Ухвала КЦС ВС № 202/7984/14-ц

У Х В А Л А 03 червня 2026 року м. Київ справа № 202/7984/14-ц провадження № 61-3322ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мосюк Мирослави Миколаївни про зупинення виконання та дії рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в межах розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мосюк Мирослави Миколаївни на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року та ВСТАНОВИВ: У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 8 951 390,48 грн з кожного. 23 листопада 2015 року заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпра (раніше - Індустріальний районний суду м. Дніпропетровська) позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором з кожного в сумі 6 891 288,25 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 13 жовтня 2017 року рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 11 червня 2008 року в сумі 726 629,70 грн з кожного. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. 13 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мосюк М. М. засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. 14 квітня 2026 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою. Витребувано матеріали справи № 202/7984/14-ц з суду першої інстанції. 28 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мосюк М. М. надіслала до Верховного Суду клопотання про зупинення виконання та дії рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року. Як на підставу необхідності зупинення дії та виконання оскаржуваного рішення заявниця послалася на те, що судове рішення може бути пред`явлено до виконання і у разі скасування судового рішення поворот його виконання буде утруднений або неможливий. Відповідно до частини восьмої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Заявниця не навела достатніх підстав і не надала доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об`єктивної необхідності зупинення дії абовиконання оскаржуваногорішення. Також заявницею не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваного судового рішення. Незгода з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його дії чи виконання на час перегляду справи в касаційному порядку. Заявницею не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію чи виконання судового рішення, тому в задоволенні її заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Керуючись статтями 394, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Мосюк Мирослави Миколаївни про зупинення виконання та дії рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в межах розгляду касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мосюк Мирослави Миколаївни на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 жовтня 2017 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська