Постанова Київський апеляційний суд № 756/2300/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №756/2300/26Головуючий у І інстанції: Луценко О.М. Провадження №33/824/2337/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Не погоджуючись з даним рішенням судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, вважаючи її незаконною. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, щояк вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення було вчинено 25.12.2025 року, проте протокол про адміністративне правопорушення за даним фактом було складено лише 07.01.2026 року, що є порушенням вимог ст.254 КУпАП. Просить врахувати, що в матеріалах справи наявний рапорт працівника поліції, відповідно до якого у нього були виявлені ознаки сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло. Звертає увагу суду на те, що звужені зіниці при яскравому світлі є природною реакцією. Також зазначає, що відповідно до Інструкції про проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження, а другий - для підтверджуючого дослідження. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше 80 мл сечі та 20 мл крові. Проте, у нього кров не відбиралася взагалі. Звертає увагу суду на те, щовисновок Київської міської клінічної лікарні №10 №006501 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , який він проходив 25.10.2025, складений лише 29.10.2025, без присутності самого ОСОБА_1 , поліцейського, та без належної фіксації, що є порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння. Також в матеріалах справи відсутнє направлення на проведення огляду ОСОБА_1 у медичному закладі. За наслідками апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В судовому засіданні захисник Супрун Д.В. в інтересах ОСОБА_1 , на підтримку поданої апеляційної скарги пояснив, що як вбачається з інформації КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» від 11.03.2026 року №061/10-833, отриманої на його адвокатський запит, дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини проведено у відділі токсикологічних досліджень КНП «КМКЛ №10» методом імунохроматографічного аналізу (ІХА) із застосуванням медичних виробів для діагностики invitro «Швидкий тест на виявлення в сечі 18 видів наркотичних речовин». За твердженнями захисника, лабораторні дослідження повинні були встановити кількісне та якісне визначення вмісту наркотичного засобу в сечі ОСОБА_1 (скільки нг/мл наркотичного засобу та якого саме наркотичного засобу виявлено у сечі та чи перевищує це значення допустимий пороговий рівень), що є базовим критерієм встановлення як самого факту, так і ступеню сп`яніння ОСОБА_1 . В той же час проведеними лабораторними дослідженнями не визначено кількісне вираження наркотичного засобу, який було виявлено в сечі. Разом із апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначає, що суддя Оболонського районного суду міста Києва Луценко О.М., розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо нього, незважаючи на заявлений відвід, озвучив, що має намір визнати його винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Після заявленого відводу ОСОБА_1 очікував, що буде окремо призначено розгляд даного клопотання, проте вже після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження дізнався про наявність оскаржуваної постанови. Лише після цього зміг подати апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку. Суд апеляційної інстанції визнає обґрунтованими доводи апелянта про поважність пропуску строків на апеляційне оскарження, оскільки обставини, на які посилається апелянт, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи. З цих підстав суд задовольняє клопотання ОСОБА_1 та поновлює строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 19березня 2026 року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення,заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Супруна Д.В., проаналізувавши доводи апеляційної скарги,суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 25 грудня 2025 року о00 год. 00 хв.,керував автомобілем марки «RenaultMegane» д.н.з. НОМЕР_1 ,по вул. Міська, 1/1в м. Києві у стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком №006501 від 29.12.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. Із відеозапису з нагрудної камери працівників поліції вбачається, що ними було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування поліцейських з водієм у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, в зв`язку з чим водіяза його згодою було доставлено для проведення огляду до закладу охорони здоров`я. За результатами проведеного оглядулікарембуло встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Посилання ОСОБА_1 на природність реакції зіниць не спростовує правомірність дій працівників поліції, не ставить під сумнів факт наявності ознак сп`яніння, зафіксованих у встановленому порядку, і не впливає на достовірність доказів у справі, оскільки ключовим є факт наявності результатів медичного огляду на стан сп`яніння. Разом із цим, доводи ОСОБА_1 про порушення порядку проведення оглядуна стан наркотичного сп`яніння, а саме вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», теж