Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/15762/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15762/24 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Дата і місце ухвалення: 20 квітня 2026 року, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Тарновецького І.І., суддів: Бойка А.В., Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 06 квітня 2023 року виплати нарахованої пенсії максимальним розміром; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 06 квітня 2023 року виплату нарахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. 05 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю, оскільки рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24 тривалий час не виконується відповідачем, незважаючи на набрання ним законної сили та вжиття позивачем заходів щодо його примусового виконання. Апелянт вказує, що після набрання рішенням суду законної сили йому було видано виконавчий лист, який 09 серпня 2024 року пред`явлено до примусового виконання, а 12 серпня 2024 року прийнято до виконання органом державної виконавчої служби. На думку апелянта, висновок суду першої інстанції про нереалізацію ним права на ініціювання процедури примусового виконання судового рішення не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, апелянт зазначає, що сама по собі наявність або відсутність виконавчого провадження не може бути підставою для відмови у встановленні судового контролю, оскільки частиною четвертою статті 382 КАС України прямо передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду відповідної заяви. Також апелянт наголошує, що спір у даній справі стосується пенсійного забезпечення, а тому відповідно до частини першої статті 382 КАС України за наявності письмової заяви особи, на користь якої ухвалено рішення, суд зобов`язаний зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. На переконання апелянта, суд першої інстанції безпідставно не врахував наведені положення процесуального закону та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю. Посилаючись на наведені обставини, апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про його виконання. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не доведено наявності підстав для застосування заходів судового контролю, оскільки матеріали справи не містять відомостей про пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження, а тому відсутні підстави вважати, що передбачені законом механізми примусового виконання судового рішення були використані та виявилися неефективними, у зв`язку з чим дійшов висновку про передчасність звернення із відповідною заявою та відмовив у її задоволенні. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за його виконанням здійснює суд. Аналогічний принцип закріплено у статті 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб та підлягає виконанню на всій території України. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на справедливий суд та завершальною стадією судового захисту порушеного права. Саме реальне виконання судового рішення забезпечує ефективність судового захисту та відновлення прав особи, на користь якої таке рішення ухвалено. Судовий контроль за виконанням судових рішень є однією із процесуальних гарантій забезпечення принципу обов`язковості судового рішення та спрямований на досягнення його фактичного виконання. Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Водночас абзацом другим частини першої статті 382 КАС України встановлено спеціальне правило, відповідно до якого в адміністративних справах щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам та інших соціальних виплат за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено рішення суду, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Отже, на відміну від загального правила, у справах щодо пенсійного забезпечення законодавець передбачив імперативний обов`язок суду застосувати відповідний захід судового контролю у разі звернення особи із відповідною заявою. Крім того, частиною четвертою статті 382 КАС України прямо передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю. Таким чином, можливість встановлення судового контролю законодавцем не поставлена у залежність від попереднього використання особою механізмів примусового виконання судового рішення або від наявності доказів завершення виконавчого провадження без досягнення результату. Верховний Суд у постанові від 24 вересня 2025 року у справі №400/464/24 зазначив, що інститут судового контролю за виконанням судових рішень спрямований на забезпечення належного виконання судового рішення та ефективного поновлення порушених прав особи. Крім того, у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі №380/7706/22 Верховний Суд наголосив, що метою змін, внесених Законом України №4094-ІХ до процесуального законодавства, є забезпечення реального виконання судових рішень та підвищення ефективності механізмів судового контролю за їх виконанням. Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром та зобов`язано відповідача здійснити виплату пенсії без такого обмеження. При цьому із заяви про встановлення судового контролю та доданих до неї документів убачається, що заявник посилався на тривале невиконання зазначеного рішення суду, а також на здійснення заходів щодо його примусового виконання. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції фактично виходив із того, що заявником не доведено використання механізму примусового виконання судового рішення та відсутні підстави для застосування судового контролю. Однак такий висновок суду першої інстанції не узгоджується з наведеними положеннями статті 382 КАС України, оскільки сама по собі відсутність або наявність виконавчого провадження не є визначальною обставиною для вирішення питання про встановлення судового контролю, а у справах щодо пенсійного забезпечення подання особою відповідної заяви є самостійною підставою для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Колегія суддів також враховує, що матеріалами справи підтверджується пред`явлення позивачем виконавчого листа до примусового виконання. Так, після набрання рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року законної сили позивачу було видано виконавчий лист у справі №420/15762/24. 09 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання зазначеного судового рішення, а листом від 12 серпня 2024 року №28431 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено про прийняття виконавчого листа до виконання. Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність відомостей щодо пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання не відповідає встановленим обставинам справи. Разом з тим навіть за відсутності доказів відкриття виконавчого провадження така обставина не могла бути самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, оскільки частина четверта статті 382 КАС України прямо передбачає, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду відповідної заяви. Колегія суддів звертає увагу, що предметом спору у даній справі є пенсійне забезпечення позивача, а саме виплата нарахованої пенсії без обмеження її максимальним розміром. Таким чином, дана справа належить до категорії адміністративних справ щодо здійснення та виплати пенсійних виплат, на які поширюється спеціальне правове регулювання, встановлене абзацом другим частини першої статті 382 КАС України. За змістом наведеної норми у справах зазначеної категорії за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання такого рішення. Отже, на відміну від загального порядку здійснення судового контролю, у справах щодо пенсійного забезпечення законодавцем передбачено імперативний обов`язок суду застосувати відповідний захід судового контролю за наявності звернення особи із відповідною заявою. У даному випадку із заявою про встановлення судового контролю звернулася особа, на користь якої ухвалено рішення суду, а тому суд першої інстанції за відсутності передбачених законом перешкод мав застосувати механізм судового контролю, визначений статтею 382 КАС України, та зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Натомість суд першої інстанції фактично поставив можливість застосування судового контролю у залежність від доведеності неефективності заходів примусового виконання та результатів виконавчого провадження, що не відповідає змісту наведених норм процесуального права та правовій природі інституту судового контролю. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, неправильно застосував положення статей 381-1 та 382 КАС України, а також не врахував спеціальні положення абзацу другого частини першої статті 382 КАС України щодо справ, пов`язаних із пенсійним забезпеченням, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року. З огляду на встановлені обставини справи та вимоги процесуального закону, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24 підлягає задоволенню. Колегія суддів вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про його виконання. Враховуючи характер спірних правовідносин, тривалість невиконання судового рішення, необхідність забезпечення ефективного захисту прав позивача та здійснення належного судового контролю за виконанням рішення суду, колегія суддів вважає за доцільне встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області строк тридцять днів з дня отримання копії цієї постанови для подання до Одеського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24. Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 325, 381-1, 382, 382-1 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року у справі №420/15762/24 скасувати. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24 задовольнити. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї постанови звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі №420/15762/24. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий: І.І. Тарновецький Судді: А.В. Бойко О.А. Шевчук