Ухвала КЦС ВС № 524/7905/25

У х в а л а 8 червня 2026 року м. Київ Справа № 524/7905/25 Провадження № 61-7591ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник) на постанову Полтавського апеляційного суду від 7 травня 2026 року у справі за позовом скаржника до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») про захист прав споживачів, стягнення коштів і в с т а н о в и в :

1. У червні 2025 року скаржник звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача 30 303,99 грн. 2. 20 жовтня 2025 року Автозаводський районний суд міста Кременчука Полтавської області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов. 3. 7 травня 2026 року Полтавський апеляційний суд ухвалив рішення, згідно з яким скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову. 4. 2 червня 2026 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 5. 8 червня 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув касаційну скаргу скаржника в частині оскарження постанови апеляційного суду на підставі, визначеній у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

6. Скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для скаржника. Мотивував так: (1) скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення: - в Україні кібершахрайство є масовим, жертвами стають літні люди та особи з інвалідністю. Формування висновку у цій справі дозволить захистити права тисяч громадян похилого віку, які через об`єктивні причини (вік, хвороби) не володіють навичками використання мобільного банкінгу та стають безпорадними перед шахраями і формальним підходом банків; - банківські установи системно перекладають фінансові ризики за недоліки своїх систем безпеки на споживачів. Позиція апеляційного суду фактично звільняє банк від обов`язку доводити вину клієнта, створюючи небезпечний прецедент; - постанова апеляційного суду суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 липня 2019 року у справі № 537/3312/16, від 9 квітня 2024 року у справі № 521/20764/20, від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16, від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 серпня 2025 року у справі № 176/1445/22, від 11 вересня 2024 року у справі № 753/12781/23, від 29 березня 2024 року, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18; (2) рішення у цій справі вплине на захист прав тисяч українських пенсіонерів. У публікаціях засобів масової інформації («РБК-Україна» від 10 березня 2025 року, «Новини Лайв» від 11 липня 2026 року, Української Гельсінської спілки з прав людини) є інформація, що працівники АТ «Ощадбанк», маючи доступ до рахунків клієнтів банку, входили в інтернет-банкінг, перевипускали картки, використовували спеціальні програми для здійснення несанкціонованих транзакцій (перераховували кошти з карток клієнтів на інші рахунки). На вебпорталі Національного банку України є публікація від 12 травня 2025 року про шахрайські дії з банківськими картками в інтернеті. Також інтернет видання «Судово-юридична газета» оприлюднила публікацію 9 березня 2026 року з назвою «У Києві судитимуть працівників Ощадбанку, які зняли з рахунку померлого клієнта майже 65 000,00 доларів»; (3) скаржник є особою похилого віку з інвалідністю другої групи, єдиним джерелом доходу якого є пенсія. Вкрадені кошти - це його багатомісячні заощадження, які призначалися для придбання життєво необхідних ліків і лікування важкого захворювання. Позбавлення скаржника цих коштів зумовило крайнє зубожіння та неможливість отримати базову медичну допомогу. 6.1. Верховний Суд вважає, що скаржник не продемонстрував інтерес з боку суспільства до розгляду та вирішення справи № 524/7905/25, як і те, що цей інтерес є значним. Зазначені скаржником публікації підтверджують наявність конфліктів щодо використання інтернет-банкінгу та заволодіння коштами клієнтів банків, але не мають стосунку до скаржника. Тобто не підтверджують наявність значного суспільного інтересу саме до цієї справи. 6.2. Доводи скаржника щодо виняткового значення справи для нього є неналежно обґрунтованими. Він не підтвердив суду своє матеріальне становище, зокрема, те, що воно є складним, що єдиним джерелом доходу є пенсія, а втрата коштів з банківського рахунку зумовила такі негативні наслідки, які засвідчують винятковість справи. Зокрема, не надав довідки з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів, з Пенсійного фонду України, довідки про залишки коштів на банківських рахунках, документи, що підтверджують право власності чи оплатного користування нерухомим майном, транспортними засобами, тощо. 6.3. Однак колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги стосуються питання, яке може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (узгодження існуючої практики застосування судами норм) за подібних правовідносин.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана у визначений статтею 390 ЦПК України строк із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених у пунктах 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження: (1) суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц, від 9 квітня 2024 року у справі № 521/20764/20, від 20 червня 2018 року у справі № 691/699/16-ц, від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 521/20764/20, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, від 11 вересня 2024 року у справі № 753/12781/23, від 29 березня 2024 року у справі № 456/4026/21, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18; (2) суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 389 ЦПК України). Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд п о с т а н о в и в :

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 7 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів і стягнення коштів.

2. Витребувати з Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області цивільну справу № 524/7905/25.

3. Надіслати Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» копію касаційної скарги з доданими до неї матеріалами; роз`яснити йому право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіД. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко