Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/29561/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/29561/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року (суддя Ремез К.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленні листом № 33336-25297/М-01/8-0400/25 від 25 липня 2025 року, щодо відмови у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01 липня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу для обчислення пенсії періодів роботи з 04.10.2004 по 30.11.2021 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згідно довідки № 45 від 15.02.2024, виданої КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер» ДОР». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 липня 2025 року зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 04.10.2004 по 10.11.2005, з 01.08.2006 по 16.04.2020, 21.04.2020 та з 23.04.2020 по 30.11.2021. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 липня 2025 року перерахувати пенсію за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періодів роботи з 04.10.2004 по 10.11.2005, з 01.08.2006 по 16.04.2020, 21.04.2020 та з 23.04.2020 по 30.11.2021 та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволені решти позовних вимог відмовити. Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 27.05.2006 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 04.07.2025 позивачка звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перерахунок пенсії через портал Пенсійного фонду України, як працівник охорони здоров`я в інфекційних відділеннях по обслуговуванню туберкульозних хворих. На підтвердження зазначеного стажу позивач надала довідку № 45 від 15.02.2024, яка видана Комунальним підприємством «Криворізький протитуберкульозний диспансер» Дніпропетровської обласної ради». Листом від 25.07.2025 № 33336-25297/М-01/8-0400/25 відповідач повідомив позивачку про відсутність підстав у зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи з 04.10.2004 по 10.11.2005 та з 01.08.2006 по 30.11.2021. Не погодившись із діями відповідача стосовно відмови у зарахуванні до страхового стажу в подвійному розмірі періодів роботи з 04.10.2004 по 10.11.2005 та з 01.08.2006 по 30.11.2021, позивач звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність дій не було доведено. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 24 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Відповідно до пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Суд вірно врахував, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій. Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Як встановив суд першої інстанції, позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також судом було встановлено, що записами трудової книжки позивачки від 20.10.1973 та записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.12.2002 підтверджено, що остання у спірний період працювала в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер ДОР» на посадах: фармацевта, старшої медичної сестри легеневого відділення №3, старшої медичної сестри центрального стерилізаційного відділення, сестри медичної центрального стерилізаційного відділення. Трудовий стаж позивача на зазначених посадах також підтверджується довідкою КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер ДОР» №45 від 15.02.2024. Згідно додаткових відомостей, зазначених у довідці №45 від 15.02.2024, позивачка зокрема у період з 17.04.2020, 18.04.2020, 22.04.2020 не виконувала посадові обов`язки та не працювала у зв`язку з перебуванням у відпустках без збереження заробітної плати. Судом було вірно враховано, що з положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV слідує, що вказаний Закон не зупиняє дію норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788. Щодо належності займаної позивачем посади до посад, на які згідно ст. 60 Закону №1788-XII поширено пільговий порядок обчислення стажу. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III, інфекційні хвороби - це розлади здоров`я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення. Відповідно до статті 7 цього Закону, лікування хворих на інфекційні хвороби може проводитися в акредитованих у встановленому законодавством порядку державних і комунальних спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров`я та клініках наукових установ, а також в акредитованих закладах охорони здоров`я, заснованих у встановленому законодавством порядку на приватній формі власності. Лікуванням хворих на інфекційні хвороби можуть займатися особи, які мають, медичну освіту та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, у тому числі особи, які в установленому порядку займаються приватною медичною практикою. Позивачка у спірний період працювала в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер ДОР» на посадах: фармацевта, старшої медичної сестри легеневого відділення №3, старшої медичної сестри центрального стерилізаційного відділення, сестри медичної центрального стерилізаційного відділення. Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.07.2001 №2586 «Про протидію захворюванню на туберкульоз»: - протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; - туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу. Відповідно до частини першої статті 10 Закон № 2586, медична допомога хворим на туберкульоз надається амбулаторно або в умовах стаціонару протитуберкульозного закладу відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги та стандарту інфекційного контролю за захворюванням на туберкульоз. Наказом Міністерства охорони здоров`я від 16.07.2009 №514 затверджено «Перелік туберкульозних закладів», в якому міститься: розділ

1. Лікувально-профілактичні заклади, пункт 1.1 Лікарняні: протитуберкульозний диспансер, медичний центр (фтизіатричний, фтизіопульмонологічний). Суд першої інстанції вірно встановив, що протитуберкульозний диспансер належить до закладу охорони здоров`я, в якому надається медична допомога хворим на туберкульоз, що є інфекційною хворобою, а тому за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у такому медичному закладі має бути зарахована до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким чином, суд вірно встановив необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01 липня 2025 року перерахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі для обчислення пенсії за віком згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», із зарахуванням до страхового стажу та врахуванням при обчисленні розміру пенсії періоду її роботи в КП «Криворізький протитуберкульозний диспансер ДОР» у подвійному розмірі. Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 10 червня 2026 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш