LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС686/4651/24

від 09.06.2026 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2025 року та постанову Хмел…

УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ справа № 686/4651/24 провадження № 61-7601ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо на предмета спору: Перша Хмельницька державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, визнання права власності на спадкове майно, ВСТАНОВИВ: У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявницею у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки заявниця є особою пенсійного віку та особою з інвалідністю ІІІ групи, сукупний розмір пенсійних виплат за попередній 2025 рік складає 28 332 грн, тому загальний розмір судового збору 24 844,80 грн, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу. До клопотання додано: пенсійне посвідчення, відповідно до якого ОСОБА_1 отримує вид пенсії як особа з інвалідністю ІІІ групи, виплати про що нараховуються на картковий рахунок в ПриватБанк; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, відповідно до яких інформація щодо джерел/сум виплачених доходів за період з січня 2025 року до листопада 2025 року відсутня. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. За правилом частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. Отже, суд може вирішити відповідне клопотання за майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони. Водночас, долучені до клопотання відомості не відображають майновий стан заявниці в повному обсязі, оскільки додані до клопотання документи, не свідчать про відсутність джерел доходів, зокрема, одержання доходів від майна, наявність самого майна (рухомого, нерухомого), що зумовлює обов`язок власника у його утримані, відкриття банківських рахунків (депозитних), тощо. Крім цього, передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком й застосовується, як правило, у виключних випадках. За наведених обставин Верховний Суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні клопотання. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн. За правилом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заявниця оскаржує судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 1/4 частку житлового будинку з надвірними будівлями. Отже, за подання касаційної скарги в частині вимоги немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в розмірі 2 422,40 грн (3 028 х 0,4 х 200%). Також відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Проте, враховуючи, що ні касаційна скарга, ні судові рішення першої та апеляційної інстанцій не містять інформації щодо вартості 1/4 частки спірного домоволодіння з надвірними будівлями, для визначення ціни позову та відповідно розміру судового збору суду необхідні відомості щодо вартості спірного майна (частки будинку). З огляду на вказане вище, заявниці необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірного майна та сплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» щодо вимог майнового та немайнового характеру. За відсутності вказаних відомостей вирішення питання про відкриття касаційного провадження не вбачається можливим, оскільки суд не може встановити точну ціну позову. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 листопада 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 травня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 19 червня 2026 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Н. Ю. Сакара

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»