Постанова 4824 № 753/23581/25

Єдиний унікальний номер справи № 753/23581/25 Провадження № 33/824/2159/2026 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 квітня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 496788 від 28.10.2025 року: ОСОБА_1 , 28.10.2025 о 19 год. 35 хв. у м. Києві по вул. Бориспільське шосе, керував автомобілем «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру працівника поліції БК 476823. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенона нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. У судове засідання, призначене на 30 квітня 2026 року, з`явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Пащенко П.М., доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити. При цьому, до початку судового засідання захисником ОСОБА_1 - адвокатом Замковенком О.М. було подано клопотання про відкладення розгляду справи, однак необхідність розгляду даного клопотання відпала через явку в судове засідання іншого захисника апелянта. Відповідно до вимог ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Зважаючи на вказану норму, обов`язок відеофіксації встановлений лише щодо огляду на стан сп`яніння. Необхідність відеофіксації факту керування транспортними засобами чинним законодавством не передбачено. З долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери вбачається, що працівник поліції підходить до автомобіля, припаркованого на узбіччі, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 та повідомляє про невиконання вимоги про зупинку. При цьому ОСОБА_1 неодноразово задає питання, яка причина зупинки. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 16 січня 2026 року провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На переконання апелянта вказана постанова обґрунтовує, що його було зупинено безпідставно. Разом з тим, на переконання суду, факт виправдання ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП, сам по собі не свідчить про незаконність зупинки транспортного засобу, а тим більше не дає підстави дійти висновку про необхідність виправдання останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в будь-якому випадку, в разі виявлення ознак сп`яніння у водія поліцейський зобов`язаний запропонувати пройти відповідний огляд у встановленому законом порядку, що і було виконано працівником поліції. Більш того, з точки зору апеляційного суду така постанова навпаки підтверджує той факт, що працівниками вживалися дії щодо зупинки водія, та через невиконання їх вимоги останні мали підставу для законного переслідування і подальшої зупинки. Не знайшли свого підтвердження й доводи апелянта щодо того, що йому не повідомили в якому закладі пропонується пройти огляд. Такі твердження спростовані відеозаписом, зокрема працівниками поліції було повідомлено в якому медичному закладі пропонується пройти огляд, адресу цього закладу, повідомлено з якою метою, зокрема для огляду лікарем наркологом і здачі відповідних аналізів, а також було зазначено підставу для цього, а саме поведінка, яка не відповідає обстановці дана підстава була зазначена і в протоколі. Не можуть слугувати підставою для скасування постанови і посилання апелянта на те, що в протоколі зазначені інші зовнішні ознаки, а саме блідість і тремтіння рук на тій підставі що працівник поліції не мав можливості їх бачити оскільки водій знаходився в середині кабіни, оскільки з відеозапису вбачається, що водій виглядав з кабіни автомобіля, тому неможливість встановлення таких обставин в даному випадку не може мати місця. Такі твердження апелянта є необгрунтованими. Більш того, встановлення ознак сп`яніння відноситься до дискреційних повноважень працівників поліції на підставі візуального огляду водія і в процесі спілкування з ним. Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» у працівника поліції виникає право візуально перевірити наявність ознак сп`яніння у водія. Не згода останнього з наявністю у нього ознак сп`яніння не надає водієві права відмовлятися від запропонованого поліцейським огляду на стан сп`яніння. Зовнішні ознаки за своєю суттю не можуть в повній мірі відображатися у відеозаписі. При цьому такі зовнішні ознаки надають працівникам поліції лише підстави для виникнення сумнівів стосовно стану, в якому перебуває водій. З метою перевірки такої суб`єктивної підозри, яка сама по собі не має жодного юридичного значення і не може підтвердити чи спростувати стан, в якому перебуває водій, працівники поліції і заявляють вимогу щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння. Саме результати огляду й мають підтвердити чи спростувати обґрунтованість вказаної суб`єктивної оцінки. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,була підтверджена на підставі сукупності належних та допустимих доказів, що й було належним чином встановлено судом. Апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.О. Журба