Ухвала КЦС ВС № 752/16104/22

УХВАЛА 01 червня 2026 року м. Київ справа № 752/16104/22 провадження № 61-6452ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Серафимова Іллі Миколайовича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та ВСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 77 441,10 дол. США. 15 травня 2025 року рішенням Голосіївського районного суду м. Києва позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 05 січня 2021 року в розмірі 75 000,00 дол. США; 3 % річних за період з 04 жовтня 2021 року до 24 лютого 2022 року в сумі 887,67 дол. США. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 11 грудня 2026 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2026 року залишено без змін. 12 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Серафимова І. М. на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року, в якій вона просить їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що з повним текстом оскаржуваної постанови заявник ознайомився 12 травня 2026 року. Докази додано. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) вбачається, що дати складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року не зазначено. Забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР 14 травня 2026 року. Зі картки руху документа встановлено, що копія оскаржуваної постанови надійшла заявнику 12 травня 2026 року. З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати складення повного тексту оскаржуваної постанови, дати оприлюднення оскаржуваної постанови в ЄДРСР та отримання її учасниками справи, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України. Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року в справі № 629/5364/13-ц, від 26 лютого 2020 року в справі № 205/5292/15-ц, від 04 березня 2020 року в справі № 632/2209/16, від 26 травня 2021 року в справі № 405/8280/19, від 09 серпня 2023 року в справі № 755/16831/19, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. У касаційній скарзі міститься клопотання про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року до закінчення його касаційного перегляду. Клопотання мотивовано тим, що необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення зумовлена наявністю реального ризику завдання істотної та такої, що буде складно або неможливо усунути, шкоди правам та майновим інтересам відповідача. Заявник стверджує, що грошові кошти за договором позики від 05 січня 2021 року ОСОБА_1 не отримував, договір був укладений під впливом обману. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 пояснив, що 05 січня 2021 року він надав позику відповідачу на поховання матері, що підтверджується протоколом судового засідання від 15 травня 2025 року. В той час як матір відповідача померла і була похована 12 грудня 2020 року. Отже кошти на організацію поховання, до того ж в такій великій сумі, були відповідачу не потрібні, що підтверджує нереалістичність версії позивача. Водночас ОСОБА_2 не зміг підтвердити в суді джерело походження 75 000,00 дол. США, які начебто були надані у позику. Зупинення виконання оскаржуваного судового рішення забезпечить збалансованість інтересів сторін і не допустить порушення прав ОСОБА_1 . Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Касаційний суд діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України. Так, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики в розмірі 75 000,00 дол. США та 3 % річних в розмірі 887,67 дол. США підлягає примусовому виконанню, проте заявник не надав доказів отримання позивачем виконавчого листа у справі та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення (копію постанови про відкриття виконавчого провадження), тому касаційний суд не вбачає правових підстав у зупиненні його виконання. Водночас касаційний суд може зупинити дію судового рішення в частині задоволених позовних вимог. Отже, у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового рішення суд відмовляє. Колегія суддів вважає за доцільне зупинити дію рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року, оскільки невжиття вказаних заходів зробить неможливим відновлення попереднього становища і призведе до порушення балансу інтересів сторін у випадку скасування цього судового рішення за наслідками його касаційного перегляду. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Серафимову Іллі Миколайовичу строк на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Серафимова Іллі Миколайовича на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року. Витребувати із Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу № 752/16104/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Серафимова Іллі Миколайовича про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року. Зупинити дію рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 травня 2025 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. М. Ігнатенко І. М. Фаловська