LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд758/9427/24

від 25.05.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 травня 2026 року м. Київ Справа № 758/9427/24 Провадження: № 33/824/2618/2026 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хотинського Олега Сергійовича в інтересах Енергетичної митниці Державної митної служби України на постанову Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2026 року , винесену під головуванням судді Казмиренко Л. В., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, в с т а н о в и л а: Відповідно до протоколу №0155/90300/24 від 21 травня 2024 року, 16.04.2023 через пропуск «Ягодин-Дорогуск», відділмитногооформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинськоїмитниці з ЛитовськоїРеспубліки через митний кордон України на адресу підприємства ТОВ «ВЕ ОЙЛ» (29015, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 3-А, офіс 402, Україна, код ЄДРПОУ 44879446) булипереміщенітовари «газ скраплений» загальною вагою 18 300 кг та загальноювартістю 8 052 євро (що за офіційним курсом валют НБУ станом на моментиперетину кордону дорівнює 324 204,92 грн). Переміщення через державний кордон України відбувалось на підставі: - сертифіката (паспорта) якості від 12.04.2023 № 163951_5031297; -рахунка-проформи від 06.04.2023 № 20230406-4; - рахунка фактури (інвойса) від 14.04.2023 № RVA0064569; - міжнародних автомобільно-транспортних накладних від 14.04.2023 № RVA0064569 Зазначені товари були оформлені в Енергетичній митниці за митною декларацією типу ІМ40ЕА від 15.04.2023 № 23UA903070003902U8. Поставка товару відбувалася в рамках зовнішньоекономічного контракту від 23.06.2022 № 50/22, укладеного між підприємством UAB "NAFTOS DUJOS" (Algirdo g. 42, Mazeikiai, LT-89104, Lithuania) в особі директора РоландасаВиткаускаса, та підприємства ТОВ «ВЕ ОЙЛ», в особі директора ОСОБА_1 . Відповідно до умов контракту продавець продає покупцеві товари - нафтопродукти, якість яких має відповідати державним стандартам (ДСТУ) технічним умовам (ТУ) та іншій нормативно-технічній документації на даний вид товару. Якість товару підтверджується сертифікатом (паспортом) якості, виданим заводом виробником при відвантаженні або незалежною інспекцією, або специфікацією продавця. На виконання статті 198 Митного кодексу (далі - МК) України, митним брокером ФОП ОСОБА_2 до митних органів було подано сертифікат (паспорт) якості від 12.04.2023 № 163951_5031297, виданий заводом-виробником «ОrlenLietuva». 01.03.2023 Енергетична митниця отримала лист від 17.02.2023 № 62 від Представництва АТ «ОrlenLietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії. З метою перевірки законності ввезення товарів «газ скраплений», які надійшли на адресу ТОВ «ВЕ ОЙЛ», зокрема справжності/дійсності сертифіката (паспорта) якості від 12.04.2023 №163951_5031297, Енергетичною митницею був направлений запит до Представництва АТ «ОrlenLietuva» в Україні (вих. №7.6/7.6-20.3/13/240 від 15.01.2024). За результатами опрацювання відповіді наданої PublicCompany «ОrlenLietuva» від 09.02.2024 № D2(12.11-9)-339 було встановлено, що зазначений сертифікат (паспорт) якості був виданий на партію товару «газ скраплений» у кількості 11 140 кг, яка була реалізована (відвантажена) підприємству UAB "NAFTOS DUJOS". Попередньо PublicCompany «OrlenLietuva» повідомляла (лист від 16.10.2023 №D2(12.11-9)-2356), що продукція придбана в Компанії, може бути перепродана покупцями третім особам за умови, що сертифікати якості, видані Компанією, використовуються виключно для кількості придбаної продукції. Покупці, які об`єднують різні продукти на своїх терміналах і згодом продають ці продукти третім особам, зобов`язані надати власні сертифікати якості та не мають права використовувати сертифікати видані Компанією. Однак, фактично ТОВ «ВЕ ОЙЛ» з наданням сертифікату від 12.04.2023 №163951_5031297 було ввезено на митну територію України 18 300 кг, що на 7 160 кг перевищує кількість відвантаженого UAB "NAFTOS DUJOS" товару за данним сертифікатом якості. Згідно з інформацією, наявною в АС «Податковий блок» станом на момент перетину кордону керівником ТОВ «ВЕ ОЙЛ» був ОСОБА_1 . Таким чином, керівником ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «газ скраплений» з приховуванням від митного контролю у кількості 7 160 кг вартістю 3 150,40 євро, що в перерахунку згідно з офіційних курсів валют, чинних на дату перетину кордону, дорівнює 126 847,39 грн, шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги (кількості) товару. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2026 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених ч. 2 ст 247 КУпАП. Не погодившись із таким судовим рішенням, Хотинський О. С. в інтересах Енергетичної митниці Державної митної служби України 10 квітня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Подільського районного суду м.Києва від 01 квітня 2026 року та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарівбезпосередніх предметів порушення мирних правил -126 847, 39 грн. та застосувати додаткове стягнення у вигляді конфіскації -шляхом стягнення вартості товарів. В обгрунтування апеляційної скарги скаржник посилався на те, що саме паспорт якості є тим документом, що згідно з нормами ст. 198 МК України, містить відомості про товар, достатні для його ідентифікації при здійсненні його пропуску у пункті пропускучерез державний кордон України. Паспорт містить відомості, достатні для їх ідентифікації товару та слугує підставою для його ввезення на митну територію України, є обов`язковим документом для переміщення через митний кордон України такого товару. Вказує, що у розумінні п. 43 ст. 4 та ст. 459 МК України ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України, оскільки UAB "NAFTOS DUJOS", який є імпортером газу на митну територію України, та пред?являєдокументи митним органам, повинен додержуватися вимог законодавства, виконуватимитні правила України; замовлення (поставку в Україну) газу литовського підприємства здійснював саме директор ТОВ «ВЕ ОЙЛ» ОСОБА_1 на підставі зовнішньоекономічного контракту від 23 червня 2022 року №50/22; саме ОСОБА_1 як директор ТОВ «ВЕ ОЙЛ» до митних органів України подав сертифікат (паспорт) якості від 12 квітня 2023 року 164298-5053512, згідно з яким компанією «OrlenLietuva» продана інша кількість товару, ніж та, яка була випущена у вільний обігнатериторії України. 07 травня 2026 року ОСОБА_1 подавзаперечення, за змістом якого просив апеляційну скаргу Енергетичної митний на постанову Подільського районного суду міста Києва від 01 квітня 2026 року залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. В судовому засіданні представник Енергетичної митниці - Горзов Н. П. просила задовольнити подану апеляційну скаргу. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Заслухавши пояснення представника митної служби, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення. Відповідно до положень ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Пунктом 3 частини 1 статті 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості. Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред?явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об?єктивнез?ясуванняобставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов?язаназ?ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують та/або обтяжують відповідальність чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в ії діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об?єктивних і суб?єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення. При складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності: Відповідно до вимог ст. 198 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації. Відповідно до частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені статтею 335 МК України. Нормами ст. 335 МК України встановлено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі документи та відомості зокрема, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв?язку із застосуванням захисних заходів. Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України. За правилами ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно з частиною 8 статті 264 МК України з моменту прийняття митнім органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне Значення, декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Частиною 1 статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Безпосереднім об?єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого цією статтею, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Об?єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) зокрема щодо переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та Порушеннямитних правил»). При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація; контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України. Судом встановлено, що 23.06.2022 року між підприємством UAB "NAFTOS DUJOS" (Algirdo g. 42, Mazeikiai, LT-89104, Lithuania) в особі директора РоландасаВиткаускаса, та підприємством ТОВ «ВЕ ОЙЛ», в особі директора ОСОБА_1 укладено контракт купівлі-продажу товару - зрідженого газу. Згідно п. 6.1 контракту одночасно з передачею товару продавець зобов`язаний передати покупцю наступні документи: інвойс (рахунок-фактура), декларацію на товар, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR), паспорт якості, виданий заводом-виробником. Як зазначено в міжнародному автомобільно-транспортному документі CMR, до нього при переміщенні товару надається сертифікат якості від 12.04.2023 № 163951_5031297. Рахунок (invoice) від 14.04.2023 № RVA0064569, виданий продавцем як товаросупровідний документ з міжнародною товарно-транспортною накладними (CMR), містить повні відомості про товар - зимній тип, клас А, кількість, ціну, загальну вартість, країну походження. Указане свідчить про те, що за умовами укладеного контракту, всі документи надавались компанію UAB "NAFTOS DUJOS" як продавцем, зокрема сертифікат якості. При цьому, ТОВ «ВЕ ОЙЛ», як покупець приймало товар, в тій кількості та тієї якості, яка відповідала умовам укладеного контракту, про що продавцем було надано необхідні товаросупровідні документи. Отже, ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості від 12.04.2023 № 163951_5031297 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов`язку його отримувати. Енергетичною митницею отримано лист Держмитслужби від 01.03.2023 №20/20-01-01/7.6/211 (з додатком листа компанії «OrlenLietuva» від 17.02.2023 №62) щодо вжиття заходів стосовно можливого шахрайства з боку постачальників пального шляхом надання підроблених сертифікатів якості «OrlenLietuva» з метою приховування походження нафтопродуктів, особливо вироблених в РФ. У листі компанії «OrlenLietuva» від 17.02.2023 № 62 остання зазначала, що у разі виникнення сумнівів щодо сертифікатів якості, виданих Компанією