Постанова 4873 № 910/14367/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" червня 2026 р. Справа №910/14367/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сковородіної О.М. суддів: Тищенко А.І. Колесника Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/14367/25 (суддя - Сташків Р.Б.) за позовом Комунального підприємства "Харків-Сигнал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" про стягнення 65 594,34 грн, В С Т А Н О В И В: На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" на користь Комунального підприємства "Харків-Сигнал" пеню за неналежне виконання зобов`язань за договором про закупівлю №3-09/2025 від 25.09.2025 за період з 08.10.2025 по 17.11.2025 у розмірі 24 228,54 грн, штраф у розмірі 30% від суми непоставленого товару, що становить 17 728,20 грн, штраф у розмірі 40% від суми непоставленого товару, що становить 23 637,60 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14367/25, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/14367/25 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" на користь Комунального підприємства "Харків-Сигнал" 24 228,54 грн пені, 17 728,20 грн 30 % штрафу, 23 637,60 грн 40 % штрафу. Не погоджуючись із вказаними рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" 02.03.2026 у встановлений процесуальний строк через електронний кабінет подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення частково, та прийняти нове, яким стягнути з апелянта 5 909,40 грн пені, 1 927,05 грн штрафу за порушення строку поставки понад 3 (три) календарні дні. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного. Апелянт вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій завданій позивачеві шкоді. Зазначає, що в Києві, де розташовано офіс скаржника, існують систематичні перебої з електропостачанням та зв`язком внаслідок ворожих обстрілів, що ускладнювало оперативну обробку електронних заявок. Крім того, вугільний склад та інфраструктура відповідача розташовані неподалік зони бойових дій і неодноразово зазнавали обстрілів, проте постачальник не відмовлявся від виконання зобов`язань, а лише потребував більше часу. Скаржник звертає увагу, що стягнута сума санкцій (65 594,34 грн) перевищує вартість непоставленої партії товару (59 094,00 грн), тому просить зменшити розмір неустойки на підставі ст. 551 ЦК України. Скаржник також зазначає про неправильне визначення періоду прострочення та розрахунку пені. Наголошує, що позивач в односторонньому порядку розірвав договір 17.10.2025, відтак щоденне нарахування санкції за прострочення поставки не може тривати після дати розірвання договору (з 17.10.2025 по 17.11.2025), оскільки зобов`язання щодо постачання товару припинилося. Крім того, апелянт стверджує про безпідставність стягнення 40% штрафу за відсутності доведеного факту відмови від постачання. Вказує, що пунктом 5.2 договору розмежовано санкції за прострочення поставки та за окрему кваліфіковану поведінку - "відмову від постачання" понад 7 днів. Позивачем доведено лише факт прострочення, однак доказів прямої відмови постачальника матеріали справи не містять. Підсумовуючи, апелянт вважає обґрунтованим стягнення пені виключно за період з 08.10.2025 по 17.10.2025 у розмірі 5 909,40 грн. Штраф за порушення строку поставки понад 3 дні (30%) просить зменшити до 1 927,05 грн, застосувавши відсоток зменшення (10,87%), розрахований як співвідношення кількості днів прострочення до загального терміну поставки за договором. У задоволенні вимоги щодо стягнення 40% штрафу просить відмовити повністю. Колегія суддів, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи зазначає наступне. У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.09.2025 року між Комунальним підприємством "Харків-Сигнал" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" (надалі - постачальник) укладено договір про закупівлю № 3-09/25 (надалі - договір). Відповідно до вимог п.1.1 договору постачальник зобов`язується поставити та передати майно у власність замовнику за цінами та у термін, що визначені при акцептуванні пропозиції, а замовник зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму. У п. 1.2 договору зазначено найменування Товару: вугілля кам`яне ДГ (25-100), ДСТУ 7146 та ДСТУ 3472, збагачене розсортоване (код CPV за ДК 021:2015 09110000-3 (тверде паливо). За умовами п. 2.4 договору поставка товару здійснюється постачальником до 31.12.2025 протягом терміну дії цього договору - поетапно окремими партіями відповідно до потреби замовника та виконується протягом узгодженого терміну (5 робочих днів) з моменту отримання заявки від замовника. Заявка на отримання партії Товару надсилається Замовником з електронної пошти (kh-signal@ukr.net) на електронну адресу постачальника, вказану в розділі 11 договору, та може дублюватися за телефоном, який вказано у цьому договорі. Постачальник несе усі ризики щодо перебоїв у роботі телефону або електронної пошти. Постачальник підписанням цього Договору погоджується, що вихідний електронний лист з пошти Замовника або телефонограма (в тому числі підтверджена актом замовника), є беззаперечним доказом направлення йому заявки або інших повідомлень. Строк поставки товару з моменту підписання договору до 31 грудня 2025 року. Згідно з п. 4.2 договору та Специфікацією (Додаток № 1), загальна сума договору складає 168 840,00 грн з ПДВ, при цьому ціна за 1 тонну товару становить 8 442,00 грн з ПДВ. Оплата здійснюється по факту поставки товару протягом 120 банківських днів з дня наступного за днем отримання супровідних документів (п. 4.4 договору). Сторони врегулювали питання відповідальності у розділі 5 договору. Зокрема, абзацом 1 п. 5.2 договору встановлено, що у випадку затримки в передачі (відвантаженні) товару замовнику понад строк, передбачений цим договором та/або направленою заявкою, постачальник сплачує замовнику штраф (пеню) у розмірі 1% від вартості не поставленого товару за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 3 календарних дні, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 30% від суми непоставленого товару. Крім того, абзацом 2 п. 5.2 договору передбачено, що за відмову від постачання понад 7 (сім) календарних днів та за відмову постачальника від виконання зобов`язань з постачання якісного товару на умовах цього договору понад 7 (сім) календарних днів, постачальник додатково до санкцій, що встановлено абз. 1 цього пункту, сплачує замовнику штраф в розмірі 40% від суми Договору. Згідно з п. 10.5.1 договору замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати даний договір у випадку непоставки або прострочення поставки замовленого товару на строк більш 3 (трьох) календарних днів. Договір вважається достроково розірваним з моменту отримання постачальником відповідного повідомлення (п. 10.6 договору). Позивачем 30.09.2025 зі своєї електронної пошти (kh-signal@ukr.net) на електронну пошту відповідача (zahidmarket@ukr.net) було надіслано заявку №460 на постачання частини товару в обсязі 7 тон. На підтвердження чого надано копії скріншоту з електронної пошти позивача. 03.10.2025 позивач звернувся до відповідача із листом №464 у якому попередив відповідача, що у випадку невиконання ним свого обов`язку з поставки товару замовленого за заявкою від 30.09.2025 до відповідача будуть застосовані відповідні штрафні санкції та будуть вжиті заходи для захисту прав та законних інтересів замовника. 16.10.2025 позивач направив відповідачу претензію №518 у якій зазначив, що ним нараховано штрафні санкції за невиконання відповідачем обов`язку з поставки товару та просив заплатити неустойку. 17.10.2025 позивач направив повідомлення №521 про односторонню відмову від договору з 17.10.2025. Позивачем у зв`язку із порушенням відповідачем обов`язку з поставки товару у кількості 7 тон на суму 59094 грн, (виходячи із розрахунку: 168 840 грн. (ціна за 20 т товару) : 20 т = 8 442 грн. (ціна за 1 т товару) х 7 т (кількість заявленого для поставки товару) = 59 094 грн), нарахував відповідачу наступні суми штрафних санкцій: - відповідно до абз.1 п. 5.2 Договору пеню у сумі 24 228,54 грн (за період з 08.10.2025 року по 17.11.2025); - відповідно до абз.1 п. 5.2 Договору штраф у розмірі 30% від суми непоставленого товару у сумі 17728,2 грн; - відповідно до абз.2 п. 5.2 Договору штраф у розмірі 40% від суми непоставленого товару у сумі 23637,6 грн. Суд першої інстанції, здійснюючи розгляд справи, перевірив наданий позивачем розрахунок, визнав його арифметично правильним та обґрунтованим, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Предметом спору у даній справі є стягнення штрафних санкцій (пені та штрафів) за неналежне виконання зобов`язань за договором про закупівлю (договором поставки). Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України). Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. При цьому, згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Законодавством не встановлено обмежень щодо можливості поєднання в одному договорі різних видів неустойки (пені та штрафу). За змістом частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Колегія суддів вважає за необхідне надати правову оцінку природі штрафних санкцій, застосованих позивачем на підставі п. 5.2 Договору. Так, абзацом 1 пункту 5.2 Договору передбачено, що постачальник сплачує замовнику «штраф» у розмірі 1% від вартості непоставленого товару за кожний день прострочення. Тобто, такий спосіб нарахування штрафних санкцій вказує, що в розумінні ст. 549 ЦК України даний вид неустойки є пенею, а не штрафом. Як вбачається з матеріалів справи, строк поставки товару за заявкою від 30.09.2025 сплив 07.10.2025. Відповідно, з 08.10.2025 почалося прострочення виконання зобов`язання, що є підставою для застосування штрафних санкцій. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо безпідставності нарахування пені після розірвання договору. Матеріалами справи підтверджується, що 17.10.2025 позивач скористався своїм правом, передбаченим п. 10.5.1 Договору, та в односторонньому порядку розірвав його. За змістом частини 2 статті 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Отже, зобов`язання відповідача з поставки товару за Договором припинилося 17.10.2025. З огляду на те, що пеня нараховується за кожен день прострочення виконання існуючого зобов`язання, її щоденне нарахування не може тривати після дати розірвання Договору. Відтак, нарахування позивачем пені за період з 08.10.2025 по 17.11.2025 є безпідставним. Обґрунтованим є нарахування пені виключно за період існування зобов`язання - з 08.10.2025 по 16.10.2025 (9 днів). Відповідно до арифметичного розрахунку за даний період, сума пені становить 5 318,46 грн. Щодо вимоги про стягнення 30% штрафу Враховуючи, що прострочення поставки товару тривало понад 3 дні (з 08.10.2025 по 16.10.2025), у позивача виникло обґрунтоване право на нарахування передбаченого абз. 1 п. 5.2 Договору 30% штрафу від суми непоставленого товару, що відповідно до розрахунку становить 17 728,20 грн. Водночас, розглядаючи доводи апелянта про зменшення розміру штрафу, колегія суддів виходить з такого. Зменшення розміру неустойки згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України є правом суду, яке реалізується ним з урахуванням обставин справи, майнового стану сторін та інших інтересів, що заслуговують на увагу, виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності. Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Суд апеляційної інстанції враховує, що сторони у договорі добровільно та за взаємною згодою визначили саме такий розмір відповідальності за прострочення поставки. Самі по собі посилання апелянта на обставини воєнного стану та перебої з електропостачанням не є безумовною підставою для зменшення неустойки, оскільки відповідач є суб`єктом господарювання та здійснює свою діяльність на власний ризик. Відтак, правові підстави для дискреційного зменшення розміру 30 % штрафу відсутні, а відповідна вимога позивача підлягає задоволенню у повному обсязі - у розмірі 17 728,20 грн. Щодо вимоги про стягнення 40 % штрафу Абзацом 2 п. 5.2 договору встановлено відповідальність саме за "відмову від постачання понад 7 (сім) календарних днів". В контексті умов укладеного договору сторони чітко розмежували поняття прострочення поставки (тобто її затримки), та відмови від виконання зобов`язань, яку постачальник може реалізувати після 7 днів непоставки товару. При цьому відмову від виконання зобов`язань слід вважати усвідомленою дією, безпосередньо пов`язаною з прямим волевиявленням постачальника не виконувати умови договору, за що останній має нести окрему передбачену договором відповідальність. Позивачем у справі доведено, а відповідачем не заперечується факт прострочення поставки, однак матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів (листів, заяв тощо) прямої відмови відповідача від виконання своїх зобов`язань. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді 40% штрафу, у зв`язку з чим у задоволенні цієї частини позовних вимог (23 637,60 грн) необхідно відмовити повністю. Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям у скасованій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Загальний розмір обґрунтованих позовних вимог становить 23 046,66 грн (5 318,46 грн пені + 17 728,20 грн штрафу). Відповідно, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1 063,89 грн. Решта судового збору за подання позову покладається на позивача. Щодо розподілу судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції частково, погодившись із необхідністю стягнення 5 909,40 грн пені та 1 927,05 грн штрафу. Відтак, ціна апеляційної скарги склала 57 757,89 грн (65 594,34 грн - 7 836,45 грн). За подання апеляційної скарги апелянт сплатив 3 633,60 грн судового збору. За результатами апеляційного перегляду судом визнано безпідставними позовні вимоги на загальну суму 42 547,68 грн (18 910,08 грн пені, у стягненні якої відмовлено, та 23 637,60 грн 40 % штрафу). Отже, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 676,71 грн. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/14367/25 - задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/14367/25 скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства "Харків-Сигнал" задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" (02095, місто Київ, вул. Княжий Затон, будинок 9, літера А, офіс 369; ідентифікаційний код: 45355935) на користь Комунального підприємства "Харків-Сигнал" (61003, м. Харків, вулиця Чоботарська, будинок 6; ідентифікаційний код: 35586054) пеню (штраф у розмірі 1% від вартості не поставленого товару відповідно до п. 5.2. договору) в розмірі 5 318,46 грн, штраф (штраф у розмірі 30% від суми непоставленого товару відповідно до п. 5.2. договору) у розмірі 17 728,20 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 063,89 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Харків-Сигнал" (61003, м. Харків, вулиця Чоботарська, будинок 6; ідентифікаційний код: 35586054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДМАРКЕТ" (02095, місто Київ, вул. Княжий Затон, будинок 9, літера А, офіс 369; ідентифікаційний код: 45355935) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 676,71 грн.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5. Матеріали справи №910/14367/25 повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 ГПК України, та у строки, встановлені ст. 288 ГПК України. Головуючий суддя О.М. Сковородіна Судді А.І. Тищенко Р.М. Колесник