Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/22536/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/22536/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 10 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії. І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Державна інспекція архітектури та містобудування України (далі також ДІАМ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила зобов`язати відповідача привести об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , будинок, який є пам`яткою архітектури місцевого значення, наказ МКТ від 07.09.2021 №716, охоронний номер №4405-Жт, до попереднього стану, який існував до початку самочинного будівництва. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю позивачем встановлено виконання будівельних робіт без документів, що дають право на їх виконання, а також невиконання відповідачем у добровільному порядку вимог приписів про усунення порушень містобудівного законодавства. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.02.2026 адміністративний позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 привести об`єкт будівництва до попереднього стану, який існував до початку самочинного будівництва. ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та не надав належної оцінки доводам відповідача. Зокрема, апелянтка зазначає, що ДІАМ порушила вимоги пункту 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, оскільки відповідача не було повідомлено про засідання комісії щодо розгляду звернення ОСББ, за наслідками якого прийнято рішення про проведення позапланової перевірки. На думку апелянта, таке порушення позбавило її можливості надати пояснення та документи до проведення контрольного заходу. Також відповідачка вказує, що вона набула право власності на спірне приміщення лише у грудні 2022 року, а тому не може відповідати за дії попередніх власників. Апелянтка заперечує факт виконання нею реконструкції та стверджує, що у приміщенні проведено лише поточний ремонт, який не передбачав втручання у несучі конструкції будівлі. На підтвердження цього посилається на лист Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 15.08.2025, технічне обстеження приміщення кафе «Грот» та акт обстеження технічного стану конструкцій. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. ДІАМ зазначає, що звернення ОСББ було розглянуто у встановленому порядку, повідомлення про засідання комісії було оприлюднене на офіційному вебсайті, а під час перевірки встановлено ознаки реконструкції: часткове руйнування стін, розширення дверних прорізів, утворення ніш, зміну геометричних розмірів приміщення та підсилення конструкцій металевими каркасами. ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ 02.04.2024 до Державної інспекції архітектури та містобудування України надійшло звернення голови ОСББ «Старий Бульвар 1/28» щодо проведення будівельних робіт у підвальному приміщенні будинку за адресою: вул. Велика Бердичівська, 28/1, м. Житомир. У зверненні зазначалося, що будинок є пам`яткою архітектури місцевого значення, а в підвальному приміщенні, яке належить відповідачу, проводяться будівельні роботи без дозвільної документації. На підставі відповідних розпорядчих документів ДІАМ у період з 08.10.2024 по 21.10.2024 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті за адресою: вул. Велика Бердичівська, 28/1, м. Житомир. Під час перевірки встановлено, що на об`єкті наявні ознаки втручання у конструктивні елементи підвального приміщення, зокрема: часткове руйнування стін, які є частиною цегляної кладки, вибиття місця для каміна, утворення ніш, розширення дверних прорізів, часткове укріплення стін металевими каркасами, а також зміна геометричних розмірів приміщення. За результатами перевірки складено акт від 21.10.2024 №7, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення та видано припис від 21.10.2024 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з визначенням строку виконання до 23.12.2024. У подальшому, з метою перевірки виконання зазначеного припису, ДІАМ проведено позапланову перевірку у період з 19.02.2025 по 24.02.2025, за результатами якої встановлено, що вимоги припису від 21.10.2024 відповідачем не виконані. 24.02.2025 ДІАМ видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким відповідача зобов`язано привести підвальне приміщення до попереднього стану, що існував до початку самочинного будівництва, у строк до 24.04.2025. Надалі ДІАМ вчиняла дії щодо перевірки виконання цього припису, однак вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю виконані не були, що стало підставою для звернення позивача до суду. IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VІ (далі - Закон №3038-VІ). Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль є сукупністю заходів, спрямованих на дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно із частиною першою статті 38 Закону №3038-VІ у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства із визначенням строку для добровільного виконання. У разі невиконання припису орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду. Отже, для задоволення такого позову суд повинен встановити наявність сукупності юридично значимих обставин, а саме: виявлення порушення вимог містобудівного законодавства під час здійснення контрольного заходу, видачу відповідного припису, його невиконання у встановлений строк та звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду за захистом порушеного публічного інтересу. Судом першої інстанції встановлено, що за результатами позапланової перевірки від 21.10.2024 на спірному об`єкті виявлено ознаки виконання будівельних робіт, які не відповідали наявній технічній документації, зокрема часткове руйнування цегляної кладки, розширення дверних прорізів, облаштування ніш, зміну геометричних розмірів приміщення та виконання робіт із підсилення окремих конструктивних елементів металевими каркасами. За результатами перевірки складено акт та видано припис про усунення порушень. У подальшому під час перевірки виконання припису встановлено його невиконання, у зв`язку з чим видано новий припис про приведення приміщення до попереднього стану. Вимоги припису відповідачем не виконані, що стало підставою для звернення ДІАМ до суду. Доводи апеляційної скарги насамперед зводяться до порушення ДІАМ вимог пункту 7-1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), під час розгляду звернення ОСББ щодо проведення позапланової перевірки. Відповідно до пункту 7-1 Порядку №553 орган державного архітектурно-будівельного контролю повідомляє заявника та замовника про час і місце засідання комісії не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду звернення шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті та додатково телефонограмою або з використанням електронної пошти у випадку наявності відповідних контактних даних. Апелянт стверджує, що її не було належним чином повідомлено про проведення засідання комісії, а тому вона була позбавлена можливості надати пояснення та документи щодо обставин, викладених у зверненні ОСББ. Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, на момент розгляду звернення ОСББ предметом діяльності комісії було вирішення питання про наявність підстав для проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Також встановлено, що на сайті ДІАМ розміщено повідомлення про проведення позапланового заходу на об`єкті будівництва за адресою: вул. Велика Бердичівська, 28/1, м. Житомир. (https://diam.gov.ua/kontrol/povidomlennia-pro-provedennia-pozaplanovoho-zakhodu-na-obiekti-budivnytstva-za-adresoiu-vul-velyka-berdychivska-281-m-zhytomyr) При цьому ДІАМ послідовно зазначала, що до проведення перевірки встановити замовника будівництва не було можливим, оскільки в Реєстрі будівельної діяльності була відсутня будь-яка інформація щодо документів, які надавали б право на виконання підготовчих чи будівельних робіт на спірному об`єкті, а відтак відсутні були й відомості про особу замовника будівництва. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що оцінка процедурних порушень повинна здійснюватися з урахуванням їх впливу на зміст прийнятого рішення та фактичні результати відповідної процедури. Сам факт порушення окремих процедурних вимог не є безумовною підставою для визнання неправомірними наслідків контрольного заходу, якщо таке порушення не вплинуло на правильність встановлення фактичних обставин справи. У цій справі апелянтка не навела переконливих доводів про те, які саме відомості або документи могли бути подані нею під час засідання комісії та яким чином такі відомості могли б виключити необхідність проведення перевірки за зверненням ОСББ щодо можливого виконання будівельних робіт у будинку, який є пам`яткою архітектури місцевого значення. Встановлення фактичних обставин щодо характеру виконаних робіт, наявності чи відсутності дозвільної документації, відповідності виконаних робіт вимогам містобудівного законодавства здійснювалося не комісією, а безпосередньо під час проведення позапланової перевірки. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені апелянтом доводи щодо порушення пункту 7-1 Порядку №553 не спростовують встановлених у ході перевірки обставин та не впливають на наявність передбачених законом підстав для звернення ДІАМ до суду. Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не є належним суб`єктом спірних правовідносин, оскільки набула право власності на приміщення лише у грудні 2022 року та не здійснювала будівельних робіт. Суд звертає увагу, що позов заявлено не про притягнення відповідача до відповідальності за самочинне будівництво, а про виконання вимог припису щодо об`єкта нерухомості, власником якого вона є. Тому посилання апелянтки на відсутність доказів виконання робіт саме нею не спростовує факту невиконання припису та не впливає на наявність підстав для застосування способу захисту, передбаченого статтею 38 Закону №3038-VІ. Колегія суддів також не знаходить підстав для задоволення доводів апеляційної скарги про те, що у спірному приміщенні проводився виключно поточний ремонт. На підтвердження своєї позиції відповідачка посилається на лист Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 15.08.2025, а також на документи щодо технічного обстеження приміщення. Однак зазначений лист свідчить лише про оцінку технічного стану приміщення після виконання робіт та відсутність пошкодження несучих конструкцій, однак не містить висновків щодо наявності дозвільних документів, правової природи виконаних робіт та відповідності їх вимогам містобудівного законодавства. а також не спростовує обставин, зафіксованих посадовими особами ДІАМ під час проведення перевірок. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені відповідачем документи не спростовують встановлених органом державного архітектурно-будівельного контролю обставин. Окремо колегія суддів зазначає, що визначальне значення для вирішення спору має дотримання умов, передбачених статтею 38 Закону №3038-VІ. Матеріалами справи підтверджується факт проведення перевірки, виявлення порушень вимог містобудівного законодавства, видачі відповідачу припису від 21.10.2024 про усунення виявлених порушень та подальшого встановлення факту його невиконання під час перевірки від 24.02.2025. За результатами останньої відповідачу видано припис про приведення приміщення до попереднього стану. Доказів виконання вимог зазначеного припису у встановлений строк матеріали справи не містять. Саме сукупність наведених обставин утворює передбачені статтею 38 Закону №3038-VІ підстави для звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із відповідним позовом. Також колегія суддів враховує, що спірний об`єкт розташований у будинку, який має статус пам`ятки архітектури місцевого значення. За таких умов дотримання вимог містобудівного законодавства та законодавства у сфері охорони культурної спадщини набуває особливого значення, а будь-яке втручання у такі об`єкти підлягає підвищеному контролю з боку держави. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, належним чином дослідив подані сторонами докази, надав оцінку основним доводам відповідача та правильно застосував положення Закону №3038-VІ і Порядку №553. Доводи апеляційної скарги зводяться переважно до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та не спростовують встановленого факту невиконання відповідачем приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю, що є визначальною обставиною для вирішення цього спору. V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну правову оцінку доказам у їх сукупності та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Порушень норм процесуального права, які відповідно до статті 317 КАС України є підставою для скасування або зміни судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено, а відтак апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.