Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 347/1031/26

Справа № 347/1031/26 Провадження № 22-ц/4808/1067/26 Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І. Суддя-доповідач Бойчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Бойчука І.В., суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О., секретаря Панасюк В.О., з участю представника Белінського Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Косівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Косівського районного суду від 29 квітня 2026 року під головуванням судді Крилюк М.І. у м. Косів, в с т а н о в и в: В квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з заявою про оголошення фізичної особи померлою. У поданій заяві зазначив, що він є рідним братом (по матері) ОСОБА_2 Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №202 від 26.07.2022 солдат ОСОБА_2 був зарахований до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 на посаду солдата НОМЕР_2 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 . Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №206 від 30.07.2022 солдат ОСОБА_2 , солдат резерву 29 запасної роти ВЧ НОМЕР_1 зарахований на котлове забезпечення. Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 262 від 24.09.2022 солдата ОСОБА_2 призначено на посаду стрільця-санітара мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління ВЧ НОМЕР_1 , та з 24.09.2022 року вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 280 від 12.10.2022 солдата ОСОБА_2 , стрільця-санітара мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління ВЧ НОМЕР_1 вважати безвісти зниклим та увільнено від займаної посади і зараховано в розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 з 12.10.2022. Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 1657 від 11.11.2022 року «Про результати службової перевірки за фактом відсутності військовослужбовців мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 », службову перевірку «Про призначення службової перевірки за фактом встановлення обставин відсутності особового складу мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 , які підпадають під ознаки осіб зниклих безвісті», від 12 жовтня 2022 року №1861 вважати завершеною. Вважати стрільця-санітара мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , зниклим безвісти до часу надходження відомостей про віднайдення особи, перебування в полоні чи загибелі, а обставини зникнення безвісти вважати пов`язаними з виконанням бойових завдань в районі ведення бойових дій. З наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 1657 від 11.11.2022 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 особовий склад мотопіхотного батальйону вів оборонний бій проти підрозділів збройних сил російської федерації, що здійснювали наступальні дії (штурм) у районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. У результаті бойового зіткнення підрозділами російської федерації з напрямку населеного пункту Миколаївка було здійснено артилерійський та танковий обстріли по позиціям мотопіхотного батальйону управління військової частини НОМЕР_1 за наслідками яких встановлено відсутність військовослужбовців, які вважаються безвісти зниклими, зокрема, солдата ОСОБА_2 . Відповідно до витягів із журналу бойових дій НОМЕР_3 окремою гірсько-штурмової бригади поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області нанесене вогневе ураження із застосуванням танка з напрямку Миколаївка, втрати: 5 безвісти зниклих, а саме, солдат ОСОБА_2 . В ході службової перевірки вдалось встановити, що зі слів стрільця-помічніка гранатометника ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_4 , зник безвісти (ймовірно загинув) ІНФОРМАЦІЯ_2 у результаті оборонного бою проти підрозділів збройних сил російської федерації, що здійснювали наступальні дії (штурм) у районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області. Пошукові заходи щодо даних військовослужбовців чи їх тіл у районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області де мотопіхотний батальйон управління ВЧ НОМЕР_1 вів оборонний бій проти підрозділів збройних сил російської федерації, не були здійснені у зв`язку із тим, що дана територія тимчасово окупована військами російської федерації. Підставою звернення до суду із вказаною заявою ОСОБА_1 зазначив, що оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно для спадкування, в тому числі, грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди останнього, які знаходяться на відповідному рахунку у Коломийському управлінні Державної казначейської служби України, про що зазначено у листі ВЧ НОМЕР_1 № 1596 від 10.03.2026 року. Просив оголосити померлим ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у Івано-Франківській області, Косівський район, смт.Кути, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , стрільця-санітара мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону управління Військової частини НОМЕР_1 . Ухвалою Косівського районного суду від 29 квітня 2026 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 . У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність ухвали суду. Зазначає що ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції Апелянт вважає, суд першої інстанції не врахував постанову Верховного Суду від 18.02.2026 у справі № 759/22513/24, якою роз`яснено порядок застосування ч.2 ст.46 ЦК України у ситуації коли після закінчення активних бойових дій на певній території, ця ж територія стала тимчасово окупованою рф. Суд першої інстанції зазначив, що заявнику слід вказати осіб, які можуть бути віднесені до кола спадкоємців у разі оголошення особи померлою: дітей, батьків, сестер, братів чи інших родичів; визначити їх процесуальний статус та у разі відсутності спадкоємців відповідну територіальну громад. Однак суд не звернув увагу, що до заяви ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_2 померлим включене клопотання про витребування доказів, зокрема, у Косівського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актових записів про народження, про смерть батьків, про народження дітей, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну імені, про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, після отримання вказаних відомостей заявник може уточнити суб`єктний склад заінтересованих осіб цієї справи, а тому вказана судом першої інстанції вимога не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду суду першої інстанції. Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Представник ОСОБА_1 адвокат Лукинюк В.В., який приймав участь у справі в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній. Представники Косівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 в засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час і місце слухання справи. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їхньої відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Лукинюка В.В., перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке. Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення такого факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Згідно із статтею 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Відповідно до статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Статтею 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до змісту зазначеної норми кожна з цих підстав є самостійною для визнання особи такою, що померла, і в залежності від підстав визнання особи, такою що померла, визначається строк, протягом якого мають бути відсутні відомості про особу у місті її постійного проживання. Згідно зі статтею 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. Такі висновки висловлені Верховний Судом в постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 335/4669/23 (провадження № 61-8050св24), від 17 червня 2024 року в справі № 753/21178/21 (провадження № 61-15630св23) та інших. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Тобто під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. У цій справі ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про оголошення ОСОБА_2 померлим. Встановлення юридичного факту про оголошення його померлим необхідно заявнику необхідно для спадкування, в тому числі, грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди останнього, які депоновані на відповідному рахунку у Коломийському управлінні Державної казначейської служби України, про що зазначено у листі ВЧ НОМЕР_1 № 1596 від 10.03.2026. Суд не врахував, що необхідність оголошення особи померлою необхідно заявнику для того щоб він міг в подальшому реалізувати свої права і необхідність вирішення заявлених вимог в окремому провадженні пов`язано з тим, що заявник не може захистити своє право в інший спосіб аніж звернення до суду в порядку окремого провадження із відповідною заявою. Верховний Суд неодноразово зазначав, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб`єктивного права особи, щодо якого виникає спір. У цій справі спір про право відсутній, будь яких вимог зі сторони заінтересованих осіб заявлено не було і таких не вбачається з матеріалів справи, тому відсутні у суду підстави для відмови у відкритті провадження у цій справі, визначені ч.4 ст. 315 ЦПК України. Також у відповідності до норм Конституції України та вищенаведених положень чинного законодавства, забезпечення можливості реалізації та захист прав, свобод та інтересів громадян є одним із головних обов`язків держави, виконання якого не може бути вибірковим. Згідно з вимогами частин першої і другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до п. 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів приходить переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Оскаржувана ухвала судом першої інстанції не відповідає обставинам справи і постановлена без додержання норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Косівського районного суду від 29 квітня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову складено 10 червня 2026 року. Суддя-доповідач: І.В. Бойчук Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин