначає, що ТОВ «Еклійс Трейд» має ознаки фіктивності: придбане у січня 2023 року у громадянина Секо С.О., який є власником понад 830 підприємств з ознаками фіктивності; систематично змінює керівників, адреси, види діяльності; адреса в м. Одеса збігається з адресою ТОВ «Норк Логістик», яке також намагалося стягнути кошти з ФГ «МІФ» у справі № 912/1722/23, де апеляційним судом скасовано рішення першої інстанції та відмовлено у позові. Фермерське господарство «МІФ» подало відповідь на відзив, в якій повторно наголошує на порушенні вимог оформлення ордеру адвокатом Коваленком А.О., посилаючись на рішення ВКДКА від 22.01.2025 р. та рішення КДКА Вінницької області від 28.08.2025 р. Апелянт стверджує, що Позивач не довів факту невключення до складу податкового кредиту сум ПДВ за операціями з ФГ «МІФ» за період серпень 2023 - червень 2024 року, оскільки відповідні декларації не надано суду. Апелянт повторно наголошує, що Позивач у прохальній частині позову просив стягнути кошти «за отриманий товар» і протягом року розгляду справи не подав заяву про відмову від визнання цієї обставини. 5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еклійс Трейд" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ФГ «МІФ» та вважає її необґрунтованою, просить залишити її без задоволення. Позивач зазначає, що питання законності представництва інтересів адвокатом Коваленком А.О. досліджено Господарським судом Кіровоградської області, підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з відсутністю повноважень на її підписання не встановлено. Дата 04.04.2024 р. в ордері зазначена помилково, дійсною є дата 05.04.2024 р. Згідно ордеру повноваження адвоката договором не обмежуються, а підписання документів електронним підписом Адвокатського об`єднання «КОНСЕЛ ПАРТНЕРС» ( код ЄДРПОУ 44624084 ) є правомірним, оскільки адвокат Коваленко А.О. є його головою. Щодо висновку експертизи Позивач зазначає, що саме ним з початку розгляду справи ставилось питання про проведення почеркознавчої експертизи. За результатами комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи ( висновок № 165-25 від 13.06.2025 р. ) встановлено категоричний висновок, що підписи від імені Крайнюкової Т. О. на видаткових накладних та довіреності виконані не нею, а іншою особою; відтиски печатки ТОВ «Еклійс Трейд» нанесені не кліше печатки товариства. Видаткові накладні, довіреність та рахунки-фактури виготовлені на одному струминному принтері, тоді як договір та специфікація - на лазерному. Оригінали спірних документів видані працівникам поліції безпосередньо уповноваженими особами ФГ «МІФ» 12.03.2024 р., що підтверджує факт їх виготовлення останніми. Твердження Скаржника про умисну зміну підпису Крайнюкової Т.О. є необґрунтованими, оскільки у клопотанні експертів СБУ від 03.12.2024 р. йшлося про надання вільних зразків підпису та експериментальних зразків почерку, а не нових експериментальних зразків підпису. Експерти під час допиту підтвердили висновки, зазначені у висновку експертизи. Позивач наголошує, що не мав законного права на коригування податкової звітності шляхом подання додатку 6 до декларації з ПДВ, оскільки підстава для такого коригування у вигляді безпідставної реєстрації податкової накладної Постачальником чинним законодавством не передбачена. ТОВ «Еклійс Трейд» ніколи не формувало та не включало до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ФГ «МІФ», що підтверджується податковими деклараціями за червень та липень 2023 року з додатками, долученими до матеріалів справи. Позивач зазначає, що Відповідачем не надано жодної конкретної інформації щодо фактичного завантаження 413,02 тон кукурудзи: часу подачі автомобілів, контактних даних водіїв, марок та номерних знаків транспортних засобів, даних тарування, обліку на ваговій та в журналах охорони, залучення робітників та завантажувальної техніки, присутності представників Покупця, пояснень комірника Антонець Н.В. Товариство з обмеженою відповідальністю "Еклійс Трейд" подало заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що рішення КДКА Вінницької області від 28.08.2025 р. не містить жодного слова про виявлення порушень при використанні ордеру серії СА № 1082064. Відповідно до роз`яснень Ради адвокатів України від 30.04.2024 р. № 12, кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури не можуть здійснювати оцінку наявності у адвоката повноважень на представництво в суді, оскільки це є прерогативою суду. Позивач також зазначає, що клопотань експертів про надання додаткових документів до суду не надходило, що свідчить про достатність наданих зразків. Посилання скаржника на позовну вимогу про стягнення коштів «за отриманий товар» не змінює суті спору, оскільки упродовж усього судового розгляду позивач наголошував на стягненні коштів саме за непоставлений товар. 6.Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.09.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Чус О.В., Дармін М.О.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2025 р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/895/24. Матеріали справи № 912/895/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду. Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 24.09.2025 р., у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Дарміна М.О., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. №1. Автоматичною системою документообігу для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Іванова О.Г.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 04.02.2026 р.. Від представника Фермерського господарства "Міф" надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2026 р. судове засідання у справі № 912/895/24, призначене на 04.02.2026 р. вирішено провести з представником Фермерського господарства "Міф", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС. Розпорядженням керівника апарату суду від 03.02.2026 р., у зв`язку з вирішенням питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі, на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. №1, для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Дармін М.О., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2026 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Фермерського господарства "Міф" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2025 р. у справі № 912/895/24 до свого провадження. 04.02.2026 р. секретарем судового засідання Скородумовою Л.В. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником Відповідача. В призначений час представник Відповідача не зміг під`єднатися для участі в судовому засіданні. За таких обставин неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції, про що складений відповідний акт. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2026 р., розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 08.04.2026 р.. 07.04.2026р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Чус О.В. у відпустці, розгляд справи в судовому засіданні не відбувся. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2026р., розгляд апеляційної скарги Фермерського господарства "Міф" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2025р. у справі №912/895/24 призначено в судове засідання на 10.06.2026р.. Від Скаржника перед початком судового засіданні ( 09.06.2026 р. ) до апеляційного суду надійшла низка клопотань: - клопотання про призначення у справі № 912/895/24 комплексної судової економічноїу експертизи з метою встановлення відображення в бухгалтерському та податковому обліку як такої, що відбулась господарської операції з поставки ФГ «МІФ» та адресу ТОВ «Еклійс Трейд» за ціною поставки 1 693 386,14 грн. в т.ч ПДВ 207 959,70 грн.; - клопотання про призначення у справі № 912/895/24 повторної комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, проведення якої доручити двом різним установам: Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та Житомирському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України, у зв`язку з наявними у Відповідача сумнівами у правильності висновку експерта від 13.06.2025 р. та очевидною суперечливістю висновка експертизи матеріалам справи, й необгрунтованість такого висновку керуючись ст. 107 ГПК України; - клопотання про викликання та допиту в якості свідків колишнього директора ТОВ «Еклійс Трейд» ОСОБА_1 та голову господарства ФГ «МІФ» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 для підтвердження факту отримання товару Позивачем від Відповідача, підписання сторонами всіх документів про отримання Позивачем товару та щодо обміну документами, вказані свідки безпосередньо приймали участь в процесі передачі товару, складання та обміну первинними бухгалтерськими й іншими документами, а тому їх свідчення мають велике значення для дослідження всіх обставин справи; - клопотання про відкладення розгляду справи № 912/895/24 для виклику свідків та подання додаткових доказів для призначення експертиз. Присутній у судовому засіданні представник Позивача заперечив проти задоволення вказаних клопотань Відповідача, посилаючись на їх безпідставність та їх подачу з порушенням приписів ГПК України. Суд апеляційної інстанції залишив наведені клопотання Відповідача ( Скаржника ) з доданими до нього матеріалами без розгляду, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. Згідно із частинами 1, 2 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно з положеннями ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи те, що Відповідач скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, в якій викладено його позицію, відповідно Скаржник мав можливість подати відповідні клопотання у заявах по суті справи, передбачених для стадії апеляційного оскарження в межах строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Разом з тим, значно пропустивши встановлений апеляційним судом відповідний строк, Скаржник подав вказані клопотання без заявлення клопотання про його поновлення. З огляду на наведене колегія суддів відповідно до частини 2 ст. 118 ГПК України залишає без розгляду подані представником Відповідача клопотання. Крім того, господарський апеляційний суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не можливість подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, оскільки докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках. Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування ст. 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013). Прийняття апеляційним судом доказів без встановлення й оцінки обов`язкових за ч. 3 ст.269 ГПК України передумов, крім порушення відповідних процесуальних приписів, матиме наслідком недотримання принципів рівності учасників процесу і змагальності сторін, принципу правової визначеності в аспекті однозначності та передбачуваності. Відповідну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.04.2024 у справі № 903/877/20. Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що ним в ході апеляційного розгляду справи у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку; розгляд справи неодноразово відкладався. Застосовуючи практику Європейського суду з прав людини під час розгляду справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України"). У судовому засіданні 10.06.2026 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи. 01.06.2023 р. між фермерським господарством "МІФ" ( Постачальник ), в особі директора Лучкова Дмитра Петровича, що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еклійс Трейд" ( Покупець ), в особі директора Крайнюкової Тетяни Олександрівни, що діяла на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено Договір поставки № 01-06/23-2, за яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця зернові культури, похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки ( далі - Товар ), а Покупець, на умовах та в порядку з цим Договором, зобов`язується прийняти та оплатити його в повному обсязі (п. 1.1. Договору). Відповідно до п. 2.1. - п. 2.3 Договору, строк поставки та адреса, на яку повинен бути поставлений Товар, вказуються в рахунках, специфікаціях. Передача Товару від Постачальника Покупцю здійснюється за оформленою Покупцем належним чином довіреністю на одержання Товару, а право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичного отримання Товару Покупцем. Згідно п. 2.5. Договору, при передачі Товару Постачальник передає Покупцю по одному екземпляру товаросупроводжувальних документів на кожну партію Товару, а саме: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну ( якщо така вимагається згідно із законодавством при доставці ). Вказані документи мають бути дійсними на дату поставки та надані у паперовому вигляді з печаткою і підписом Постачальника. У випадку необхідності Постачальник оформлює товарно-транспортну накладну, яку Постачальник зобов`язаний підписати як Вантажовідправник та передати її разом з водієм (перевізником) та вантажем (Товаром). Відповідно до п. 2.7. Договору, прийом Товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем у спосіб, що не заборонений чинним законодавством, відповідно до відомостей, що вказані в специфікації та видатковій накладній. Ціна Товару визначається Сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору ( п. 3.1. Договору ). Згідно з п. 3.3. Договору, оплата Товару здійснюється Покупцем двома частинами: перша частина протягом дня в день завантаження в розмірі 86%, та друга частина - остаточний розрахунок протягом 5 банківських днів від дати реєстрації ПДВ та отримання усіх оригіналів документів. Пунктом 3.4. Договору визначено, що датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Відповідно до п. 4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. Згідно п. 7.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору, та закінчується 31.12.2023 р. Згідно п. 7.4. Договору передбачено, що закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. При цьому, п. 8.6. Договору встановлено, що додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками Сторонами та скріплені їх печатками. Додатком № 1 до вказаного Договору Сторонами укладено Специфікацію №1 від 01.06.2023 р. ( далі - Специфікація ), згідно п. 1 якої кількість, номенклатура та вартість товару, що поставляється згідно Договору визначено: кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 413, 02 тон +/- 5%, ціною 3 596,50 грн/т без ПДВ, на загальну суму 1 693 386,13 гри з ПДВ. Пунктом 4 Специфікації визначено, що оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно до рахунку-фактури та цієї Специфікації. Постачальником виставлено Покупцю рахунок від 02.06.2023 р. № 3 на суму 493 518,21 грн з ПДВ на оплату товару - кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 120,37 тон, рахунок від 03.06.2023 р. № 2 на суму 786 299,92 грн з ПДВ на оплату товару - кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 191,78 тон та рахунок від 03.06.2023 р. № 4 на суму 413 568,01 грн з ПДВ на оплату товару - кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 100,87 тон, на загальну суму 1 693 386,13 грн з ПДВ. У всіх зазначених рахунках вказано рахунок Продавця НОМЕР_1 відкритий в AT "Укрексімбанк". Платіжним дорученням від 21.06.2023 р. № 375 з рахунку Покупця НОМЕР_2 на рахунок Продавця НОМЕР_1 перераховано 493 518,21 грн, з призначенням платежу: "сплата за кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року, зг. pax. № 3 від 02.06.2023 р., у .т. ч. ПДВ 14% = 60 607,50 грн". Платіжним дорученням від 21.06.2023 р. № 376 з рахунку Покупця UA943348510000000026006195946 рахунок Продавця НОМЕР_1 перераховано 413 568, 01 грн, з призначенням платежу: "сплата за кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року, зг. pax. № 4 від 03.06.2023 р., у .т. ч. ПДВ 14% = 50 789,05 грн". Платіжним дорученням від 21.06.2023 р. № 377 з рахунку Покупця НОМЕР_2 на рахунок Продавця НОМЕР_1 перераховано 786 299,92 грн, з призначенням платежу: "сплата за кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року, зг. pax. № 2 від 02.06.2023 р., у т. ч. ПДВ 14% = 96 563,15 грн". Таким чином, загальна сума, перерахована ТОВ "Еклійс Трейд" на користь ФГ "МІФ", на підставі Договору поставки № 01-06/23-2 від 01.06.2023 р., становить 1 693 386,14 грн. З метою виконання умов Договору в частині отримання Товару, Покупцем на адресу Постачальника направлено заявку на відвантаження від 14.07.2023 р. № 140723-2, згідно якої ТОВ "Еклійс Трейд" просило повідомити на яку дату Покупець може подати транспорт під завантаження оплаченого Товару, що підтверджується накладною ПАТ "Укрпошта" № 6501500775115 від 24.07.2023 р. Вказана заявка Постачальником проігнорована, жодної відповіді щодо можливості відвантаження оплаченого товару не отримано. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, контактним номером телефону ФГ "МІФ" є +38050-250-39-00. На вказаний телефон у мессенджер Viber 27.07.2023 також направлено заявку на відвантаження від 14.07.2023 р. № 140723-2 з проханням повідомити можливу дату відвантаження. Вказані повідомлення переглянуті, але проігноровані, жодної відповіді від ФГ "МІФ" не отримано. Замість надання інформації про можливу дату завантаження автомобілів, від ФГ "МІФ" поштовим зв`язком отримано конверт з документами, а саме: видаткову накладну від 01.06.2023 р. № РН-0000019, про начебто відвантаження в адресу ТОВ "Еклійс Трейд" кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року у кількості 191,78 тон на суму 786 299,92 грн з ПДВ, видаткову накладну від 02.06.2023 р. № РН-0000021, про начебто відвантаження в адресу ТОВ "Еклійс Трейд" кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року у кількості 120,37 тон на суму 493 518,21 грн з ПДВ та видаткову накладну 03.06.2023 р. № РН-0000022, про начебто відвантаження в адресу ТОВ "Еклійс Трейд" кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року у кількості 100,87 тон на суму 413 568,01 грн з ПДВ. Видаткова накладна від 01.06.2023 р. № РН-0000019 про відвантаження товару видана за два дні до виставлення рахунку від 03.06.2023 р. №
