Постанова 4814 № 554/5062/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/5062/25 Номер провадження 22-ц/814/1380/26Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Одринської Т.В., суддів Панченка О.О., Пікуля В.П., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2025 року, В С Т А Н О В И В : У квітні 2025 року позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 50814,15 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем роздрібного ринку електричної енергії. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.08.2004 між сторонами по справі укладено договір про користування електричною енергією № 14041343-0, АТ «Полтаваобленерго» є оператором системи розподілу, ОСОБА_1 приєднався до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. 25.12.2024 під час проведення контрольного огляду та технічної перевірки об`єкту відповідача по АДРЕСА_1 , співробітниками АТ «Полтаваобленерго» було виявлено факт порушення п. 8.2.4., підпункту 7 пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, за фактом виявлених порушень було складено акт, визначено суму завданих збитків в розмірі 81425,89 грн. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „Полтаваобленерго вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, в сумі 81425,89 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „Полтаваобленерго судові витрати в розмірі 3028 грн. Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що суд не врахував та не дослідив, що він тривалий час не проживає в Україні, що повністю виключає об`єктивну можливість проживати за адресою перевірки, отримувати кореспонденцію, давати згоду на допуск контролерів чи взяти участь у засіданні комісії. Таким чином, суд порушив вимоги ст. 263 ЦПК України про всебічність та повноту оцінки доказів Вказував, що суд першої інстанції, обмежившись лише фактом відправлення листів на адресу його реєстрації, помилково визнав його належним чином повідомленим, однак через тривале проживання за кордоном він не мав можливості ознайомитися з кореспонденцією, що призвело до грубого порушення його права на участь у процесі. Зазначав, що висновок суду про допуск контролерів за його згодою є хибним припущенням, а відомості в Акті про його участь, ознайомлення з ним та відмову від підпису є недостовірними. Проведення засідання комісії без його належного сповіщення є грубим порушенням ПРРЕЕ, а висновок суду про неподання ним заяв про відкладення є безпідставним, оскільки через перебування за кордоном він не знав про існування акта та дату його розряду. Також зазначав, що суд помилково зазначив про неоспорювання ним порушення, оскільки він категорично заперечує як саму процедуру складання акта, так і повну відсутність повідомлень про засідання. Посилається на те, що суд належним чином не оцінив докази його тривалого перебування за кордоном, які повністю виключають фізичну можливість вчинення ним інкримінованих дій, та помилково поклав на нього автоматичну відповідальність виключно на підставі статусу власника. Від АТ «Полтаваобленерго» надійшов відзив, який обгрунтовано тим, що судом першої інстанції надана належна оцінка доказам, а також правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому рішення не може бути скасоване з формальних підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно вимог ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку зареєстрував своє постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . 25.08.2004 між АТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією № 14041343-0 (а.с. 17-18). ОСОБА_1 в силу норм п. 6) ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою. Дослідженими в справі доказами встановлено, що 25.12.2024 під час проведення контрольного огляду та технічної перевірки помешкання за адресою АДРЕСА_1 , виявлено порушення споживачем ОСОБА_1 п.п. п. 8.2.4., підпункту 7 пункту 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії. Зокрема, відповідно до складеного акту про порушення №017127 від 25.12.2024 мало місце самовільне підключення електроустановки до електричної мережі, що не є власністю ОСР з порушенням схеми обліку. Підключено будинок поза приладом обліку прихованою електропроводкою, що регулюється автоматом номіналом 40А. Споживачем розташовано автомат під підвіконням та прикрито пластиком. При вимкнених автоматичних вимикачах дане порушення виявлено за допомогою приладу пошуку прихованої електропроводки «Е121 Дятел» та показчика напруги №

244. Дане порушення під час контрольного огляду виявити неможливо, спожита таким чином електрична енергія лічильником не обраховувалася. Встановлено, що на час здійснення перевірки споживач ОСОБА_1 був відсутній, але уповноважив ОСОБА_2 , який був допитаний судом, допустити представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки. Щодо акту про порушення №0171275 від 25.12.2024, то він є належним та допустимим доказом, складеним уповноваженими особами та відповідно до встановленої форми, за участю особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, з фото та відеофіксацією. Окрім того, оглянутими в судовому засіданні відео- та фото- файлами встановлено, що самовільне підключення, зокрема, наявність автомату, розташованого під підвіконням та прикрито пластиком в кімнаті будинку, належного відповідачу, не є прихованим для власника житла, про його наявність не могло бути не відомо відповідачу. Згідно з протоколом засідання з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ № 05 від 05.02.2025 комісія прийняла рішення про проведення нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії відповідачу. При цьому комісією визначено вартість необлікованої електроенергії на суму 81425,89 грн, розрахунок вартості здійснений у відповідності до п. 8.4.8 Правил та не спростований споживачем. Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на об`єкт за адресою АДРЕСА_1 , представники позивача були допущені ОСОБА_2 зі згоди відповідача ОСОБА_1 . Як встановлено судом та підтверджено показаннями допитаного в судовому засіданні ОСОБА_2 , останній від підпису складеного акту відмовився. Встановлено, що відповідач 30.12.2024 був повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії 05.02.2025 (не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати). Також встановлено, що засідання з розгляду акту відбулося 05.02.2025 (по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення). Заяв про відкладення розгляду акту та/чи про перегляд рішення комісії відповідач позивачу не подавав. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що відповідачем порушено нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, добровільно вартість електричної енергії не відшкодував. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюють Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 14.03.2018 № 312 (далі Правила). Пунктом 5.5.5. Правил визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; … здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; … не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачена відповідальність учасників ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. До правопорушень на ринку електричної енергії зокрема відноситься і крадіжка електричної енергії, і самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, і споживання електричної енергії без приладів обліку. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення. Абзац тринадцятий пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачає, що акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки. Абзац чотирнадцятий пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачає, що у разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. Відповідно до пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. … Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. За нормами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не знав про засідання комісії та судовий процес через перебування за кордоном. Згідно з матеріалами справи, позивач та суд направляли всю кореспонденцію на офіційну, зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 . Відповідно до чинного законодавства України, направлення листів за зареєстрованим місцем проживання особи є належним виконанням обов`язку зі сповіщення. Ризики неотримання поштової кореспонденції за місцем своєї реєстрації в тому числі через виїзд за кордон без повідомлення обслуговуючих організацій та органів реєстрації, несе виключно сама особа. Фізична відсутність особи в країні не звільняє її від обов`язку відстежувати стан свого майна та кореспонденцію, яка надходить за адресою реєстрації. Щодо процедури складання Акта про порушення, колегія суддів зазначає наступне. Заперечення ОСОБА_1 щодо процедури складення Акта про порушення, не підтверджено належними та допустимими доказами. Сама лише вказівка на проживання за кордоном не спростовує факт того, що за адресою його об`єкта несанкціоновано споживалась електроенергія в обхід приладу обліку Колегія суддів зазначає, що Акт про порушення від 25.12.2024 складений представниками АТ «Полтаваобленерго» відповідно до вимог ПРРЕЕ. В Акті зафіксовано факт допуску до об`єкта та відмову особи, яка перебувала на об`єкті від підпису. Згідно з ПРРЕЕ, у разі відмови споживача підписати акт, у ньому робиться відповідний запис, і акт вважається дійсним, якщо його підписали більше ніж один уповноважений представник оператора системи розподілу. Акт підписано трьома представниками ОСР, що повністю відповідає вимогам ПРРЕЕ. Безпідставними є доводи про те, що суд першої інстанції помилково поклав на ОСОБА_1 автоматичну відповідальність виключно на підставі статусу власника. Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. ОСОБА_1 є стороною Договору про користування електричною енергією № 14041343-0 та споживачем. Перебуваючи за кордоном, він залишався власником об`єкта та особою, відповідальною за технічний стан енергоустановок на власному об`єкті та збереження пломб. Якщо власник надає доступ до свого житла третім особам або залишає його без нагляду, це не звільняє його від відповідальності перед енергопостачальником за порушення ПРРЕЕ, вчинені на території його домоволодіння. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином, оцінив зібрані у справі докази у їх сукупності, правильно встановив характер правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню. Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів не вбачає. Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, постанова може бути оскаржена протягом тридцяти днів з моменту виготовлення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 09 червня 2026 року. Головуючий суддя Т.В. Одринська Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль