Ухвала КАС ВС № 340/4718/25

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа №340/4718/25 адміністративне провадження № К/990/18547/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Жука А.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/4718/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 27 квітня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 27 квітня 2022 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового г начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №

44. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо незастосування з 27 квітня 2022 року по 18 липня 2022 року при обчисленні розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також інших належних йому за цей період додаткових видів грошового забезпечення, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року відповідно та з множенням на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок основного грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також інших належних йому додаткових видів грошового забезпечення та одноразових виплат, за період з 27 квітня 2022 року по 18 липня 2022 року з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших складових, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, встановленого відповідно Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30 серпня 2017 року, та виплатити різницю яка виникне в результаті такого перерахунку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі №340/4718/25 залишено без руху, повідомлено про це скаржника та надано строк десять днів, починаючи з дня вручення копії даної ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року у справі №340/4718/25. Не погодившись із ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2026 касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень. 23 квітня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» вдруге надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/4718/25. Заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції, справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2026 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/4718/25 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних і об`єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують. Роз`яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. На виконання вимог ухвали Суду від 13 травня 2026 року відповідачем через підсистему «Електронний суд» надіслано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, платіжну інструкцію від 10 березня 2026 року №612 про сплату судового збору у розмірі 2663,00 грн. В обґрунтування заяви про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, військова частина через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний суд» в перший раз звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою у межах строку на касаційне оскарження, а саме: 11 березня 2026 року. Проте, ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України у зв`язку з не зазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень. Вдруге направлено касаційну скаргу 23 квітня 2026 року. Також відповідач зазначає, що не зважаючи на очевидну, на переконання скаржника, незаконність ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 340/4718/25 про відмову у відкритті апеляційного провадження, скаржник не мав можливості повторно подати касаційну скаргу у строк до 06 квітня 2026 року з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження в порядку частини другої статті 329 КАС України, з причин недостатньої укомплектованості військової частини фахівцями юридичної служби та значним навантаженням на уповноваженого діяти від імені військової частини у судах на підставі довіреності представника, а також перебування останнім у період з 29 березня 2026 року по 10 квітня 2026 року у відрядженні на курсах підвищення кваліфікації фахівців юридичної служби, а у період з 11 квітня 2026 року по 22 квітня 2026 року - у відпустці за сімейними обставинами. Крім того, відповідач посилається на те, що у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2101-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. З огляду на триваючу широкомасштабну збройну агресію РФ проти України, строк дії воєнного стану у порядку та спосіб передбачені Конституції України та Законами України неодноразово продовжувались та продовжують діяти по сьогоднішній день. Просить поновити військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/4718/25. Колегія суддів, оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи заяву відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає таке. Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Приписами статті 44 КАС України встановлено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги. Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Також Суд зазначає, що запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України має враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. При цьому, питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною (черговою) скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об`єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. Також колегія суддів зазначає, що питання внутрішньої організації роботи підприємства є суб`єктивним чинником, який не вказує на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судового рішення у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з його наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Відповідач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання з виконанням ним процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо своєчасного подання касаційної скарги. На підставі наведеного Суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником не зазначено об`єктивних причин його пропуску та не надано доказів, що це підтверджують. Отже, відповідачем не виконано вимоги ухвали Суду від 13 травня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху. Пунктом четвертим частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у цій справі необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, У Х В А Л И В: Визнати неповажними, зазначені військовою частиною НОМЕР_1 , підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/4718/25. Відмовити у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/4718/25. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №340/4718/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності -засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М.В. Білак А.В. Жук С.А. Уханенко