2. Інші дві видаткові накладні 02.06.2023 р. № РН-0000021 та від 03.06.2023 р. № РН-0000022, про відвантаження товару, видані в день виставлення рахунку від 02.06.2023 р. № 3 та від 03.06.2023 р. № 4, відповідно, що унеможливлювало можливість підготовки та подачі автотранспорту під завантаження на місце безпосереднього її завантаження, з урахуванням об`єму зерна по вказаним накладним у кількості 221,24 тон, з розрахунку вантажопідйомності у 25 тон на один автомобіль, загальною кількістю 9 вантажівок та середнім часом повного циклу завантаження однієї вантажівки ( з урахуванням тарування, завантаження, зважування, оформлення документів ) до 2 годин. Вказані видаткові накладні містять підпис голови ФГ "МІФ" Лучкова Д.П., комірника Антонець Н.В., головного бухгалтера ОСОБА_4 , печатку ФГ "МІФ" та не містять жодної відмітки/підпису/печатки у графі "Отримав". Приймаючи до уваги той факт, що Постачальник свої договірні зобов`язання щодо поставки оплаченого товару не здійснив, грошові кошти сплачені за непоставлений товар Позивачу в розмірі 1 693 386,13 грн не повернув, в адресу Постачальника була надіслана претензія від 01.08.2023 р. № 010823-1 з вимогою повернути сплачені грошові кошти на рахунок Покупця, що підтверджується накладною ПАТ "Укрпошта" № 6505811148675 від 02.08.2023 р. Претензія від 01.08.2023 р. №110823-1 з вимогою повернути сплачені грошові кошти також направлена у мессенджер Viber 16.08.2023 р. по номеру телефону НОМЕР_3 . Вказане повідомлення переглянуте, але також залишилось проігнорованим. Посилаючись на не поставку Постачальником оплаченого Покупцем товару та не повернення сплачених за непоставлений товар Покупцю в розмірі 1 693 386,13 грн, ТОВ "Еклійс Трейд" звернулося до суду з даним позовом про стягнення з ФГ "МІФ" 1 693 386,13 грн, які були сплачені ним в якості оплати за товар який не був йому поставлений. Заперечуючи вимоги Позивача, Відповідач вказав на те, що ФГ "МІФ" здійснило поставку товару - кукурудзи, українського походження, врожаю 2022 року у кількості 413,02 тони ТОВ "Еклійс Трейд", про що ТОВ "Еклійс Трейд" та ФГ "МІФ" було складено, підписано сторонами та засвідчено печатками видаткові накладні від 01.06.2023 р., від 02.06.2023 р. та від 03.06.2023 р., а також ТОВ "Еклійс Трейд" надало ФГ "МІФ" довіреність від 01.06.2023 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей - кукурудзи, українського походження, врожаю 2022 року в кількості 413,02 тони. Факт поставки товару повністю спростовує безпідставні позовні вимоги позивача. Обмін видатковими накладними відбувся у форматі передавання підписаних ФГ "МІФ" видаткових накладних в обмін на підписані ТОВ "Еклійс Трейд" видаткових накладних в дні поставки товару, а тому надання до позову Позивачем видаткових накладних без підпису ТОВ "Еклійс Трейд" лише підтверджує факт обміну документами у дати поставки товару. ФГ "МІФ" датами відвантаження товару, на підставі первинних бухгалтерських документів, склав та зареєстрував в єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 01.06.2023 р., від 02.06.2023 р. та від 03.06.2023 р., тим самим підтверджено факт поставки. Сторони домовились у пункті 3.3 договору, що оплата на отриманий товар здійснюється в день навантаження товару згідно рахунків-фактури (специфікація до договору від 01.06.2023 року №01-06/23-2 пункт 4), які отримано ТОВ "Еклійс Трейд" у дні навантаження товару 01.06.2023 р., 02.06.2023 р. та 03.06.2023 р. разом з видатковими накладними, отже після отримання товару у період з 01.06.2023 р. по 03.06.2023 р. у ТОВ" Еклійс Трейд" виникла заборгованість перед ФГ "МІФ", але рахунки-фактури, які отримано ТОВ "Еклійс Трейд" в дні навантаження товару, ним у строки визначені в таких рахунках-фактурах оплачені не були. Мотивуючи свою бездіяльність щодо оплати отриманого товару - кукурудзи у кількості 413,02 тон ТОВ "Еклійс Трейд" повідомило, що видаткові накладні, якими обмінялись сторони 01.06.2023 року, 02.06.2023 р. та 03.06.2023 р. містять невірний номер договору № 01-06/23-02 від 01.06.2023 р. замість правильного № 01-06/23-2 від 01.06.2023 року та мають невірне зазначення місця складання таких накладних, а тому ТОВ "Еклійс Трейд" просило переробити видаткові накладні зазначивши договір № 01-06/23-2 від 01.06.2023 р. та правильне місце складання видаткових накладних. Сторони домовились, що зазначення номеру договору та місця складання накладних не є перешкодою для оплати та після цього ТОВ "Еклійс Трейд" погасило заборгованість 22.06.2023 р. з призначенням платежів "СПЛАТА за кукурудзу українського походження врожаю 2022 року", не передоплата, а саме сплата, що цілком відповідає призначенню за отриманий товар, хоча й сплата відбулась із запізненням, оскільки мала б бути здійснена згідно пункту 3.3 договору від 01.06.2023 р. № 01-06/23-2 у дні поставок, тобто 01.06.2023 р., 02.06.2023 р. та 03.06.2023 р. Оскільки ТОВ "Еклійс Трейд" в кінці липня 2023 року знову підняло тему описок в видаткових накладних тому ФГ "МІФ" надало ТОВ "Еклійс Трейд" виправлені видаткові накладні, які зі свого боку ТОВ "Еклійс Трейд" підписало й проставило печатки на виправлених видаткових накладних та надіслало їх ФГ "МІФ" поштою 31.07.2023 р., що підтверджується копією конверту про надіслання та вручення поштового відправлення № 6509108008395. Господарська операція щодо постачання товару - кукурудзи, українського походження, врожаю 2022 року в кількості 413,02 тони від продавця ФГ "МІФ" до покупця "ТОВ "Еклійс Трейд" була повністю завершена. Натомість ТОВ "Еклійс Трейд" безпідставно звернулось до господарського суду Кіровоградської області у 2024 року з очевидною метою отримання повторної протиправної вигоди від господарської операції, яка була завершена повністю. Враховуючи викладені факти позовні вимоги на переконання відповідача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Оскільки в діях Позивача вбачаються ознаки ряду злочинів, ФГ "МІФ" звернулось до правоохоронних органів для розслідуванням фактів пов`язаних із шахрайськими та іншими діями посадових осіб ТОВ "Еклійс Трейд" про що в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено відповідні відомості та здійснюється досудове розслідування. Рахунок № 2 від 01.06.2023 р., рахунок № 3 від 02.06.2023 р. та рахунок № 4 від 03.06.2023 р. фермерським господарством "МІФ" не складались, не підписувались та Позивачу не надавались. Роздруківки, які Позивач вважає електронними доказами надані до позову не відповідають вимогам чинного процесуального законодавства. Листи невідомого походження надані до позову лише вказують на бажання ТОВ "Еклійс Трейд" повторно отримати вигоду від господарської операції, яка є завершеною. Ухвалою від 18.07.2024 р. місцевий господарський суд задовольнив клопотання Позивача щодо призначення судової почеркознавчої та судової технічної експертиз. Призначив у справі № 912/895/24 комплексну судову почеркознавчу та технічну експертизу документів. Проведення експертизи доручити Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. На вирішення експерта поставив питання: Чи виконано підпис від імені Крайнюкової Т.О. у видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 у рядках "Отримав (ла) Крайнюкова Т.О." та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 у рядку "Підпис ( зразок підпису особи, що отримала довіреність ) засвідчую" та рядку "Керівник підприємства Крайнюкова Т.О." тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою? Особою якої статі виконано підпис від імені Крайнюкової Т.О. у видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 у рядках "Отримав (ла) Крайнюкова Т.О." та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 у рядку "Підпис (зразок підпису особи, що отримала довіреність) засвідчую" та рядку "Керівник підприємства Крайнюкова Т.О."? До якої групи за віком належить виконавець підпису від імені Крайнюкової Т.О. у видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 у рядках "Отримав (ла) Крайнюкова Т.О." та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 у рядку "Підпис (зразок підпису особи, що отримала довіреність) засвідчую" та рядку "Керівник підприємства Крайнюкова Т.О."? В процесі проведення технічної експертизи документів на вирішення експерта поставити питання: Який тип принтера ( копіювального апарата, багатофункціонального пристрою ), на якому виготовлені видаткові накладні № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреність №1/06/2023 від 01.06.2023? Чи виготовлені надані видаткові накладні № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 за допомогою принтера (копіювального апарата, багатофункціонального пристрою), на якому виготовлено довіреність № 1/06/2023 від 01.06.2023? Чи виготовлено видаткові накладні № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреність № 1/06/2023 від 01.06.2023 за допомогою принтера (копіювального апарата, багатофункціонального пристрою), на якому виготовлено рахунки-фактури № СФ-000022 від 03.06.2023, № СФ-000021 від 02.06.2023, № СФ-000019 від 01.06.2023? Чи виготовлено видаткові накладні № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреність № 1/06/2023 від 01.06.2023 за допомогою принтера ( копіювального апарата, багатофункціонального пристрою ), на якому виготовлено договір поставки від 01.06.2023 № 01-06/23-2 та специфікація від 01.06.2023 №1 до договору від 01.06.2023 № 01-06/23-2? Яким способом нанесений відтиск печатки ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" на видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023? Чи нанесено відтиск печатки ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" на видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 печаткою ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД", експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження? Чи нанесено відтиск печатки ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" на видаткових накладних №РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 однією і тією самою печаткою ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД", які містяться у договорі поставки від 01.06.2023 № 01-06/23-2 та специфікації від 01.06.2023 № 1 до договору від 01.06.2023 № 01-06/23-2? Чи нанесений відтиск печатки ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" на видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреності №1/06/2023 від 01.06.2023 у той час, яким датований документ? Чи виготовлений підпис від імені Крайнюкової Т.О. у видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 у рядках "Отримав (ла) Крайнюкова Т.О." та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 у рядку "Підпис (зразок підпису особи, що отримала довіреність) засвідчую" та рядку "Керівник підприємства Крайнюкова Т.О." у той час, яким датовані вказані документи? У який період часу були виконані підписи від імені Крайнюкової Т.О. у видаткових накладних №РН-0000019 від 01.06.2023, №РН-0000021 від 02.06.2023, №РН-0000022 від 03.06.2023 у рядках "Отримав (ла) Крайнюкова Т.О." та довіреності №1/06/2023 від 01.06.2023 у рядку "Підпис (зразок підпису особи, що отримала довіреність) засвідчую" та рядку "Керівник підприємства Крайнюкова Т.О." у наданих документах? В один чи різні періоди часу виконано підписи від імені Крайнюкової Т.О. у видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 у рядках "Отримав (ла) Крайнюкова Т.О." та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 у рядку "Підпис (зразок підпису особи, що отримала довіреність) засвідчую" та рядку "Керівник підприємства Крайнюкова Т.О." та підписи від імені Лучкова Д.П. у рахунках-фактурах № СФ-000022 від 03.06.2023, № СФ-000021 від 02.06.2023, № СФ-000019 від 01.06.2023 у рядках "Виписав (ла)"? До господарського суду надійшов висновок експерта № 165-25 від 13.06.2025 р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи за матеріалами господарської справи № 912/895/24. За яким: По питанню №
1. Підписи від імені Крайнюкової Т.О., що розміщені у видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 у графах "Отримав (ла) Крайнюкова Т.О." та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 у графі "Підпис (зразок підпису особи, що отримала довіреність) засвідчую" та графі "Керівник підприємства Крайнюкова Т.О." - виконані не Крайнюковою Т.О., а іншою особою. Питання № 2-3 не вирішувались, з огляду на відсутність відповідних методик. По питанню №
4. Видаткові накладні № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреність №1/06/2023 від 01.06.2023 виконані за допомогою струминного принтера або багатофункціонального пристрою в монохромному режимі. По питанню №
5. Видаткові накладні № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреність №1/06/2023 від 01.06.2023- виконані за допомогою одного й того самого струминного принтера або багатофункціонального пристрою в монохромному режимі. По питанню №
6. Видаткові накладні № РН-0000019 від 01.06.2023 р., № РН-0000021 від 02.06.2023 р., № РН-0000022 від 03.06.2023 р., довіреність № 1/06/2023 від 01.06.2023 р.та рахунки-фактури № СФ-000022 від 03.06.2023 р., № СФ-000021 від 02.06.2023 р., № СФ-000019 від 01.06.2023 р. - виконані за допомогою одного й того самого струминного принтера або багатофункціонального пристрою в монохромному режимі. По питанню №
7. Видаткові накладні № РН-0000019 від 01.06.2023 р., № РН-0000021 від 02.06.2023 р., № РН-0000022 від 03.06.2023 р., довіреність № 1/06/2023 від 01.06.2023 та рахунки-фактури № СФ-000022 від 03.06.2023 р., № СФ-000021 від 02.06.2023 р., № СФ-000019 від 01.06.2023 р. - виконані за допомогою одного й того самого струминного принтера або багатофункціонального пристрою в монохромному режимі. Друковані тексти на договорі поставки від 01.06.2023 р. № 01-06/23-2 (т. 2 а. с. 59) та на специфікації від 01.06.2023 р. № 1 (т. 2 а. с. 60) до договору поставки від 01.06.2023 р. № 01-06/23-2 - виготовлені з використанням електрофотографічного (лазерного) способу друку. Отже, зазначені документи виготовлені за допомогою різних друкувальних пристроїв, у яких використовуються різні способи друку. По питанню №
8. Відтиски круглої печатки "ТОВ "Еклійс Трейд"" на видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023, на довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 (т. 3 а. с. 92-95) - нанесені рельєфним-(ми) кліше, фарбувальною речовиною синьо-блакитного кольору. По питанню №
9. Відтиски круглої печатки "ТОВ "Еклійс Трейд"" на видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023, на довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 (т. 3 а. с. 92-95) - нанесені не кліше "ТОВ "Еклійс Трейд"" І групи, II групи та III групи, експериментальні та вільні зразки відтисків яких надані для порівняльних досліджень. По питанню №
10. Відтиски круглої печатки "ТОВ "Еклійс Трейд"" на видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023, довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 (т. 3 а. с. 92-95) - нанесені не кліше "ТОВ "Еклійс Трейд"", які містяться на договорі поставки від 01.06.2023 №01-06/23-2 та на специфікації від 01.06.2023 № 1 до договору поставки від 01.06.2023 № 01-06/23-2. По питанню №
11. Відповісти на питання "Чи нанесений відтиск печатки ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" на видаткових накладних № РН-0000019 від 01.06.2023, № РН-0000021 від 02.06.2023, № РН-0000022 від 03.06.2023 та довіреності № 1/06/2023 від 01.06.2023 у той час, яким датований документ?" та визначити період (відносний час) нанесення зазначених відтисків не надається можливим, у зв`язку з відсутністю вільних зразків відтиску печатки ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД", що були б виконані тим же кліше, яке використано у досліджуваних документах. Питання № 12-14 вирішити не надається можливим по причинам, викладеним у дослідницькій частині ( в частині дослідження матеріалів документів ) по питанням № № 12-14. Такий експертний висновок містить інформацію, що відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків за ст. ст. 384, 385 КК України судові експерти попереджені: підписи експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України: Ус Д.О., Крижановської О.А. та Заковирко О.М. За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі. Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами укладено Договір поставки від 01.06.2023 р. № 01-06/23-2 та Специфікацію № 1 від 01.06.2023 р. на поставку кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року у кількості 413,02 тон, на загальну суму 1 693 386,13 грн. з ПДВ. Факт укладання договору та специфікації сторонами не заперечувався. Позивач здійснив оплату товару трьома платіжними дорученнями від 21.06.2023 р., на загальну суму 1 693 386,14 грн. Суд встановив, що умовами договору не передбачено здійснення попередньої оплати товару, а оплата пов`язана з фактом завантаження товару. Суд зазначив, що Позивач не відображав податковий кредит за господарською операцією з Відповідачем, що не спростовано Відповідачем документальними доказами. За результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи ( висновок № 165-25 від 13.06.2025 р. ) встановлено, що підписи від імені директора Позивача на видаткових накладних та довіреності виконані не нею, а іншою особою; відтиски печатки Позивача на цих документах нанесені не кліше печатки Позивача; документи виготовлені на одному друкувальному пристрої ( струминному принтері ), тоді як договір поставки та специфікація - на іншому ( лазерному ). Суд дійшов висновку, що Відповідач не довів факту поставки товару Позивачу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного. Предметом розгляду справи є стягнення з Відповідача вартості сплаченого, але не поставленого Позивачу товару (кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року у кількості 413,02 тон на загальну суму 1 693 386,13 грн з ПДВ. ), відповідно до умов договору укладеного між сторонами. Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням Відповідачем зобов`язань з поставки товару за договором поставки. Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом попередньої інстанції встановлено, що Позивачем перераховано плату за товар, а Відповідач товар у визначений Договором строк постановлено не було, також Фермерське господарство не повернуло Товариству суму попередньої оплати в силу приписів Договору. Частинами першою та другою ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець ( постачальник ), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно із ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві. Суд апеляційної інстанції виходить з того, що зі сталих правових позицій щодо визначення характеру спірних правовідносин, які виникли на підставі договору поставки, конструкція вказаної норми права визначає умовами для визнання товару наданим у розпорядження покупця такі як: 1) товар готовий до передання покупцеві у належному місці у строк встановлений договором; 2) покупець поінформований про те, що товар готовий до передання покупцеві у належному місці у строк встановлений договором. Тобто відсутність хоча б однієї із вказаних вимог виключає можливість визнання товару наданим у розпорядження покупця. Зі змісту оскаржуваного рішення суду вбачається, що суд попередньої інстанції встановив, що факт укладання договору та специфікації сторони не заперечують. У матеріалах справи, виключно за твердженням Відповідача, наявні підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств видаткові накладні: № РН-0000019 від 01.06.2023 р. про отримання товару - кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року кількістю 191,78000 тон на суму 786 299,92 грн, № РН-0000021 від 02.06.2023 р. про отримання товару - кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року кількістю 120,37000 тон на суму 493 518,21 грн та № РН-0000022 від 03.06.2023 р. про отримання товару - кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року кількістю 100,87000 тон на суму 413 568,01 грн. Вказаний товар відповідає товару, визначеному специфікацією. В якості доказу на підтвердження отримання Позивачем вказаного товару Відповідач послався на довіреність № 1/06/2023 від 01.06.2023 р. з підписом директора Позивача Крайнюкової Т.О. та відбиток печатки позивача. Не дивлячись на те, що п. 3.3. Договору визначено, що оплата Товару здійснюється Покупцем двома частинами: перша частина протягом дня в день завантаження в розмірі 86%, та друга частина - остаточний розрахунок протягом 5 банківський днів від дати реєстрації ПДВ та отримання усіх оригіналів документів, оплата поставленого товару здійснена Позивачем трьома платіжними дорученнями № 375-377 21.06.2023 р. на суму 1 693 386,14 грн. Вказана оплата здійснена на підставі виставлених Позивачу рахунків: від 02.06.2023 р. № 3 на суму 493 518,21 грн з ПДВ на оплату товару - кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 120,37 тон; від 03.06.2023 р. № 2 на суму 786 299,92 грн з ПДВ на оплату товару - кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 191,78 тон;від 03.06.2023 р. № 4 на суму 413 568,01 грн з ПДВ на оплату товару - кукурудзу українського походження, врожаю 2022 року у кількості 100,87 тон, на загальну суму 1 693 386,13 грн з ПДВ. Як слушно зауважив суд першої інстанції - вказані обставини не спростовують самого факту здійснення оплати, який є визначальним. При цьому, господарський суд прийняв до уваги, що умовами договору не передбачено здійснення попередньої оплати товару; така оплата пов`язана з фактом завантаження товару, а остаточний розрахунок - з реєстрацією ПДВ та отриманням оригіналів документів. Також, у призначенні платежу у платіжних інструкціях № 375-377 21.06.2023 р. вказано на здійснення саме сплати за кукурудзу згідно рахунків № 3 від 02.06.2023 р., № 4 та № 2 від 03.06.2023 р., а не про здійснення попередньої оплати. Стосовно узгодження місця та дати поставки, то суд першої інстанції обгрунтовано допустив можливості узгодження його сторонами у іншому порядку, окрім письмової форми ( у рахунках чи специфікаціях тощо ). При цьому, зазначена поставка була відображена Відповідачем у податковому обліку, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної. Згідно пункту 201.7 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). Разом з тим, у заяві свідка від 03.06.2024 р. ОСОБА_1 вказано, що "…незважаючи на той факт, що ФГ "МІФ" зареєструвало податкові накладні надавши змогу ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" сформувати податковий кредит, вказана можливість не використана оскільки фактичної поставки товару не відбулось. За червень 2023 року ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" сформовано та подано до ГУ ДПС України у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком №1, згідно яких податковий кредит сформовано за результатами взаємовідносин з ТОВ "Нова Пошта" (код ЄДР 31316718, податковий номер платника податку 313167116014) та ТОВ "КЕТС" (код ЄДР 32916793, податковий номер платника податку 329167926554), що відображено у таблиці 2.1. Розділу ІІ Додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року, яка подана та прийнята податковим органом, що підтверджується квитанцією №2 від 20.07.2023. За липень 2023 року ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" сформовано та подано до ГУ ДПС України у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком №1, згідно яких податковий кредит сформовано за результатами взаємовідносин з ТОВ "Нова Пошта" (код ЄДР 31316718, податковий номер платника податку 313167116014), ТОВ "КЕТС" (код ЄДР 32916793, податковий номер платника податку 329167926554) та ТОВ "СОФТ-ПРО ГРУП" (код ЄДР 36919007, податковий номер платника податку 369190015533), що відображено у таблиці 2.1. Розділу ІІ Додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2023 року, яка подана та прийнята податковим органом, що підтверджується квитанцією № 2 від 17.08.2023. Таким чином, ТОВ "ЕКЛІЙС ТРЕЙД" ніколи не формував/не включав до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ФГ "МІФ" (код ЄДР 23687270, податковий номер платника податку 236872711144), у тому числі за рахунок зареєстрованих останнім податкових накладних від 01.06.2023 № 24, від 02.06.2023 № 26 та від 03.06.2023 № 27, у зв`язку з відсутністю факту поставки та невідповідністю зареєстрованих податкових накладних фактичним обставинам.". До такої заяви свідка були додані виказані у такій заяві податкові декларацію з податку на додану вартість. Тобто, Позивач у даній справі зазначив, що не відображав податковий кредит за вказаною господарською операцією з Відповідачем і останній не спростував цієї обставини документальними доказами. Як зазначалося вище, до господарського суду надійшов висновок експерта № 165-25 від 13.06.2025 р. Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи за матеріалами господарської справи № 912/895/24. Вказаним експертним висновком спростовані доводи Відповідача щодо підтвердження факту поставки товару - кукурудзи, українського походження, врожаю 2022 року у кількості 413,02 тони ТОВ "Еклійс Трейд" видатковими накладними від 01.06.2023 р., 02.06.2023 р. та від 03.06.2023 р., позаяк такі видаткові накладні не підписані повноважною особою Позивача та не засвідчені його печаткою, а також довіреністю ТОВ "Еклійс Трейд" від 01.06.2023 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей - кукурудзи, українського походження, врожаю 2022 року в кількості 413,02 тони, яка також не підписана повноважною особою Позивача і такий підпис не скріплений печаткою Позивача. За приписами ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив на те, що вказаний висновок є належним та допустимим доказом щодо тих обставин, які були предметом дослідження експертами, і вказана обставина не спростована Відповідачем належними доказами. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (ст. 76 ГПК України), допустимість ( ст. 77 ГПК України), достовірність (ст. 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (ст. 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом ( близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 р. у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 р. у справі № 925/2301/14). Тобто, з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову. Згідно з частинами першою та другою ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності господарського процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. Ст. 79 ГПК України містить стандарт доказування "вірогідності доказів", який підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають Позивач і Відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами, тлумачення змісту ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Одночасно ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність. У цьому випадку Суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17]. Такий же стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц. Як слушно зазначив суд першої інстанції - Відповідач не надав суду жодного доказу фактичного отримання товару Позивачем та фізичного відпуску товару - кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року у кількості 100,87 тон, 191,78 тон та 120,37 тон позивачу (покупцю). Крім підпису у видаткових накладних, де вказано: "Від постачальника* (Відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення) ____ Комірник Антонець Н.В." Відповідачем не надано суду документальних доказів контролю, інвентаризації та ведення звітної документації комірником чи іншою відповідальною особою ( працівником складу ) Відповідача де збереглися та відвантажувалися 413,02 тон кукурудзи українського походження, врожаю 2022 року, які за твердженням Відповідача були поставлені (передані) Позивачу. Враховуючи наведене та приймаючи до уваги стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи Скаржника щодо відсутності повноважень у представника Позивача не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Посилання Відповідача на недотримання Господарським судом Кіровоградської області строків судового розгляду є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах справи. Доводи Скаржника, що стосуються проведеної комплексної судової почеркознавчої експертизи також спростовуються матеріалами справи. Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Міф" - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.08.2025 р. у справі № 912/895/24 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 11.06.2026 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя О.В. Чус Суддя М.О. Дармін