не знаходять свого об`єктивного підтвердження, з огляду на наступне. Відповідно до положень Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Згідно пункту 9 Інструкції Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Пунктом 11 Інструкції визначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. При цьому, згідно пункту 12 Інструкції, для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 11 цього розділу. Таким чином, визначення стану наркотичного сп`яніння шляхом лабораторного дослідження крові здійснюється лише в окремо визначених випадках. Відповідно до матеріалів справи, до протоколу про адміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 долучений висновок КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» про результати медичного огляду, проведеного з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 грудня 2025 року №006501, згідно якого на підставі даних, які містяться в акті медичного огляду №006501 від 25 грудня 2025 року, зроблено висновок, що ОСОБА_1 на час огляду перебував в стані наркотичного сп`яніння (вживання стимуляторів, амфетамін) (а.с.5). Захисником Супруном Д.М. на підтвердження апеляційних вимог долучено додаткові докази, а саме відповідь на адвокатський запит КНП «Київська міська клінічна лікарня №10», та Акт медичного огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 . В супровідному листі до Акту зазначається про те, що лабораторне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 на визначення наркотичного засобу або лікарської речовини проводилось 17 листопада 2025 року у відділі токсикологічних длсліджень КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» методом імунохроматографічного аналізу (ІХА) із застосуванням медичних виробів для діагностики invitro «Швидкий тест на виявлення в сечі 18 наркотичних речовин». Разом із цим, допитана під час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції лікар-нарколог ОСОБА_2 пояснила, що було проведене лабораторне дослідження без використання швидкого тесту. Також лікар зазначила, що перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння було встановлено нею не лише на підставі проведеного лабораторного дослідження, але і на підставі виявлених при огляді ОСОБА_1 відповідних клінічних ознак перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок КНП «Київська міська клінічна лікарня №10» про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 грудня 2025 року №006501, згідно якого на підставі даних, які містяться в акті медичного огляду №06501 від 25 грудня 2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 на час огляду перебував в стані наркотичного сп`яніння (вживання стимуляторів, амфетамін), є повним та зрозумілим, а тому вважає його належним та допустимим доказом, яким підтверджує порушення ОСОБА_1 п.2.9 «а» ПДР за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідно до п.п. 7, 8, 15 Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинити стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Однак, в супереч доводам захисника, згідно з вимогами чинного законодавства, немає прямого обов`язку встановлювати кількісні показники наркотичного засобу у біологічних зразках, наданих на дослідження. Апеляційні доводи ОСОБА_1 про відсутність в матеріалах справи направленняна огляд в медичній установі, є необґрунтованими, оскільки працівниками поліції складено направлення на проведення огляду в закладі охорони здоров`я, на підставі якого в подальшому лікарем проведено такий огляд та складено висновок. Щодо доводів про порушення строку складення протоколу про адміністративне правопорушення, то такий факт дійсно має місце, однак це було викликано необхідністю отримання результатів лабораторного дослідження для підтвердження стану наркотичного сп`яніння, встановленого за клінічними ознаками та не спростовує винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Аналогічно спростовуються і доводи про те, що Висновок Київської міської клінічної лікарні №10 №006501 від 29.12.2025 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , складений лише 29.10.2025 року, тобто на 4 день після події. Як пояснила в судовому засіданні лікар-нарколог ОСОБА_3 , для отримання результатів лабораторного дослідження необхідний час. А оскільки її наступна робоча зміна була 29.12.2025, то і Висновок, після отримання результатів лабораторного дослідження, був складений саме 29.12.2025 року. Посилання на те, що висновок був складений без присутності водія чи працівника поліції, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки ані положення ст. 266 КУпАП, ані Інструкція не містять вимоги щодо обов`язкової присутності водія або поліцейського під час подальшого оформлення медичного висновку за результатами лабораторних досліджень. З огляду на викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права,на які посилається апелянт в поданій апеляційній скарзі, не встановлено, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та закриття провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя апеляційної інстанції не вбачає. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Мосьондз