на продукцію, отриману від інших постачальників, компанія просить надіслати копії сертифікатів для перевірки їх достовірності. З метою перевірки законності ввезення на митну територію України паливо-мастильних матеріалів, Енергетичною митницею було направлено проект запиту від 15.01.2024 № 7.6/7.6-20.3/13/240 із додатком «файл Таблиця Орлен.xlsx». У відповідь публічна компанія «OrlenLietuva» надіслала лист від 09.02.2024 №Д2(12.11-9)-339 щодо сертифікатів (паспортів) якості нафтопродуктів компанії «OrlenLietuva» з березня по травень 2023 року, зазначену у додатку до листа «Таблиця_Orlen в формате Exel.». Однак додатку «Таблиця_Orlen в формате Exel.» матеріали справи не містять. Натомість міститься документ з таблицею під назвою «Інформація про використання у березні-травні 2023 року сертифікатів якості товарів». За результатами опрацювання відповіді, наданої PublicCompany «ОrlenLietuva» від 09.02.2024 № D2(12.11-9)-339 Енергетична митниця вважає, що зазначений сертифікат (паспорт) якості був виданий на партію товару «газ скраплений» у кількості 11 140 кг, яка була реалізована підприємству UAB "NAFTOS DUJOS". Як зазначено вище, відповідно до умов Контракту обов?язок надати сертифікат якості на партію товару покладений саме на компанію UAB "NAFTOS DUJOS" як продавця товару, ОСОБА_1 , ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості №163951_5031297 в компетентних органах/організаціях не отримував та не мав права/обов?язку його отримувати. Товаросупровідні документи разом з сертифікатом якості №163951_5031297 надавалися отримувачу відправником - компанією UAB "NAFTOS DUJOS" при поставці товару, а тому отримані ТОВ «ВЕ ОЙЛ» законним шляхом. Процедура декларування даного товару була здійснена виключно на підставі наданих продавцем товаросупровідних документів у відповідності до вимов чинногозаконодавства. Кількість товару експортованого з Литовської Республіки та кількість ввезеного в Україну ТОВ «ВЕ ОЙЛ» та задекларованого газу нафтового скрапленого є однаковою та підтвердженою документально. Доводи скаржника про те, що сертифікат якості від12 квітня 2023 №163951-5031297, підтверджує іншу кількість товару, ніж вказана в товаросупровідних документах, наданих до митних органів для переміщення та митного оформлення товару, апеляційний суд відхиляє, оскільки сертифікат якості не містить інформації про кількість на яку він виданий. Сертифікат якості від 12 квітня 2023 №163951-5031297 є документом, який містить інформацію про фізико-хімічні характеристики товару та подавався до Енергетичної митниці з метою їх підтвердження. Відтак, доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з наданням документів, що містять недостовірні дані щодо ваги переміщеного товару, матеріали справи не містять: Таким чином, митний орган безпідставно дійшов висновку про порушення митних правил ОСОБА_1 , не надавши беззаперечних доказів вчинення останнім дій, що мають ознаки ч. 1 ст. 483 МК України. Достовірних даних про наявність суб?єктивної сторони в діях ОСОБА_1 (складової адміністративного правопорушення) матеріали справи також не містять. З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку судом першої інстанції доказів та неправильне встановлення обставин справи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому такі доводи є безпідставними. Всупереч вимогам ст. 486 Митного кодексу України, провадження у справі про порушення митних правил здійснено неповно та без об?єктивногоз?ясування всіх обставин: Уповноваженою особою митного органу не встановлено достовірних беззаперечних фактичних даних в підтвердження ознак як об?єктивного, так і суб?єктивного складу адміністративного правопорушення: вчинення ОСОБА_1 умисних дій,спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, тобто порушення митних правил, передбачених ст. 483 МКУкраїни. Конституційний Суд України зауважує, що елементом принцицу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов?язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК від 26.02.2019 № 1-р/2019. Зазначене узгоджується із правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п: 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов?язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обгрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред?явленим обвинуваченням. Таким чином, особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі у сфері митного оформлення і контролю, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об?єктивних та суб?єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення - у сукупності стати Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є обгрунтованим, а викладені в апеляційній скарзі Енергетичної митниці Державної митної служби України доводи на спростування висновків суду першої інстанції не заслуговують на увагу, оскільки, будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 апеляційній скарзі не наведено. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв?язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 335, 458, 460, 483 МК України,ст. 294КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргуХотинського Олега Сергійовича в інтересах Енергетичної митниці Державної митної служби Українизалишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду м. Києва від 01 квітня 2026рокузалишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т. О. Невідома

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»