Ухвала КЦС ВС № 991/4079/25

Ухвала 09 червня 2026 року м. Київ справа № 991/4079/25 провадження № 61-6289 ск 26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кравченко Ігор Валентинович, про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді справи за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року, ВСТАНОВИВ: 1. 11 травня 2026 року до Верховного Суду засобами Електронного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Назарова А. С., на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення. яким у задоволенні позовних вимог відмовити. 1.1. ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Назарова А. С., також подала до Верховного Суду за допомогою засобів поштового зв`язку дві заяви про зупинення виконання рішення (або зупинення його дії), у яких просила зупинити виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

2. Також 11 травня 2026 року до Верховного Суду засобами Електронного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мостова І. О. на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення. яким у задоволенні позовних вимог відмовити. 2.1. До касаційної скарги заявник також долучив клопотання про зупинення виконання постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року та рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 991/4079/25 у якій заявник просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції 3. 04 червня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кравченко І. В., подав до Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заяву про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді цієї справи № 991/4079/25. 4. 08 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кравченко І. В., передано судді-доповідачу Пророку В. В. 4.1. Вищевказана заява мотивована тим, що 11 травня 2026 року до Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , одночасно із поданням касаційних скарг було подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, однак станом на день подання заяви про відвід судді питання щодо відкриття провадження у справі так і не вирішено, як і не вирішено питання щодо зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. 4.2. Також заявник зазначає, що вищевказані обставини викликають у нього сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Верховного Суду Пророка В. В. 4.3. Крім цього, адвокат зазначає, що з інформації, яка міститься в мережі Інтернет, суддя Пророк В. В. має конфлікт з антикорупційними органами, а також те, що суддя Пророк В. В. певний час входив до складу Великої Палати Верховного Суду, членами якої були судді, яких наразі підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення. 4.4. З огляду на зазначене, заявник вважає наявні підстави для відводу судді-доповідача у справі.

5. Розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кравченко І. В., Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

6. Відповідно до частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

7. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частини друга, третя статті 36 ЦПК України).

8. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) також, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

9. Щодо доводів заявника про порушення строків розгляду матеріалів касаційної скарги, необхідно зазначити наступне.

10. Суддя Пророк В. В. з 22 до 29 травня 2026 року перебував у відпустці, а з 01 до 05 червня 2026 року суддя Пророк В. В. не здійснював у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

11. З огляду на зазначене, з об`єктивних причин питання щодо розгляду матеріалів касаційної скарги не могло бути вирішено у визначений процесуальним законом строк, а тому має вирішуватися після припинення обставин, які перешкоджали такому розгляду.

12. Щодо доводів заявника про начебто конфлікт з антикорупційними органами та перебування судді Пророка В. В. у складі Великої Палати Верховного Суду варто зазначити наступне.

13. Наведені в заяві підстави для відводу зводяться до того, що існують публікацій інтернет-видань, в яких зазначено, що суддя Пророк звертався до Вищої ради правосуддя зі скаргами на дії Національного антикорупційного бюро України, які полягають у звернені до Верховного Суду із запитом, щодо кількості робочих днів, коли суддя ОСОБА_3 перебував на робочому місці.

14. В даних правовідносинах така підстава охоплюється формулюванням «наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді» (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК), розкриття змісту якого можливе за допомогою тлумачення положень Конвенції Європейським Судом, які стосуються в тому числі і категорії «неупередженість».

15. Отже, говорячи про «об`єктивний критерій» на підставі якого визначається наявність «неупередженості суду» в даній ситуації Суд враховує, що «об`єктивна перевірка» полягає в тому, що суд повинен створити враження неупередженості у стороннього спостерігача (пункт 65 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Incal v Turkey»), тобто необхідно визначити, чи маються, окрім поведінки судді, факти, що піддаються перевірці, які можуть викликати сумнів відносно неупередженості, в такому розумінні значення можуть мати навіть уявлення (пункт 58 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ferrantelli and Santangelo v Italy»). Для цього необхідно дотримання двох окремих умов: по-перше, щоб держава виконала свій обов`язок загального характеру по захисту судової системи від конфлікту інтересів, забезпечуючи, щоб внутрішня організація не допускала виконання однією і тією ж особою різних функцій в судовому процесі (пункт 123 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Kyprianou v Cyprus»); по-друге, щоб кожний суддя мав виконати своє особисте зобов`язання заявити самовідвід по відношенню до справи, де можливе виникнення думки такого конфлікту (пункт 48 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hauschildt v Denmark»).

16. За змістом частини третьої статті 39 ЦПК відвід повинен бути вмотивованим.

17. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

18. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

19. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими» (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

20. Також ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу. Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

21. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані «справа Гаусшильдта» (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188).

22. Крім цього, сумніви мають бути застосовані на фактичних обставинах, а не на припущеннях про можливий розвиток подій.

23. ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

24. Проаналізувавши заяву адвоката Кравченка І. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді справи № 991/4079/25 Верховний Суд дійшов висновку, що доводи цієї заяви є необґрунтованими, заявник не обґрунтував підстави для відводу, доводи заяви про відвід формуються виключно на припущеннях.

25. Також необхідно звернути увагу заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

26. Аналогічних висновків прийшов Верховний Суд в ухвалах від 11 лютого 2021 року у справі № 351/651/20, від 29 травня 2018 року у справі № 344/2686/19, від 17 лютого 2021 року у справі № 351/651/20.

27. Відповідно до приписів статті 393 ЦПК України судом, який розглядає справу на етапі вирішення питання про прийняття касаційної скарги до розгляду і до відкриття чи відмови у відкритті касаційного провадження є одноособово суддя-доповідач.

28. Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В., відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кравченко Ігор Валентинович, про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. від участі у розгляді справи за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 21 листопада 2025 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10 квітня 2026 року.

2. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кравченко Ігор Валентинович, про відвід судді Верховного Суду Пророка В. В. передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя /підпис/ В. В. Пророк