LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС953/7670/24

від 01.06.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національног…

УХВАЛА 01 червня 2026 року м. Київ справа № 953/7670/24 провадження № 61-4523ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в зв`язку із затримкою видачі копії наказу про звільнення та ВСТАНОВИВ: 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року. 16 квітня 2026 року ухвалою Верховного Суду визнані наведені в касаційні скарзі підстави для поновлення строку неповажними; касаційну скаргу заявника залишено без руху та надано десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження; уточнення підстав касаційного оскарження; подачі виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); надання доказів надсилання копій виправленої касаційної скарги до електронних кабінетів/засобами поштового зв`язку іншим учасникам справи. Роз`яснено, якщо в зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для його поновлення, а також поданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Копію вказаної ухвали направлено заявнику до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 15 травня 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому заявлено про поновлення строків на касаційне оскарження. Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав. Копію ухвали Верховного Суду від 16 квітня 2026 року про залишення касаційної скарги заявника без руху направлено та доставлено до електронного кабінету в системі «Електронний суд» 22 квітня 2026 року о 17:02:57 год. Тобто строк на усунення недоліків касаційної скарги, який встановлено ухвалою від 16 квітня 2026 року, розпочався для заявника 23 квітня 2026 року та закінчився 04 травня 2026 року. Клопотання про усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду 15 травня 2026 року, тобто з пропуском встановленого судом строку на вчинення процесуальної дії. Водночас заявником подано клопотання про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги, в якому він просить поновити строк на усунення недоліків касаційної скарги та відкрити касаційне провадження. Вказує, що пропуск процесуального строку відбувся не через байдужість до своїх обов`язків, а внаслідок обставин, які об`єктивно є непереборними і не залежали від нього. Такими обставинами є його вік (80 років), перебування їх з дружиною в евакуації з 07 березня 2022 року в Закарпатській обл., наявність вад зору, гіпертонії та онкозахворювання; перебування його на стаціонарному лікуванні з 04 до 09 березня 2026 року та відключення за місцем його проживання електроенергії та відсутність доступу до мережі Інтернет. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року в справі «Беллет проти Франції»). Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на звернення з клопотанням про усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд висновує про їх неповажність. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вбачається, що ні до касаційної скарги, ні до заяви про усунення недоліків касаційної скарги не додано документів, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник у своєму клопотанні. Також не додано жодної виписки з медичного закладу, що б могла підтвердити стан здоров`я ОСОБА_1 . За відсутності вказаних доказів Верховний Суд позбавлений можливості перевірити заявлені доводи клопотання про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що постановляється відповідна ухвала. За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику. Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала. Отримавши ухвалу Верховного Суду від 16 квітня 2026 року, ОСОБА_1 не виконав у відведений судом строк (10 днів) вимог ухвали, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Тому касаційна скарга підлягає поверненню. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 жовтня 2020 року в справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) виснувала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам - членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури в суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення в справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі, оскільки згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України в разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в зв`язку із затримкою видачі копії наказу про звільнення, вважати неподаною та повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»