Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/12657/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12657/26 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М. Дата і місце ухвалення: 08.05.2026р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : 03 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови в складанні і поданні до ГУ ПФУ в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01 січня 2026 року (3328 грн.), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти і подати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на 01 січня 2026 року (3328 грн.), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2026р. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 08.05.2026р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що подана разом з позовною заявою сканкопія ордеру серії ВН №1664793 від 23.02.2026р. не є належним доказом, що підтверджує право адвоката Гнатюка В.О. як особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення таких дій від імені та в інтересах ОСОБА_1 . Судом не враховано, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ №162 від 04 серпня 2017 року», зокрема, викладено пункт 9 Положення №41 в новій редакції, згідно якої ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності). Цим же рішенням пункт 12 Положення №41 доповнено підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер». На підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в Одеському окружному адміністративному суді адвокат Гнатюк В.О. долучив до матеріалів позовної заяви ордер на надання правової допомоги серії ВН №1664793 від 23.02.2026р., який завантажений як додаток до позовної заяви у виді файлу та засвідчений електронним підписом адвоката. За наведених обставин, апелянт стверджує, що позовну заяву підписано особою, якою надано суду докази наявності повноважень на вчинення таких дій від імені та в інтересах ОСОБА_1 . Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.2 ст.312 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Повертаючи ухвалою від 08.05.2026р. позовну заяву ОСОБА_1 на підставі вказаної норми суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява сформована в системі «Електронний суд» представником позивача адвокатом Гнатюком Валерієм Олексійовичем (який здійснює адвокатську діяльність індивідуально), на підтвердження повноважень якого надано сканкопію ордеру серії ВН №1664793 від 23.02.2026р. Однак, у графі «Адвокат» підпис адвоката відсутній; на ордер не накладений електронний підпис адвоката. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подана разом з позовною заявою сканкопія ордеру серії ВН №1664793 від 23.02.2026р. не є належним доказом, що підтверджує право Гнатюка В.О. як особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення таких дій від імені та в інтересах ОСОБА_1 . Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України). Стаття 59 КАС України визначає документи, що підтверджують повноваження представників. Так, відповідно до частин 1, 4 цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу". Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: договір про надання правничої допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. За правилами частини третьої-четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Таким чином, КАС України надано можливість учасникам справи брати участь у судовому процесі через самопредставництво або через представника та чітко визначено перелік документів, які необхідно подати для підтвердження такої участі. З огляду на імперативні вимоги статей 1, 3 КАС України про те, що процесуальні повноваження суду та порядок здійснення судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний суд, для підтвердження повноважень особи на участь в судовому процесі через самопредставництво або через представника, має право вимагати тільки ті документи, які визначені статтею 55 КАС України (для підтвердження повноважень по самопредставництву) або статтею 59 КАС України (для підтвердження повноважень представника). Суд не має права відмовляти у доступі до правосуддя, якщо із поданих учасником справи або його представником документів можна установити вид участі в судовому процесі та повноваження такої особи. Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву до Одеського окружного адміністративного суду подано через систему «Електронний суд» адвокатом Гнатюк В.О. Такий позов скріплено електронним підписом адвоката. До адміністративного позову додано сканкопію ордеру серії ВН №1664793 від 23.02.2026р. без накладення представником окремого власноручного («фізичного») підпису. Згідно із абзацами другим і третім частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021р. №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 цього Положення). Згідно із пунктом 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (id.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами. За приписами абзацу першого пункту 9 Положення про ЄСІТС процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. У пункті 24 Положення про ЄСІТС визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua. Електронний документ, як зазначено у підпункті 5.4 пункту 5 Положення про ЄСІТС - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора. Згідно із пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Відповідно до пункту 16 Положення про ЄСІТС процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС. У пункті 26 Положення про ЄСІТС передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. Згідно із пунктом 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду. Як вже зазначалося, представником у суді може бути адвокат або законний представник, що встановлено частиною першою статті 57 КАС України. При цьому, повноваження адвоката як представника, відповідно до частини четвертої статті 59 КАС України, підтверджуються, серед іншого, ордером, виданим відповідно до Закону №5076-VI. Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону №5076-VI та означає письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. За наслідком дослідження оскаржуваної ухвали колегія суддів встановила, що судом першої інстанції застосовано Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. №41, яке встановлює вимоги до оформлення ордеру для підтвердження повноважень на надання правової допомоги. Натомість, окружним адміністративним судом не враховано змін, внесених до Положення про ордер на надання правничої допомоги. За приписами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Так, рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024р. №36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України №162 від 04.08.2017р.» внесені зміни до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019р. №41. Зокрема, викладено пункти 2, 9 вказаного Положення у новій редакції: «

2. Ордер на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012р. №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»)».; «

9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).». Також, доповнено пункт 12 цього Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: «Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.». Верховний Суд у постановах від 06.11.2024 у справі №483/346/24, від 21.05.2025 у справі №388/2167/24, від 25.06.2025 у справі №580/14/25, від 11.09.2025 у справі №620/1979/25 наголосив, що гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом; у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається. У досліджуваній ситуації суд першої інстанції не врахував, що позовну заяву подано адвокатом Гнатюком В.О. через підсистему «Електронний суд» 01.05.2026р., тобто після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України від 04.08.2017р. №162 рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024р. №36, а тому накладення адвокатом окремого власноручного (фізичного) підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом, не вимагалося. За таких обставин та правового врегулювання, колегія суддів доходить висновку, що подання адвокатом Гнатюком В.О. ордера через модуль підсистеми «Електронний суд» без окремого власноручного («фізичного») підпису, у вигляді додатку до підписаного позову, є належним доказом підтвердження його повноважень відповідно до ч.4 ст.59 КАС України. Правова позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.02.2023р. у справі №466/487/22, та яку окружний адміністративний суд застосував постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, була сформована до внесення змін до Положення №162 на підставі рішення Ради адвокатів України від 08.06.2024р. №36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів. Суд першої інстанції не звернув увагу на нерелевантність вказаної постанови до спірних правовідносин, не врахував зміни, внесені до Положення про ордер на надання правничої допомоги, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для застосування положень пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України. Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 19.11.2025р. у справі №466/964/25, від 22.01.2026р. у справі №380/13481/24. Статтею 320 КАС України передбачено право суду апеляційної інстанції за наслідками скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали від 08.05.2026р. та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, як це передбачено ст.320 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 травня 2026 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Повний текст судового рішення виготовлений 09 червня 2026 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук