Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7685/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7685/21 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 19.12.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : 13.12.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю (в порядку ст. 382 КАС України) від 13.12.2024р. (вх. № 74011/24) у справі №420/7685/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо обмеження з 01.10.2020р. перерахованої пенсії максимальним розміром, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2020р. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю (в порядку ст. 382 КАС України) від 13.12.2024 р. повернуто заявнику. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 1912.2024р. та передати заяву на новий розгляд суду першої інстанції. В своїй скарзі апелянт зазначає, що обставинами для встановлення судового контролю у заяві від 13.12.2024 стало невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 420/7685/21, починаючи з 01.02.2022 до цього часу внаслідок проведених з 01 жовтня 2024 року перерахунків пенсії на підставі довідок Управління Служби безпеки України в Одеській області від 13.05.2024 № 1271 та від 13.05.2024 № 1272, починаючи з 01.02.2022 та з 01.02.2023 відповідно. Зазначені обставини, на думку апелянта, підтверджуються заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю від 13.12.2024 та доданими до неї документами. Тобто, як вказує апелянт, обставини, зазначені у заяві від 13.12.2024р., є новими по відношенню до обставин, зазначених у заяві від 18.07.2023 як за своїм змістом так і за часом їх виникнення (01.10.2024). Таким чином, апелянт вважає, що порівняльний аналіз заяв про встановлення судового контролю від 18.07.2023 та від 13.12.2024 свідчить про однакові підстави, але різні обставини для встановлення судового контролю. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04). На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. Відповідно до статті 14 КАС України, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України. З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України). Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів встановила, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа №420/7685/24 та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження перерахованої з 01.10.2020 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 року у справі № 420/13395/20 ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії) максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати обчислення і виплату ОСОБА_1 пенсії (з урахуванням встановлених йому підвищень, надбавок, доплат до пенсії) з 01.10.2020 року без обмеження її максимальним розміром. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 року прийнято поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 року 420/7685/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій щодо обмеження з 01.10.2020р. перерахованої пенсії максимальним розміром, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2020р. В свою чергу, 13.12.2024р. (вх. № 74011/24) позивач повторно, керуючись статтею 382 КАС України, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення по справі № 420/7685/21. Свою позицію в заяві про встановлення судового контролю та в апеляційній скарзі апелянт обґрунтовує тим, що відповідач після проведення перерахунку пенсії 01.10.2024 р. обмежив розмір його пенсії з 01.02.2022 р., з чого позивач робить висновок про не виконання рішення суду у цій справі, а тому вважає за можливе звернутись повторно з заявою про встановлення судового контролю. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, дійшов висновку про відсутність законних підстав для встановлення судового контролю, оскільки ухвалою ід 08.12.2023 року прийнято поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 року 420/7685/21, з чим погоджується колегія суддів. При цьому слід зазначити, що як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 28.11.2023 року було подано до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду, відповідно до якого покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Так, Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 №420/7685/21, ОСОБА_1 01.10.2020 року проведено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, підставою для обмеження виплати позивачу пенсії, слугувало здійснення ГУПФУ в Одеській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 01.10.2024 р., про що зазначає сам позивач. В такому випадку, такі дії пенсійного органу можуть бути підставою для звернення до суду з окремим позовом, у разі якщо позивач з ними не погоджується. В свою чергу у цій справі №420/7685/21 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 року було виконано відповідачем в повному обсязі та було проведено перерахунок пенсії з 01.10.2020 р. без обмеження її максимальним розміром про що свідчать матеріали справи та прийнятий судом звіт ухвалою суду від 08.12.2023 р. Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, оскільки фактично позивач не погоджується з діями відповідача вчиненими 01.10.2024 р. при перерахунку його пенсії та обмеження її розміру, проте не свідчать про не виконання рішення у даній справі. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку, у відповідності до ч.2 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2025 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов М.П. Коваль