Постанова Київський апеляційний суд № 755/2583/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. № 22-ц/824/7231/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 755/2583/25 04 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. при секретарі - Можарівській М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Гончарука В. П., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про визнання бездіяльності незаконної та вчинення певних дій, - в с т а н о в и в: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив: - визнати незаконною бездіяльність ТОВ «Євро-Реконструкція», яка полягає у відмові формувати та надсилати йому рахунки на оплату спожитої теплової енергії в нежилих приміщеннях, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за формою та змістом відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»; - зобов`язати ТОВ «Євро-Реконструкція»формувати та надсилати йому за вказаною у заяві-приєднанні від 07.02.2022 року до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 13.10.2021 р. за адресою рахунки на оплату спожитої теплової енергії в нежилих приміщеннях, які розташовані по АДРЕСА_1 , за формою та змістом відповідно до статті 8 Закону України «Прокомерційний облік теплової енергії та водопостачання»; - зобов`язати ТОВ «Євро-Реконструкція» сформувати та надіслати йому за вказаною у заяві-приєднанні від 07.02.2022 року до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 13.10.2021 адресою рахунки на оплату спожитої теплової енергії в нежилих приміщеннях, які розташовані по АДРЕСА_1 , за формою та змістом відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» з опалювальною площею 111,7 кв. м, за період, починаючи з лютого 2022 року по грудень 2024 року. До початку судового розгляду по суті заявлених позовних вимог позивач подав заяву про часткову зміну предмета позову, а саме просив: - зобов`язати ТОВ «Євро-Реконструкція» сформувати та надіслати йому за вказаною у заяві-приєднанні від 07.02.2022 року до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 13.10.2021 адресою рахунки на оплату спожитої теплової енергії в нежилих приміщеннях, які розташовані по АДРЕСА_1 , за формою та змістом відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»за період, починаючи з лютого 2022 по грудень 2024 року». В іншій частині вимоги залишені без змін. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 . Після встановлення Київським апеляційним судом у справі № 755/9353/20 розміру фактично опалювальної площі він отримав від відповідача пропозицію приєднатися до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії шляхом оформлення заяви-приєднання. Пропозиція була прийнята, на адресу відповідача він направив супровідний лист та заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, в якій зазначив поштову та електронні адреси, номер телефону, опалювальну площу приміщень - 111,7 кв м. Не дивлячись на приєднання до Типового договору відповідач не направляє рахунки на оплату спожитих послуг на адреси, зазначені в заяві-приєднанні (поштові, електронну), чим порушує умови договору та законодавчі акти з питань теплопостачання. Вважає бездіяльність незаконною. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2025 року позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Євро-Реконструкція»формувати та надавати споживачу ОСОБА_1 за вказаною у заяві-приєднанні від 07.02.2022 року до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 13.10.2021 року адресою рахунки на оплату спожитої теплової енергії в нежилих приміщеннях, які розташовані по АДРЕСА_1 , за формою та змістом відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». В іншій частині задоволення позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на виконавців комунальних послуг покладений обов`язок забезпечувати деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів послуг з постачання теплової енергії. При цьому надання споживачу рахунку повинно відбуватись у відповідності з Вимогами до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 23 від 31.01.2020 р., а саме: шляхом надсилання рахунку на поштову або електронну адресу споживача. Відповідач не виконує зобов`язання ні щодо формування рахунків з інформацією, визначеною ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ні щодо надання шляхом надсилання рахунків позивачу у строк, визначений Типовим Договором, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, Вимогами до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 17 січня 2026 року ТОВ «Євро-Реконструкція» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги заявник вказує на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 23 від 31.01.2020 затверджено Вимоги до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (надалі - Вимоги до формування рахунків). Вказаними вимогами та іншими нормативними актами, не передбачено надсилання споживачам рахунків з оплати наданих комунальних послуг на поштову або електронну адресу, які зазначені споживачами у Заяві-приєднанні до Типового договору. Відповідач щомісячно формує для всіх споживачів послуг та надає у паперовому вигляді, у тому числі й споживачу нежитлового приміщення, яке знаходиться у багатоквартирному житловому будинку ОСОБА_1 , рахунки на оплату наданих послуг, шляхом їх розміщення у поштових скриньках багатоквартирних житлових будинків, по місцю надання послуги, у тому числі й за вказаною у заяві-приєднанні від 07.02.2022 ОСОБА_1 до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 13.10.2021 адресою: АДРЕСА_1 , які за формою та змістом відповідають вимогам статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Відповідач жодних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушував. Споживачами послуг ТОВ «Євро-Реконструкція» є сотні тисяч мешканців Дніпровського та Дарницького району м. Києва, на підставі укладених Типових індивідуальних договорів-приєднання про надання комунальних послуг. Всі споживачі відповідача отримують послуги та рахунки за надані комунальні послуги на однакових умовах. Не зрозуміло, чому суд вирішив, що саме для окремого споживача ОСОБА_1 , рахунки на оплату комунальних послуг мають надсилатися за вказаною у заяві приєднанні від 07.02.2022 до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 13.10.2021 адресою по АДРЕСА_1 , при тому, що законодавством визначено, що виконавець комунальної послуги має надавати рахунок споживачу з оплати комунальних послуг, а не надсилати його. Визначений судом порядок виконання прийнятого рішення по справі № 755/2583/25 порушує права відповідача, як виконавця комунальної послуги, оскільки такі дії потребують додаткових матеріальних витрат та фізичних ресурсів, які не передбачені сформованими для товариства тарифами з надання послуг та абонентською платою, а також ставить у привілейоване становище споживача послуг ОСОБА_1 у порівнянні з іншими споживачами комунальних послуг. У квітні 2026 року представник ОСОБА_1 -адвокат Лукацька Л. Г. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. У квітні 2026 року відповідач подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу. В судове засідання з`явився представник відповідача Кравченко О.П. який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача Лукацький Л.Г. проти доводів апеляційної скарги заперечував. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону не відповідає. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до акту прийому - передачі нерухомого майна від 12 серпня 2008 року позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 193 кв. м. 21 січня 2022 року відповідач направив позивачу пропозицію приєднатися до Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 13.10.2021 року, шляхом оформлення заяви-приєднання. 07 лютого 2022 року позивач направив відповідачу заяву-приєднання до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії. Отже, між сторонами виникли відносини з постачання теплової енергії, які є предметом регулювання Законів України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»(далі - Закон № 2119-VIII), «Про теплопостачання» (далі - Закон № 2633-IV, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року (далі - Правила № 830) та інших нормативно-правових актів у сфері теплопостачання. Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії від 13.10.2021 року, до якого приєднався позивач, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022), тобто його умови визначені Правилами № 830 та є обов`язковими для виконання позивачем та відповідачем. Відповідно до пункту 33 Типового Договору відповідач є виконавцем, який формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Пунктом 34 Правил № 830 визначено, що рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону № 2119-VIII. Частиною 2 статті 8 Закону № 2119-VIII передбачено, що виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі. Відповідно до розділу ІІ Вимоги № 23 «Правила формування рахунків на оплату комунальних послуг, вимоги до їх змісту та структури» виконавець комунальної послуги або уповноважена особа щомісяця формує рахунок на оплату комунальної послуги та не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором про надання відповідної комунальної послуги, надає його споживачу або його представникові.Рахунки на оплату комунальних послуг надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки на оплату комунальних послуг можуть надаватися в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку платежів споживача. Отже, чинним законодавством України не передбаченообов`язку виконавця комунальних послуг або іншої уповноваженої на те особи надсилати споживачам таких послуг рахунки з їх оплати на поштову адресу через послуги поштового оператора, зазначену останніми у заяві про приєднання до Типового договору. З огляду на це, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, та порушує права відповідача, як виконавця комунальної послуги, оскільки визначені судом для відповідача зобов`язання потребують додаткових матеріальних витрат та фізичних ресурсів, які не передбачені сформованими для товариства тарифами з надання послуг та абонентською платою, а також ставить у привілейоване становище позивача у порівнянні з іншими споживачами комунальних послуг, наданих відповідачем. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що не отримання споживачем рахунку на оплату комунальних послуг, не звільняє останнього від обов`язку щодо їх сплати. На вимогу споживача або за його згодою рахунки на оплату комунальних послуг можуть надаватися в електронному вигляді. Тобто уразі отримання комунальних послуг та виникнення обов`язку щодо їх сплати, споживач не позбавлений можливості звернутися до виконавця таких послуг із заявою про отримання рахунків в електронному вигляді, отримати такі рахунки безпосередньо у виконавця або через особистий кабінет споживача. Згідно ч.ч.1ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи зазначене, колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2025 року - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог. Керуючись статтями 141, 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,- у х в а л и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про визнання бездіяльності незаконної та вчинення певних дій відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 08 червня 2026 року Головуючий: Судді: